Справа № 344/12015/25
Провадження № 2-о/344/355/25
01 вересня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді Татарінової О.А.,
секретаря Кондратів Х.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за спільною заявою подружжя, -
Заявники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду в порядку окремого провадження із спільною заявою про розірвання шлюбу, мотивуючи тим, що вони уклали шлюб 21 травня 2019 року. За час спільного проживання у шлюбі народилась донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Підставою для розірвання шлюбу є ті обставини, що у них відсутні спільні інтереси, наявні різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння. Вони втратили почуття любові та поваги один до одного. Вони неодноразово намагалися говорити один з одним про їх особисті сімейні проблеми, спокійно вирішувати їх та ніяких результатів це не дало. В сімейних стосунках нічого не змінювалося, хоча вони прикладали для цього максимально зусиль, відносини мають все більше непорозумінь, що суперечить інтересам сім'ї. В результаті подружжя прийшло до висновку, що розлучення це єдиний вихід для них побудувати нове щасливе життя та зберегти нормальне бачення про сім'ю їх дитині. З підстав наведених вище, подальше спільне життя і збереження шлюбу між сторонами є неможливим.
Заявниками зазначається, що між ними досягнуто згоди стосовно участі у вихованні та утриманні спільної дитини, про що свідчить нотаріально посвідчений договір про визначення місця проживання дитини, порядок здійснення батьківських прав та утримання дитини від 01.07.2025 року. Відповідно до умов вказаного договору донька ОСОБА_3 залишається проживати з матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до п. 3.5. Договору Батько, має право безперешкодно спілкуватися з Дитиною, протягом вільного часу Дитини. Вільний час Дитини - будь-який час за винятком часу навчання, додаткових занять та часу, відведеного для сну. При цьому Дитина за власним бажанням та за згодою Матері, має право залишатись на ночівлю з Батьком.
Згідно п. 4.2. Договору батько зобов'язується щомісяця сплачувати на окремий картковий рахунок матері кошти (для придбання продуктів харчування, ліків, одягу, забезпечення послуг няні, тощо) в сумі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень на місяць у строк не пізніше до 7-го числа кожного місяця. У разі зміни реквізитів матір зобов'язується повідомити батька не пізніше ніж за 7 днів до дати платежу. Вказана сума може індексуватись один раз в рік на індекс інфляції на вимогу однієї із сторін, про що Сторони мають укласти відповідну Додаткову угоду. Вказану суму Сторона 1 сплачує до досягнення ОСОБА_3 повноліття.
Станом на дату подання цієї заяви до суду спори стосовно майна або інших питань між ними відсутні, оскільки між сторонами також укладено договір про поділ майна між подружжям, його нотаріально посвідчено та майно перереєстровано.
Між ними залишились нормальні відносини, усі питання щодо виховання та утримання дитини між сторонами добровільно узгоджено.
Враховуючи те, що сторони не змогли створити міцної сім'ї, сімейне життя у них не склалося, шлюб існує лише формально, вважають, що шлюб припинив існування, просять його розірвати, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам, у зв'язку з чим надання строку на примирення не виправить стан їхніх шлюбних відносин, оскільки вказані вище обставини продовжуються протягом тривалого часу, а спроби примирення між ними в минулому не принесли жодних результатів. Тому, це лише погіршить стан їхніх відносин та продовжить їх перебіг в часі. Враховуючи наведене, просять суд розірвати шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Заявники в судове засідання не з'явилися. Суду подали заяви, в якій просили про розгляд справи у їх відсутність, заяву підтримують та просили ухвалити рішення про розірвання шлюбу.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України, у порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.
Як визначено статтею 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. (ст.55 Сімейного кодексу України).
Згідно положень частини третьої та четвертої ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Як роз'яснено у п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей (ст. 109 СК), провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей.
Згідно ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, який ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. За таких обставин, коли обов'язки дружини та чоловіка зі спільного піклування про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги припинені, подальше збереження шлюбу є не можливим.
Судом встановлено, що з 21 травня 2019 року сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_1 від 21.05.2019 року виданого Львівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, актовий запис №1044.
В шлюбі у сторін народилася донька: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серії НОМЕР_2 від 29 березня 2022 року.
Сторони не змогли зберегти родину, а тому суд вважає встановленим, що збереження шлюбу суперечить інтересам сторін та постановляє рішення про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 109 цього Кодексу.
