Рішення від 29.08.2025 по справі 826/6860/16

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2025 року справа № 826/6860/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу а позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Суть спору: в травні 2016 року до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» (далі - позивач, ТОВ «КУА «Прімоколект-Капітал») з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001561306 від 05.02.2016.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідач дійшов помилкового висновку про завищення позивачем у 2013 році доходу, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування, на 9 977 940 грн, оскільки уцінка векселів, виданими АТ «Львівський хлібзавод №1» та АТ «Львівський хлібокомбінат», була здійснена правомірно. Позивач наголошував, що зазначені прості векселі не стояли на податковому обліку і, відповідно, не включались до валових витрат ТОВ «КУА «Прімоколект-Капітал». Обліковуючи ці векселі виключно в бухгалтерському обліку, позивач здійснив їх уцінку за рахунок власних коштів без відповідного зменшення оподатковуваного доходу. Документи, що підтверджують факт їх придбання, були втрачені. При цьому, зокрема, в рамках кримінального провадження, порушеного щодо колишнього генерального директора ТОВ «КУА «Прімоколект-Капітал» ОСОБА_1 . Підстави вважати заборгованість по векселям простроченою відсутні, оскільки 12 лютого 2013 року векселедавці направили позивачу листи, в яких зобов'язувались погасити заборгованість, відтак перебіг позовної давності було перервано.

Також позивач стверджує, що досягнутий між позивачем і контролюючим органом у 2014 році податковий компроміс не може бути розцінений як добровільне визнання платником податків порушення ним вимог податкового законодавства. Відтак, висновки відповідача про неправомірне включення до складу від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного року суми у розмірі 376660 грн, яка виникла внаслідок пропорційного розподілу (по 25%) отриманих збитків за 2011 рік в розмірі 753321 грн, є помилковими. Це підтверджено і судовими рішеннями, що набрали законної сили, у справі №826/19579/13.

На думку витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, в розмірі 1356757 грн, сформовані за наслідками придбання послуг у низки контрагентів у 2013, 2014 роках, в повній мірі підтверджуються належними первинними документами.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.09.2016 позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві №0001561306 від 05.02.2016.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2016 апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві - задоволено частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.09.2016 в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві №0001561306 від 05.02.2016 на суму 15368 (п'ятнадцять тисяч триста шістдесят вісім) грн., в тому числі за основним платежем - 12294 грн. та штрафними санкціями - 3074 грн. - скасовано. В задоволенні позову в цій частині відмовлено. В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.09.2016 - залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.10.2019 касаційну скаргу ГУ ДФС у м. Києві задоволено.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2016 у справі № 826/6860/16 та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.09.2016 скасовано в частині, в якій задоволено позовні вимоги та в цій частині справу направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва. В іншій частині постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2016 залишено без змін.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.12.2019 прийнято до провадження адміністративну справу №826/6860/16 до провадження судді Мазур І.А. Вирішено здійснювати розгляд справи одноособово у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.11.2020 (суддя Мазур І.А.) здійснено заміну відповідача Головного управління ДФС у м. Києві на Головне управління ДПС у м. Києві.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2021 (суддя Мазур І.А.) у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2021 - без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29.06.2022 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» задоволено частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2021 у справі №826/6860/16 скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05 лютого 2016 року №0001561306 про донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток фінансових установ в розмірі 297020 грн та застосування штрафних санкцій у розмірі 74255 грн. Справу №826/6860/16 направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва в цій частині.

В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2021 у справі №826/6860/16 залишено без змін.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.07.2022 (суддя Келеберда В.І.) прийнято справу № 826/6860/16 до провадження, продовжено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.12.2022 (суддя Келеберда В.І.) підготовче судове засідання у зв'язку із неявкою представника позивача відкладено на 19.01.2023.

18.08.2022 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли пояснення від відповідача з урахуванням висновків Верховного Суду.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті «Голос України» №254 та набрав чинності 15.12.2022.

21.06.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 05.01.2023 №03-19/1462/23 «Про скерування за належністю справи» надійшли матеріали адміністративної справи №826/6860/22.

21.06.2023 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.07.2023 справу № 826/6860/16 прийнято до провадження судді Кушнової А.О.; вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

Приймаючи до уваги відсутність таких клопотань з боку учасників справи, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі направлень №2513/26-15-22-02-18, №2504/26-15-22-02-18, №2503/26-15-22-02-18, виданих Головним управлінням ДФС у м. Києві від 24.11.2015, згідно з п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст. 77 Податкового кодексу України (ПК України) та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, проведена планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.13 по 31.12.14, за результатами якої складено відповідний акт №6/26-15-13-06-02/36676934 від 14.01.2016 (далі - акт №6/26-15-13-06-02/36676934).

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «КУА «Прімоколект-Капітал» вимог:

- п.п. 135.5.15 п.135.5 ст. 135, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.1, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 2218625,00 грн., в тому числі по періодах: рік 2013 на суму 2101042,00 грн., рік 2014 на суму 117583,00 грн.;

- п. 160.2 ст. 160 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток іноземних юридичних осіб у сумі 15202374,00 грн., у тому числі по періодах: рік 2013 на суму 15202374,00 грн.;

- п. 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 №1020 та Наказом міністерства доходів і зборів України від 21.01.2014 року №49 та пп. «б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України за І-ІV кв. 2013 року, І-ІV кв. 2014 р.

20.01.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» надало заперечення на акт планової виїзної перевірки позивача, за результатами розгляду яких прийнято рішення №1888/10/26-15-13-06-02-18 від 02.02.2016, яким висновки акту №6/26-15-13-06-02/36676934 від 14.01.2016 року планової виїзної перевірки залишено без змін.

На підставі висновків акта перевірки та виявлених у ході перевірки порушень, податковим органом прийнято:

- податкове повідомлення-рішення №0001561306 від 05.02.2016, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за податком на прибуток фінансових установ на загальну суму 2 773 281, 00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №00015711306 05.02.2016, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб по виплатах доходу у вигляді дивідендів на загальну суму 19 002 968, 00 грн.

12.02.2016 позивач оскаржив вказані рішення в адміністративному порядку. За результатами розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» на зазначені податкові повідомлення-рішення, ДФС України прийнято рішення №7993/6/99-99-10-01-01-25 від 11.04.2016 року, яким скасовано податкове повідомлення-рішення від 05.02.2016 року №0001571306 в частині збільшення податку на прибуток іноземних юридичних осіб по виплатах доходу у вигляді дивідендів, які здійснювались товариством у період дії Угоди між Урядом Союзу Радянських Соціальних Республік і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна, та у відповідній частині штрафні санкції, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення та податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 05.02.2016 року №0001561306 залишено без змін.

У подальшому, листом від 22.04.2016 №9108/6/99-99-10-01-01-25 ДФС України повідомила ТОВ «КУА «Прімоколект-Капітал», що в рішенні ДФС України від 11.04.16 №7993/6/99-99-10-01-01-25, прийнятому за результатом розглядом скарги позивача, слід читати в наступній редакції: «скасовує податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 05.02.16 №0001571306, залишає без змін податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 05.02.16 №0001561306».

Незгода позивача із вказаним податковим повідомленням-рішенням №0001561306 зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд керується положеннями чинного законодавства, яке діє станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

За наслідками касаційного перегляду, в межах підстав касаційного оскарження, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2021 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року колегія суддів дійшла висновку, що зазначені рішення підлягають скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05 лютого 2016 року №0001561306 про донарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток фінансових установ в розмірі 297020,00 грн та застосованих штрафних санкцій у розмірі 74255,00 грн (щодо господарських операцій між позивачем та ФОП ОСОБА_2 , ПП «Мовна школа «Міжнародний дім», ПП «Ліберті», ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ТОВ КУА «Авенір», ФОП ОСОБА_5 , компанією «River Wolf Communications OU», ФОП ОСОБА_6 , ФОП ОСОБА_7 , ТОВ «Робота Інтернешнл», ТОВ «Телент Едвайзорс», ТОВ «Кор Солюшн», ФОП ОСОБА_8 , ФОП ОСОБА_9 та віднесення до складу від'ємного значення об'єкта оподаткування у 2013-2014 роках збитків минулих періодів), з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції в цій частині.

В іншій частині позовних вимог (щодо нарахування грошового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням від 05 лютого 2016 року №0001561306 в частині операцій із списання векселів та господарських операцій з ФОП ОСОБА_10 ) судові рішення слід залишити без змін як такі, що не переглядались судом касаційної інстанції згідно з вимогами статті 341 КАС України відповідно до підстави касаційного оскарження, визначеної частиною четвертою статті 328 КАС України у взаємозв'язку з пунктом 1 частини другої статті 353 КАС України. Крім того, в цій частині позовних вимог не знайшла свого підтвердження підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 2 частини третьої статті 353 КАС України.

Направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд вказав, що судами попередніх інстанцій не наведено аналізу господарських відносин у розрізі кожного контрагента окремо шляхом встановлення: виду наданої послуги; первинних документів, якими б відповідна господарська операція мала бути оформлена з урахуванням специфіки останньої; відповідності фактично складених первинних документів вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; достатність таких документів для формування висновку про дійсне використання отриманих послуг у межах господарської діяльності.

Питання віднесення платником податків витрат, понесених у зв'язку із придбанням у контрагентів послуг, до складу валових врегульовано ПК України.

Так, відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Cтаття 134 ПК України передбачає, що прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Пункт 138.2 статті 138 ПК України встановлює, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (пункт 138.4 статті 138 ПК України).

Згідно із пунктом 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат:

139.1.1. витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на:

організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначених статтею 157 цього Кодексу, та витрат, пов'язаних із провадженням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 140.1.5 пункту 140.1 статті 140 цього Кодексу).

Обмеження, передбачені абзацом другим цього підпункту, не стосуються платників податку, основною діяльністю яких є:

організація прийомів, презентацій і свят за замовленням та за рахунок інших осіб;

придбання лотерейних білетів, інших документів, що засвідчують право участі в лотереї;

фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених статтями 142 і 143 цього Кодексу, та в інших випадках, передбачених нормами цього розділу;

139.1.2. платежі платника податку в сумі вартості товару на користь комітента, принципала тощо за договорами комісії, агентськими договорами та іншими аналогічними договорами, перераховані платником на виконання цих договорів;

139.1.3. суми попередньої (авансової) оплати товарів, робіт, послуг;

139.1.4. витрати на погашення основної суми отриманих позик, кредитів (крім повернення поворотної фінансової допомоги, включеної до складу доходів відповідно до підпункту 135.5.5 пункту 135.5 статті 135 цього Кодексу);

139.1.5. витрати на придбання, виготовлення, будівництво, реконструкцію, модернізацію та інше поліпшення основних засобів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням (виготовленням) нематеріальних активів, які підлягають амортизації згідно зі статтями 144-148 цього Кодексу, з урахуванням пунктів 146.11 і 146.12 статті 146 та пункту 148.5 статті 148 цього Кодексу;

139.1.6. суми податку на прибуток, а також податків, установлених пунктом 153.3 статті 153 та статтею 160 цього Кодексу; податку на додану вартість, включеного до ціни товару (роботи, послуги), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання, податків на доходи фізичних осіб, які відраховуються із сум виплат таких доходів згідно з розділом IV цього Кодексу.

Для платників податку, які не зареєстровані як платники податку на додану вартість, до складу витрат входять суми податків на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів, робіт, послуг, вартість яких належить до витрат такого платника податку.

У разі якщо платник податку, зареєстрований як платник податку на додану вартість, одночасно проводить операції з продажу товарів (виконання робіт, надання послуг), що оподатковуються податком на додану вартість та звільнені від оподаткування або не є об'єктом оподаткування таким податком, податок на додану вартість, сплачений у складі витрат на придбання товарів, робіт, послуг, які входять до складу витрат, та основних засобів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, включається відповідно до витрат або вартість відповідного об'єкта основних засобів чи нематеріального активу збільшується на суму, що не включена до податкового кредиту такого платника податку згідно з розділом V цього Кодексу.

У разі якщо платник податку на додану вартість відповідно до розділу V цього Кодексу визначає базу оподаткування для нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість виходячи із винагороди (маржинального прибутку, маржі), податок на додану вартість, сплачений у складі витрат на придбання товарів (послуг), які входять до складу витрат та основних засобів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, включається відповідно до витрат або до вартості відповідного об'єкта основних засобів чи нематеріального активу;

139.1.7. витрати на утримання органів управління об'єднань платників податку, включаючи утримання материнських компаній, які є окремими юридичними особами;

139.1.8. дивіденди;

139.1.9. витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення;

139.1.10. сума збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності, яка враховується у зменшення податкового зобов'язання платника податку в порядку, передбаченому пунктами 152.1 і 152.2 статті 152 цього Кодексу;

139.1.11. суми штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду, які підлягають сплаті платником податку;

139.1.13. витрати, понесені (нараховані) у звітному періоді у зв'язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт) з консалтингу, маркетингу, реклами (крім витрат, здійснених (нарахованих) на користь постійних представництв нерезидентів, які підлягають оподаткуванню згідно з пунктом 160.8 статті 160 цього Кодексу) в обсязі, що перевищує 4 відсотки доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням податку на додану вартість та акцизного податку) за рік, що передує звітному, а для банків - в обсязі, що перевищує 4 відсотки доходу від операційної діяльності (за вирахуванням податку на додану вартість) за рік, що передує звітному.

При цьому до складу витрат не включаються у повному обсязі витрати, понесені (нараховані) у звітному періоді у зв'язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт) з консалтингу, маркетингу, реклами у випадку, якщо особа, на користь якої здійснюються відповідні платежі, є нерезидентом, що має офшорний статус з урахуванням положень пункту 161.3 статті 161 цього Кодексу;

139.1.14. витрати, понесені (нараховані) у зв'язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт) з інжинірингу (крім витрат, нарахованих на користь постійних представництв нерезидентів, які підлягають оподаткуванню згідно з пунктом 160.8) у обсязі, що перевищує 5 відсотків митної вартості обладнання, імпортованого згідно з відповідним контрактом, а також у випадках, визначених підпунктом 139.1.15 пункту 139.1 статті 139 цього Кодексу;

139.1.15. витрати, нараховані у зв'язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт) з інжинірингу, не включаються до складу витрат, якщо виконується будь-яка з умов:

а) особа, на користь якої нараховується плата за послуги інжинірингу, є нерезидентом, що має офшорний статус з урахуванням положень пункту 161.3 статті 161 цього Кодексу;

б) особа, на користь якої нараховується плата за такі послуги, не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) такої плати за послуги.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, право платника податку на прибуток на формування витрат, що враховуються під час визначення об'єкта оподаткування податком, знаходиться у прямій залежності від підтвердження таких витрат розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, а також з фактом їх використання у власній господарській діяльності.

