Справа №: 343/1475/25
Провадження №: 2/343/779/25
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 вересня 2025 року м. Долина
Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
судді Монташевич С. М.,
з участю: секретаря судового засідання - Шикор Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Долинського районного суду Івано-Франківської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу № 343/1475/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
Стислий виклад позицій сторін:
позивач просить стягнути з відповідачки на його користь заборгованість за договором № 510027 від 11.02.2021 у розмірі 23365,96 гривень, а також понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 2422,40 гривень та 13000,00 гривень витрат за правову допомогу.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 11.02.2021 між ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" та ОСОБА_1 укладено договір № 510027, за умовами якого кредитор надає позичальнику кредит у гривні, а позичальник зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Сума кредиту 18750,00 грн, строк кредиту - 1095 днів з кінцевим терміном повернення 11.02.2024. Нарахування процентів за договором здійснюється в межах строку надання кредиту, визначеного цим кредитним договором, на залишок заборгованості за кредитом, що вказаний у Графіку платежів, виходячи з припущення, що позичальник виконає свої зобов'язання на умовах та в строки, передбачені кредитним договором.
Позикодавець належним чином виконав свої зобов'язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти в порядку, передбаченому умовами договору. Відповідачка ж не виконує свої зобов'язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування кредитними коштами не сплачує.
31 січня 2025 року укладено договір № 31012025, відповідно до якого ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" відступило на користь ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за договором № 510027.
Заборгованість відповідачки за договором № 510027 від 11.02.2021 становить 23365,96 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 12261,25 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 11104,71 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, безпосередньо в позовній заяві просить проводити розгляд справи за відсутності позивача, проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечив (а.с. 1-5).
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, причин неявки не повідомила, хоча була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, шляхом направлення рекомендованим поштовим відправленням ухвали про відкриття провадження у справі (а.с. 73) за зареєстрованим місцем проживання (а.с. 78, 79), яке вручене адресату, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 81), а також шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному сайті Судової влади України (а.с. 75). Відзиву на позов та будь-яких заяв та клопотань щодо процесуальних питань суду не подавала.
Спір між сторонами не вирішений.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:
згідно з ухвалою від 04.08.2025, суд відкрив провадження у справі та постановив розглядати її по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначенням судового засідання.
Відповідно до ухвали від 27.08.2025, суд постановив проводити заочний розгляд справи.
Згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З урахуванням того, що завершення розгляду справи відбулося за відсутності учасників справи, датою ухвалення рішення у справі є дата складання повного судового рішення, що відповідає вимогам ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України та не є порушенням прав сторін щодо участі у розгляді справи, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11.
Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин:
як установив суд, порядок надання фінансових послуг ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" визначений у Правилах надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" (а.с. 12-19).
ОСОБА_1 11.02.2021 ознайомилася з основними умовами кредитування у ТОВ "СЛОН КРЕДИТ", на підтвердження чого до позовної заяви позивач долучив Паспорт споживчого кредиту (Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит), який відповідачка підписала власноручним підписом (а.с. 10).
11 лютого 2021 року ОСОБА_1 заповнила Заявку-Анкету, в якій вказала свої персональні дані для розгляду питання щодо надання їй позики, в тому числі на умовах фінансового кредиту (а.с. 11).
Після ознайомлення із основними умовами кредитування, ОСОБА_1 та ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" уклали договір № 510027 від 11.02.2021, за умовами якого Товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором (п. 1.2). Сума кредиту складає 18750,00 грн (п. 1.3). Строк кредиту 1095 днів з кінцевим терміном повернення 11.02.2024 (включно). Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до цього Договору (а.с. 1.4). Тип процентої ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти за процентною ставкою, яка залежить від періоду її встановлення та становить: за перший день користування кредитом - 25 % в день, за всі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня й до кінця строку надання кредиту, - 85 % річних (п. 1.5). Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування: у розмірі 15000,00 грн за реквізитами платіжної картки НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем; у розмірі 3750,00 грн на користь товариства з метою виконання зобов'язань з оплати процентів за перший день користування кредитом, відповідно до п. 3.5 договору (п. 2.1) (а.с. 7-8). Договір відповідачка підписала власноручним підписом.
Додатком № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 510027 від 11.02.2021 є Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с. 9), яку також підписала ОСОБА_1 власноруч.
На підставі укладеного кредитного договору № 510027 від 11.02.2021 ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" перерахувало на користь ОСОБА_1 15000,00 грн, призначення платежу: видача за кредитним договором № 510027 від 11.02.2021, на підтвердження чого позивач надав платіжне доручення № 4513 від 11.02.2021 (а.с. 20).
Згідно із розрахунком заборгованості, який проведений ТОВ "СЛОН КРЕДИТ", станом на 05.03.2025 та на дату відступлення, заборгованість ОСОБА_1 за договором № 510027 від 11.02.2021 становила 23365,96 грн (а.с. 21), з них: 10529,68 грн - за кредитом, 1731,57 грн - за відсотками за перший день користування, 11104,71 - за відсотками на дату відступлення права вимоги. Списано відсотків на суму 2344,14 грн. Відповідачка погашала заборгованість, востаннє 16.12.2022 по тілу кредиту на суму 1300 грн.
