ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про закриття провадження у справі
"01" вересня 2025 р. справа № 300/3582/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Кафарський В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, відповідач) про повернення 62 128 грн невиплаченої пенсії.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на протиправні дії відповідача щодо неправильно здійснених перерахунків його пенсії на виконання про виконання рішень Івано-Франківського окружного адміністративного суду та Восьмого апеляційного адміністративного суду по адміністративних справах №300/7152/23 та №300/3548/24, внаслідок чого, на його думку, існує борг у вигляді недовиплаченої пенсії в сумі 62 128 грн.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
06.06.2025 на адресу суду надійшов відзив від Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області, у якому представник заперечує щодо задоволення позовних вимог та зазначає, що позивач з 09.03.2021 по 30.08.2023 отримував пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.11.2023 у справі №300/7152/23 позивачу зараховано до стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу», періоди з 05.07.2001 по 23.04.2002, з 23.04.2002 по 03.12.2020, а також період військової служби з 12.05.1979 по 05.05.1981 та повторно розглянуто заяву про призначення пенсії від 30.08.2023 відповідно до Закону України «Про державну службу». Розмір пенсії з 30.08.2023 згідно рішення суду складав 2 093,00грн. Також, на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.07.2024 у справі №300/3548/24 проведено перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» з врахуванням правової оцінки наданої Івано-Франківським окружним адміністративним судом від 17.11.2023 по справі №300/7152/23 на підставі довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №360/02-23 від 28.08.2023, виданої Білоберізькою сільського радою Верховинського району Івано-Франківської області з дня подачі першої заяви від 15.02.2024. Розмір пенсії з 15.02.2024 згідно рішення суду склав 15 724,80 грн, а з 01.03.2025 становить 17 224,80 грн. За період з 15.02.2024 по 31.12.2024 виникла доплата в сумі 137 628,49 грн, яка повинна виплачуватися за рахунок коштів Державного бюджету України. Вказана доплата внесена в Реєстр судових рішень та буде виплачена при наявності додаткового фінансування з Державного бюджету в порядку черговості з урахуванням дати набрання рішення суду законної сили. Переплата, яка була виведена за період з 30.08.2023 по 29.02.2024 в сумі 35 882,90 грн, зменшилася і становить 32 882,46 грн за період з 30.08.2023 по 14.02.2024. Зазначено, що Головним управлінням ведеться облік рішень за якими зобов'язано провести перерахунок та виплату пенсій та інших виплат, що здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою за датою їх надходження до боржника. Виділення коштів для виплати пенсій та інших виплат за рішеннями суду здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мсту та з урахуванням дати надходження рішення до органу Пенсійного фонду України. Наголошено, що виплата донарахованої пенсії, включеної до Реєстру не залежить від волі органу Пенсійного фонду, так як кошти на забезпечення фінансування витрат в межах судових рішень виділяються із Держаного бюджету України при їх наявності. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат чинним законодавством для органу Пенсійного фонду України не визначено і не передбачено. Відповідач звернув увагу, що відповідне стягнення в межах даної справи фактично призведе до подвійної юридичної відповідальності Головного управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області, оскільки судовим рішенням від 03.07.2024 в адміністративній справі №300/3548/24, що набрало законної сили 21.11.2024 захищено порушене право позивача.
Головуючий по справі суддя Кафарський В.В. в період з 19.06.2025 по 14.07.2025 перебував у відпустці, у зв'язку з чим, строк розгляду справи продовжено.
Суд, розглянувши матеріали справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановив наступне.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.11.2023 по справі №300/7152/23 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 06.09.2023 №926020114073 про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії щодо здійснення переходу на інший вид пенсії згідно із Законом України «Про державну службу». Зобов'язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати до стажу ОСОБА_1 , який дає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу», періоди перебування на посаді в органах місцевого самоврядування з 05.07.2001 по 22.04.2002 та з 23.04.2002 по 03.12.2020, а також період проходження військової служби з 12.05.1979 по 05.05.1981. Зобов'язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.08.2023 про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні. В іншій частині заявлених позовних вимог відмовлено.
Повідомленням від 06.03.2024 про виконання судового рішення у добровільному порядку відповідач повідомив ОСОБА_1 про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.11.2023 у справі №300/7152/23, зокрема про здійснення перерахунку пенсії з 30.08.2023 відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу», після якого з 30.08.2023 розмір пенсії становить 2 093,00 грн та з 01.03.2024 - 2 361,00 грн. Зазначено також, що за період з 30.08.2023 по 29.02.2024 виникла переплата пенсії в сумі 35 882,90 грн (а.с. 12).
