про повернення позовної заяви
01 вересня 2025 року Київ № 320/19525/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Голови комісії з припинення Верховного Суду України Ігоря Романківа, Верховного Суду України про визнання дій протиправними та скасування наказу,
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Голови комісії з припинення Верховного Суду України Ігоря Романківа (01024, м. Київ, вул. Пилипа Орлика, буд. 4), Верховного Суду України (01024, м. Київ, вул. Пилипа Орлика, буд. 4, код ЄДРПОУ 00019034), в якому просить суд:
- визнати протиправною відмову Голови комісії з припинення Верховного Суду України Ігоря Романківа в задоволенні заяви ОСОБА_1 від 29 січня 2025 року про скасування "наказу від 13 липня 2018 року № 139-к "Про звільнення ОСОБА_1 ", викладену в листі від 03 березня 2025 року № 36/0/2-25;
- скасувати "наказ від 13 липня 2018 року № 139-к "Про звільнення ОСОБА_1 ", підписаний ОСОБА_2 як Головою ліквідаційної комісії;
- стягнути з Відповідачів на мою користь кошти на відшкодування витрат по оплаті судового збору в сумі 2422 грн. 40 коп.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа № 320/19525/25 передана до розгляду судді Парненко В.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.04.2025 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків шляхом надання до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду з належними доказами на підтвердження поважності пропуску, з урахуванням правової позиції суду.
Копія ухвали від 24.04.2025 отримана позивачем 29.06.2025, що підтверджується, зокрема, заявою позивача від 30.06.2025, яка наявна матеріалах справи.
На виконання ухвали від 24.04.2025 позивачем 07.07.2025 подано заяву, в якій останнім зазначається, що строк звернення до суду з позовною заявою ним не пропущений, з огляду на те що вимога про «скасування "наказу від 13 липня 2018 року № 139-к "Про звільнення ОСОБА_1 ", підписаний ОСОБА_2 як Головою ліквідаційної комісії» є похідною від вимоги «визнати протиправною відмову Голови комісії з припинення Верховного Суду України Ігоря Романківа в задоволенні заяви ОСОБА_1 від 29 січня 2025 року про скасування "наказу від 13 липня 2018 року № 139-к "Про звільнення ОСОБА_1 ", викладену в листі від 03 березня 2025 року № 36/0/2-25».
З огляду на зазначене позивачем уточнено позовні вимоги та викладено їх у наступній редакції:
- визнати протиправною відмову Голови комісії з припинення Верховного Суду України Ігоря Романківа в задоволенні заяви ОСОБА_1 від 29 січня 2025 року про скасування "наказу від 13 липня 2018 року № 139-к "Про звільнення ОСОБА_1 ", викладену в листі від 03 березня 2025 року № 36/0/2-25;
- зобов'язати Голову комісії з припинення Верховного Суду України Ігоря Романківа скасувати "наказ від 13 липня 2018 року № 139-к "Про звільнення ОСОБА_1 ", підписаний ОСОБА_2 як Головою ліквідаційної комісії;
- стягнути з відповідачів на користь позивача кошти на відшкодування витрат по оплаті судового збору в сумі 2422 грн. 40 коп.
Розглянувши подану заяву позивача, суд зазначає наступне.
За змістом частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частини 1 статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
У розумінні пункту 23 частини 1 статті 4 КАС України, похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Отже, похідна вимога завжди пов'язана з основною і її задоволення можливе лише після задоволення основної.
Як убачається з уточнених позовних вимог, предметом позову у цій справі (основною вимогою) позивачем визначено визнання протиправною відмову Голови комісії з припинення Верховного Суду України Ігоря Романківа в задоволенні заяви ОСОБА_1 від 29 січня 2025 року про скасування "наказу від 13 липня 2018 року № 139-к "Про звільнення ОСОБА_1 ", викладену в листі від 03 березня 2025 року № 36/0/2-25.
Водночас, суд зазначає, що похідною вимогою до вищезазначеної не може бути зобов'язання Голови комісії з припинення Верховного Суду України Ігоря Романківа скасувати "наказ від 13 липня 2018 року № 139-к "Про звільнення ОСОБА_1 ", підписаний ОСОБА_2 як Головою ліквідаційної комісії.
Задоволення похідної вимоги в даному випадку не залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Суд звертає увагу позивача, що "наказ від 13 липня 2018 року № 139-к "Про звільнення ОСОБА_1 ", підписаний Сердюком В.В. як Головою ліквідаційної комісії» в розумінні КАС України є індивідуальним актом та відповідно до частини 2 статті 5 даного Кодексу може бути визнаним протиправним та скасованим судом.
Таким чином, вимога про зобов'язання відповідача скасувати наказ про звільнення позивача не може бути похідною вимогою у даному випадку, а як основна може бути звернута до суду про визнання його протиправним та скасування.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що недоліки, встановлені ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.04.2025 позивачем не усунуто, тобто позовна заява підлягає поверненню.
Керуючись ст. ст. 143, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Голови комісії з припинення Верховного Суду України Ігоря Романківа, Верховного Суду України про визнання дій протиправними та скасування наказу - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Парненко В.С.