В силу викладеного, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу витрат навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Так, підтвердженням фактичного отримання послуг, окрім договору є, також, акти приймання-передачі послуг або інші документи, що підтверджують фактичне надання таких послуг, звіти про проведення послуг, у яких мають бути викладені результати наданих послуг та інші дані, які дозволяють ідентифікувати виконавця послуг, кількість затрачених годин та зміст послуги.

У свою чергу, акт приймання-передачі послуг повинен мати всі обов'язкові реквізити первинних документів, передбачені частиною другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме: назву документа (форми), дату і місце складання, найменування підприємства, від імені якого складено документ, зміст і обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у господарській операції.

Розділ акта приймання-передачі послуг, у якому викладено суть господарської операції, має за змістом відповідати даним договору і даним звіту. Крім того, в актах виконаних робіт мають бути конкретний перелік наданих послуг, місце і дата їх надання, а також зазначено, в чому виражено їх результат.

Водночас, при вирішенні даної справи суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 19 квітня 2019 року (справа №826/1392/17), від 12 лютого 2020 року (справа №813/3577/13-а), від 20 березня 2020 року (справа №560/3956/18), від 02 липня 2020 року (справа №560/711/19), від 02 квітня 2020 року (справа №160/93/19). Суд вказав, що ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Не заповнення у первинних облікових документах окремих позицій, які не впливають на зміст господарської операції, відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг, а так само відтворення в актах виконаних робіт (наданих послуг) такого ж самого переліку послуг, що й зазначені в специфікаціях, не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій. Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені.

Як вбачається з акту №6/26-15-13-06-02/ НОМЕР_1 , контролюючий орган встановив, що позивач зазнав витрат, які не підтверджені первинними документами та не пов'язані із його господарською діяльністю, зокрема:

- послуги по технічному забезпеченню підготовки та проведення конференцій, виступів артистів, що надавались ФОП ОСОБА_11 ;

- послуги по навчанню персоналу в м. Львові, що надавались ПП «Мовна школа «Міжнародний дім»;

- послуги по навчанню англійської мови, що надавались ПП «Ліберти»;

- послуги з консультування комерційної діяльності, що надавались ФОП ОСОБА_3 ;

- проведення переговорів з підрядником, що надавалось ФОП ОСОБА_4 ;

- інформаційно-консультаційні послуги на фондовому ринку, що надавались ТОВ КУА «Авенір»;

- інформаційно-консультаційні послуги на тему «Оптимальне управління кредитним портфелем», що надавались ФОП ОСОБА_5 ;

- послуги по підготовці інформаційних матеріалів для участі у « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що надавались Компанія « River Wolf Communications OU»;

- рекламні послуги, організація виготовлення аудіороликів, що надавались ФОП ОСОБА_12 ;

- пасажирські перевезення, що надавались ФОП ОСОБА_7 ;

- послуги з пошуки персоналу, що надавались ТОВ «Робота Інтернешнл»;

- консультаційні послуги з метою підбора кандидата на підприємство, що надавались ТОВ «Телент Едвайзорс»;

- консультаційні послуги з питань оцінки і розвитку сильних сторін керівників», що надавались ТОВ «Кор Солюшн»;

- юридичні послуги, що надавались ФОП ОСОБА_8 ;

- послуги з публікації вакансії на сайті, що надавались ФОП ОСОБА_9 .

При встановленні витрат, які пов'язанні із господарською діяльністю позивача суд враховує, що згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, основними видами діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю КУА «Прімоколект-Капітал» у періоді, що перевірявся були: 64.30 Трасти, фонди та подібні фінансові суб'єкти, 64.99 Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), н.в.і.у., 66.30 Управління фондами.

За правилами підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Отже, позивачу під час нового розгляду справи, необхідно було довести ділову мету господарських операцій між позивачем та ФОП ОСОБА_2 , ПП «Мовна школа «Міжнародний дім», ПП «Ліберті», ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ТОВ КУА «Авенір», ФОП ОСОБА_5 , компанією «River Wolf Communications OU», ФОП ОСОБА_6 , ФОП ОСОБА_7 , ТОВ «Робота Інтернешнл», ТОВ «Телент Едвайзорс», ТОВ «Кор Солюшн», ФОП ОСОБА_8 , ФОП ОСОБА_9 , їх доцільність використання у господарській діяльності позивача.

Водночас при встановлені фактичних обставин справи суд враховує, що відповідно до пункту 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Пунктом 44.7 статті 44 ПК України передбачено, що у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

Порядок надання платниками податків документів до податкової перевірки регламентовано статтею 85 ПК України.

Згідно із пунктами 85.2, 85.4, 85.6, 85.7 статті 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису.

З аналізу наведених положень ПК України вбачається, що, дійсно, надання платником податків фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих платником показників податкового обліку.

Так, Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію про те, що обов'язок контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі первинних документів кореспондується з обов'язком платника податків зберігати такі первинні документи та надавати їх при перевірці. Не надання таких документів нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України прирівнюється до їх відсутності. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами.

Тобто, у разі ненадання платником податків документів для проведення перевірки, у контролюючого органу є законні підстави провести перевірку з використанням наявної у нього податкової інформації щодо задекларованих позивачем сум податкових зобов'язань та визнати ці суми непідтвердженими документально.

Водночас, якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Аналогічного висновку щодо тлумачення наведених законодавчих норм дійшов і Верховний Суд, зокрема, в постановах від 06 серпня 2019 року у справі № 160/8441/18 (касаційне провадження № К/9901/16292/19) та від 29 травня 2020 року у справі № 826/27811/15 (касаційне провадження № К/9901/26364/18).

У постанові від 08 вересня 2019 року у справі № 802/1069/13-а Верховний Суд також зауважував, що обставина порушення платником податків обов'язку, встановленого пунктом 85.2 статті 85 ПК України, щодо надання після початку перевірки всіх документів, які належать або пов'язані з предметом перевірки, не означає, що такий платник не має права додатково їх надати до прийняття відповідного рішення й, при цьому, не звільняє контролюючий орган від обов'язку врахувати додатково надані платником документи у строк, встановлений абзацом другим пункту 44.7 статті 44 ПК України, при прийнятті рішення, що прямо передбачено нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України.

Також у постановах від 08 серпня 2019 року у справі №802/1069/13-а, від 01 квітня 2020 року у справі № 640/637/19 Верховний Суд висловив позицію про те, що законодавцем передбачено право платника податків надати контролюючому органу документи, які були відсутні під час перевірки. При цьому, якщо платник податків у запереченнях на акт перевірки посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, до прийняття рішення за результатами такої перевірки це зумовлює обов'язок податкового органу щодо призначення та проведення позапланової перевірки.

Позиція Верховного Суду у питанні застосування норми пункту 44.6 статті 44 ПК України є усталеною і послідовною.

У постановах від 24 лютого 2020 року у справі № 440/4443/18, від 27 квітня 2022 року у справі № 420/13197/20 Верховний Суд виходив з того, що, суд не може обмежити право платника податків довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. Разом з тим, з огляду на передбачену ПК України мету й повноваження контролюючого органу під час проведення податкової перевірки, у разі, якщо рішення контролюючого органу мотивоване саме ненаданням платником податків на вимогу контролюючого органу первинних документів, адміністративний суд, виходячи з окреслених процесуальним законом меж судового доказування, повинен перевіряти і враховувати такі обставини й винятки з них при вирішенні спору.

Щодо послуг по технічному забезпеченню підготовки та проведення конференцій, виступів артистів, що надавались ФОП ОСОБА_2 , суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.01.2014 між позивачем (замовник) та СПД ФО ОСОБА_2 (виконавець) укладено договір про надання послуг №01/22012014 (далі - договір №01/22012014).

Умовами договору №01/22012014 передбачено, що виконавець зобов'язується виконати роботи та надати послуги замовнику щодо технічного забезпечення, виступу артистів на конференції замовника згідно додатку №3 до даного договору. Проведення конференції відбудеться 28.02.2014 за адресою: Україна, Львівська обл., село Рясне руська, вул. Наливайка, 2, туристичний комплекс «Термінал А».

Пунктом 1.3 договору №01/22012014 встановлено час надання послуг з 18:00 год. до 02:00 год. 01.03.2014.

Додатком №3 від 29.01.2014 до договору №01/22012014 (далі - додаток №3) передбачено різновид послуг, що надається виконавцем, вартість кожної із послуг та загальну вартість послуг згідно договору №01/22012014.

Так, додатком №3 визначено наступний перелік послуг:

Підбір місця для проведення конференції, розміщення учасників та оренда приміщення - 23 750 грн.;

Складання плану проведення заходу - 4 000 грн.;

Організація конференційного обслуговування - 15 500 грн.;

Організація бенкету - 19300 грн.;

Демонстрація підбірки відеоматеріалів щодо стану розвитку ринку банківських послуг - 15 650 грн.;

Організація презентацій бізнесу компанії та контрагентів - 5 000 грн.;

Забезпечення перекладацькими послугами - 9 700 грн.;

Послуги з організаційного супроводу заходу - 14 300 грн.;

Транспортні послуги - 4 800 грн.

Загальна вартість послуг за договором №01/22012014 становить 112 000,00 грн.

Відповідно до акту прийому-передачі виконаних робіт/наданих послуг №1 від 28.02.2014, сторони підписали цей акт про те, що 28 лютого 2014 року виконавцем надано послуги та виконано роботи по технічному забезпеченню підготовки та проведення конференції. Роботи передбачені договором виконані виконавцем, задовольняють умови договору і належним чином представлені. Замовник до виконавця не має ніяких претензій.

Факт оплати наданих послуг за договором №01/22012014 підтверджується платіжним дорученням №2747 від 30.01.2014.

Судом встановлено, що щодо послуг по технічному забезпеченню підготовки та проведення конференції, виступу артистів на загальну суму 112 000,00 грн, позивачем було надано до перевірки копію акту прийому-передачі виконаних робіт/наданих послуг №1 від 28.02.2014 та копію свідоцтва платника єдиного податку ОСОБА_2 про види господарської діяльності, а саме: театральна та концертна діяльність, організування інших видів відпочинку та розваг, діяльність у сфері фотографії, діяльність із підтримки театральних і концертних заходів.

План заходу (сценарій), який визначено в додатку №4 до даного договору, до перевірки позивачем надано не було.

Водночас, на підтвердження факту надання вищевказаних послуг, позивачем до матеріалів заперечення на акт планової виїзної перевірки долучено матеріали конференції на 17 аркушах.

Судом встановлено невідповідність акту прийому-передачі виконаних робіт/наданих послуг №1 від 28.02.2014 вимогам до первинних документів, встановлених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Так, у наданому акті прийому-передачі виконаних робіт / наданих послуг від 28.02.2014 не вказано найменування наданих послуг та їх вартість, а тому неможливо встановити обсяг проведених виконавцем робіт, кількість витраченого часу, використані інформаційні матеріали.

Позивач, зазначає, що з огляду на тему конференції, її проведення безпосередньо пов'язане з господарською діяльністю ТОВ «КУП «Прімоколект-Капітал», оскільки розкриває механізм залучення та використання особливостей інституту ІСІ у сфері банківського кредитування.

Як вбачається з матеріалів конференції, долучених позивачем до позовної заяви, тематикою конференції є «Участь Інститутів спільного інвестування у сфері банківського кредитування».

Проаналізувавши надані позивачем матеріали конференції, встановлено, що позивачем надано примірник запрошення на участь у конференції, програму конференції та фото проведення конференції. Таким чином, позивач надав докази про сам факт проведення конференції, проте не довів свою участь в ній, зокрема, позивачем не надано переліку осіб, які приймали участь в конференції з боку позивача та доказів їх участі в конференції.

Окрім того, договором №01/22012014 чітко визначено, що виконавець зобов'язується виконати роботи та надати послуги замовнику щодо технічного забезпечення, виступу артистів на конференції замовника.

Суд зауважує, що з аналізу наданих позивачем до перевірки та до суду документів вбачається, що предмет зазначених послуг не пов'язаний з господарською діяльністю позивача, оскільки організація прийомів, презентацій і свят за замовленням та за рахунок інших осіб не є основною діяльністю позивача.

За наведених обставин, зібраними у справі доказами підтверджуються доводи відповідача стосовно зайвого віднесення до складу витрат, пов'язаних з господарською діяльністю витрат на оплату послуг по технічному забезпеченню підготовки та проведення конференцій, виступів артистів, що надавались ФОП ОСОБА_2 .

Щодо послуг по навчанню персоналу в м. Львові, що надавались ПП «Мовна школа «Міжнародний дім» суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 20.03.2013 між позивачем (замовник) та ПП «Мовна школа «Міжнародний дім» (виконавець) укладено договір про надання послуг №03/20/13 (далі - договір №03/20/13).

Предметом договору №03/20/13 визначено, що виконавець приймає на себе зобов'язання в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, надати навчальні послуги замовнику, а саме: навчання з англійської мови.

Відповідно до умов договору №03/20/13: термін навчання з 20.03.2013 по 28.11.2013; місце надання послуг: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, кв. 28; кількість працівників, які отримують послуги - 4 особи, кількість груп - 1; тривалість курсу становить 96 академічних годин (48 заняття).

Особливі умови надання послуг передбачені додатками:

Додаток 1. Розклад занять по групах.

Додаток 2.1. Зразок сертифіката.

Додаток 2.2. Зразок довідки.

Додаток 3. Перелік навичок, які здобуває студент по закінченню повного рівня курсу.

Відповідно до акту здачі-приймання робіт б/н від 28.11.2013, даний акт укладений між ПП «Мовна школа «Міжнародний дім» та ТОВ «КУА Прімоколект-Капітал», про те, що згідно рахунку №1 від 20.03.2013, виконавцем виконано 100% робіт по наданню навчальних послуг замовнику на суму 17 280,00 грн.

Факт оплати наданих послуг за договором №03/20/13 підтверджується платіжним дорученням №594 від 04.04.2013.

18.02.2014 між позивачем (замовник) та ПП «Мовна школа «Міжнародний дім» (виконавець) укладено договір про надання послуг №01/18/14 (далі - договір №01/18/14).

Предметом договору №01/18/14 визначено, що виконавець приймає на себе зобов'язання в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, надати навчальні послуги замовнику, а саме: навчання з англійської мови.

Відповідно до умов договору №01/18/14: термін навчання з 18.02.2014 по 30.05.2014; місце надання послуг: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, кв. 28; кількість працівників, які отримують послуги - 2 особи, кількість груп - 1; тривалість курсу становить 48 академічних годин (24 заняття).

Особливі умови надання послуг передбачені додатками:

Додаток 1. Розклад занять по групах.

Додаток 2.1. Зразок сертифіката.

Додаток 2.2. Зразок довідки.

Додаток 3. Перелік навичок, які здобуває студент по закінченню повного рівня курсу.

Відповідно до акту здачі-приймання робіт б/н від 30.05.2014, даний акт укладений між ПП «Мовна школа «Міжнародний дім» та ТОВ «КУА Прімоколект-Капітал», про те, що згідно рахунку №1 від 18.02.2014, виконавцем виконано 100% робіт по наданню навчальних послуг замовнику на суму 8 640,00 грн.

