про залишення без задоволення заяви про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у справі
29 серпня 2025 року № 320/35716/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., перевіривши розглянувши письмову заяву представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Піцаго» до Головного управління Державної податкової служби України у Київській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,
встановив:
Уповноважений представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Піцаго» звернувся у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби України у Київській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, у якому просить суд:
-Визнати протиправним скасувати податкове повідомлення-рішення № 28379/0901 від 23 червня 2025 р., яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «Піцаго» застосована штрафна (фінансова) санкція у розмірі 24 000,00 гривень.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.07.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити одноособово суддею Вісьтак М. Я., у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні). Відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Суть клопотання, що вирішується.
Представник відповідача Головного управління Державної податкової служби України у Київській області надіслав у Київський окружний адміністративний суд письмовий відзив, із змісту якого вбачається клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Піцаго» до Головного управління Державної податкової служби України у Київській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення. Так, в обґрунтування вказаного клопотання відповідач вважає, що дана справа має важливе значення як для сторін, так і для інтересів держави та суспільства, є складною за предметом доказування та не може бути розглянута у спрощеному провадженні. З огляду на положення статей 12, 257, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням принципу змагальності та права сторін бути почутими, участь у судовому засіданні з повідомленням сторін забезпечить повне і всебічне з'ясування обставин справи. У зв'язку з викладеним, представник позивача просить суд здійснити розгляд справи за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні з викликом сторін.
Враховуючи зазначені обставини, обсяг та характер доказів у справі, для об'єктивного та повного з'ясування обставин справи, суд дійшов висновку, що розгляд даної справи слід проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні), з огляду на наступне.
Застосовані судом правові норми та висновки суду.
Так, суд зазначає, що ч. 1 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Приймаючи справи до розгляду та вирішуючи питання про те, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися дана справа, як це передбачено п. 4 ч. 9 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходив з приписів ч. 3 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України та визнав дану справу малозначною, з огляду на що вирішив здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмового провадження).
Частиною 6 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.
Відповідно до 4 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про:
1) залишення заяви відповідача без задоволення;
2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Суд враховує, що перелік справ, які в обов'язковому порядку підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження наведено у ч. 4 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Справа, що є предметом розгляду, до категорій спорів, для яких законом передбачено розгляду в порядку загального позовного провадження, не відноситься.
Окрім цього, суд зазначає, що наразі обсяг доказової бази та кількість учасників у справі не є значним.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи судом за правилами загального позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Суд наголошує, що спрощене провадження (як з викликом, так і без виклику сторін) спрямоване на всебічний, повний та об'єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи, тобто спрощене провадження без виклику сторін не є провадженням в якому розглядаються безспірні вимоги.
Таким чином, з огляду на викладене, суд вважає за необхідне підсумувати, що сторони не були позбавлені можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, надавати суду свої докази на спростування взаємних вимог та заперечень у строки визначені судом або законом, та в повній мірі користується правами, передбаченими Кодексом адміністративного судочинства України.
Усі наявні у сторін докази сторони безперешкодно мали можливість подати до суду в межах розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмовому провадженні).
З наявних матеріалів справи необхідності проведення судового засідання (у тому числі підготовчого) не вбачається.
Характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають здійснення судового розгляду в порядку загального позовного провадження.
Як зазначено, зокрема, в ухвалі Великої Палати Верховного суду від 14.05.2019 року у справі № 522/7636/14-ц (провадження № 14-636цс18), бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Зважаючи на відсутність необхідності виклику сторін для надання пояснень, з огляду на предмет спору та характер спірних правовідносин, підстави для задоволення клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження - відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 159, 241, 243, 248, 256, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
Письмову заяву представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Піцаго» до Головного управління Державної податкової служби України у Київській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.
Учасникам справи направити копію ухвали.
Роз'яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посилання: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Вісьтак М.Я.