29 серпня 2025 року справа №320/35689/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ВІДІ-СТРАХУВАННЯ" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» (далі - позивач, ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ») з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.05.2024 року № 27536/0709.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у зв'язку з не поданням звіту про підзвітні рахунки відповідно до Угоди (FATCA) за 2020 рік, з огляду на те, що позивач не є фінансовим агентом - спеціальним суб'єктом у розумінні п. п. 69.8.3 п. 69.8 ст. 69 та п. п. 14.1.257-1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), при цьому не може вважатися звітною фінансовою установою України - спеціальним суб'єктом в розумінні Угоди між Урядом України та Урядом США для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCА), у зв'язку із чим не зобов'язаний виконувати обов'язки фінансових агентів щодо подання звітів про підзвітні рахунки.
У зв'язку з невідповідністю позовної заяви вимогам процесуального закону, керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалою позов залишив без руху з наданням позивачеві строку для усунення її недоліків.
На виконання вимог ухвали позивач усунув недоліки у строк та у спосіб, що визначені в ній.
Ухвалою суду від 10.06.2025 року провадження у справі відкрито, вирішено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання на 27.08.2025 року о 12:30 год.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки в порушення підпункту 69.8.3 пункту 69.8 статті 69, пункту 118.4 статті 118 Податкового кодексу України позивачем не було подано звіт про підзвітні рахунки відповідно до Угоди (FATCA) за 2020 рік. На думку контролюючого органу, висновки акта перевірки, на підставі яких прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є правомірними.
В подальшому позивачем до суду подано відповідь на відзив, в якій він не погоджується із доводами відзиву, при цьому стверджує, що такими доводами не спростовано висновків, викладених у позовній заяві.
У судовому засіданні, призначеному на 27.08.2025 року, суд за згодою сторін прийняв рішення розглядати дану справу у письмовому провадженні на підставі наявних у матеріалах справи документів.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
05.12.2023 року Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» отримано примірник Акту перевірки № 25671/10-36-07- 09/35429675 від 27.11.2023 року, складеного Головним управлінням ДПС у Київській області за результатами документальної планової перевірки ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 рік по 30.06.2023 року.
Актом перевірки № 25671/10-36-07-09/35429675 від 27.11.2023 року, зокрема, встановлено, серед іншого, порушення пп. 69.8.3 п. 69.8 ст. 69 та п. 118.4 ст.118 Податкового кодексу України, а саме: не подано звіти про підзвітні рахунки відповідно до Угоди (FATCА) за 2020 рік, за 2021 рік та за 2022 рік та нараховано штрафні санкції: за 2020 рік - 472 300 грн.; за 2021 рік - 600 000 грн.; за 2022 рік - 650 000 грн.
В свою чергу, ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» керуючись п. 44.7, 86.7 ПКУ подало свої заперечення на Акт перевірки № 25671/10-36-07-09/35429675 від 27.11.2023 року, в яких не погодилося з висновками акту перевірки, вважаючи їх помилковими, надуманими, такими, що не відповідають фактичним обставинам і зробленими в результаті неналежного аналізу податковим органом норм чинного законодавства.
Дане заперечення було отримано відповідачем, що підтверджується штампом ГУ ДПС України в Київській області на супровідному листі з вих. № 15/04/8/3/0071-23 від 14.12.2023 року.
У відповідь на заперечення Головне управління ДПС у Київській області своїм листом № 29255/12/10-36-07-09 від 28.12.2023 року повідомило про необхідність проведення документальної позапланової виїзної перевірки виключно з питань, що стали предметом заперечень на підставі пп. 78.1.5 п 78.1 п. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями).
Згідно наказу № 2581-п від 28.12.2023 року ГУ ДПС України в Київській області призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» (податковий номер 35429675) з 17.03.2023 тривалістю 5 днів за період діяльності з 01.01.2017 по 30.06.2023 з метою встановлення дотримання вимог податкового, валютного, іншого законодавства та правильності нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Головним управлінням ДПС у Київській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 рік по 30.06.2023 рік.
За результатами проведеної перевірки податковим органом складено Акт № 8254/10- 36-07-09/35429675 від 14.02.2024, відповідно до висновків якого встановлено, серед іншого, порушення пп. пп. 69.8.3 п. 69.8 ст. 69 та п. 118.4 ст.118 Податкового кодексу України, а саме: не подано звіти про підзвітні рахунки відповідно до Угоди (FATCA) за 2020 рік, за 2021 рік та за 2022 рік.