Факт оплати наданих послуг за договором №01/18/14 підтверджується платіжним дорученням №2877 від 18.02.2013.

Виробнича необхідність проведення навчання та підвищення кваліфікації працівників встановлена наказом ТОВ «КУА «Прімоколект-Капітал» №23/12-01 від 23.12.2012.

Судом встановлено, що щодо послуг по навчанню персоналу в м. Львові, що надавались ПП «Мовна школа «Міжнародний дім», позивачем було надано до перевірки копії актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг) б/н від 30.05.2014 на суму 8 640, 00 грн. та б/н від 28.11.2013 на суму 17 280, 00 грн.

Додатково, на підтвердження факту надання вищевказаних послуг, позивачем до матеріалів заперечення на акт планової виїзної перевірки долучено наказ №23/12-01 «Про навчання та підвищення кваліфікації працівників», матеріали навчання (вибірка) на 7 аркушах та презентація на 2 аркушах.

Суд зауважує, що відповідно до підпункту 140.1.3 пункту 140.1 статті 140 ПК України при визначенні об'єкта оподаткування враховуються такі витрати подвійного призначення: витрати платника податку на професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників робітничих професій, а також у разі якщо законодавством передбачено обов'язковість періодичної перепідготовки або підвищення кваліфікації; витрати на навчання та/або професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації у вітчизняних або закордонних навчальних закладах, якщо наявність сертифіката про освіту в таких закладах є обов'язковою для виконання певних умов ведення господарської діяльності, в тому числі, але не виключно вищих та професійно-технічних навчальних закладах фізичних осіб (незалежно від того, чи перебувають такі особи в трудових відносинах з платником податку), які уклали з ним письмовий договір (контракт) про взяті ними зобов'язання відпрацювати у платника податку після закінчення вищого та/або професійно-технічного навчального закладу і отримання спеціальності (кваліфікації) не менше трьох років; витрати на організацію навчально-виробничої практики за профілем основної діяльності платника податку або в структурних підрозділах, що забезпечують його господарську діяльність, осіб, які навчаються у вищих та професійно-технічних навчальних закладах.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що витрати платника податку на навчання та підвищення кваліфікації працівників може бути включено до складу витрат, які пов'язані з провадженням господарської діяльності за умови підтвердження таких витрат відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку

Проаналізувавши зазначені акти здачі-прийняття робіт від 28.11.2013 та 30.05.2014, суд дійшов висновку, що вони не відповідають вимогам до первинних документів, встановлених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки не містять детальної інформації, яким чином були надані послуги у сфері навчання персоналу, не зазначено конкретне місце здійснення відповідних послуг, не зазначено зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), що свідчить про те, що акти складені з порушенням викладених вимог. У вказаних актах не наведено інформацію про те, хто саме із працівників позивача отримав вказані послуги по навчанню.

Позивачем, ні до матеріалів перевірки, ні до суду не було надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту підвищення кваліфікації працівників позивача, відповідно до умов укладених з ПП «Мовна школа «Міжнародний дім» договорів, зокрема не надано відповідних сертифікатів про проходження навчання, переліку працівників, яким надавались такі послуги, звітів про проходження навчання тощо. У зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність зв'язку зазначених послуг з підготовкою, організацією та веденням господарської діяльності.

За наведених обставин, зібраними у справі доказами підтверджуються доводи відповідача стосовно зайвого віднесення до складу витрат, пов'язаних з господарською діяльністю витрат на оплату послуг по навчанню персоналу в м. Львові, що надавались ПП «Мовна школа «Міжнародний дім».

Щодо послуг по навчанню англійської мови, що надавались ПП «Ліберти» суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 11.03.2013 між позивачем (замовник) та ПП «Ліберти ДГ» (виконавець) укладено договір про надання освітніх послуг №18 (далі - договір №18).

Предметом договору №18 передбачено, що виконавець бере на себе зобов'язання за рахунок коштів замовника здійснити навчання, а саме: навчання з англійської мови.

Відповідно до умов договору №18: термін навчання з 11.03.2013 до 31.01.2014; місце надання послуг: приміщення підприємства замовника; кількість працівників, які отримують послуги - 20 осіб, кількість груп - 3.

Відповідно до акту здачі-приймання робіт №36 від 31.12.2013, сторони склали цей акт, про те, що виконавцем були проведені такі роботи (надані такі послуги) згідно рахунку №4 від 04.03.2013. Навчання англійської мови. Загальна вартість послуг 40 700,00 грн. Сторони претензій одна до одної не мають.

20.01.2014 між позивачем (замовник) та ПП «Ліберти ДГ» (виконавець) укладено договір про надання освітніх послуг №2 (далі - договір №2).

Предметом договору №2 передбачено, що виконавець бере на себе зобов'язання за рахунок коштів замовника здійснити навчання, а саме: навчання з англійської мови.

Відповідно до умов договору №2: термін навчання з 03.02.2014 до 31.07.2014; місце надання послуг: приміщення підприємства замовника; кількість працівників, які отримують послуги - 17 осіб, кількість груп - 3.

Відповідно до акту здачі-приймання робіт №12 від 26.09.2014, сторони склали цей акт, про те, що виконавцем були проведені такі роботи (надані такі послуги) згідно рахунку №1 від 20.01.2014. Навчання англійської мови. Загальна вартість послуг 27 940,00 грн. Сторони претензій одна до одної не мають.

Факт оплати наданих послуг підтверджується платіжними дорученнями №595 від 04.04.2013 на суму 40700,00 грн. та №2846 від 08.02.2014 на суму 27940,00 грн.

Судом встановлено, що щодо послуг по навчанню персоналу в м. Львові, що надавались ПП «Ліберти ДГ», позивачем було надано до перевірки наступні документи копію акта здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №36 від 31.12.2013 на суму 40 700, 00 грн. та копію акта здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №12 від 26.09.2014 на суму 27 940, 00 грн.

Водночас, на підтвердження факту надання вищевказаних послуг, позивачем до матеріалів заперечення на акт планової виїзної перевірки долучено матеріали навчання (вибірка) на 7 аркушах та презентація на 2 аркушах.

З аналізу наданих сторонами доказів, суд встановив, що зазначені акти здачі-прийняття робіт від 31.12.2013 та 26.09.2014 не відповідають вимогам до первинних документів, встановлених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки не містять детальної інформації яким чином були надані послуги у сфері навчання персоналу, не зазначено конкретне місце здійснення відповідних послуг, не зазначено зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), що свідчить про те, що акт складений з порушенням викладених вимог. У вказаних актах не наведено інформацію про те, хто саме із працівників позивача отримав вказані послуги по навчанню.

Окрім того, як вбачається з умов договору №18, термін надання послуг становив до 31.01.2014, проте акт здачі-прийняття робі до даного договору було складено передчасно, тобто 31.12.2013.

Водночас, позивачем до матеріалів позову було долучено додаткові докази на підтвердження реальності проведення господарської операції, зокрема позивачем додано:

- звіт успішності студентів рівня 12 від 24.11.2014 (кількість студентів - 3);

- звіт успішності студентів 9 рівня від 28.05.2014 (кількість студентів - 4);

- звіт успішності студентів 7 рівня від 27.11.2013 (кількість студентів - 9);

- звіт успішності студентів 6 рівня від 03.07.2013 (кількість студентів - 4);

- звіт успішності студентів 7 рівня від 27.06.2013 (кількість студентів - 6);

- звіт успішності студентів 9 рівня від 26.06.2013 (кількість студентів - 4);

- матеріали навчання студентів.

З аналізу наданих позивачем доказів не підтверджується факт реальності господарської операції з підвищення кваліфікації працівників позивача, відповідно до умов укладених з ПП «Ліберти ДГ» договорів. Зокрема, кількість студентів зазначених в звітах успішності не співвідносить із кількістю працівників, яким за умовами укладених договорів надавались послуги, також, вказані звіти успішності студенів не містять інформації щодо реквізитів договору на підставі яких було складено такі звіти. Окрім того, позивачем не доведено, що вказані у звітах студенти є працівниками позивача, яким надавались освітні послуги. Також, позивачем не надано відповідних сертифікатів про проходження навчання.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність зв'язку зазначених послуг з підготовкою, організацією та веденням господарської діяльності.

Щодо послуг з консультування комерційної діяльності, що надавались ФОП ОСОБА_3 суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 03.06.2014 між позивачем (замовник) та ФОП ОСОБА_3 (виконавець) укладено договір про надання послуг №1/3/06/14 (далі - договір №1/3/06/14).

Умовами договору №1/3/06/14 передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов'язується за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку надати за плату послуги з консультування з питань комерційної діяльності і керування, а замовник зобов'язується оплачувати такі послуги.

Договором №1/3/06/14 встановлено: строк надання послуг: з 31 по 22 червня 2014 року; місце надання послуг: АДРЕСА_1 .

Відповідно до акту прийому-передачі виконаних послуг від 24.06.2014 №1, сторони склали цей акт, про те, що надані послуги із консультування з питань комерційної діяльності і керування виконані у повному обсязі і відповідають умовам договору. Повна вартість послуг згідно договору складає 20 160, 00 грн.

Факт оплати наданих послуг підтверджується платіжним дорученням №31960 від 10.06.2014 на суму 20160,00 грн.

12.08.2014 між позивачем (замовник) та ФОП ОСОБА_3 (виконавець) укладено договір про надання послуг №2/12/08/14 (далі - договір №2/12/08/14).

Умовами договору №2/12/08/14 передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов'язується за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку надати за плату послуги з консультування з питань комерційної діяльності і керування, а замовник зобов'язується оплачувати такі послуги.

Договором №2/12/08/14 встановлено: строк надання послуг: з 30.08.2014 по 31.08.2014; місце надання послуг: АДРЕСА_2 .

Відповідно до акта прийому-передачі виконаних послуг від 30.09.2014 №1, сторони склали цей акт, про те, що надані послуги із консультування з питань комерційної діяльності і керування виконані у повному обсязі і відповідають умовам договору. Повна вартість послуг згідно договору складає 26 880, 00 грн.

Факт оплати наданих послуг підтверджується платіжними дорученнями №32529 від 29.08.2014 на суму 5000,00 грн. та №32542 від 02.09.2014 на суму 21880,00 грн.

Судом встановлено, що щодо послуг з консультування комерційної діяльності, що надавались ФОП ОСОБА_3 , позивачем було надано до перевірки копію акта прийому-передачі виконаних послуг від 30.09.2014 №1 на суму 26 880, 00 грн. та копію акта прийому-передачі виконаних послуг від 24.06.2014 №1 на суму 20 160, 00 грн.

На підтвердження факту належності понесених витрат до витрат пов'язаних із господарською діяльністю позивача, останній посилався на те, що надані консультації були надані ТОП Менеджеру КУА з метою вирішення питання, щодо доцільності укладання договорів про відступлення прав вимоги з ПАТ «Універсал Банк» та ТОВ «Компаньйон Фінанс».

На підтвердження своєї позиції, позивачем до матеріалів позову було долучено додаткові докази на підтвердження реальності проведення господарської операції, зокрема позивачем додано:

- копію договору відступлення права вимоги №UB-OP/14-111 від 02.07.2014 укладеного між ПАТ «Універсал Банк» та ТОВ «КУА «Прімоколект-Капітал» (що діє від власного імені за рахунок та в інтересах Закритого не диверсифікованого венчурного пайового інвестиційного фонду «Прімоколект Венчурний Фонд - 1») разом із додатками;

- копію договору відступлення права вимоги №20140929 від 29.09.2014 укладеного між ТОВ «Компаньйон Фінанс» та ТОВ «КУА «Прімоколект-Капітал» (що діє від власного імені за рахунок та в інтересах Закритого не диверсифікованого венчурного пайового інвестиційного фонду «Прімоколект Венчурний Фонд - 1») разом із додатками.

З аналізу наданих сторонами доказів, суд встановив, що зазначені акти здачі-прийняття робіт від 30.09.2014 та 24.06.2014 не відповідають вимогам до первинних документів, встановлених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Зазначені акти прийому-передачі виконаних послуг не містять детальної інформації про те, яким чином були надані послуги з консультування з питань комерційної діяльності та керування, не зазначено зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), що свідчить про те, що акт складений з порушенням викладених вимог. Ні у вказаних договорах, ні в актах прийому - передачі виконаних послуг не наведено інформацію про те, що надані послуги стосуються процедури укладання позивачем договорів про відступлення прав вимоги з ПАТ «Універсал Банк» та ТОВ «Компаньйон Фінанс», первинні документи не містять інформації про осіб (ПІБ, посада), які саме брали участь у відповідних послугах. Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність зв'язку зазначених послуг з підготовкою, організацією та веденням господарської діяльності.

Щодо послуг з проведення переговорів з підрядником, що надавалось ФОП ОСОБА_4 суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 01.10.2014 між позивачем (замовник) та ФОП ОСОБА_4 (виконавець) укладено договір про надання послуг №8 (далі - договір №8).

Умовами договору №8 визначено, що виконавець зобов'язується надати замовнику послуги, в порядку та на умовах визначених цим договором.

Відповідно до пунктів 2.1. - 2.3. договору №8 послуги за цим договором надаються замовнику виконавцем на умовах погоджених сторонами. Згідно з цим договором виконавець надає замовнику послуги згідно Додатку №2 до цього договору. Сторони погодили, що перелік визначений Додатком №2 до цього договору не є вичерпним та може бути розширеним за домовленістю сторін.

Додатком №2 до договору №8 встановлено наступні найменування послуг з проектної діяльності:

1. Попередні погодження.

1.1 Попередній розрахунок бюджету та оновлення бюджету на всіх етапах реалізації проекту.

1.2 Вирішення спірних питань по бюджету.

1.3 Формування команди проекту.

1.4 Складання попереднього графіка проекту.

1.5 Узгодження із Замовником необхідних критеріїв по проведенню тендерів по вибору підрядників на різні види робіт.

1.6 Розробка, погодження та затвердження документів проекту (устав, план управління проектом та інші).

1.7 Організація проведення необхідних тендерів на різні види робіт.

2. Проведення робіт по проекту.

2.1 Збір інформації від постачальників замовлених позицій та аналіз умов поставок.

2.2 Проведення переговорів з підрядниками.

2.3 Контроль над розміщенням та оплатою замовлень зі сторони Замовника. 3. Укладання договорів із підрядниками.

3.1 Консультування керівника підрозділа Замовника по питанням укладання договорів з учасниками проекту по всім існуючим умовам договорів.

3.2 Організація виходу на об'єкт підрядника/субпідрядника.

4. Нагляд за діями підрядників.

4.1 Організація внесення необхідних змін у проектну документацію.

4.2 Контроль над дотримання усіма учасниками якості та термінів виконання робіт.

