28 серпня 2025 року № 640/21852/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження заяву державного виконавця про зміну способу і порядку виконання рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, у якому просить суд:
-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 пенсії відповідно до довідки Міністерства внутрішніх справ України від 02.06.2021 №22/6-2308 про розмір грошового забезпечення за листопад 2019 року згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» за прирівняною посадою поліцейського;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити відповідно до вимог статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII, у порядку та розмірах визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» здійснити перерахунок позивачу пенсії з 01.12.2019 згідно з довідкою Міністерства внутрішніх справ України від 02.06.2021 №22/6-2308 без обмеження розміру пенсії її максимальним розміром, відповідно до рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.05.2019 №640/18480/18 та здійснити виплату в повному обсязі коштів заборгованості - недотриманої частини пенсії після її перерахунку, яка виникла у період з 01.12.2019, із врахуванням раніше виплачених сум;
- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.10.2022 адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 пенсії відповідно до довідки Міністерства внутрішніх справ України від 02.06.2021 №22/6-2308 про розмір грошового забезпечення за листопад 2019 року згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» за прирівняною посадою поліцейського.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити відповідно до вимог статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII, у порядку та розмірах визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії з 01.12.2019 згідно з довідкою Міністерства внутрішніх справ України від 02.06.2021 №22/6-2308 без обмеження розміру пенсії її максимальним розміром, відповідно до рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.05.2019 №640/18480/18 та здійснити виплату в повному обсязі коштів заборгованості - недотриманої частини пенсії після її перерахунку, яка виникла у період з 01.12.2019, із врахуванням раніше виплачених сум.
02.01.2025 до суду від державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області надійшла заява про зміну способу виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.10.2022, шляхом:
- стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві на користь ОСОБА_1 перерахованої але не виплаченої пенсії в сумі 628076,80 грн.
Розглянувши заяву державного виконавця про зміну способу виконання рішення, суд зазначає таке.
Згідно з частиною першою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Обґрунтовуючи заяву про зміну способу і порядку виконання рішення, позивач зазначив, що рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.02.2022 з дати набрання ним законної сили і по теперішній час виконано відповідачем у повному обсязі виконано не було.
Відповідно до листа Головного управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві від 15.07.2024 №2600-0904-5/138662 повідомлено про проведення перерахунку. Сума доплати по перерахунку становить 628076,80 грн яка буде виплачена за наявності бюджетних асигнувань виділених на цю мету.
Відповідно до частини першої статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно з статтею 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Європейський суд з прав людини у справі “Горнсбі проти Греції» наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує “право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.
Отже, для цілей ст. 6 Конвенції стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина “судового розгляду».
З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах “Алпатов та інші проти України», “Робота та інші проти України», “Варава та інші проти України», “ПМП “Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою ст.129-1 Конституції України.
Отже, обов'язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Згідно з статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже, законодавцем прямо передбачено, що невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, зокрема, перерахунку пенсійних виплат протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Суд зазначає, що рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.10.2022 у справі №640/21852/21 набрало законної сили 23.01.2023.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до листа Головного управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві від 15.07.2024 №2600-0904-5/138662 повідомлено про проведення перерахунку. Сума доплати по перерахунку становить 628076,80 грн яка буде виплачена за наявності бюджетних асигнувань виділених на цю мету.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів виплати відповідачем ОСОБА_1 вказаних сум.
За таких обставин, оскільки станом як на дату звернення позивача до суду із заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення, так і на день її розгляду судом відповідачем не забезпечено виконання рішення суду у справі №640/21852/21 протягом більше ніж двох місяців з моменту набрання ним законної сили, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення поданої позивачем заяви.
Аналогічна правова позиція висловлена Шостим апеляційним адміністративним судом у постановах від 06.05.2025 у справі №620/4881/23, від 14.05.2025 у справі №580/7224/21 та від 29.04.2025 у справі №620/6421/22.
Керуючись статтями 243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Заяву державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області про зміну способу і порядку виконання судового рішення - задовольнити.
2. Змінити спосіб виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.10.2022 у справі №640/21852/21 з:
"Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити відповідно до вимог статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII, у порядку та розмірах визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Міністерства внутрішніх справ України від 02.06.2021 №22/6-2308 без обмеження розміру пенсії її максимальним розміром, починаючи з 01.12.2019 із врахуванням раніше виплачених сум" на:
"Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, інд. 04053; ідентифікаційний код юридичної особи: 420098368) на користь ОСОБА_1 перерахованої, але не виплаченої пенсії в сумі 628076 (шістсот двадцять вісім сімдесят шість) грн 80 коп.".
3. Копію ухвали (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Лиска І.Г.