В свою чергу, ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» подало свої заперечення на Акт перевірки № 8254/10-36-07-09/35429675 від 14.02.2024 року, в яких просило врахувати той факт, що позивач не є спеціальним суб'єктом на якого поширюються вимоги щодо подання звітності про підзвітні рахунки в розумінні Податкового кодексу України, Угоди FATCA, а отже не має подавати звіти про підзвітні рахунки у відповідності до пп. 69.8.3 п 69.8 ст. 69 ПКУ та не має нести відповідальність згідно п. 118.4. ст. 118 ПКУ - та відповідно застосування штрафних санкцій згідно Акту перевірки № 8254/10- 36-07-09/35429675 від 14.02.2024 є незаконним. Дане заперечення було надіслане електронним листом від 26.02.2024 на офіційну електронну пошту ГУ ДПС України в Київській області: kyivobl.official@tax.gov.ua.
Всупереч всіх обґрунтувань, які були надані ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» у своїх запереченнях на Акти перевірки № 8254/10-36-07-09/35429675 від 14.02.2024 та № 25671/10-36-07-09/3549675 від 27.11.2023 року, відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 10924/07-09 від 11.03.2024 року, яким встановив порушення позивачем приписів пп. 69.8.3 п. 69.8 ст. 69 та п. 118-4 ст. 118 Податкового кодексу України, а саме: не подано звіти про підзвітні рахунки відповідно до Угоди (FATCA) за 2020 рік, за 2021 рік та за 2022 рік, у зв'язку із чим застосував штрафні санкції на суму 1 722 300 грн.
Не погоджуючись з зазначеним вище податковим повідомленням-рішенням, позивач, користуючись встановленим в ст. 56 Податкового кодексу України правом на адміністративне оскарження, звернувся зі скаргою з вих. № 15/04/8/2/1414-24 від 28.03.2024 року до Державної податкової служби України.
Крім цього, керуючись положеннями Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 23.12.2015 року № 916, позивач звернувся до Ради бізнес-омбудсмена зі скаргою на дії відповідача з вих. № 15/04/8/2/1412-24 від 27.03.2024 року.
Рада бізнес-омбудсмена листом № 2470 від 25.04.2024 року вказала на те, що при проведенні перевірок ГУ ДПС не врахувало інформацію скаржника з попереднього листування, не намагалося встановити коректність тверджень скаржника щодо невчинення дій по внесенню інформації до Реєстру і не перевіряло відповідність скаржника критеріям фінансового агента.
За результатами розгляду скарги позивача № 15/04/8/2/1414-24 від 28.03.2024 року до Державної податкової служби України, відповідачем податковим повідомленням - рішенням № 27536/0709 від 29.05.2024 року було повідомлено ТДВ «СК «ВІДІ- СТРАХУВАННЯ» про прийняте рішення № 3246/8 від 24.05.2024 року про скасування ППР ГУ ДПС у Київській області від 11.03.2024 № 10924/07-09 у частині застосування штрафу за порушення термінів подання звітності за 2021 та 2022 роки в розмірі 1 250 000,00 грн.
При цьому, зауважено на тому, що позивачем порушено п. 69.8.3 п. 69.8 ст. 69 та п. 118.4 ст. 118 Податкового кодексу України, адже не подано звіт про підзвітні рахунки відповідно до Угоди (FATCA) за 2020 рік, у зв'язку із чим до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 472 300,00 грн.
Позивач не погоджується зі спірним податковим повідомленням - рішенням та вважає його протиправним, що і послугувало підставою для його звернення до суду із даним позовом.
Оцінивши за правилами ст. 90 КАС України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд враховує наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
За змістом підпунктів 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 ПКУ контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Статтею 62 ПКУ визначено, що одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до підпункту 75.1.2. пункту 75.1. статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Підпунктами 19-1.1.32, 19-1.1.32-1 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України встановлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, зокрема, організовують взаємодію та обмін інформацією з державними органами інших держав згідно із законодавством, міжнародними договорами України, здійснюють міжнародне співробітництво у податковій сфері; організовують взаємодію та обмін інформацією з регуляторами ринків фінансових послуг, визначеними законами України у сфері регулювання діяльності з надання фінансових послуг, з метою здійснення контролю за виконанням фінансовими агентами вимог статті 39-3 цього Кодексу та забезпечення виконання Угоди FATCA та Багатосторонньої угоди CRS.
Варто враховувати те, що між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки укладено Угоду для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США "Пр податкові вимоги до іноземних рахунків (FATCA)" від 07.02.2017, ратифікованої Законом України від 29.10.2019 №229-IX.
У зв'язку з ратифікацією вказаної Угоди, для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США "Про податкові вимоги до іноземних рахунків (FATCA)", Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку з ратифікацією Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США "Про податкові вимоги до іноземних рахунків (FATCA)" від 03.12.2019 №323-IX були внесені зміни до Податкового кодексу України.