4.3 Ведення оперативного контролю над дотриманням бюджету проекту, організація перегляду бюджету проекту у відповідності зі змінами, що вносяться Замовником.

4.4 Складання та надання щотижневих звітів Замовнику.

4.5 Організація нарад та зустрічей, у тому числі на об'єкті, що необхідні у ході реалізації проекту. (за одну зустріч).

5. Здача в експлуатацію.

5.1 Підготовка та проведення приймальних комісій із залученням необхідних учасників проект.

5.2 Підготовка списку недоробок із вказанням строків та відповідальних за їх усунення.

5.3 Нагляд за усуненням недоробок.

5.4 Організація підготовки та отримання усіх необхідних розділів виконавчої документації, перевірка відповідності документів виконаним роботам, передача документів Замовнику.

5.5. Координація діяльності усіх учасників проекту в період гарантійного обслуговування об'єкта.

6. Післяпроектне обслуговування.

6.1 Консультування Замовника щодо питань, які виникають у процесі експлуатування.

6.2. Залучення підрядника/субпідрядника до вирішення питань, що виникають; відслідковування якості виконаних виправлень.

7. Розробка бізнес-плану.

7.1 Збір, систематизація та аналіз попередньої інформації.

7.2 Погодження результатів.

7.3 Розробка бізнес-плану.

7.4. Погодження бізнес-плану

Продовженням додатку №2 до договору №8 встановлено наступні найменування послуг з управління бізнес-процесами:

1. Розробка одного регламенту бізнес-процесу.

1.1 Формування блок-схеми процесу в 1-й редакції на основі інтерв'ю з власником процесу.

1.2 Редагування блок-схеми процесу після отримання зворотного зв'язку від власника процесу.

1.3 Збір інформації по процесу від учасників процесу та редагування блок-схеми бізнес-процесу

1.4 Узгодження спірних елементів бізнес-процесу з власником і учасниками процесу.

1.5 Формування текстового опису процесу.

1.6 Узгодження бізнес-процесу з власником і всіма учасниками в форматі «текст + діаграми».

1.7 Розробка додатків бізнес-процесу (при необхідності).

1.8 Проведення тренінгу з власником і учасниками бізнес-процесу.

2. Впровадження бізнес-процесу в систему менеджменту якості (при необхідності).

3. Аудит бізнес-процесу.

4. Внесення змін у впроваджений бізнес-процес і узгодження змін з власником і учасниками бізнес-процесу.

5. Розробка та впровадження інших внутрішніх регламентуючих документів (положень, методик, інструкцій, політик).

6. Редагування дерева бізнес-процесів.

7. Заповнення матриці бізнес-процесів (підготовка і розсилка анкет персоналом компанії, виконання розрахунків та побудова матриці).

Відповідно до акта про надання послуг №1 від 03.11.2014, виконавець здав, а замовник прийняв послуги згідно договору №8 від 01.10.2014. Послуги були надані в період з 01.10.2014 до 31.10.2014. Найменування послуг:

1. Збір інформації по процесу від учасників процесу та редагування блок-схеми бізнес-процесу.

2. Формування блок-схеми процесу в 1-й редакції на основі інтерв'ю з власником процесу.

3. Формування текстового опису процесу.

4. Проведення переговорів з підрядниками.

5. Збір інформації від постачальників замовлених позицій та аналіз умов поставок.

6. Збір, систематизація та аналіз попередньої інформації.

7. Узгодження із Замовником необхідних критеріїв по проведенню тендерів по вибору підрядників на різні види робіт.

Вартість послуг згідно акту від 03.11.2014 складає 37 900, 00 грн.

Факт оплати наданих послуг підтверджується платіжним дорученням №32999 від 06.11.2014 на суму 37900,00 грн.

Відповідно до акта про надання послуг №2 від 03.12.2014, виконавець здав, а замовник прийняв послуги згідно договору №8 від 01.10.2014. Послуги були надані в період з 01.11.2014 до 30.11.2014. Найменування послуг:

1. Нагляд за усуненням недоробок.

2. Проведення переговорів з підрядником.

3. Збір інформації від постачальників замовлених позицій та аналіз умов поставок.

4. Збір, систематизація та аналіз попередньої інформації.

5. Залучення підрядника/субпідрядника до вирішення питань, що виникають; відслідковування якості виконаних виправлень.

Вартість послуг згідно акту від 03.12.2014 складає 34 700, 00 грн.

Факт оплати наданих послуг підтверджується платіжним дорученням №33187 від 05.12.2014 на суму 34700,00 грн.

Відповідно до акта про надання послуг №3 від 10.12.2014, виконавець здав, а замовник прийняв послуги згідно договору №8 від 01.10.2014. Послуги були надані в період з 01.12.2014 до 09.12.2014. Найменування послуг:

1. Проведення переговорів з підрядником.

2. Збір інформації від постачальників замовлених позицій та аналіз умов поставок.

3. Формування команди проекту.

4. Збір інформації від постачальників замовлених позицій та аналіз умов поставок.

5. Редагування блок-схеми процесу після отримання зворотного зв'язку від власника процесу.

6. Організація внесення необхідних змін у проектну документацію.

Вартість послуг згідно акту від 10.12.2014 складає 26 000, 00 грн.

Факт оплати наданих послуг підтверджується платіжним дорученням №33207 від 10.12.2014 на суму 26000,00 грн.

Відповідно до акта про надання послуг №4 від 29.12.2014, виконавець здав, а замовник прийняв послуги згідно договору №8 від 01.10.2014. Послуги були надані в період з 10.12.2014 до 29.12.2014. Найменування послуг:

1. Організація виходу на об'єкт підрядника/субпідряника.

2. Розробка, погодження та затвердження документів проекту (устав, план управління проектом та інші).

3. Збір, систематизація та аналіз попередньої інформації.

4. Організація внесення необхідних змін у проектну документацію.

Вартість послуг згідно акту від 10.12.2014 складає 36 100, 00 грн.

Факт оплати наданих послуг підтверджується платіжним дорученням №33333 від 30.12.2014 на суму 36100,00 грн.

Судом встановлено, що щодо послуг з абонентського обслуговування що надавались ФОП ОСОБА_4 , позивачем було надано до перевірки наступні документи:

- копію акта про надання послуг №1 від 03.11.2014 на суму 37 900, 00 грн.;

- копію акта про надання послуг №2 від 03.12.2014 на суму 34 700, 00 грн.

- копію акта про надання послуг №3 від 10.12.2014 на суму 26 000, 00 грн.

- копію акта про надання послуг №4 від 29.12.2014 на суму 36 100, 00 грн.

В подальшому, до заперечень на акт перевірки позивачем додатково долучено перелік послуг за актами на 3 аркушах, додаток до акта №1 на 8 аркушах, додаток до акта №2 на 10 аркушах, додаток до акта №3 на 9 аркушах, додаток до акта №4 на 10 аркушах.

На підтвердження факту належності понесених витрат до витрат пов'язаних із господарською діяльністю позивача, останній посилався на те, що дані послуги надавались зокрема для приведення діяльності ТОВ «КУА «Прімоколект-Капітал» у відповідність до міжнародних стандартів ISO 55001: 2014 (менеджмент активів ІСІ), ISO 9001 (менеджмент якості наданих послуг); ІОЛЕС 27001 (інформаційна безпека), з метою підвищення конкурентоздатності на ринку послуг управління ІСІ, щодо пошуку нових (підрядників) оскільки планувалась зміна юридичної адреси Товариства, що пов'язана із пошуком нового Орендодавця та підрядників які забезпечать переїзд ТОВ «КУА «Прімоколект-Капітал».

З аналізу наданих сторонами доказів, суд встановив, що зазначені акти здачі-прийняття робіт № 1 від 03.11.2014, №2 від 03.12.2014, №3 від 10.12.2014 та №4 від 29.12.2014 не відповідають вимогам до первинних документів, встановлених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Зазначені акти наданих послуг не містять детальної інформації, яким чином були надані абонентські послуги згідно їх переліку, не вказано зміст і обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Проаналізувавши перелік послуг за наданими актами про надання послуг та додатками до них, встановлено, що позивачем надано рекламні примірники послуг, що надаються ФОП ОСОБА_4 та не підтверджують реальність надання таких послуг позивачу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність зв'язку зазначених послуг з підготовкою, організацією та ведення господарської діяльності.

Щодо інформаційно-консультаційних послуг на фондовому ринку, що надавались ТОВ КУА «Авенір-інвест» суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 01.08.2012 між позивачем (замовник) та ТОВ КУА «Авенір-інвест» (консультант) укладено договір №3 про надання інформаційно-консультаційних послуг (далі - договір №3).

За умовами договору №3 передбачено, що консультант за завданням замовника зобов'язується надавати йому комплекс інформаційно-консультативних послуг із підготовки та проведення правового аудиту (Due Diligence) венчурного корпоративного інвестиційного фонду, у відповідності до погодженого сторонами Плану правого аудиту (який є додатком до договору, з моменту затвердження його сторонами). Консультування з питань діяльності інститутів спільного інвестування. Надання консультацій з здійснення питань фінансового моніторингу. Надання поточних консультацій з питань професійної діяльності замовника.

Відповідно до щомісячних актів прийому-передачі послуг від 28.12.2012, 31.01.2013, 28.02.2013, 29.03.2013, 30.04.2013, 31.05.2013, 28.06.2013, 31.07.2013, 30.08.2013, 30.09.2013, 31.10.2013, 29.11.2013, 30.12.2013, 31.01.2014, 28.02.2014, 31.03.2014, 30.04.2014, 30.05.2014, 27.06.2014, 30.07.2014, 29.08.2014 сторони склали ці акти на виконання умов розділу 4 договору №3 та засвідчили про надання консультантом на запити замовника послуг за певний період, у відповідності до умов договору.

Так, у вказаних актах засвідчено, що замовник замовив, а консультант надав наступні послуги:

- Консультування з питань діяльності інститутів спільного інвестування;

- Надання консультацій з здійснення питань фінансового моніторингу;

- Надання поточних консультацій з питань професійної діяльності замовника.

Даний акт є звітом консультанта за надані послуги та засвідчує, що всі матеріали за наданими послуги передані замовнику, а консультаційні послуги надані в повному обсязі і зауваження до них відсутні.

Повна вартість послуг згідно договору складає 147 000, 00 грн.

Факт оплати наданих послуг підтверджується платіжними дорученнями №357 від 01.03.2013 на суму 7000,00 грн., №1202 від 09.07.2013 на суму 7000,00 грн., №1531 від 13.08.2013 на суму 7000,00 грн., №1637 від 02.09.2013 на суму 7000,00 грн., №1988 від 18.10.2013 на суму 7000,00 грн., №2072 від 04.11.2013 на суму 7000,00 грн., №2397 від 06.12.2013 на суму 7000,00 грн., №2615 від 13.01.2014 на суму 7000,00 грн., №2765 від 04.02.2014 на суму 7000,00 грн., №2985 від 06.03.2014 на суму 7000,00 грн., №31472 від 09.04.2014 на суму 7000,00 грн., №31767 від 07.05.2014 на суму 7000,00 грн., №31964 від 10.06.2014 на суму 7000,00 грн., №32074 від 03.07.2014 на суму 7000,00 грн., №32446 від 12.08.2014 на суму 7000,00 грн., №32722 від 23.09.2014 на суму 7000,00 грн.

Судом встановлено, що щодо інформаційно-консультаційних послуг на фондовому ринку, що надавались ТОВ КУА «Авенір-інвест», позивачем було надано до перевірки щомісячні акти прийому-передачі послуг у кількості 22 штуки на загальну суму 147 000,00 грн.

В подальшому, до заперечень на акт перевірки позивачем додатково долучено переписку, як приклад надання консультації на 2 аркушах та приклади подання звітів за 2013 та 2014 роки до НКЦПФР перевірені виконавцем на 15 аркушах.

На підтвердження факту належності понесених витрат до витрат пов'язаних із господарською діяльністю позивача, останній посилався на те, що зважаючи на особливість діяльності позивача у сфері спільного інвестування, тобто враховуючи основний вид його господарської діяльності, останній потребував фахового супутнього консультування в сфері провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів щодо здійснення діяльності з управління активами (звичаєва господарська практика компаній з у правління активами). З огляду на вищенаведене, позивач в процесі здійснення своєї, чітко визначеної регуляторної діяльності, приймало від ТОВ КУА «Авенір-інвест» ряд послуг.

Проаналізувавши надані позивачем переписки, як прикладів надання консультації на 2 аркушах та прикладів подання звітів за 2013 та 2014 роки до НКЦПФР судом не встановлено, що дані документи співвідносяться з умовами договору №3 та підтверджують факт надання послуг.

Також, під час дослідження наданих сторонами доказів, суд встановив, що зазначені акти прийому-передачі послуг від 28.12.2012, 31.01.2013, 28.02.2013, 29.03.2013, 30.04.2013, 31.05.2013, 28.06.2013, 31.07.2013, 30.08.2013, 30.09.2013, 31.10.2013, 29.11.2013, 30.12.2013, 31.01.2014, 28.02.2014, 31.03.2014, 30.04.2014, 30.05.2014, 27.06.2014, 30.07.2014, 29.08.2014 не відповідають вимогам до первинних документів, встановлених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Зазначені акти наданих послуг не містять детальної інформації, яким чином були надані консультаційні послуги згідно їх переліку, не вказано зміст і обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

За наведених обставин, зібраними у справі доказами підтверджуються доводи відповідача стосовно зайвого віднесення до складу витрат, пов'язаних з господарською діяльністю витрат на оплату інформаційно-консультаційних послуг на фондовому ринку, що надавались ТОВ КУА «Авенір-інвест».

Щодо інформаційно-консультаційних послуг на тему «Оптимальне управління кредитним портфелем», що надавались ФОП ОСОБА_5 , суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 20.02.2013 між позивачем (замовник) та ФОП ОСОБА_5 (виконавець) укладено договір №ВК-1303-01 про надання послуг (далі - договір №ВК-1303-01).

Умовами договору №ВК-1303-01 передбачено, що замовник доручає виконавцю за цим договором надати інформаційно-консультаційні послуги замовнику на тему: «Оптимальне управління кредитним портфелем із застосуванням скоригованих моделей: від продажу до стягнення» 13 березня 2013 року в м. Київ.

Надання передбачених договором №ВК-1303-01 послуг здійснюється виконавцем 13 березня 2013 у м. Київ з 09:30 год до 17:30 год за адресою: м. Київ, вул. Ігорівська, буд. 14-А.

За умовами договору №ВК-1303-01 замовник зобов'язаний забезпечити наявність на консультації співробітників замовника у кількості 7 (сім) осіб.

Відповідно до акту прийому-передачі послуг від 13.03.2013 сторони склали цей акт про те, що інформаційно-консультаційні послуги замовнику на тему: «Оптимальне управління кредитним портфелем із застосуванням скоригованих моделей: від продажу до стягнення» надані повністю. Вартість послуг виконавця складає 12 826,25 грн.