Стаття 109 Сімейного кодексу України встановлює, що подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.2025 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено Договір про визначення місця проживання дитини, порядок здійснення батьківських прав та утримання дитини, який посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Федчук О.Б. та зареєстрований в реєстрі за №1462, відповідно до умов якого цей договір укладено стосовно місця проживання та утримання дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надалі за текстом - Дитина.
Відповідно до п.1.4. Договору відповідно до цього договору батьки домовились про місце проживання Дитини та про порядок здійснення батьківських прав та обов'язків.
У п.п.2.1.-2.2. Договору сторони погодили, що місцем проживання дитини - дочки ОСОБА_3 , батьки визначили місце проживання матері, за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому сторони визнають та погоджуються, що Дитина має право надалі самостійно обирати місце проживання після досягнення 14-ти річного віку.
Згідно п.п.3.1.-3.2.Договору батьки зобов'язуються піклуватися про здоров'я дитини, його фізичний, духовний та моральний розвиток, поважати Дитину та виховувати його у дусі поваги та любові до своєї сім'ї, родини, в дусі поваги до прав та свобод інших людей. Виходячи із засад розумності, засад моралі Батьки зобов'язуються не допускати психічного та фізичного насилля над Дитиною, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав Дитини та його людської гідності. Батьки в присутності Дитини не повинні вживати нецензурну лексику, грубих слів, висловів образливого змісту по відношенню один до одного, Дитини, чи будь-яких інших осіб, та не вчиняти інших дій, які можуть негативно вплинути на виховання Дитини, її психоемоційний стан.
Як вбачається з п.п.3.4.-3.7. Договору місце навчання Дитини визначається обома батьками з обов'язковим врахуванням рекомендацій лікаря щодо інтенсивності та навантаження учбової програми, бажання Дитини. При обранні навчального закладу Батьки мають керуватися інтересами та здібностями Дитини. Батько, має право безперешкодно спілкуватися з Дитиною, протягом вільного часу Дитини. Вільний час Дитини - будь-який час за винятком часу навчання, додаткових занять та часу, відведеного для сну. При цьому Дитина за власним бажанням та за згодою матері, має право залишатись на ночівлю з Батьком. Батьки домовились не перешкоджати одне одному та Дитині виїжджати за межі території України, тобто батько та мати зобов'язані надавати один одному дозвіл, довіреність та/або інші документи, передбачені вимогами чинного законодавства України, для виїзду дітей за кордон з метою, що не суперечить інтересам Дитини. Кожна Сторона не чинитимуть перешкод у спілкуванні Дитини з іншими членами сім'ї та близькими родичами іншої Сторони.
Відповідно до п.4.1.-4.4. Договору дитина знаходяться на утриманні батька та матері. На утримання дитини ОСОБА_1 батько зобов'язується щомісяця сплачувати на окремий картковий рахунок матері кошти (для придбання продуктів харчування, ліків, одягу, забезпечення послуг няні, тощо) в сумі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень на місяць у строк не пізніше до 7-го числа кожного місяця. У разі зміни реквізитів матір зобов'язується повідомити батька не пізніше ніж за 7 днів до дати платежу. Вказана сума може індексуватись один раз в рік на індекс інфляції на вимогу однієї із сторін, про що сторони мають укласти відповідну Додаткову угоду. Вказану суму Сторона 1 сплачує до досягнення ОСОБА_3 повноліття. Мати гарантує забезпечення належних умов проживання (перебування) дочки ОСОБА_3 за місцем проживання. За домовленістю Батьків, участь Батька у додаткових витратах на Дитину здійснюється у порядку визначеному ст. 185 СК України.
01.07.2025 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено Договір про поділ майна між подружжям, який посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Федчук О.Б. та зареєстрований в реєстрі за №1465, відповідно до умов якого сторони зазначили, що у спільній сумісній власності подружжя є: АДРЕСА_2 , яка значиться за Стороною 2, на підставі Договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 17.02.2022 року за реєстровим №353, Моргуном О.С., приватним нотаріусом Львівської міського нотаріального округу, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав 17.02.2022 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2397926546101; Нежитлове приміщення (комора) 20 (двадцять) по АДРЕСА_3 , яке значиться за Стороною 2, на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого 17.02.2022 року за реєстровим №359, Моргуном О.С., приватним нотаріусом Львівської міського нотаріального округу, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав 17.02.2022 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2421008346101; Гараж (паркомісце) 2 (два) по АДРЕСА_3 , яке значиться за Стороною 2, на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого 17.02.2022 року за реєстровим №356, Моргуном О.С., приватним нотаріусом Львівської міського нотаріального округу, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав 17.02.2022 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2405828446101 (п.2.1.Договору).