Відповідно до п. п. 69.8.3 п. 69.8 ст. 69 ПКУ Фінансові агенти зобов'язані щороку, до 1 вересня, подавати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, звіт про підзвітні рахунки.
Звітним періодом вважається попередній календарний рік, якщо міжнародним договором, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або укладеним на його підставі міжвідомчим договором не встановлені інші правила.
Форма звіту про підзвітні рахунки, порядок її заповнення і подання фінансовими агентами до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до п. п. 14.1.257-1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ фінансовий агент - будь-яка особа (крім фізичної особи), яка відповідає визначенню звітної фінансової установи України, у значенні, наведеному в Угоді FATCA, та/або підзвітної фінансової установи відповідно до Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS, та яка відповідно до цього Кодексу та інших актів законодавства, ухвалених на виконання положень Угоди FATCA та Багатосторонньої угоди CRS, зобов'язана застосовувати заходи належної комплексної перевірки до фінансових рахунків, подавати звіт про підзвітні рахунки до контролюючого органу, виконувати інші обов'язки та нести відповідальність за порушення цих обов'язків у порядку, встановленому законом.
Регулятори ринків фінансових послуг у межах повноважень, визначених законодавчими актами у сфері регулювання діяльності з надання фінансових послуг, встановлюють переліки небанківських фінансових установ, які зобов'язані виконувати обов'язки фінансових агентів відповідно до вимог Угоди FATCA.
Для цілей виконання вимог Угоди FATCA не є фінансовими агентами особи, визначені в Додатку II до Угоди FATCA.
Для цілей Багатосторонньої угоди CRS особи, які зобов'язані виконувати обов'язки фінансових агентів (є підзвітними фінансовими установами), визначаються відповідно до правил зазначеної Угоди, Загального стандарту звітності CRS та нормативно- правових актів центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для реалізації Багатосторонньої угоди CRS.
З 1 липня 2020 року Національний банк України (надалі - Регулятор/ НБУ) перейняв на себе функції регулятора ринку небанківських фінансових послуг: страхових, лізингових, факторингових компаній, кредитних спілок, ломбардів та інших фінансових компаній.
Відповідно до Постанови Регулятора № 96 від 07.07.2020 року затверджено Перелік небанківських фінансових установ, які зобов'язані виконувати обов'язки фінансових агентів відповідно до міжнародних договорів про обмін інформацією.
До списку було віднесено:
1. Кредитні спілки [за винятком кредитних спілок, які відповідають критеріям, установленим у Багатосторонньої угоди CRS Багатосторонньої угоди CRS Багатосторонньої угоди CRS Багатосторонньої угоди CRS до Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США "Про податкові вимоги до іноземних рахунків" (FATCA), ратифікованої Законом України "Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США "Про податкові вимоги до іноземних рахунків" (FATCA)" (далі - Угода FATCA)].
2. Страховиків, які здійснюють страхування життя (за винятком страхових компаній зі страхування життя, які відповідають критеріям, установленим у Додатку ІІ до Угоди FATCA).
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про страхування» Страхування життя - це вид особистого страхування, який передбачає обов'язок страховика здійснити страхову виплату згідно з договором страхування у разі смерті застрахованої особи, а також, якщо це передбачено договором страхування, у разі дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору страхування та (або) досягнення застрахованою особою визначеного договором віку. Умови договору страхування життя можуть також передбачати обов'язок страховика здійснити страхову виплату у разі нещасного випадку, що стався із застрахованою особою, та (або) хвороби застрахованої особи. У разі, якщо при настанні страхового випадку передбачено регулярні послідовні довічні страхові виплати (страхування довічної пенсії), обов'язковим є передбачення у договорі страхування ризику смерті застрахованої особи протягом періоду між початком дії договору страхування та першою страховою виплатою з числа довічних страхових виплат. В інших випадках передбачення ризику смерті застрахованої особи є обов'язковим протягом всього строку дії договору страхування життя.
У відповідності до приписів ст. 2 Закону України «Про страхування» № 85/96-ВР від 07.03.1996 (редакція, що діяла на момент перевірки) підприємства, установи та організації не можуть стати страховиками шляхом внесення змін до статутних документів за умови, що вони попередньо займалися іншим видом діяльності, навіть у разі виконання положень цієї статті.
Згідно ст. 38 Закону України «Про страхування» № 85/96-ВР від 07.03.1996 (редакція, що діяла на момент перевірки) страховики, які отримали ліцензію на страхування життя, не мають права займатися іншими видами страхування.
З наведеного слідує, що відповідно до чинного законодавства України, страхові компанії мають право займатися тільки тими видами страхування, які визначені в ліцензії.