Доказів оплати наданих послуг позивачем до суду не надано.

05.03.2013 між позивачем (замовник) та ФОП ОСОБА_5 (виконавець) укладено договір №ВК-1303-02 про надання послуг (далі - договір №ВК-1303-02).

За умовами договору №ВК-1303-02 передбачено, що замовник доручає виконавцю за цим договором надати інформаційно-консультаційні послуги замовнику на тему: «Оптимальне управління кредитним портфелем із застосуванням скоригованих моделей: від продажу до стягнення» 13 березня 2013 року в м. Київ.

Надання передбачених пунктом договором №ВК-1303-02 послуг здійснюється виконавцем 13 березня 2013 у м. Київ з 09:30 год до 17:30 год за адресою: м. Київ, вул. Ігорівська, буд. 14-А.

За умовами договору №ВК-1303-02 замовник зобов'язаний забезпечити наявність на консультації співробітників замовника у кількості 1 (одна) особа.

Факт оплати наданих послуг підтверджується платіжним дорученням №444 від 06.03.2013 на суму 1833,75 грн.

07.10.2013 між позивачем (замовник) та ФОП ОСОБА_5 (виконавець) укладено договір №ВК-3110-01 про надання послуг (далі - договір №ВК-3110-01).

Умовами договору №ВК-3110-01 передбачено, що замовник доручає виконавцю за цим договором надати інформаційно-консультаційні послуги замовнику на тему: «Оптимальне управління кредитним портфелем із застосуванням скоригованих моделей: від продажу до стягнення» 31 жовтня - 02 листопада 2013 року в м. Львові.

Надання передбачених договором №ВК-3110-01 послуг здійснюється виконавцем 31 жовтня - 02 листопада 2013 року в м. Львові з 09:30 год до 17:30 год за адресою: АДРЕСА_3 .

За умовами договору №ВК-1303-02 замовник зобов'язаний забезпечити наявність на консультації співробітників замовника у кількості 12 (дванадцять) осіб.

Відповідно до акту прийому-передачі послуг від 02.11.2013 сторони склали цей акт про те, що інформаційно-консультаційні послуги замовнику на тему: «Оптимальне управління кредитним портфелем із застосуванням скоригованих моделей: від продажу до стягнення» надані повністю. Вартість послуг виконавця складає 61 973,50 грн.

Факт оплати наданих послуг підтверджується платіжним дорученням №1954 від 09.10.2013 на суму 61973,50 грн.

Судом встановлено, що щодо інформаційно-консультаційних послуг на тему «Оптимальне управління кредитним портфелем», що надавались ФОП ОСОБА_5 , позивачем було надано до перевірки акти виконаних робіт від 13.03.2013 та 02.11.2013.

З аналізу наданих сторонами доказів, суд встановив, що акти виконаних робіт від 13.03.2013 та 02.11.2013 не відповідають вимогам до первинних документів, встановлених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Зазначені акти виконаних робіт повинні містити більш детальний зміст і обсяг господарської операції, а саме: зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному еквіваленті), які саме послуги були надані тощо. Надані позивачем первинні документи не містять інформації про те коли, яким чином були надані інформаційно-консультаційні послуги та хто із працівників позивача (ПІБ, посада) був отримувачем послуг.

Позивачем не надано доказів отримання наданих ФОП ОСОБА_5 послуг, зокрема, переліку осіб, яким надавались консультації та доказів надання таких консультацій. Також, позивачем не обґрунтовано мету надання консультацій та використання отриманих знань в господарській діяльності позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність зв'язку зазначених послуг з підготовкою, організацією та веденням господарської діяльності позивача.

За наведених обставин, зібраними у справі доказами підтверджуються доводи відповідача стосовно зайвого віднесення до складу витрат, пов'язаних з господарською діяльністю витрат на оплату інформаційно-консультаційних послуг на тему «Оптимальне управління кредитним портфелем», що надавались ФОП ОСОБА_5 .

Щодо послуг по підготовці інформаційних матеріалів для участі у «Міжнародна банківська конференція та виставка банківських технологій», що надавались Товариством з обмеженою відповідальністю «River Wolf Communications OU» суд зазначає наступне.

З акту №6/26-15-13-06-02/36676934 від 14.01.2016 року планової виїзної перевірки вбачається, що 06.02.2013 між позивачем (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «River Wolf Communications OU» (виконавець) укладено договір №2013EV10. Відповідно до умов даного Договору було надані послуги з участі у Банківській Конференції «Міжнародна Банківська Конференція та виставка банківських технологій», послуги по підготовці інформаційних матеріалів для участі в Конференції, послуги по підготовці презентації на виставковому стенді, баннер та інформаційно-ознайомчі брошурки щодо діяльності Товариства.

Водночас, в матеріалах справи відсутній вказаний договір №2013EV10, а позивачем до матеріалів позовної заяви було долучено інший договір №2013EV40 (далі - договір №2013EV40) від 29.04.2012, укладений між позивачем (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «River Wolf Communications OU» (виконавець).

Умовами договору №2013EV40 передбачено, що виконавець надає замовнику послуги по розміщенню інформації у публікаціях CIS bankers.

Відповідно до акта виконаних робіт від 30.03.2013, долученого позивачем до матеріалів справи, сторони склали цей акт про те, що виконавцем у повному обсязі було надано наступні послуги: 1. За договором №2013EV10 від 06.02.2013: платіж за послуги підготовки інформаційних матеріалів про компанію для участі у «Міжнародна Банківська Конференція та виставка банківських технологій», що відбудеться з 3 по 7 червня 2013 року в отелі Fairmont Grand Hotel Kiev, за адресою Київ, вул. Набережно-Хрещатицька 1. Загальна вартість: 3125, 00 євро.

Доказів оплати наданих послуг позивачем до суду не надано.

Згідно акта виконаних робіт від 07.06.2013, долученого позивачем до матеріалів справи, сторони склали цей акт про те, що виконавцем у повному обсязі було надано наступні послуги: 1. За договором №2013EV10 від 06.02.2013: платіж за послуги з участі у «Міжнародна Банківська Конференція та виставка банківських технологій», що відбудеться з 3 по 7 червня 2013 року в отелі Fairmont Grand Hotel Kiev, за адресою Київ, вул. Набережно-Хрещатицька 1. Загальна вартість: 3125, 00 євро.

Доказів оплати наданих послуг позивачем до суду не надано.

Також, позивачем до матеріалів справи долучено акт виконаних робіт від 07.06.2013 про те, що виконавцем у повному обсязі було надано наступні послуги: 1. За договором №2013EV40 від 29.04.2013: платіж за послуги по розміщенню інформації у публікаціях CIS bankers. Загальна вартість: 1000, 00 євро.

Доказів оплати наданих послуг позивачем до суду не надано.

Судом встановлено, що щодо послуг по підготовці інформаційних матеріалів для участі у «Міжнародна банківська конференція та виставка банківських технологій», позивачем було надано до перевірки акт виконаних робіт від 30.03.2013 на суму 77251,52 грн.

В подальшому, до заперечень на акт перевірки позивачем додатково долучено акт виконаних робіт на 1 аркуші та програму заходу на 8 аркушах.

Позивач, зазначає, що тематика даної конференції, також включала концепції запровадження нових механізмів зменшення кредитних ризиків банків, які сприяють оздоровленню банківської системи та її ефективному функціонуванню в цілому, шляхом зменшення кредитних ризиків через продаж проблемних кредитів в активи інвестиційних фондів.

З аналізу наданих сторонами доказів, суд встановив, що акти виконаних робіт від 30.03.2013 та від 07.06.2013 не відповідають вимогам до первинних документів, встановлених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Зазначені акти виконаних робіт повинні містити більш детальний зміст і обсяг господарської операції, а саме: зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному еквіваленті), які саме послуги були надані тощо.

Надані позивачем первинні документи не містять інформації про те, які саме послуги були надані виконавцем, не надано переліку осіб, які приймали участь у конференції та доказів їх участі, не обґрунтовано мету проведення конференції та її значення для господарської діяльності позивача. Також з наданих позивачем документів, суд не може встановити, що охоплює в собі поняття «послуги з участі».

За наведених обставин, зібраними у справі доказами підтверджуються доводи відповідача стосовно зайвого віднесення до складу витрат, пов'язаних з господарською діяльністю витрат на оплату послуг по підготовці інформаційних матеріалів для участі у «Міжнародна банківська конференція та виставка банківських технологій», що надавались Товариством з обмеженою відповідальністю «River Wolf Communications OU».

Щодо рекламних послуг, організації виготовлення аудіороликів, що надавались ФОП ОСОБА_12 суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 14.01.2013 між позивачем (замовник) та ФОП ОСОБА_6 (виконавець) укладено договір №14/01-13 про надання послуг (далі - договір №14/01-13).

Умовами договору №14/01-13 передбачено, що виконавець зобов'язується надати замовнику інформаційно-консультаційні послуги із рекламних питань, пов'язаних з господарською діяльністю замовника, в порядку та на умовах визначених цим договором.

Договором №14/01-13 визначено, що послуги за цим договором надаються замовнику виконавцем з 14.01.2013 по 15.07.2013 включно.

Згідно з цим договором виконавець надає замовнику наступні послуги:

- надання інформаційних послуг із оброблення даних та розміщення інформації на веб-вузлах;

- розробка й створенням сайтів, проведенням досліджень ринкової ніші, що цікавить замовника;

- розроблення найбільш ефективних шляхів розвитку господарської діяльності замовника в інтернеті, проведення рекламної кампанії для залучення цільової аудиторії й інші послуги web-напрямку;

- розробка та вчинення дії по реєстрації знаків для товарів і послуг;

- організація виготовлення та розміщення рекламної продукції, відповідно до вимог замовника;

- організація розміщення реклами замовника в офіційних рекламних та інформаційних виданнях;

- брати участь у підготовці та укладенні різного роду договорів на розміщення реклами замовника в засобах масової інформації між замовником з іншими особами, надавати замовнику допомогу із організації контролю за виконанням цих договорів, слідкувати за застосуванням передбачених законодавством та названими договорами санкцій по відношенню до контрагентів замовника, що не виконують взятих на себе договірних зобов'язань;

- представляти у встановленому порядку інтереси замовника в державних органах з питань пов'язаних із розміщенням реклами;

- досліджувати кон'юнктуру ринку та надавати усні та/або письмові консультації та пропозиції з рекламних питань, що виникають у діяльності замовника;

- визначення, формування й конкретизація планів рекламної компанії замовника, а також вибір засобів реклами для забезпечення необхідного географічного охоплення споживачів і бажану частоту й форму подачі рекламного матеріалу;

- організація виготовлення рекламних аудіороликів для замовника;

- інші послуги наведені в Додатку № 2 до даного договору.

Відповідно до акта наданих послуг №1 від 28.02.2013 сторони склали цей акт про те, що виконавець здав, а замовник прийняв послуги згідно договору про надання послуг №14/01-13 від 14.01.2013. Послуги були надані в період з 04.02.2013 до 27.02.2013. Найменування наданих послуг:

1. Розробка й створення сайтів, проведення досліджень ринкової ніші, що цікавить замовника;

2. Написання аналітичних обзорів та статтей (статті, прес-релізи, анонсів тощо);

3. Організація виготовлення рекламних аудіороликів для замовника.

Загальна вартість послуг становить 36 050, 00 грн.

Факт оплати наданих послуг підтверджується платіжним дорученням №562 від 29.03.2013 на суму 65050,00 грн.

Відповідно до акта наданих послуг №2 від 29.03.2013 сторони склали цей акт про те, що виконавець здав, а замовник прийняв послуги згідно договору про надання послуг №14/01-13 від 14.01.2013. Послуги були надані в період з 04.03.2013 до 26.03.2013. Найменування наданих послуг:

1. Розробка й створення сайтів, проведення досліджень ринкової ніші, що цікавить замовника;

2. Організація виготовлення та розміщення рекламної продукції, відповідно до вимог замовника;

3. Написання аналітичних обзорів та статтей (статті, прес-релізи, анонсів тощо);

4. Організація виготовлення рекламних аудіороликів для замовника.

Загальна вартість послуг становить 33 500, 00 грн.

Факт оплати наданих послуг підтверджується платіжним дорученням №563 від 29.03.2013 на суму 33500,00 грн.

Відповідно до акта наданих послуг №3 від 30.04.2013 сторони склали цей акт про те, що виконавець здав, а замовник прийняв послуги згідно договору про надання послуг №14/01-13 від 14.01.2013. Послуги були надані в період з 01.04.2013 до 29.04.2013. Найменування наданих послуг:

1. Розробка й створення сайтів, проведення досліджень ринкової ніші, що цікавить замовника;

2. Розроблення найбільш ефективних шляхів розвитку господарської діяльності замовника в інтернеті, проведення рекламної кампанії для залучення цільової аудиторії й інші послуги web-напрямку;

3. Організація виготовлення рекламних аудіороликів для замовника;

4. Організація проведення прес-супроводу прес-конференцій, формування та підготовка презентацій для конференцій, спеціальних заходів і інших заходів замовника.

Загальна вартість послуг становить 30 700,00 грн.

Факт оплати наданих послуг підтверджується платіжним дорученням №724 від 19.04.2013 на суму 30700,00 грн.

Відповідно до акта наданих послуг №4 від 30.05.2013 сторони склали цей акт про те, що виконавець здав, а замовник прийняв послуги згідно договору про надання послуг №14/01-13 від 14.01.2013. Послуги були надані в період з 13.05.2013 до 30.05.2013. Найменування наданих послуг:

1. Написання аналітичних обзорів та статей (статті, прес-релізи, анонсів тощо);

2. Дослідження кон'юктури та аналізу часток ринку. Надання усних та/або письмових консультацій та пропозицій з рекламних питань, що виникають у діяльності замовника;

3. Організація виготовлення рекламних аудіороликів.

Загальна вартість послуг становить 11 900, 00 грн.

Факт оплати наданих послуг підтверджується платіжним дорученням №725 від 19.04.2013 на суму 11900,00 грн.

Судом встановлено, що щодо рекламних послуг, організації виготовлення аудіороликів, що надавались ФОП ОСОБА_12 , позивачем було надано до перевірки акти прийому виконаних робіт №1 від 28.02.2013, №2 від 29.03.2013, №3 від 30.04.2013 та №4 від 30.05.2013.

В подальшому, до заперечень на акт перевірки позивачем додатково долучено додаток до акту №1 на 29 аркушах, додаток №2 на 64 аркушах, додаток №3 на 30 аркушах та додаток №4 на 18 аркушах.

Згідно із підпунктом 139.1.1. пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме: витрати на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначених статтею 157 цього Кодексу, та витрат, пов'язаних із провадженням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 140.1.5 пункту 140.1 статті 140 цього Кодексу).

Відповідно до підпункту 140.1.5 пункту 140.1 статті 140 ПК України при визначенні об'єкта оподаткування враховуються такі витрати подвійного призначення: витрати платника податку на проведення реклами.

