01 вересня 2025 року справа №320/11471/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа - Управління охорони в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо розгляду заяви позивача щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги згідно п. 2 п. 3 Порядку, затвердженого ПКМУ від 21.10.2015 року №850, та відповідно, зобов'язання відповідача розглянути таку заяву.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення про призначення чи відмову у призначенні йому одноразової допомоги є протиправною та порушує його права, що є підставою для звернення до суду.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, відповідно до якого відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Дослідивши обставини справи, судом було встановлено наступне.
ОСОБА_1 (позивач) проходив службу в органах внутрішніх справ України з 10 червня 1982 року.
05 листопада 1986 року, на підставі Приказу №92л/с, ОСОБА_1 , як співробітника управління вневідомчої охорони, відряджено для несення служби по охороні об'єктів народного господарства та особистого майна громадян в м. Прип'ять Київської області з 05 листопада 1986 року по 05 лютого 1987 року.
30.12.2005 року ОСОБА_1 звільнений з ОВС. На момент звільнення мав спеціальне звання прапорщик міліції та займав посаду міліціонера-водія служби супроводження Печерського ВДСО УДСО при ГУ МВС України в місті Києві.
05.06.2023 згідно довідки Акту огляду МСЕК серії 12 ААВ №765325, ОСОБА_1 установлена 2-га група інвалідності (первинна).
28 березня 2023 року Центральна міжвідомча експертна комісія розглянула звернення ОСОБА_1 , на предмет встановлення причинного зв'язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Висновок - захворювання пов'язане з виконанням службових обов?язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
07.03.2024 року ОСОБА_1 подав на матеріали на призначення одноразової грошової допомоги згідно п. 2 п. 3 «Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», затвердженого постановою Кабінету Міністра України від 21 жовтня 2015 року №850.
Натомість, всупереч положенням Порядку №850, листом МВС України від 26.03.2024 року №8343-2024 документи на виплату одноразової грошової допомоги були повернуті на адресу Управління без прийняття рішення з посиланням на необхідність їх надсилання на розгляд до Національної поліції України (далі - НПУ).
Листом Управління від 29.03.2024 №1403/43/31/3/01-24 матеріали заяви ОСОБА_1 з висновком Управління про призначення одноразової грошової допомоги були надіслані до НПУ для прийняття рішення про призначення або відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку №850.
На виконання доручення керівництва НПУ листом Департаменту поліції охорони від 12.04.2024 №31/3548-1742-2024 матеріали заяви ОСОБА_1 та висновок про призначення йому одноразової грошової допомоги були повернуті на адресу Управління з огляду на відсутність рішення МВС України про призначення або відмову у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги та для надсилання до МВС України згідно з п.8 Порядку №850 для прийняття відповідного рішення.
Листами Управління від 15.04.2024 №1597/43/31/3/01-2024 та від 08.11.2024 року №4585/43/31/3/01-2024 матеріали заяви ОСОБА_1 з висновком про призначення одноразової грошової допомоги були повторно надіслані до МВС України для прийняття рішення про призначення або відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку №850.
Листами МВС України від 16.05.2024 №14276/51-2024 та від 09.12.2024 №33788-2024 документи на призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги знову були повернуті на адресу Управління без прийняття відповідного рішення з посиланням на необхідність їх надсилання на розгляд до НПУ.
Тобто, з наведеного, на думку позивача, вбачається бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України, відносно розгляду заяви ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги, а також безпідставне надсилання відповідної зави на адресу Управління без прийняття рішення з посиланням на необхідність їх надсилання на розгляд до Національної поліції України, що і послугувало підставою для звернення до суду із даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з таких приписів законодавства.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України від 20.12.1990 №565-XII "Про міліцію", держава гарантує працівникам міліції соціальний захист.
Згідно з п. 5 розділу IX Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII), визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про міліцію".
Відповідно до п. 1 Прикінцевих та перехідних положень Закон №580-VIII, набрав чинності 07.11.2015 року.
Абз. 2 і 3 п. 15 Прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VIII передбачено, що за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про національну поліцію".
Так, ч. 6 ст. 23 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 №565-XII встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції визначає Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 (далі - Порядок №850).
Згідно з пп. 2 п. 2 Порядку №850, днем виникнення права на отримання грошової допомоги, у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності, є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Пп. 2 п. 3 Порядку №850 врегульовано, що грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.
Таким чином, за колишніми працівниками міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання чи встановлено інвалідність, що пов'язана з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про міліцію", виплата якої здійснюється відповідно до Порядку №850. Таке право обумовлено наявністю визначених законодавством підстав, зокрема, захворювання особи повинно бути пов'язане, з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Відповідно до п. 7 Порядку №850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи:
заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов;
довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
До заяви додаються копії:
довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;
постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;
акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС;
сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;
документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).
П. 8 Порядку №850 визначено, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.
У свою чергу, МВС, відповідно до пункту 9 Порядку № 850, в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Згідно з пунктом 14 Порядку №850, призначення та виплата грошової допомоги не здійснюється, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком: - учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку; - учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння; - навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом); - подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що керівник органу внутрішніх справ після реєстрації зазначених у пункті 8 Порядку документів готує та подає до МВС висновок щодо виплати грошової допомоги, а МВС після надходження документів приймає одне з двох альтернативних рішень: призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, відмова в призначенні грошової допомоги.
Отже, компетенція МВС України в питанні призначення одноразової грошової допомоги обмежується прийняттям одного з двох рішень: про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в призначенні такої допомоги (за наявності підстав визначених пунктом 14 Порядку № 850).
Як вбачається з матеріалів справи, МВС повернуло документи позивача через їх невідповідність Положенню № 1317 від 03.12.2009 та Порядку № 850 від 21.10.2015.
Оскільки повернення матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги Порядком №850 не передбачено, тому МВС України як суб'єкт владних повноважень зобов'язаний був прийняти рішення за результатом розгляду матеріалів позивача щодо виплати одноразової грошової допомоги, а не повертати матеріали відносно нього, ухиляючись від розгляду поданих документів та від прийняття обґрунтованого рішення.
Суд наголошує, що невиконання відповідачем покладеного на нього обов'язку щодо прийняття в місячний строк після надходження матеріалів щодо позивача відповідного рішення свідчить про порушення ним вимог п. 9 вищезазначеного Порядку.
Крім того, суд зауважує, що листи МВС не містять чіткого та однозначного рішення по суті про призначення чи про відмову в призначенні позивачеві одноразової грошової допомоги, а отже, не можуть вважатися «відмовою у призначенні одноразової грошової допомоги» в розумінні Порядку №850.
Таким чином, у спірній ситуації єдиним правильним способом захисту порушеного права буде зобов'язання відповідача розглянути заяву позивача щодо призначення йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, та прийняти одне із рішень, передбачених п. 9 Порядку № 850.
Відповідно до ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази, суд доходить висновку про задоволення позову.
Зважаючи на те, що позивача від сплати судового збору звільнено, підстави для вирішення питання щодо відшкодування судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 6-9, 77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) до Міністерства внутрішніх справ України (місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10; код ЄДРПОУ 00032684), третя особа - Управління поліції охорони в м. Києві (місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Студентська, 9; код ЄДРПОУ 40109147) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, - задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України (місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10; код ЄДРПОУ 00032684) щодо розгляду заяви ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги відповідно до приписів п. 2, п. 3 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850.
3. Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України розглянути заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги згідно приписів п. 2, п. 3 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Марич Є.В.