Згідно наявних у справі матеріалів, 09.01.2024 року ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» звернулось до Регулятора із запитом за № 15/04/8.2/1117-24, в якому було поставлено питання: «Чи видавалась ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ», ЄДРПОУ 35429675 з моменту своєї реєстрації 24.09.2007 ліцензія на здійснення діяльності страхування життя?».
У відповідь на вищезазначений запит НБУ своїм листом № 27-0024/3095 від 12.01.2024 зазначило, що у ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» ліцензії на здійснення діяльності з страхування життя - відсутні.
Додатково ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» було отримано відповідь Регулятора № 25-0005/5327 від 23.01.2024 на інформаційний запит позивача 15/04/8/2/11147-24 від 16.01.2024, відповідно до якого НБУ було вказано, що підстав для виконання ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» обов'язків фінансових агентів відповідно до вимог Угоди FATCA наразі не вбачається.
З наведеного вбачається, що позивач, як станом на момент проведення податкової перевірки, що послугувала підставою для винесення спірного ППР, так і впродовж своєї господарської діяльності, не мав ліцензії зі страхування життя, при тому, що жодна з наявних у Товариства ліцензій з добровільного страхування не надає ТДВ «СК «ВІДІ- СТРАХУВАННЯ» право на здійснення страхування життя, з чого слідує, що позивач не може вважатися фінансовим агентом - спеціальним суб'єктом у розумінні п. п. 69.8.3 п. 69.8 ст. 69 та п. п. 14.1.257-1 п. 14.1 ст.14 ПКУ.
При цьому, суд враховує, що ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» не входить до переліку небанківських фінансових установ, визначених Регулятором, які зобов'язані виконувати обов'язки фінансових агентів відповідно до Угоди FATCA, постанови НБУ № 96 від 07.07.2020 року та роз'яснень Регулятора.
Разом з тим, варто зауважити, що у розумінні Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США "Про податкові вимоги до іноземних рахунків" (FATCA) термін "фінансова установа" означає установу закритого типу, депозитарну установу, інвестиційну компанію чи визначену страхову компанію.
Відповідно до Угоди FATCA термін «визначена страхова компанія» означає будь- який суб'єкт господарювання, що є страховою компанією (або компанію, що безпосередньо володіє страховою компанію), яка здійснює виплати або має зобов'язання їх здійснювати відповідно до договорів страхування з викупною сумою чи договорів ануїтету.
Відповідно до Угоди FATCA:
- термін "договір ануїтету" означає договір, згідно з умовами якого одна сторона зобов'язується здійснювати виплати протягом періоду часу, визначеного частково або в цілому, очікуваною тривалістю життя однієї або декількох осіб. Термін також включає договір, який вважається договором ануїтету згідно з законодавством, нормативною базою, або практикою юрисдикції, у якій його було укладено та згідно з яким одна зі сторін зобов'язується здійснювати виплати протягом визначеної кількості років;
- термін "договір страхування з викупною сумою" означає договір страхування (інший ніж договір перестрахування збитків між двома страховими компаніями), що має викупну суму, більшу за 50 тис. доларів США.
Укладання таких договорів здійснюється тільки тими страховими компаніями, що здійснюють страхування життя.
Проте, як вже встановлено судом, ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» не здійснює діяльності зі страхування життя, позаяк не має ліцензії та, відповідно, не укладає договорів ануїтету та договорів з викупною сумою, у зв'язку із чим не може вважатися визначеною страховою компанією, тому не є фінансовою установою - спеціальним суб'єктом відповідно до Угоди FATCA.
З вищенаведеного слідує, що ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» не є фінансовою установою - спеціальним суб'єктом, на яку поширюються права та обов'язки, що визначенні Угодою FATCA.
При цьому, як встановлено судом, упродовж своєї господарської діяльності позивач не відкривав та не обслуговував підзвітні рахунки відповідно до Угоди FATCA, що відповідачем не спростовано з посиланням на подані до суду докази.
Щодо наявності/відсутності законних підстав подання позивачем звітності про підзвітні рахунки.
Згідно з п 1. ст. 3 Угоди FATCA у цілях виконання зобов'язання щодо обміну інформацією, зазначеного в статті 2 цієї Угоди, сума та характеристика платежів, виконаних стосовно американського підзвітного рахунку, може бути визначена відповідно до принципів податкового законодавства України.
Міністерством фінансів України Наказом № 496 від 12.08.2020 затверджено Порядок заповнення і подання фінансовими агентами звіту про підзвітні рахунки відповідно до Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США "Про податкові вимоги до іноземних рахунків" (FATCA) (далі - Порядок), яким встановлено наступне.