Згідно п.2.2.Договору під час придбання квартири сторони досягли усної домовленості про часткову участь у фінансуванні: чоловіка частка - 64% від вартості квартири, дружини частка - 36% від вартості квартири.
Відповідно до п.2.3. Договору за цим договором в особисту приватну власність Стороні 2 ОСОБА_1 переходить вище вказана квартира, нежитлове приміщення (комора) та гараж (паркомісце), Сторона 1 визнає право власності за стороною Стороні 2 в повному обсязі і не має жодних майнових претензій щодо цих об'єктів.
Як вбачається з п.3.1.Договору особистою приватною власністю Сторони 1 є: Житловий будинок АДРЕСА_4 частка якого значиться за Стороною 1, на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 18.07.2019 року за реєстровим №1140, Пітеляк С.В., приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав 18.07.2019 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 624306226101; Земельна ділянка 32а (тридцять два а), розташована у АДРЕСА_1 , 1/2 частка якої значиться за Стороною 1, на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 18.07.2019 року за реєстровим №1141, Пітеляк С.В., приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав 18.07.2019 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 83820826101.
Згідно п.3.2.Договору під час зареєстрованого шлюбу Стороною 2 були здійснені значні інвестиції в покращення житлового будинку на суму не менше ніж 26 000 (двадцять шість) доларів США, зокрема: капітальний ремонт, придбання техніки, меблів, інструментів, облаштування території, встановлення сонячних панелей тощо.
Відповідно до п.3.3.Договору все набуте рухоме майно, що перебуває у вищезазначеному будинку (меблі, техніка, інструменти, обладнання, сонячні панелі тощо), залишається у власності Сторони 1, а Сторона 2 відмовляється від будь-яких претензій до цього майна і не вимагає компенсації за здійснені поліпшення.
П.4.Договору передбачено, що придбані подружжям до укладання даного договору автомобілі: автомобіль марки MINI, модель COOPER, загальний легковий хетчбек, 2021 року випуску, колір-зелений, шасі (кузов) НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , зареєстрованого 14.02.2025 року ТСЦ 2641, є особистим майном і належить на праві особистої приватної власності дружині ОСОБА_2 ; автомобіль марки LAND ROVER, модель RENGE ROVER EVOQUE, легковий - загальний універсал, 2015 року випуску, колір-білий, шасі (кузов) НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_6 , зареєстрованого 10.06.2021 року ТСЦ 4641, є особистим майном і належить на праві особистої приватної власності чоловіка ОСОБА_1 .
Як вбачається з п.5.Договору майно, набуте кожною зі сторін до шлюбу, включаючи особисті речі, техніку, інструменти, книжки, не підлягає поділу і залишається у їхній приватній власності. Подарунки, отримані кожною зі сторін у шлюбі в особистому порядку (до дня народження, на свята тощо), залишаються у власності того, кому вони були подаровані.
Згідно п.6.Договору Товариство з обмеженою відповідальністю «НОБІ НОБ» код ЄДРПОУ 45110555, у якому кожен із подружжя володіє часткою, не є предметом поділу. Кожен залишається власником своєї частки згідно з установчими документами.
Відповідно до п.7.Договору ФОП, зареєстрований на одного із подружжя, визнається його особистою власністю та не підлягає поділу. Сторони усно домовилися про можливість продовження співпраці на партнерських засадах, що не породжує взаємних зобов'язань, якщо інше не буде оформлено письмово.
З огляду на викладене та досліджені письмові докази, суд вважає доведеним той факт, що рішення заявників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу є виваженим та свідомим, причини з яких подружжя наполягає на розірванні шлюбу є обґрунтованими, та відповідає їх дійсній волі, не зачіпає та не порушує їх особисті та майнові права, та права дитини, подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали не можливими, поновлювати шлюбні відносини наміру не мають, досягли спільної згоди щодо участі у вихованні дитини, разом з тим суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено у нормах Сімейного кодексу України,
За викладених обставин, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за заявою подружжя, підлягає задоволенню.
Враховуючи вищенаведене та керуючись 24, 55, 56, 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 209, 210, 265, 293, 294, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за спільною заявою подружжя задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 21 травня 2019 року Львівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, актовий запис №1044- розірвати.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя Татарінова О.А.