ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"01" вересня 2025 р. справа № 300/4197/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Могили А.Б., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовною заявою до Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачу надано експертний висновок про те, що наявне у нього захворювання пов?язане з впливом аварії на Чорнобильській АЕС. Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи КНП «Івано-Франківський обласний клінічний кардіологічний центр Івано-Франківської обласної ради» 16.05.2025 йому встановлено ІІІ групу інвалідності безстроково, причина інвалідності - захворювання, пов?язані з впливом радіоактивного опромінення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Оскільки йому встановлено ІІІ групу інвалідності (захворювання, пов?язане з впливом радіоактивного опромінення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС), то він має право на отримання статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1. Однак, за результатом розгляду заяви про надання статусу потерпілого внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1 відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Департамент соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації відмовив у видачі посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Звернув увагу, що розпорядженням Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 21.09.2018 №546 утворено комісію та затверджено положення про комісію з визначення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, при обласній державній адміністрації, відповідно до розділу 2 якого видача чи відмова у видачі посвідчення особі належить виключно до повноважень Комісії. Проте, подана заява разом з доданими до неї документами для отримання статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи не була передана відповідачем на розгляд вказаної комісії. За таких обставин, відмова відповідача у прийнятті документів та встановлення статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, є протиправною.
Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву відповідно до якого проти позову заперечив. У відзиві зазначив, що на підставі Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 №76-VIII (набрав чинності з 01.01.2015) виключено статтю 2 та скасовано статтю 23 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою передбачалося надання відповідних пільг і компенсацій особам, потерпілим від Чорнобильської катастрофи. Медико-соціальною експертною комісією причинний зв?язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою позивачу встановлено після набрання чинності Законом №76-VIII. Звернув увагу, що прийняття рішення щодо видачі посвідчення особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи відноситься до обласної комісії з визначення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи при обласній державній адміністрації, а не приймається рішенням Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації, як це зазначено у позовних вимогах. Просив суд у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи, дослідивши письмові докази, встановив наступне.
ОСОБА_1 26.02.1996 видано посвідчення серії НОМЕР_1 громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю у 1986 році категорії 4 (а.с.12).
Згідно з експертним висновком від 19.09.2024 №1522 Центральної міжвідомчої експертної комісії по встановленню причинного зв'язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, встановлено що вказані у висновку захворювання пов?язані з впливом аварії на ЧАЕС (а.с.13).
Як вбачається з витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №155/25/1221/В від 16.05.2025 позивачу з 16.05.2025 встановлено інвалідність ІІІ групи безстроково на підставі захворювання, пов'язаного із впливом радіоактивного випромінення внаслідок аварії на ЧАЕС (а.с.14-15).
За результатом розгляду звернення позивача щодо видачі посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, відповідач листом від 19.05.2025 №919/05.4-03/06-25 повідомив, що експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи причинний зв?язок інвалідності з впливом радіоактивного опромінення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС встановлено ОСОБА_1 після набрання чинності Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 №76-VIII. Як наслідок, відсутні підстави для видачі посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 (а.с.18).
Позивач, вважаючи таку відмову протиправною, звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-ХІІ (надалі Закон №3551-ХІІ).
Відповідно до статті 11 Закону № 796-XII до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать, зокрема особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 01.01.1993 прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років (пункт 4 частини першої).
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 14 цього Закону для встановлення пільг і компенсацій визначаються категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1.
Таким чином, для отримання постраждалими статусу особи, потерпілої від Чорнобильської катастрофи, категорії 1, необхідні три умови:1) інвалідність; 2) статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи; 3) причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою.
Статтею 65 Закону № 796-XII визначено, що учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України. При зміні категорії, а також у випадках, передбачених статтею 17 цього Закону, посвідчення підлягає заміні. Посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
На реалізацію наведеної вище норми Закону № 796-XII постановою Кабінету Міністрів УРСР від 18 червня 1991 року №44 затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (надалі Порядок №44).
Відповідно до пункту 6 Порядку № 44 громадянам, віднесеним до категорії 4, видаються посвідчення коричневого кольору, серія В - громадянина, який постійно працює і проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю.
Згідно з пунктом 7 Порядку № 44 видача посвідчень встановленого зразка громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, провадиться, зокрема громадянам, які постійно проживають та працюють у районах з підвищеним рівнем радіоактивного забруднення і віднесені до категорій 3 і 4, - відповідними облвиконкомами за місцем їх проживання на підставі довідок (додатки №3 та №5).