Відповідно до п. 2 Порядку, останній розроблено на виконання положень Конвенції між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і капітал (далі - Конвенція) та Протоколу до неї, укладених 04 березня 1994 року, Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США "Про податкові вимоги до іноземних рахунків" (FATCA) та Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 5 Порядку фінансові агенти з метою подання звітів про підзвітні рахунки повинні підключитися до порталу IDES (International data exchange service - Міжнародна служба обміну даними) (далі - IDES). Інструкція користувача IDES розміщена на веб-сайті Служби внутрішніх доходів США (https://www.irs.gov/businesses/corporations/fatca-ides-resources-and-support-information).
Фінансові агенти подають до ДПС через IDES звіт про підзвітні рахунки з інформацією, зазначеною у пункті 2 статті 2 Угоди FATCA, з урахуванням положень статті 3 Угоди FATCA та інших відповідних положень Угоди FATCA та додатків до неї, а також укладених відповідно до неї міжвідомчих угод.
Звіт про підзвітні рахунки заповнюється англійською мовою (латинськими буквами) та подається виключно в електронній формі одним XML-файлом, формат якого визначено у додатку 1 до цього Порядку, з дотриманням вимог щодо заповнення та подання XML-файлу, розміщених на веб-сайті Служби внутрішніх доходів США (https://www.irs.gov/businesses/corporations/fatca-xml-schemas-and-business-rules-for- form-8966).
У разі відсутності у фінансового агента підзвітних рахунків у звітному періоді до ДПС через IDES надається звіт з нульовими даними відповідно до формату XML-файлу, визначеного у до цього Порядку, з дотриманням вимог щодо заповнення та подання XML-файлу звіту з нульовими даними, розміщених на веб-сайті Служби внутрішніх доходів США (https://www.irs.gov/businesses/corporations/fatca-xml-schemas-and- business-rules-for-form-8966).
Отже, відповідно до Угоди FATCA та Порядку, звіт про підзвітні рахунки подаються саме фінансовим агентом, як спеціальним суб'єктом.
Однак, на думку суду, Головне управління ДПС у Київській області в акті перевірки без належних на те законних підстав віднесло ТДВ «СК ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» до категорії спеціального суб'єкту лише за критерієм «фінансова установа», в той час, як ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» не може вважатися фінансовим агентом - спеціальним суб'єктом у відповідності до Угоди FATCA та Порядку.
Відтак, у позивача не може виникати обов'язку відповідно до п. 1. ст. 3 Угоди FATCA та п. 5 Порядку подавати звіти про підзвітні рахунки, оскільки чинним законодавством визначено, що саме фінансовий агент - спеціальний суб'єкт має обов'язок подавати звіт про підзвітні рахунки.
Суд зауважує, що в акті перевірки № 8254/10-36-07-09/35429675 від 14.02.2024 року відповідач посилається на положення пункту 1 статті 4 Угоди "FATCA", як на підставу для виникнення обов'язку звітування, зазначаючи, до офіційного реєстру фінансових установ, які пройшли реєстрацію з метою виконання вимог Закону США "FATCA", опублікованого СВД США, ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ зареєстроване за кодом GIIN:KWCP45.99999.SL.804.
Податковий орган дійшов висновку, що оскільки позивач здійснив реєстрацію в СВД США та отримав код GIIN (Global intermediary identificahmi mumber), він мав виконати вимоги Угоди "FATCA" та, зокрема, подати звіти про підзвітні рахунки за спірний період, з урахуванням підпункту с) пункту 1 статті 4 вказаної Угоди, з приводу чого суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 1 статті 4 Угоди "FATCA" кожна звітна фінансова установа України вважається такою, що виконує положення розділу 1471 Податкового кодексу США і на яку не поширюється положення про утримання, відповідно до нього, якщо Україна виконує свої зобов'язання відповідно до статей 2 і 3 цієї Угоди стосовно такої звітної фінансової установи України, і звітна фінансова установа України:
a) ідентифікує американські підзвітні рахунки та щорічно доповідає компетентному органу України інформацію, яку вимагається надавати згідно з пунктом 2 статті 2 цієї Угоди в часові межі та спосіб, описані в статті 3 цієї Угоди;
b) окремо для 2015 року і 2016 року щорічно повідомляє компетентному органу України назву кожної фінансової установи, яка не бере участь, якій було виконано виплати, та сукупну суму таких виплат;
c) виконує реєстраційні вимоги СВД FATCA, викладені на офіційному сайті;
d) за умови, що звітна фінансова установа України виступає в якості (i) кваліфікованого посередника (в контексті розділу 1441 Податкового кодексу США), що вирішила взяти на себе зобов'язання першочергового утримання відповідно до розділу 3 частини A Податкового кодексу США; (ii) іноземного товариства, що вирішило діяти в якості іноземного товариства, яке здійснює утримання, (в контексті як розділу 1441, так і розділу 1471 Податкового кодексу США); чи (iii) іноземного трасту, що вирішив діяти в якості іноземного трасту, який здійснює утримання (в контексті як розділу 1441, так і розділу 1471 Податкового кодексу США), утримує 30 відсотків з будь-якого платежу, який підлягає утриманню з американського джерела, будь-якій фінансовій установі, що не бере участь;
e) у випадку звітної фінансової установи України, що не описана в підпункті 1(d) цієї статті, і яка виконує платіж, який підлягає утриманню з американського джерела, чи виступає в якості посередника стосовно такого платежу, будь-якій фінансовій установі, що не бере участь, звітна фінансова установа України надає будь-якому безпосередньому виконавцю такого платежу, що підлягає утриманню з американського джерела, інформацію, яка необхідна для здійснення утримання та звітування, що виникає у зв'язку з таким платежем.