Відповідно до абзацу 11 частини першої статті 1 Закону України «Про рекламу» (в ред. чинній на момент виникнення правовідносин) реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

З аналізу предмету договору, найменування наданих послуг та поданих позивачем доказів судом не встановлено, що понесені позивачем витрати носили саме рекламний характер і були спрямовані на стимулювання збуту товарів чи послуг, долучені позивачем до матеріалів справи додаток до акту №1 на 29 аркушах, додаток №2 на 64 аркушах, додаток №3 на 30 аркушах та додаток №4 на 18 аркушах не пояснюють необхідність таких витрат в господарській діяльності позивача.

Окрім того, дослідивши надані позивачем докази, суд встановив, що акти виконаних робіт №1 від 28.02.2013, №2 від 29.03.2013, №3 від 30.04.2013 та №4 від 30.05.2013 не відповідають вимогам до первинних документів, встановлених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Зазначені акти виконаних робіт повинні містити більш детальний зміст і обсяг господарської операції, а саме: зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному еквіваленті), які саме послуги були надані тощо.

Надані позивачем первинні документи не містять інформації про конкретний перелік наданих послуг, місце і дату їх надання, а також не зазначено, в чому виражено їх результат.

Щодо послуг з пасажирських перевезень, що надавались ФОП ОСОБА_7 суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 15.04.2012 між позивачем (замовник) та ФОП ОСОБА_7 (перевізник) укладено договір №15/04-12 на автотранспортне обслуговування легковими автомобілями (далі - договір №15/04-12).

Предметом договору №15/04-12 передбачено, що даний договір визначає порядок взаємовідносин при транспортному обслуговуванні між замовником та перевізником.

За умовами договору №15/04-12 перевізник зобов'язаний надавати замовнику автотранспортні послуги легковим автомобілем на замовлення за такими телефонними номерами: 243-2-243, 8-067-840-55-05, 8-050-261-35-22, 8-097-243-2-243, 8-093-243-2-243 з 00:00 год. до 24:00 год. протягом терміну дії договору.

Термін дії договору №15/04-12 становив до 31.12.2012.

Тарифи на пасажирські перевезення легковим автомобілем визначені додатком №1 до договору №15/04-12.

Позивач наполягав, що даний договір був укладений з метою забезпечення виробничої необхідності, щодо перевезення працівників до місцезнаходження запланованих зустрічей, конференцій тощо.

Відповідно до щомісячних актів прийому виконаних робіт від 02.01.2013, 01.02.2013, 01.03.2013, 07.05.2013, 03.06.2013, 01.07.2013, 01.08.2013, 02.09.2013, 01.10.2013, 01.11.2013, 02.12.2013 сторони склали ці акти про те, що пасажирські перевезення згідно договору №15/04-12 від 15.04.2012 виконано в повному обсязі й в обох сторін претензій немає. Загальна вартість послуг складає 2 263, 42 грн.

Факт оплати наданих послуг підтверджується платіжними дорученнями №240 від 11.02.2013 на суму 297,59 грн., №319 від 21.02.2013 на суму 267,16 грн., №571 від 29.03.2013 на суму 43,95 грн., №1049 від 10.06.2013 на суму 171,37 грн., №1582 від 20.08.2013 на суму 128,49 грн., №1583 від 20.08.2013 на суму 283,10 грн., №2052 від 30.10ю2013 на суму 208,12 грн., №2053 від 30.10.2013 на суму 101,03 грн., №2054 від 30.10.2013 на суму 108,16 грн., №2402 від 09.12.2013 на суму 374,96 грн.

Судом встановлено, що щодо послуг з пасажирських перевезень, що надавались ФОП ОСОБА_7 , позивачем було надано до перевірки та до суду акти прийому виконаних робіт від 02.01.2013, 01.02.2013, 01.03.2013, 07.05.2013, 03.06.2013, 01.07.2013, 01.08.2013, 02.09.2013, 01.10.2013, 01.11.2013, 02.12.2013.

Додаткових доказів та документів до заперечення на акт перевірки позивачем надано не було.

З аналізу наданих сторонами доказів, суд встановив, що вищевказані акти прийому виконаних робіт не відповідають вимогам до первинних документів, встановлених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Зазначені акти виконаних робіт повинні містити більш детальний зміст і обсяг господарської операції, а саме: зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному еквіваленті), які саме послуги були надані тощо. Надані позивачем первинні документи не містять інформації про те, коли було надано вказані послуги, в якому обсязі та з якою метою.

Окрім того, суд зауважує, що надані позивачем акти прийому виконаних робіт були складені сторонами договору №15/04-12 після закінчення строку дії такого договору, доказів продовження строку дії договору №15/04-12 позивачем надано не було.

Щодо послуг з пошуку персоналу, що надавались ТОВ «Робота Інтернешнл» суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідно до листа ТОВ «Робота Інтернешнл» №14 від 18.01.2016 «Про надані послуги за 2013 р.» ТОВ «Робота Інтернешнл» протягом 2013 року було надано ТзОВ ««Прімоколект-Капітал» наступні послуги:

1. Найменування: «Пакет для виділення рекламного оголошення поміж інших (Гаряча вакансія в рубриці)».

2. Найменування: «Розсилка професійної інформації замовника по базі підписки сервера rabota.ua».

3. Найменування: «Послуга з участі у конференції «HR-вызовы». Дана конференція розкриває найбільш гарячі запитання в HR діяльності. Участь у конференції забезпечують дистанційно, за допомогою використання мережі інтернет.

4. Найменування: «Категорія 6 доступ до бази резюме за всіма категоріями рубрик по регіону Київ»; «Доступ до бази резюме за категорією рубрик №1 по регіону Київ»; «Доступ до бази резюме за категорією рубрик №4 по регіону»; «Доступ до бази резюме за категорією рубрик №2 по регіону Київ»; «Доступ до бази даних резюме за категорією рубрик №1 по регіону Львів, Запоріжжя»; «Доступ до бази резюме за категорією рубрик №2 по регіону Львів, Запоріжжя».

Вищенаведені послуги надають право доступу до бази резюме, через веб-сайт rabota.uа, але не більше 300 контактів на добу по регіонах Львів, Київ та Запоріжжя.

На підтвердження факту надання послуг позивачем до перевірки було долучено наступні документи:

- Копія акта здачі-прийняття робіт №0-00001888 від 18.02.2014 на суму 2 646, 02 грн;

- Копія акта здачі-прийняття робіт №0-00002775 від 27.03.2014 на суму 1 372, 02 грн;

- Копія акта здачі-прийняття робіт №0-00002902 від 24.03.2014 на суму 415, 00 грн.;

- Копія акта здачі-прийняття робіт №0-00003699 від26.05.2014 на суму 686, 00 грн.;

- Копія акта здачі-прийняття робіт №0-00003288 від 07.04.2014 на суму 415, 00 грн.;

- Копія акта здачі-прийняття робіт №0-00003372 від 16.04.2014 на суму 686, 00 грн.;

- Копія акта здачі-прийняття робіт №0-00003648 від 28.04.2014 на суму 1 372, 02 грн.;

- Копія акта здачі-прийняття робіт №0-00003393 від 22.04.2014 на суму 5 000, 00 грн.;

- Копія акта здачі-прийняття робіт №0-00003946 від 14.08.2014 на суму 10 631, 25 грн.

Всього розмір витрат становив 37 873, 66 грн.

В подальшому, до заперечень на акт перевірки позивачем додатково долучено довідку про надані послуги ТОВ «Робота Інтернешнл» на 1 аркуші.

Суд наголошує, що вказана довідка про надані послуги була зареєстрована лише 18.01.2016 та була відсутня на момент проведення перевірки, а тому відповідач не мав змоги встановити, яким чином було надано послуги з публікації вакансій на сайті та які саме вакансії було опубліковано.

На підтвердження факту оплати послуг позивачем до матеріалів справи долучено платіжні доручення №88 від 22.01.2013 на суму 3 150, 00 грн., №671 від 09.04.2013 на суму 7 229, 24 грн., №744 від 22.04.2013 на суму 1 500, 00 грн., 3952 від 28.05.2013 на суму 6000,00 грн., №1396 від 01.08.2013 на суму 9 639, 00 грн., №2028 від 22.10.2013 на суму 495, 00 грн., №2055 від 31.10.2013 на суму 450,00 грн., №2187 від 08.11.2013 на суму 235,20 грн., №2197 від 11.11.2013 на суму 6 000,00 грн., №2301 від 28.11.2013 на суму 3175,22 грн.

До матеріалів позову, окрім вищевказаних актів здачі-прийняття робіт за 2014 рік, позивачем додатково було долучено наступні документи:

Копія акта здачі-прийняття робіт від 19.02.2013 на суму 2625,00 грн.;

Копія акта здачі-прийняття робіт від 26.04.2013 на суму 1250,00 грн.;

Копія акта здачі-прийняття робіт від 04.06.2013 на суму 6024,37 грн.;

Копія акта здачі-прийняття робіт від 06.08.2013 на суму 5000,00 грн.;

Копія акта здачі-прийняття робіт від 31.10.2013 на суму 8032,50 грн.;

Копія акта здачі-прийняття робіт від 09.11.2013 на суму 375,00 грн.;

Копія акта здачі-прийняття робіт від 20.11.2013 на суму 412,50 грн.;

Копія акта здачі-прийняття робіт від 31.12.2013 на суму 196,00 грн.;

Копія акта здачі-прийняття робіт від 05.12.2013 на суму 5000,00 грн.;

Копія рахунку-фактури №0-00006421-АL від 28.11.2013 на суму 3175,22 грн.

Суд дослідив надані сторонами докази та встановив наступне:

відповідно до листа ТОВ «Робота Інтернешнл» №14 від 18.01.2016, останнім надавались послуги в 2013 році;

надані позивачем до перевірки акти прийому виконаних робіт були складені ТОВ «Робота Інтернешнл» та ТОВ «КУА «Прімоколект-Капітал» в 2014 році;

надані позивачем до суду акти прийому виконаних робіт, що були складені в 2013 році не були предметом дослідження перевірки, оскільки за 2013 рік відповідачем не встановлено господарських правовідносин між ТОВ «Робота Інтернешнл» та ТОВ «КУА «Прімоколект-Капітал».

Оскільки позивачем не надано ні до перевірки, ні до суду доказів факту укладання договору про надання послуг з ТОВ «Робота Інтернешнл», враховуючи неузгодженість щодо періоду надання послуг та дати складання актів здачі-прийняття робіт, суд вважає, що позивачем не доведено реальність проведення господарської операції.

Окрім того, з аналізу наданих сторонами доказів, суд встановив, що вищевказані акти прийому виконаних робіт не відповідають вимогам до первинних документів, встановлених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Зазначені акти виконаних робіт повинні містити більш детальний зміст і обсяг господарської операції, а саме: зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному еквіваленті), які саме послуги були надані тощо. Надані позивачем первинні документи не містять інформації про конкретний перелік наданих послуг, місце і дату їх надання, а також не зазначено, в чому виражено їх результат.

Щодо консультаційних послуг з метою підбора кандидата на підприємство, що надавались ТОВ «Телент Едвайзорс» суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 29.07.2013 між позивачем (замовник) та ТОВ «Телент Едвайзорс» (виконавець) укладено договір №GHL/29-7 про надання послуг (далі - договір №GHL/29-7).

Предметом договору №GHL/29-7 передбачено, що виконавець зобов'язується надати замовнику консультаційні та інформаційні послуги по дослідженню ринку спеціалістів з метою підбору кандидата на підприємство замовника.

За умовами договору №GHL/29-7: строк надання послуг - з 29.07.2013 по 29.07.2014; місце надання послуг: м. Київ, вул. Артема, 103а; вартість послуг - 12000,00 євро.

Відповідно до акта прийому наданих послуг від 20.12.2013 виконавцем надані консультаційні та інформаційні послуги з дослідження ринку спеціалістів з метою підбору кандидатів на підприємство виконано в повному обсязі.

Загальна вартість наданих послуг 102432, 00 грн.

Факт оплати наданих послуг підтверджується платіжними дорученнями №1966 від 15.10.2013 на суму 51216,00 грн. та №1993 від 21.10.2013 на суму 51216,00 грн.

На підтвердження факту надання послуг позивачем до перевірки було долучено акт прийому наданих послуг від 20.12.2013 на суму 102432,00 грн.

В подальшому, до заперечень на акт перевірки позивачем додатково долучено листування щодо підбору кандидата на 1 аркуші, резюме на 4 аркушах, рекомендації на 2 аркушах, трудовий договір на 1 аркуші, наказ про призначення на 1 аркуші.

Проаналізувавши надані позивачем докази суд встановив, що листування щодо підбору кандидата надано на англійській мові, в зв'язку з чим неможливо встановити детальний опис листування. Також, надані позивачем трудовий договір та наказ про призначення ОСОБА_13 не підтверджує факт, що саме відносно підбору даного працівника ТОВ «Телент Едвайзорс» було надано послуги позивачу.

За наведених обставин, зібраними у справі доказами підтверджуються доводи відповідача стосовно зайвого віднесення до складу витрат, пов'язаних з господарською діяльністю витрат на оплату консультаційних послуг з метою підбора кандидата на підприємство, що надавались ТОВ «Телент Едвайзорс».

Щодо консультаційних послуг з питань оцінки і розвитку сильних сторін керівників», що надавались ТОВ «Кор Солюшн» суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 02.07.2013 між позивачем (замовник) та ТОВ «Кор Солюшн» (виконавець) укладено договір №02/07-13 про надання консультаційних послуг (далі - договір №02/07-13).

Предметом договору №02/07-13 передбачено, що виконавець зобов'язується надати замовнику консультаційні послуги з питань оцінки і розвитку сильних сторін керівників вищої та середньої ланки компанії ТОВ «КУА «Прімоколект-Капітал».

За умовами договору №02/07-13: дата проведення консультацій - 31.07.2013 та 28.08.2013; місце надання послуг: м. Київ, бул. І. Лепсе, 4; вартість послуг - 35500,00 грн.

Відповідно до акта прийому-передачі виконаних послуг №1 від 01.08.2013 сторони уклали цей акт про надання консультаційних послуг з питань оцінки і розвитку сильних сторін керівників вищої та середньої ланки компанії ТОВ «КУА «Прімоколект-Капітал». План проведення і теми консультації на 31.07.2013:

1. Проведення тренінгу для нових співробітників відділу продаж;

2. Надання зворотного зв'язку керівнику відділу продаж щодо покращення сильних сторін і навичок спілкування з клієнтами.

Загальна вартість наданих послуг 18000, 00 грн.

Факт оплати наданих послуг підтверджується платіжним дорученням №1354 від 23.07.2013 на суму 18000,00 грн.