З аналізу вищезазначених норм слідує, що підставою для надання особі статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 4 є факт її постійного проживання або постійної праці у районах з підвищеним рівнем радіоактивного забруднення.
Визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій до ухвалення Закону № 76-VIII, який набрав чинності 01.01.2015 містилося у статті 2 Закону № 796-XII. Відповідно до цієї статті до зон радіоактивного забруднення було віднесено такі зони: (1) зона відчуження, (2) зона безумовного (обов'язкового) відселення, (3) зона гарантованого добровільного відселення та (4) зона посиленого радіоекологічного контролю.
З 01 січня 2015 набув чинності Закон № 76-VIII, яким статтю 2 Закону № 796-XII було виключено (підпункт 1 пункту 4). Виключено також абзац 5 частини п'ятої статті 2 Закону №791а-XII, який визначав зону посиленого радіоекологічного контролю як одну із зон радіоактивно забруднених територій.
Проте, цим законом не передбачено, що раніше видані посвідчення особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, є недійсними.
Позивач набув статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4 до 01 січня 2015. Цей статус є безстроковий.
Виключення з 01 січня 2015 зони посиленого радіоекологічного контролю не позбавляє позивача статусу потерпілої особи від Чорнобильської катастрофи категорії 4, оскільки такий статус було набуто правомірно, а законні підстави для його припинення відсутні.
Суд також звертає увагу, що рішенням від 17.07.2018 № 6-р/2018 Конституцій Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, підпункт 2, абзаци перший, другий підпункту 3, підпункт 4, абзаци перший, другий підпункту 5, абзаци перший - четвертий підпункту 6, підпункт 7 пункту 4 розділу I Закону №76-VIII.
Конституційний Суд України звернув увагу на засадничий характер обов'язку держави щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та на необхідність виокремлення категорії громадян України, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і потребують додаткових гарантій соціального захисту у зв'язку з надзвичайними масштабами вказаної катастрофи та її наслідків.
Встановлення у законах України пільг, компенсацій та гарантій громадянам України, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, обумовлено виконанням державою свого конституційного обов'язку, передбаченого статтею 16 Основного Закону України, щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та збереження генофонду Українського народу. Такі пільги, компенсації та гарантії є особливою формою відшкодування завданої шкоди вказаній категорії громадян, а тому скасування чи обмеження цих пільг, компенсацій і гарантій без рівноцінної їх заміни свідчитиме про відступ держави від її конституційного обов'язку.
Скасування пільг, компенсацій та гарантій не відповідає конституційному обов'язку держави, передбаченому у статті 16 Основного Закону України, щодо осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, тому пільги, компенсації та гарантії є такими, що захищені Конституцією України від негативних наслідків для цієї категорії осіб при внесенні змін до законодавства України (пункт 4 мотивувальної частини).
Рішенням від 17.07.2018 № 6-р/2018 Конституцій Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними), зокрема і підпункт 4 Закону № 76-VIII, яким у Законі № 796-ХІІ виключено статтю 23, якою було передбачено компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорії 4. Отже, право на компенсації та пільги постраждалих, віднесених до категорії 4, було підтверджено.
Таким чином, виключення з 01.01.2015 зони посиленого радіоекологічного контролю із переліку радіоактивно забруднених територій не позбавляє статусу потерпілого осіб, яким раніше, до 31.12.2014, було встановлено статус і видано посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи. Особа, якій видано безтермінове посвідчення громадянина, який постійно проживав на території зони посиленого радіологічного контролю (категорія 4), для цілей застосування пункту 1 частини першої статті 14 Закону № 796-XII, вважається потерпілим від Чорнобильської катастрофи.
Така правова позиція викладена Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові від 20.03.2019 по справі №697/121/17, а також в постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року по справі №806/914/17.
Статтею 12 Закону № 796-ХІІ передбачено, що причинний зв'язок між захворюванням, пов'язаним з Чорнобильською катастрофою, частковою або повною втратою працездатності громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і Чорнобильською катастрофою визнається встановленим (незалежно від наявності дозиметричних показників чи їх відсутності), якщо його підтверджено під час стаціонарного обстеження постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають ліцензію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.
Як вже встановлено судом вище, позивач дійсно проходив огляд в експертній команді з оцінювання повсякденного функціонування особи після набрання чинності Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 № 76-VІІІ.