З аналізу викладеного пункту статті 4 Угоди "FATCA" вбачається, що він містить перелік зобов'язань, що покладаються на звітну фінансову установу України у своїй сукупності, проте вказані пункти не можуть використовуватись окремо один від одного.
Разом з тим, зазначені зобов'язання не можуть вважатися кваліфікаційними ознаками, що мають застосовуватись в цілях ідентифікації фінансової установи, як підзвітної, оскільки, як зазначено вище, пункт 1 статті 4 Угоди "FATCA" визначає лише перелік обов'язків, що покладаються на звітну фінансову установу України.
Суд враховує те, що наведена позиція повідомлялась відповідачу шляхом направлення на його адресу офіційних письмових звернень позивача.
Так, отримавши лист № 18688/12/10-36-08-01-18 від 18.11.2021 року від Головного управління ДПС у Київській області щодо можливого порушень вимог Угоди FATCA ТДВ «СК ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» надало відповідь (лист вих. № 15/04/8/2/2934-21 від 01.12.2021) наступного змісту:
1. У ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ», за період 2014-2020 рр., відсутня інформація про реєстрацію Товариства на сайті Служби внутрішніх доходів США та отримання GIIN KWCP45.99999.SL.804.
2. У ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ», за період 2014-2020 рр., відсутня інформація, яка підтверджує подання звітів про підзвітні рахунки згідно вимог п.п.14.1.2571 п.1 ст.14 ПК України та п.5 Порядку заповнення і подання фінансовими агентами звіту про підзвітні рахунки відповідно до Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA)(надалі - Порядок).
3. Товариство здійснює діяльність виключно з «non-life (ризикового) страхування».
Позивачем також було повідомлено відповідачу про те, що Товариство не має права відкривати та обслуговувати підзвітні рахунки.
Варто зауважити на тому, що відповідно до постанови Правління Національного банку України від 07.07.2020 року № 96 «Про затвердження Переліку небанківських фінансових установ, які зобов'язані виконувати обов'язки фінансових агентів», позивач не відноситься до переліку небанківських фінансових установ, які зобов'язані виконувати обов'язки фінансових агентів, що вказує на те, що позивач не може вважатися фінансовим агентом у розумінні п. 14.1.2571 ПКУ та Порядку.
Разом з тим, відповідно до пп. g) п.1 ст.1 Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA), - позивач не є фінансовою установою в розумінні цієї Угоди.
При цьому, суд враховує, що 26.09.2023 року позивачем у відповідь на опитування Податкової служби України від 21.09.2023 року було повідомлено, що Товариство не здійснює страхування життя, тому не є визначеною страховою компанією, фінансовим агентом та не зобов'язана подавати звіт про підзвітні рахунки. У зв'язку з цим було надано відповіді на запитання податкового органу:
1. Звіт про підзвітні рахунки за 2014-2020 роки компанія не подавала;
2. Звіт про підзвітні рахунки за 2021-2022 роки компанія не подавала;
3. Компанія не являється фінансовим агентом та не зобов'язана подавати звіт про підзвітні рахунки
Додатково повідомлено, що Компанія не отримувала GIIN код.
З матеріалів справи слідує, що дотримуючись рекомендацій електронного листа від 21.09.2023 року Податкової служби України, 17.11.2023 року ТДВ «СК ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» було анульовано свою реєстрацію, про що було проінформовано Податкову службу України електронним листом від 17.11.2023 року на адресу info_FATCA@tax.gov.ua з вкладеним знімком екрану (скріншот) з електронного особистого кабінету ТДВ «СК ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» на сайті IRS USA.
20.11.2023 року ТДВ «СК ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» отримало електронний лист від Податкової служби України, а саме: info_FATCA - info_FATCA@tax.gov.ua, що надана інформація - врахована.
Відтак, ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» анулювало свою реєстрацію та не перебуває в реєстрі фінансових установ на офіційному сайті СВД США опублікованих за посиланням https://apps.irs.gov/app/fatcaFfiList/flu.jsf.