Відповідно до акта прийому-передачі виконаних послуг №2 від 29.08.2013 сторони уклали цей акт про надання консультаційних послуг з питань оцінки і розвитку сильних сторін керівників вищої та середньої ланки компанії ТОВ «КУА «Прімоколект-Капітал». План проведення і теми консультації на 31.07.2013:

1. Презентація результатів он-лайн анкетування керівників функціональних підрозділів для визначення сильних сторін і мотиваційних цінностей (SDI);

2. Проведення тренінгу для ТОП команди керівників;

3. Надання зворотного зв'язку учасникам тренінгу щодо покращення спілкування і командної взаємодії кожного з членів команди.

Загальна вартість наданих послуг 17500, 00 грн.

Факт оплати наданих послуг підтверджується платіжним дорученням №1620 від 29.08.2013 на суму 17500,00 грн..

На підтвердження факту надання послуг позивачем до перевірки було долучено акт прийому-передачі виконаних послуг №1 від 01.08.2013 та акт прийому-передачі виконаних послуг №2 від 29.08.2013.

В подальшому, до заперечень на акт перевірки позивачем додатково долучено матеріали тренінгу на 26 аркушах.

Проаналізувавши надані позивачем докази суд встановив, що позивачем надано примірник матеріалів у вигляді зразку, не надано детальної інформації про те, яким чином були надані послуги з питань оцінки і розвитку сильних сторін керівників вищої та середньої ланки компанії, не наведено інформацію хто саме із працівників позивача (ПІБ, посада) був отримувачем консультаційних послуг

За наведених обставин, зібраними у справі доказами підтверджуються доводи відповідача стосовно зайвого віднесення до складу витрат, пов'язаних з господарською діяльністю витрат на оплату консультаційних послуг з питань оцінки і розвитку сильних сторін керівників», що надавались ТОВ «Кор Солюшн».

Щодо юридичних послуг, що надавались СПД-ФО ОСОБА_8 суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 01.04.2012 між позивачем (замовник) та СПД-ФО ОСОБА_8 (виконавець) укладено договір №01/04/2012 про надання послуг (далі - договір №01/04/2012).

Предметом договору №01/04/2012 передбачено, що виконавець зобов'язується надати замовнику інформаційно-консультаційні послуги із юридичних питань, пов'язаних з господарською діяльністю замовника, в порядку та на умовах визначених цим договором.

За умовами договору №01/04/2012 послуги за цим договором надаються замовнику виконавцем з « 01» квітня 2012 р. по « 31» грудня 2012 p.

Згідно з цим договором виконавець надає замовнику наступні послуги:

- перевіряти на відповідність вимогам законодавства всі внутрішні документи (в тому числі заяви, запити, довідки, розпорядження, договори, карточки тощо), які складаються замовником та подаються/надсилаються здаються у відповідні держані органи, підприємства, організації, установи та надавати допомогу замовнику з підготовки та коректного оформлення зазначених документів;

- брати участь у підготовці та укладенні різного роду договорів між замовником з іншими особами, надавати замовнику допомогу із організації контролю за виконанням цих договорів, слідкувати за застосуванням передбачених законодавством та названими договорами санкцій по відношенню до контрагентів замовника, що не виконують взятих на себе договірних зобов'язань, іншими способами забезпечувати належну договірну роботу замовника;

- представляти у встановленому порядку інтереси замовника в державних органах;

- узагальнювати та аналізувати результати господарської діяльності замовника, надавати замовнику пропозиції з усунення виявлених недоліків;

- надавати усні та письмові консультації, правові висновки, довідки з правових питань, що виникають у діяльності замовника;

- інформувати Замовника про зміни в законодавстві;

- здійснювати судово-претензійну роботу.

Розмір винагороди виконавця визначені додатком №2 до договору №01/04/2012.

Позивач наполягав, що надані виконавцем послуги безпосередньо стосуються діяльності ТОВ «КУА «Прімоколект-Капітал», оскільки до складу активів фонду , управління яким здійснює позивач входять кредитні портфелі та боргові зобов'язання.

Відповідно до щомісячних актів прийому наданих послуг від 10.04.2013, 31.05.2013, 08.05.2013, 30.06.2013, 29.08.2013, 12.08.2013, 23.09.2013, 21.10.2013, 23.01.2013, 15.01.2013, 25.03.2013 виконавець здав, а замовник прийняв послуги згідно договору №01/04/2012 від 01.04.2012. Послуги були надані в період з 01.01.2013 до 21.10.2013.

Загальна вартість наданих послуг 184 250, 00 грн.

Факт оплати наданих послуг підтверджується платіжними дорученнями №110 від 25.01.2013 на суму 16550,00 грн.,№135 від 04.02.2013 на суму 4550,00 грн., №727 від 19.04.2013 на суму 18450,00 грн., №911 від 20.05.2013 на суму 15750,00 грн., №1171 від 02.07.2013 на суму 14850,00 грн., №1172 від 02.07.2013 на суму 14600,00 грн., №1547 від 16.08.2013 на суму 19750,00 грн., №1625 від 30.08.2013 на суму 25400,00 грн., №1955 від 10.10.2013 на суму 19700,00 грн., №2073 від 04.11.2013 на суму 18650,00 грн.

Судом встановлено, що щодо юридичних послуг, що надавались СПД-ФО ОСОБА_8 , позивачем було надано до перевірки акти прийому виконаних робіт від 10.04.2013, 31.05.2013, 08.05.2013, 30.06.2013, 29.08.2013, 12.08.2013, 23.09.2013, 21.10.2013, 23.01.2013, 15.01.2013, 25.03.2013.

В подальшому, до заперечень на акт перевірки позивачем додатково долучено примірник розроблених відповідей на запити боржників, примірник позовних заяв, заперечень та клопотань розроблених ФОП ОСОБА_8 в конкретних судових справах, примірник укладених за участю виконавця господарських договорів, поданих скарг та інших документів.

Суд зауважує, що прийняті позивачем послуги були надані виконавцем після закінчення строку дії договору №01/04/2012, що суперечить умовам надання послуг. Позивачем не надано до суду доказів продовження строку дії договору №01/04/2012.

Щодо послуг з публікації вакансії на сайті, що надавались ФОП ОСОБА_9 суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідно до листа ФОП ОСОБА_9 №20.01.2016 від 20.01.2016 за 2014 рік ФОП ОСОБА_14 (ФОП ОСОБА_9 ) надала ТзОВ «Прімоколект-Капітал» наступні послуги:

1. Рахунок № 50905 від 30.01.2014 р., акт виконаних робіт від 30.01.2014 р. - послуга «Доступ до бази резюме» (пакет 1 місяць). Вартість замовлення 1 900 грн.

2. Рахунок № 51509 від 12.02.2014 р., акт виконаних робіт від 18.02.2014 р. - послуга «Доступ до бази резюме» (пакет 3 місяці). Вартість замовлення 5450 грн.

3. Рахунок 51924 від 20.02.2014 р., акт виконаних робіт від 21.02.2014 р. - послуга «Публікація вакансії Premium» (1 шт.). Вартість замовлення 499 грн.

4. Рахунок № 53375 від 28.03.2014 р., акт виконаних робіт від 01.04.2014 р. - послуга «Публікація вакансії Premium» (1 шт.). Вартість замовлення 499 грн.

5. Рахунок № 53656 від 04.04.2014 р., акт виконаних робіт 10.04.2014 р. - послуга «Доступ до бази резюме» (пакет 3 місяці). Вартість замовлення 5 450 грн.

6. Рахунок № 55071 від 14.05.2014 р., акт виконаних робіт від 22.05.2014 р. - послуга «Публікація вакансії Premium» (1 шт.). Вартість замовлення 499 грн.

7. Рахунок № 55450 від 21.05.2014 р., акт виконаних робіт від 05.06.2014 р. - послуга «Публікація вакансії Premium» (пакет 5 шт.).

8. Вартість замовлення 1 995 грн.

9. Рахунок № 56220 від 30.05.2014 р., акт виконаних робіт від 11.06.2014 р. - послуга «Доступ до бази резюме» (пакет 3 місяці). Вартість замовлення 3 854 грн.

10. Рахунок № 56653 від 11.06.2014 р., акт виконаних робіт від 11.06.2014 р. - послуга «Публікація вакансії Premium» (1 шт.). Вартість замовлення 499 грн.

11. Рахунок № 63006 від 16.09.2014 р., акт виконаних робіт від 23.09.2014 р. - послуга «Публікація вакансії Premium» (1 шт.). Вартість замовлення 499 грн.

12. Рахунок № 64129 від 25.09.2014 р., акт виконаних робіт від 26.09.2014 р. - послуга «Публікація вакансії Premium» (пакет 10 шт.). Вартість замовлення 3 273.2 грн.

13. Рахунок № 67304 від 27.10.2014 р., акт виконаних робіт від 13.11.2014 р. - послуга «Доступ до бази резюме» (пакет 1 місяць). Вартість замовлення 1 862 грн.

14. Рахунок № 70824 від 08.12.2014 р., акт виконаних робіт від 25.12.2014 р. - послуга «MultiPlus-10» (акційний пакет 1 місяц). Вартість замовлення 1953 грн.

На підтвердження факту надання послуг позивачем до перевірки було долучено наступні документи:

- Копія акта здачі-прийняття робіт від 21.02.2014 на суму 499,00 грн;

- Копія акта здачі-прийняття робіт від 18.02.2014 на суму 5450,00 грн;

- Копія акта здачі-прийняття робіт від 30.01.2014 на суму 1900, 00 грн.;

- Копія акта здачі-прийняття робіт від 10.04.2014 на суму 5450, 00 грн.;

- Копія акта здачі-прийняття робіт від 01.04.2014 на суму 499, 00 грн.;

- Копія акта здачі-прийняття робіт від 22.05.2014 на суму 499, 00 грн.;

- Копія акта здачі-прийняття робіт від 11.06.2014 на суму 3854,00 грн.;

- Копія акта здачі-прийняття робіт від 11.06.2014 на суму 499, 00 грн.;

- Копія акта здачі-прийняття робіт від 05.06.2014 на суму 1995,00 грн.;

- Копія акта здачі-прийняття робіт від 26.09.2014 на суму 3273, 20 грн.;

- Копія акта здачі-прийняття робіт від 23.09.2014 на суму 489, 02 грн.;

- Копія акта здачі-прийняття робіт від 13.11.2014 на суму 1862, 00 грн.;

- Копія акта здачі-прийняття робіт від 25.12.2014 на суму 1953, 00 грн.;

Всього розмір витрат становив 28222,22 грн.

В подальшому, до заперечень на акт перевірки позивачем додатково долучено довідку про надані послуги ФОП ОСОБА_9 на 2 аркушах.

Суд наголошує, що вказана довідка про надані послуги була зареєстрована лише 20.01.2016 та була відсутня на момент проведення перевірки, а тому відповідач не мав змоги встановити, яким чином було надано послуги з публікації вакансій на сайті та які саме вакансії було опубліковано.

На підтвердження факту оплати послуг позивачем до матеріалів справи долучено платіжні доручення №2744 від 30.01.2014 на суму 1900, 00 грн., №2876 від 18.02.2014 на суму 5450,00 грн., №2919 від 21.02.2014 на суму 499, 00 грн., №31408 від 01.04.2014 на суму 499,00 грн., №31466 від 09.04.2014 на суму 5450, 00 грн., №31844 від 22.05.2014 на суму 499, 00 грн., №31894 від 05.06.2014 на суму 1995,00 грн., №31979 від 11.06.2014 на суму 499,00 грн., №31980 від 11.06.2014 на суму 3854,00 грн., №32757 від 26.09.2014 на суму 3273,20 грн., №32734 від 23.09.2014 на суму 489,02 грн., №33051 від 13.11.2014 на суму 1862,00 грн.,№33282 від 25.12.2014 на суму 1953,00.

Суд дослідив надані сторонами докази та встановив, що відповідно до листа ФОП ОСОБА_9 №20.01.2016 від 20.01.2016, послуги були надані ТзОВ «Прімоколет - Капітал», а не ТОВ «КУА «Прімоколект-Капітал».

Оскільки позивачем не надано ні до перевірки, ні до суду доказів факту укладання договору про надання послуг з ФОП ОСОБА_9 та враховуючи неузгодженість щодо найменування замовника, суд вважає, що позивачем не доведено реальність проведення господарської операції.

Щодо доводів відповідача, що всі спірні витрати пов'язані з діяльністю ЗНВПІФ «Прімоколект Венчурний фонд-1», суд зазначає наступне.

При перевірці банківських виписок ТОВ «КУА «Прімоколект- Капітал» встановлено, що з розрахункового рахунку позивача було сплачено кошти за вищезазначені послуги та договори.

До перевірки не надано підтверджені документи, які б свідчили про фактичне отримання позивачем результатів відповідних послуг.

Крім того, всі вище перелічені витрати пов'язані з діяльністю ЗНВПІФ «Прімоколект Венчурний Фонд - 1» та були сплачені за рахунок ТОВ «КУА «Прімоколект-Капітал».

Згідно п.5.7 Регламенту ЗНВПІФ «Прімоколект Венчурний Фонд - 1» зазначено, що за рахунок активів Фонду сплачуються:

а) винагорода Компанії

b) винагорода зберігачу Фонду

с) винагорода аудитору Фонду

d) винагорода оцінювачу майна Фонду

е) винагорода торгівцю цінними паперами

f) операційні витрати, пов'язані із забезпеченням діяльності Фонду, у т.ч.:

- реєстраційні послуги

- розрахунково-касове обслуговування Фонду банком

- нотаріальні послуги

- послуги депозитарію

- оплата вартості публікації обов'язкової інформації щодо діяльності Фонду

- інформаційні послуги (оплата вартості придбання інформації щодо діяльності емітентів, у цінні папери яких розміщено або передбачається розміщувати активи Фонду, оплата іншої інформації, необхідної для забезпечення спільного інвестування)

- орендна плата

- фонд оплати праці членам Ради Фонду

- витрати, пов'язані з обслуговуванням учасників фонду та обігу цінних паперів Фонду

- витрати на сплату відсотків за кредити, залучені Компанією для Фонду

- витрати, пов'язані з придбанням, утриманням та реалізацією нерухомого майна, що входить до складу активів Фонду

Згідно п.5.8 Регламенту ЗНВПІФ «Прімоколект Венчурний Фонд - 1» зазначено, що визначені в п. 5.7 цього Регламенту витрати (крім винагороди та премії Компанії, податків та інших обов'язкових платежів, передбачених чинним законодавством) не повинні перевищувати 5% середньорічної вартості чистих активів Фонду протягом фінансового року, розрахованої відповідно до нормативно-правових актів ДКЦПФР.

Пунктом.5.8 Регламенту ЗНВПІФ «Прімоколект Венчурний Фонд - 1» визначено, що інші витрати та витрати, що перевищують встановлений чинним законодавством розмір, здійснюються компанією за власний рахунок.