Разом з цим, Департамент соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації листом від 19.05.2025 №919/05.4-03/06-25 повідомив позивача про відсутність правових підстав для видачі йому посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії, оскільки експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи причинний зв?язок інвалідності з впливом радіоактивного опромінення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС встановлено ОСОБА_1 після набрання чинності Законом №76-VIII.
Суд зазначає, що посвідчення позивача категорії 4 є чинним та зберігається за ним довічно, тому на момент звернення із заявою до відповідача про надання посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 позивач мав статус потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Одночасно суд приймає до уваги те, що відповідно до законів України «Про місцеві державні адміністрації», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 № 551 «Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян» Івано-Франківська обласна державна адміністрація розпорядженням від 21.09.2018 №546 затвердила Положення про комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, при обласній державній адміністрації (надалі Положення №546).
Згідно з п.1.1 Положення №546 комісія з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, при обласній державній адміністрації (надалі комісія) - постійно діючий орган, що створюється при обласній державній адміністрації для розгляду питань щодо визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, громадян, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.
Комісія приймає рішення щодо: видачі чи відмови у видачі посвідчень особам, зазначеним в пункті 1.1; віднесення питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, та осіб, евакуйованих із зони відчуження в 1986 році, до категорії спірних та надсилання особових справ таких громадян на розгляд комісій з вирішення спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також осіб, евакуйованих із зони відчуження в 1986 році при Київській та Житомирській облдержадміністраціях; віднесення питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС до категорії спірних та надсилання особових справ таких громадян на розгляд комісії при Міністерстві соціальної політики України; вилучення посвідчення в разі встановлення цією ж Комісією факту необгрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії; інших питань, що належать до її компетенції (п.2.2 Положення №546).
Відповідно до п.2.4 Положення №546 комісія має право звертатися до установ, організацій та підприємств незалежно від форми власності і відомчого підпорядкування та безкоштовно отримувати інформацію, необхідну для розгляду питань щодо визначення статусу осіб, зазначених в пункті 1.1.
За приписами розділу 3 Положення №546 організаційною формою роботи комісії є засідання, які проводяться в міру потреби. Засідання комісії є правомочним, якщо на ньому присутні більше половини її складу. Рішення комісії приймається шляхом відкритого голосування не менше як двома третинами голосів від кількості присутніх членів комісії. Рішення комісії оформляються протоколом, який підписують голова та секретар комісії. Рішення комісії може бути оскаржене в установленому законодавством порядку.
На переконання суду, відповідач при відмові позивачу у видачі йому посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії не було враховано усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, оскільки у відповідності до приписів Положення №546 рішення щодо видачі чи відмови у видачі посвідчень особам, приймається комісією з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, при обласній державній адміністрації, а не Департаментом соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації.
Так, Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі Ковач проти України від 7 лютого 2008 року, п.59 рішення у справі Мельниченко проти України від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі Чуйкіна проти України від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі Швидка проти України від 30 жовтня 2014 року тощо).
Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.
На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Лелас проти Хорватії», «Тошкуце та інші проти Румунії»).
За приписами статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до положень ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Суд звертає увагу на те, що у відповідності до приписів Положення №546 компетентним органом для прийняття рішення щодо видачі чи відмови у видачі посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, є комісія з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, при обласній державній адміністрації.
В той же час, суд не може підмінити встановлену законодавством процедуру розгляду документів.
В контексті викладеного, враховуючи той факт, що суд не може підміняти повноваження комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, при Івано-Франківській обласній державній адміністрації, яка уповноважена на прийняття рішення щодо видачі чи відмови у видачі посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача, буде зобов'язання відповідача прийняти документи ОСОБА_1 та передати їх на розгляд Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи при Івано-Франківській обласній державній адміністрації для вирішення питання щодо встановлення вищезгаданого статусу та видачі посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.
Підсумовуючи наведене вище суд вважає, що позов ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити певні дії підлягає задоволенню.
Враховуючи приписи ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд присуджує за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 1211,20 грн. сплаченого судового збору.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації щодо видачі ОСОБА_1 посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.
Зобов'язати Департамент соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 25925236, вул.Леся Курбаса, 2, м.Івано-Франківськ) прийняти та передати документи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на розгляд Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи при Івано-Франківській обласній державній адміністрації для вирішення питання про встановлення статусу та видачі посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 25925236, вул.Леся Курбаса, 2, м.Івано-Франківськ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Могила А.Б.