Надалі рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.07.2024 по справі №300/3548/24 позов ОСОБА_1 задоволено повністю та визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови в проведенні перерахунку його пенсії у відповідності до ст. 37 Закону України «"Про державну службу» на підставі довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №360/02-23 від 28.08.2023, виданої Білоберізькою сільською радою Верховинського району Івано-Франківської області. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" з врахуванням правової оцінки наданої Івано-Франківським окружним адміністративним судом в рішенні від 17.11.2023 по справі №300/7152/23 на підставі довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №360/02-23 від 28.08.2023, виданої Білоберізькою сільською радою Верховинського району Івано-Франківської області з дня подачі першої заяви від 15.02.2024.
На виконання вказаного рішення суду від 03.07.2024 у справі №300/3548/24 проведено відповідний перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» та розмір пенсії з 15.02.2024 згідно рішення суду склав 15 724,80 грн, а з 01.03.2025 становить 17 224,80 грн.
Позивач, вважаючи, що після проведених перерахунків його пенсії, за відповідачем рахується заборгованість у сумі 62 128 грн, звернувся до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із заявою, в якій просив повернути йому вказану суму недовиплаченої пенсії (а.с. 14-15).
Відповідач листом від 21.03.2025 повідомив позивача про проведений перерахунок розміру його пенсії на виконання рішень судів від 17.11.2023 по справі №300/7152/23 та від 03.07.2024 по справі №300/3548/24, зокрема наголошено, що на виконання рішення суду від 17.11.2023 у справі №300/7152/23 розмір пенсії з 30.08.2023 складав 2 093,00грн та на виконання рішення суду від 03.07.2024 по справі №300/3548/24 розмір пенсії з 15.02.2024 склав 15 724,80 грн, а з 01.03.2025 становить 17 224,80 грн. З 01.01.2025 виплата пенсії проводиться в розмірі 15 724,80 грн. За період з 15.02.2024 по 31.12.2024 виникла доплата в сумі 137 628,49 грн, яка повинна виплачуватися за рахунок коштів Державного бюджету України. Вказана доплата внесена в Реєстр судових рішень та буде виплачена при наявності додаткового фінансування з Державного бюджету в порядку черговості з урахуванням дати набрання рішення суду законної сили. Переплата, яка була виведена за період з 30.08.2023 по 29.02.2024 в сумі 35 882,90 грн, зменшилася і становить 32 882,46 грн за період з 30.08.2023 по 14.02.2024 (а.с. 16-17).
Таким чином, суд, враховуючи вищевикладене, встановив, що звернення позивача до суду з цими позовними вимогами зумовлене невиконанням чи неналежним виконанням, на його думку, суб'єктом владних повноважень судових рішень у справах №300/7152/23 та №300/3548/24.
Водночас, суд зауважує, що відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Частина 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.
Приписами статей 382-383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (частина 2 статті 382 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України); визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суд звертає увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення, яке набрало законної сили.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.
Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 382), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII).
З аналізу вищезазначених законодавчих норм вбачається, що не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом №1404-VIII.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №686/23317/13-а.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Вказані висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду у такій категорії справ, яка викладена у постановах від 20.02.2019 у справі №806/2143/15, від 21.12.2020 у справі №440/1810/19.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.01.2019 у справі №686/23317/13-а дійшла висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження являє собою завершальну стадію судового провадження.
Також подібна правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №816/2016/17 та Верховним Судом в постанові від 08.06.2021 у справі №1.380.2019.004275.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що позивачем обрано неправильний спосіб захисту порушеного права у вигляді повернення 62 128 грн невиплаченої пенсії, яка виникла, на його думку, через неправильне чи неналежне виконання рішень судів у справах №300/7152/23 та №300/3548/24, оскільки подання нового позову щодо виконання судового рішення у іншій справі, яке набрало законної сили, суперечить нормам КАС України. Тому вимоги, заявлені в межах цього позову, не можуть розглядатись в окремому судовому провадженні, оскільки новий спір не виник, а має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення, у зв'язку із чим відкрите провадження у даній справі підлягає закриттю.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
В постанові від 30.04.2025 у справі № 440/10814/24 Верховний Суд зазначив, що у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги у цій справі не можуть бути розглянуті як за правилами адміністративного судочинства так і не підлягають розгляду в судовому порядку в цілому (аналогічний підхід неодноразово застосовано Верховним Судом, зокрема у постановах від 16.12.2021 у справі №170/167/17, від 31.01.2022 у справі №400/822/20, від 30.06.2022 у справі №818/1346/16, від 18.01.2024 у справі №160/2888/23, від 30.04.2025 у справі №440/10814/24 та інших.
Відповідно до частини 2 статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.
На підставі наведеного, керуючись статтями 238, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Закрити провадження у справі №300/3582/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про зобов'язання вчинити дії.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Відповідачу ухвалу надіслати через підсистему «Електронний суд».
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ «Мої справи».
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя /підпис/ Кафарський В.В.