Враховуючи вищевикладене та те, що зазначені витрати понесені для забезпечення діяльності ЗНВПІФ «Прімоколект Венчурний Фонд - 1» та пов'язані з господарською діяльністю фонду, діяльністю фонду, повинні відшкодовуються за рахунок активів такого фонду та не підлягають який знаходяться в управлінні ТОВ «КУА «Прімоколект-Капітал» покриття витрат, пов'язаних з віднесенню до складу витрат ТОВ «КУА «Прімоколект-Капітал», лише у разі, якщо витрати перевищили 5% від середньорічної вартості чистих активів Фонду компенсація витрат, пов'язаних з діяльністю фонду може відшкодовуватись за рахунок ТОВ «КУА «Прімоколект-Капітал» та підлягати включенню до складу витрат товариства. ТОВ «КУА «Прімоколект-Капітал» не доведено, що витрати перевищили 5% від середньорічної вартості чистих активів Фонду, які пов'язані з діяльністю фонду та можуть відшкодовуватись за рахунок ТОВ «КУА «Прімоколект-Капітал» та підлягати включенню до складу витрат товариства.

Також, до перевірки позивачем не надано документи, що підтверджують понесені витрати Фондом, їх склад та розмір, які перевищили 5% середньорічної вартості чистих активів Фонду протягом фінансового року.

При вирішенні даної справи суд врахував, що для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Крім того, в основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.

У податковому обліку господарські операції мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.

За відсутності достатніх доказів - первинних документів, які б достовірно підтверджували факт здійснення господарської операції, розкривали її зміст та обсяг з метою та в цілях господарської діяльності платника податку, підстави для формування даних податкового обліку - відсутні.

Сам факт наявності документів, складених з посиланням на надання послуг не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах.

Аналогічна позиція викладена у рішеннях Верховного Суду від 06 червня 2018 року справа №П/811/2247/14, від 04 квітня 2018 року справа №813/1687/17.

Тобто, позивачем не надано документального підтвердження тих обставин та відносин, які супроводжують фактичне виконання операцій між позивачем та ФОП ОСОБА_2 , ПП «Мовна школа «Міжнародний дім», ПП «Ліберті», ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ТОВ КУА «Авенір», ФОП ОСОБА_5 , компанією «River Wolf Communications OU», ФОП ОСОБА_6 , ФОП ОСОБА_7 , ТОВ «Робота Інтернешнл», ТОВ «Телент Едвайзорс», ТОВ «Кор Солюшн», ФОП ОСОБА_8 , ФОП ОСОБА_9 , та у сукупності підтверджують їх реальне виконання, а відтак, позивачем не доведено того доцільність їх використання у господарській діяльності позивача.

Окрім того, враховуючи те, що суд дійшов висновку про те, що надані на підтвердження реальності господарських операцій первинні бухгалтерські документи за договорами між позивачем та ФОП ОСОБА_2 , ПП «Мовна школа «Міжнародний дім», ПП «Ліберті», ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ТОВ КУА «Авенір», ФОП ОСОБА_5 , компанією «River Wolf Communications OU», ФОП ОСОБА_6 , ФОП ОСОБА_7 , ТОВ «Робота Інтернешнл», ТОВ «Телент Едвайзорс», ТОВ «Кор Солюшн», ФОП ОСОБА_8 , ФОП ОСОБА_9 , не можуть вважатися юридично значимими документами для цілей формування даних бухгалтерського та, відповідно, податкового обліку, то платіжні доручення не можуть слугувати доказами, які підтверджують фактичні витрати на отримання послуг.

Отже, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001561306 від 05.02.2016 про донарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток фінансових установ в розмірі 233363,95 грн та застосованих штрафних санкцій у розмірі 58340,99 грн (щодо господарських операцій між позивачем та ФОП ОСОБА_2 , ПП «Мовна школа «Міжнародний дім», ПП «Ліберті», ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ТОВ КУА «Авенір», ФОП ОСОБА_5 , компанією «River Wolf Communications OU», ФОП ОСОБА_6 , ФОП ОСОБА_7 , ТОВ «Робота Інтернешнл», ТОВ «Телент Едвайзорс», ТОВ «Кор Солюшн», ФОП ОСОБА_8 , ФОП ОСОБА_9 задоволенню не підлягають.

Щодо віднесення до складу від'ємного значення об'єкта оподаткування у 2013-2014 роках збитків минулих періодів.

Окремою складовою спірного податкового повідомлення-рішення є податкове зобов'язання у розмірі 35783 грн (2013 рік), 33899 грн (2014 рік) та застосовані у зв'язку з його донарахуванням штрафні санкції у розмірі 8946 грн та 8475 грн відповідно. Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення в цій частині слугувало те, що у 2011 році підприємство отримало збитки в загальному розмірі 753321 грн, які були пропорційно (по 25% - 188330 грн) розподілені та відображені в подальшому у складі від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного року в деклараціях з податку на прибуток, в тому числі і за 2013, 2014 роки.

Разом з тим, за наслідками податкової перевірки відповідачем встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування за ІІ-ІV кв. 2011 року на суму 753321 грн та прийнято відповідне податкове повідомлення-рішення. Таке рішення контролюючого органу було оскаржено ТОВ «КУА «Прімоколект-Капітал» та, за твердженням останнього, правомірність відображення платником податків від'ємного значення об'єкта оподаткування за ІІ-ІV кв. 2011 року була установлена в судовому порядку у справі №826/19579/13-а. При цьому позивач та податковий орган досягли податкового компромісу відповідно до вимог підрозділу 9-2 розділу ХХ ПК України.

Направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд вказав, що сторони у цій справі посилались на указані обставини протягом усього судового розгляду справи, проте, суди не надали жодної оцінки спірним правовідносинам в цій частині. Зокрема, не встановили на підставі належних та допустимих доказів, чи дійсно позивач оскаржував податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки контролюючим органом правомірності формування позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування за ІІ-ІV кв. 2011 року; які наслідки судового розгляду справи №826/19579/13-а; чи дійсно позивач та контролюючий орган досягли податкового компромісу у спірній частині, якщо так - які наслідки для позивача має застосування такої процедури у податковому обліку спірного розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування за ІІ-ІV кв. 2011 року.

Враховуючи позицію Верховного Суду та проаналізувавши матеріали справи суд встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва ГУ Міндоходів у м. Києві винесено податкові повідомлення-рішення ТОВ «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал», а саме: від 02.12.2013 №0000252202 яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 753321,00 грн.; від 02.12.2013 №0000262202 яким збільшено суму зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 1266795,00 грн. в тому числі за основним платежем в розмірі 1017884,00 грн. та штрафні санкції в розмірі 248911,00 грн.

Позивач не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями звернувся до суду з позовом у справі №826/19579/13-а, в якому просив: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві №0000252202 від 02.12.2013; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві №0000262202 від 02.12.2013.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2014 року адміністративний позов задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення-рішення від №0000262202 від 02.12.2013 в частині донарахування зобов'язань з податку на прибуток в сумі 746 799,00 грн. в тому числі за основним платежем в сумі 497 822,00 грн. та штрафні санкції в розмірі 248 911,00 грн.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач та відповідач подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати оскаржувану постанову в частині задоволення позовних вимог та відмови у задоволенні позовних вимог відповідно і постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі відповідно, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2014 апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал», Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №0000252202 та №0000262202 від 02.12.2013 року залишено без задоволення. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2014 року залишено без змін.

Позивач, не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду апеляційної інстанції, оскаржив його у касаційному порядку, просив змінити в частині відмови у задоволенні позову з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Відповідач, не погоджуючись з вищевказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, оскаржив їх у касаційному порядку, просив скасувати в частині задоволення позовних вимог, з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

Суд касаційної інстанції погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанції щодо задоволення позовних вимог ТОВ «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» про скасування податкового повідомлення-рішення від 02.12.2013 року №0000262202 в частині донарахування зобов'язань з податку на прибуток в сумі 746 799,00 грн.

Враховуючи вищевикладене ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.12.2014 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» задоволено частково. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишено без задоволення. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.02.2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2014 року в частині відмови у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» - скасовано. В цій частині справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.02.2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2014 року - залишено без змін.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2015 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, в частині позовних вимог переданої до Окружного адміністративного суду м. Києва на новий розгляд ухвалою Вищого адміністративного суду України №К/800/24227/14 К/800/24863/14 від 02.12.2014 року - залишено без задоволення.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

01 квітня 2015 року канцелярією Київського апеляційного адміністративного суду зареєстровано клопотання позивача про закриття провадження у справі в зв'язку з досягненням сторонами примирення, шляхом укладення податкового компромісу.

Законом України №63-VІІІ від 5 грудня 2014 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу» розділ XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено підрозділом 9-2 «Особливості уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість під час застосування податкового компромісу».

Відповідно до пункту 1 підрозділу 9-2 розділу XX Податкового кодексу України податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу. Платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, під час дії податкового компромісу за такі податкові періоди має право подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, в яких визначає суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Згідно із пунктом 2 підрозділу 9-2 Розділу XX «Перехідних положень» Податкового кодексу України сума заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість сплачується в розмірі 5 відсотків такої суми. При цьому 95 відсотків суми заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість вважаються погашеними, штрафні санкції не застосовуються, пеня не нараховується.

Пунктом 7 підрозділу 9-2 Розділу XX «Перехідних положень» Податкового кодексу України передбачено, що процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу. Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов'язання у сумі, визначеній пунктом 2 цього підрозділу, таке податкове зобов'язання вважається неузгодженим.

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що обов'язковою умовою застосування процедури податкового компромісу є наявність на час звернення платника податків неузгоджених сум податкових зобов'язань за податковими повідомленнями-рішеннями. Після звернення платника із відповідною заявою такі зобов'язання стають узгодженими.

На підтвердження досягнення примирення між сторонами, позивачем надано копію рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві №7540/10/26-58-22-03-19 від 23 березня 2015 року щодо погодження застосування податкового компромісу, а також копію платіжного доручення №33748 від 20.03.2015 про сплату 26003 грн.

09 квітня 2015 року канцелярією Київського апеляційного адміністративного суду зареєстровано клопотання відповідача про закриття провадження у справі, в частині оскарження податкового повідомлення-рішення №0000262202 від 02.12.2013, в зв'язку з досягненням сторонами примирення, шляхом укладення податкового компромісу.

В результаті розгляду заявлених клопотань, судовою колегією прийнято ухвалу від 09.04.2015, якою: клопотання Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у місті Києві про закриття провадження у справі в частині позовних вимогою - задоволено в повному обсязі; клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» про закриття провадження у справі - задоволено частково; постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2015 року, в частині відмови у задоволенні позову щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у місті Києві №0000262202 від 02 грудня 2013 року - визнано нечинною; провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у місті Києві №0000262202 від 02 грудня 2013 року - закрито.

16 квітня 2015 року позивач, керуючись положенням пункту 5 частини першої статті 155 та частиною першою статті 203 КАС України, подав клопотання про залишення адміністративного позову в частині позовних вимог без розгляду. Тож, Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 16.04.2015 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» про залишення адміністративного позову в частині позовних вимог без розгляду задовольнив. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2015 року, в частині відмови у задоволенні позову щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у місті Києві №0000252202 від 02 грудня 2013 року - скасував. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у місті Києві №0000252202 від 02 грудня 2013 року, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 753321,00 грн. - залишив без розгляду. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» - закрив.

Таким чином, відповідно до вищевказаних судових рішень, які набрали законної сили, підтверджено, що укладання податкового компромісу стосувалося податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у місті Києві №0000262202 від 02 грудня 2013 року, а не податкового повідомлення-рішення №0000252202 від 02 грудня 2013 року, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 753321,00 грн.

Водночас, судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення №0000252202 від 02 грудня 2013 року не було визнано протиправним та скасовано у судовому порядку, оскільки постановою Окружного адміністративного суду від 14.02.2014, що залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2014, в цій частині позовних вимог ТОВ «КУА «Прімоколект-Капітал» відмовлено, а позов підлягав задоволенню частково щодо іншого податкового повідомлення-рішення №0000262202 від 02 грудня 2013 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.12.2014 в частині задоволення позовних вимог вищевказані рішення були залишені без змін, а в частині відмови у задоволенні позовних вимог - справу було передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи №826/19579/13-а, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.01.2015 позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог, в тому числі і щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000252202 від 02 грудня 2013 року, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 753321,00 грн.

Водночас, під час перегляду постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.01.2015 апеляційним судом, позивач, керуючись положенням пункту 5 частини першої статті 155 та частиною першою статті 203 КАС України, самостійно звернувся до суду із заявою про залишення позову без розгляду в частині щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000252202 від 02 грудня 2013 року.

З вищевикладеного вбачається, що позивачем не доведено правомірність формування від'ємного значення об'єкта оподаткування за рахунок збитків за 2011 рік на суму 753321,00 грн., які були пропорційно розподілені по 25% на суму 188330,00 грн. та в подальшому відображені, як від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього звітного року в деклараціях з податку на прибуток за 2013-2014 роки.

Отже, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001561306 від 05.02.2016 про донарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток фінансових установ у розмірі 35783 грн. (2013 рік), 33899 грн. (2014 рік) та застосовані у зв'язку з його донарахуванням штрафні санкції у розмірі 8946 грн. та 8475 грн. відповідно є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Положеннями частини другої статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно із частиною 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

За результатом розгляду справи, позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

У зв'язку з відмовою у задоволенні позову розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.

Попередній документ

129867879

Наступний документ

129867881

Інформація про рішення:

№ рішення:	129867880
№ справи:	826/6860/16
Дата рішення:	29.08.2025
Дата публікації:	03.09.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Київський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на прибуток підприємств

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (29.08.2025)
Дата надходження:	21.06.2023
Предмет позову:	визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001561306 від 05.02.2016.

Розклад засідань:

Минулі засідання (19)

30.01.2020 15:00	Окружний адміністративний суд міста Києва
25.02.2020 14:30	Окружний адміністративний суд міста Києва
19.03.2020 11:30	Окружний адміністративний суд міста Києва
09.07.2020 13:30	Окружний адміністративний суд міста Києва
13.08.2020 13:00	Окружний адміністративний суд міста Києва
10.09.2020 14:00	Окружний адміністративний суд міста Києва
17.11.2020 11:00	Окружний адміністративний суд міста Києва
02.03.2021 15:00	Окружний адміністративний суд міста Києва
06.04.2021 11:00	Окружний адміністративний суд міста Києва
27.04.2021 13:00	Окружний адміністративний суд міста Києва
25.05.2021 14:00	Окружний адміністративний суд міста Києва
13.07.2021 13:00	Окружний адміністративний суд міста Києва
27.09.2021 14:40	Шостий апеляційний адміністративний суд
25.10.2021 14:40	Шостий апеляційний адміністративний суд
15.09.2022 13:30	Окружний адміністративний суд міста Києва
13.10.2022 11:15	Окружний адміністративний суд міста Києва
10.11.2022 11:00	Окружний адміністративний суд міста Києва
01.12.2022 11:45	Окружний адміністративний суд міста Києва
19.01.2023 11:15	Окружний адміністративний суд міста Києва