Разом з тим, варто зауважити, що інформація щодо одержання коду GIIN оприлюднена на веб-сайті Служби внутрішніх доходів США є загальнодоступною та розміщена в мережі Інтернет за посиланням https://www.irs.gov/businesses/corporations/fatca-foreign-financial-institution-registration-system, в тому числі «Посібник користувача щодо реєстрації FATCA», а сама процедура реєстрації не вимагає ідентифікації та верифікації юридичної особи чи відповідальної особи. Крім того, для реєстрації на сайті СВД США та отримання коду GIIN відповідно до «Посібника користувача щодо реєстрації FATCA», вимагається наступна інформація: тип установи, юридична назва, ідентифікаційний податковий номер, поштова адреса, інформація, щодо наявності філій в юрисдикції за межами її юрисдикції податкового резидента, контакти та контактна особа та її контактні дані.
Інформація для реєстрації про ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» є загальнодоступною та оприлюднена на офіційному сайті ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» відповідно до вимог законодавства в сфері регулювання ринку страхування та/або у відкритих реєстрах.
Суд враховує, що «ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» у своїх листах до Головного управління ДПС у Київській області вих. № 15/04/8/2/2934-21 від 01 грудня 2021 року, в електронному листі ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» до Податкової служби України від 26.09.2023 року, повідомляло, що у позивача відсутня інформація про реєстрацію «ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» на сайті Служби внутрішніх доходів США та отримання GIIN KWCP45.99999.SL.804.
Варто зауважити, що матеріали справи не містять достатніх доказів, які б у своїй сукупності вказували на те, що уповноважені особи ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» здійснювали реєстрацію Товариства на сайті СВД США щодо обов'язку виконувати Угоду FATCA та отримували GIIN код KWCP45.99999.SL.804.
Разом з тим, також врахуванню підлягає те, що ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» слідувало рекомендаціям податково органу та ініціювало вилучення запису про юридичну особу з переліку фінансових установ на сайті СВД США, оскільки позивач не є фінансовим агентом - спеціальним суб'єктом відповідно до податкового законодавства України та Угоди FATCA.
Водночас, відповідачем не подано суду доказів на підтвердження надсилання ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» інформації про реєстрацію позивача на сайті СВД США та отримання позивачем GIIN код KWCP45.99999.SL.804.
Варто зазначити, що відповідачем у спірному ППР було повідомлено позивача про прийняте рішення № 3246/8 від 24.05.2024 року, що за порушення п. 69.8.3 п. 69.8 ст. 69 та п. 118.4 ст.118 ПКУ (не подано звіт про підзвітні рахунки відповідно до Угоди (FATCA) за 2020 рік) до нього застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 472 300,00 грн, що на думку суду суперечить нормам чинного податкового законодавства, з огляду на наступне.
Відповідно до п. п. 69.8.3. п. 69.8. ст. 69 ПКУ (в редакції ПКУ чинній станом на 31.12.2022) фінансові агенти зобов'язані щороку, до 1 вересня, подавати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, звіт про підзвітні рахунки.
Звітним періодом вважається попередній календарний рік, якщо міжнародним договором, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або укладеним на його підставі міжвідомчим договором не встановлені інші правила.
Згідно з п. 118.4. ст. 118 ПКУ неподання, подання з порушенням встановленого строку, подання не в повному обсязі або з недостовірними відомостями, або з помилками фінансовими агентами звіту про підзвітні рахунки відповідно до вимог пункту 69.8 статті 69 цього Кодексу - тягнуть за собою накладення штрафу у 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Тобто, спеціальним суб'єктом, що несе відповідальність відповідно до п. 118.4. ст. 118 ПКУ є фінансовий агент.
Втім, як уже встановлено судом, ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» не може вважатися спеціальним суб'єктом - фінансовим агентом та не має виконувати обов'язки встановлені п. п. 69.8.3. п. 69.8. ст. 69 ПКУ та, відповідно, не може нести відповідальність згідно п. 118.4. ст. 118 ПКУ за неподання звітності про підзвітні рахунки.
Відповідно пп. 5.2. ст. 5 ПКУ у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.
Податкове законодавство України чітко визначає, хто є фінансовим агентом - спеціальним суб'єктом, на якого поширюється обов'язок щодо звітування про підзвітні рахунки. При цьому, жодне з наведених визначень ПКУ та Угоди FATCA не містить умови, що фінансовим агентом є будь яка фінансова установа, що здійснила реєстрацію, на сайті СВД США чи «самостійно» визнала себе «підзвітною фінансовою установою».
Посилання Головного управління ДПС у Київській області на підпункт с) п. 1 ст. 4 Угоди FATCA містить лише перелік дій, що має вчинити саме звітна фінансова установа України, якою ТДВ «СК ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» не являється.
Суд критично ставиться, тому не може погодитись із обґрунтованістю позиції відповідача, викладеної в Акті перевірки № 8254/10-36-07-09/35429675 від 14.02.2024 року, де контролюючим органом допущено множинне та неоднозначне трактування норм п. п. 14.1.257-1 п.1 ст.14 ПКУ, п. п. 69.8.3. п. 69.8. ст. 69 ПКУ, п. п. с) п. 1 ст. 4 Угоди FATCA, у зв'язку із чим помилково наділено ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» обов'язками в частині подання звітності про підзвітні рахунки, яка полягає у тому, що відповідач:
- помилково прирівняв позивача до фінансового агента, виходячи тільки з того, що інформація стосовно нього містилась на сайті СВД США, при цьому, вказане суперечить визначенню терміну «фінансовий агент», що закріплене в п.п.14.1.257-1 п.1 ст.14 ПКУ;
- помилково прирівняв позивача до «підзвітної фінансової установи України», наділивши його обов'язками, що закріплені в п. п. 69.8.3. п. 69.8. ст. 69 ПКУ щодо виконання Угоди FATCA, при тому, що термін «підзвітна фінансова установа» не стосується умов виконання Угоди FATCA.
Суд зауважує на тому, що відповідно до ст. 7-1 Закону України «Про судову експертизу», підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
При проведенні економічної експертизи здійснюються дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку, звітності, акти ревізії, документальних перевірок діяльності підприємств що містять інформацію про обставини справи та допомагають суду досягти об'єктивності у прийнятті рішення. Результати оформлюють у вигляді висновків експертизи.
Суд, встановивши відповідність висновків експертів, які були надані на замовлення позивача та додані ним позовної заяви, приписам ст. 101 КАС України, враховує:
- висновок експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 28961/23-71/28962-72 від 12.01.2024 року за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи, згідно якого: «висновки перевірки Головного управління ДПС в Київській області в Акті № 25671/10-36-07-09/35429675 від 27.11.2023 «Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВІДІ- СТРАХУВАННЯ» код за ЄДРПОУ 35429675 податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 30.06.2023» у частині порушення ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» пп. 69.8.3 п. 69.8 ст. 69 та п. 118.4 ст. 118 Податкового кодексу України, є необґрунтованими та не підтверджуються.»;
- висновок експерта Державного Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ-19-24/6546-ЕК від 14.02.2024 року за результатами проведення економічної експертизи, згідно якого: «висновки перевірки Головного управління ДПС в Київській області в Акті № 25671/10-36-07-09/35429675 від 27.11.2023 р. «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» (код за ЄДРПОУ 35429675) податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 30.06.2023» у частині порушення ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» пп. 69.8.3 п. 69.8 ст. 69 та п. 118-4 ст. 118 Податкового кодексу України документально та нормативно не підтверджується.».
Отже, з огляду на те, що позивач не є фінансовим агентом та не має виконувати обов'язки встановлені п. п. 69.8.3. п. 69.8. ст. 69 ПКУ (подання звітів про підзвітні рахунки), а також не є спеціальним суб'єктом, до якого може бути застосована відповідальність, що передбачена п. 118.4. ст. 118 ПКУ, то застосування штрафних санкцій згідно актів перевірки є безпідставним, таким, що суперечить чинному податковому законодавству.
Решта доводів і заперечень сторін не спростовують висновків суду по суті позовних вимог.
Наведене свідчить про необґрунтованість застосування до позивача штрафних санкцій на підставі пункту 118.4 статті 118 ПКУ спірним ППР, що вказує на його протиправність, у зв'язку із чим останнє підлягає скасуванню.
Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
На підставі частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача підлягають стягненню здійсненні ним судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов Товариства з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» (місцезнаходження: 08131, Київська обл., Бучанський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика кільцева, 60-А; код ЄДРПОУ 35429675) до Головного управління Державної податкової служби України у Київській області (місцезнаходження: 03151, м. Київ-151, вул. Святослава Хороброго, 5а; код ЄДРПОУ 44096797) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби України у Київській області (місцезнаходження: 03151, м. Київ-151, вул. Святослава Хороброго, 5а; код ЄДРПОУ 44096797) від 29.05.2024 року № 27536/0709.
3. Стягнути з до Головного управління Державної податкової служби України у Київській області (місцезнаходження: 03151, м. Київ-151, вул. Святослава Хороброго, 5а; код ЄДРПОУ 44096797) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» (місцезнаходження: 08131, Київська обл., Бучанський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика кільцева, 60-А; код ЄДРПОУ 35429675) понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 7084,50 грн. (сім тисяч вісімдесят чотири гривні, п'ятдесят копійок).
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Марич Є.В.