31 січня 2025 року між ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" (клієнт) та ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" (фактор) було укладено договір надання послуги з факторингу № 31012025, за умовами якого фактор зобов'язується передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержавння яких належить клієнту (п. 1.1). Права вимоги вважаються відступленими (переданими) клієнтом та набутими (прийнятими) фактором в день належного підписання сторонами акта приймання-передачі Реєстру боржників для друку, за умови виконання фактором вимог щодо договору щодо перерахування суми грошових коштів фінансування, передбачені Розділом 6 договору (п. 4.2.3) (а.с. 23-37).
Згідно з актами прийому-передачі Реєстру боржників за договором надання послуг з факторингу № 31012025 від 31.01.2025 та платіжною інструкцією кредитного переказу коштів, ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" передав, а ТОВ "ФАКТОР ПАРТНЕРС" прийняв Реєстр боржників та здійснив сплату згідно договору факторингу № 31012025 від 31.01.2025 (а.с. 38-40).
Відповідно до Реєстру боржників для друку (та витягу з нього), який є додатком № 1-1 до договору надання послуги з факторингу № 31012025 від 31.01.2025, до ТОВ "ФАКТОР ПАРТНЕРС" перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 510027 на загальну суму 23365,96 грн, з яких: 10529,68 грн - сума заборгованості за коштами, що перераховані боржнику, 1731,57 грн - сума заборгованості за нарахованими процентами за видачу кредиту, 11104,71 - сума заборгованості за нарахованими процентами (41-43, 44).
Як слідує із розрахунку заборгованості (а.с. 22), який проведений ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС", загальна сума заборгованості становить 23365,96 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту - 12261,25 грн, за процентами - 11104,71 грн. Суд звертає увагу на те, що в суму заборгованості по тілу кредиту увійшла заборгованість за нарахованими відсотками за видачу кредиту, тому вказана складова заборгованості відображена в розрахунку ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" у розмірі 12261,25 грн (10529,68 грн+1731,57 грн).
Між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного договору, право вимоги за яким перейшло до ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС", непогашення відповідачкою заборгованості за цим договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.
Оцінка суду та норми права, які застосував суд:
суд, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, надані позивачем на обґрунтування позовних вимог, з'ясувавши таким чином фактичні обставини справи, вважає, що позов слід задоволити, виходячи з такого.
Як установлено із матеріалів справи, 11.02.2021 ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" та відповідачка ОСОБА_1 уклали договір № 510027 про надання споживчого кредиту, який остання власноруч підписала.
Тобто між ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, що підтверджує існування між ними кредитних правовідносин, а відтак до цих правовідносин суд застосовує вимоги ст. 509, 626, 628, 1054 ЦК України.
Так, у ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За змістом ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" свої зобов'язання за договором № 510027 від 11.02.2021 виконало в повному обсязі, перерахувавши відповідачці на вказаний нею рахунок кредитні кошти в розмірі 15000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням, відповідно до умов договору, з якими ОСОБА_1 погодилася, засвідчивши це своїм підписом.
Як указано вище та підтверджується розрахунками заборгованостей, на підставі укладеного кредитного договору ОСОБА_1 , отримавши кредитні кошти (15000,00 грн), не повернула їх, здійснила тільки часткове погашення на загальну суму 4470,32 грн, непогашеною ж залишалася сума 10529,68 грн (15000грн-4470,32 грн), хоча, згідно із ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
ОСОБА_1 свої зобов'язання не виконувала, у зв'язку з чим у неї утворилася заборгованість за вказаним кредитним договором. При цьому заперечень від останньої з даного приводу до суду не надходило. Відповідачка не підтвердила факту належного виконання зобов'язань по сплаті кредиту, як і не подала будь-яких доказів на спростування користування наданими їй кредитними коштами, а тому підставною до стягнення сумою заборгованості за тілом кредиту є 10529,68 грн.
З урахуванням положень ч. 1 ст. 1048 ЦК України, за якими позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо іншого не встановлено договором або законом, розмір і порядок одержавння процентів встановлюються договором, первісний кредитор нараховував позичальниці відсотки, що передбачені умовами кредитного договору, з розміром яких відповідачка погодилася.
Так, ОСОБА_1 нараховано 3750,00 грн процентів за видачу кредиту, що передбачено п. 1.5 кредитного договору (15000грн*25%), з який сплачено 2018,43 грн, непогашено ж сумою за процентами за видачу кредиту (проценти за перший день користування кредитом) є 1731,57 грн (3750грн-2018,43грн). Також відповідачці за період з 12.02.2021 до 11.02.2024, тобто в межах строку кредитування, було нараховано 31426,10 грн відсотків за користування кредитом, з яких вона погасила 17977,25 грн та 2344,14 грн було списано кредитодавцем, тому непогашеною сумою заборгованості за процентами за корстування кредитом з другого дня є 11104,71 грн (31426,10грн-17977,25 грн-2344,14грн), що і заявлено до стягнення.
Факт переходу права вимоги до ОСОБА_1 від ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" до ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" підтверджується описаними вище договором надання послуги з факторингу, реєстром боржників, актом прийому-передачі та платіжною інструкцією, та відповідає вимогам ст. 1077, 1078 ЦК України, відповідно до яких за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Договір, укладений між відповідачкою та первісним кредитором, договір надання послуг з факторингу, укладені між первісним кредитором та ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" у встановленому порядку недійсними не визнані, тобто, в силу положень ст. 204 ЦК України, діє презумпція правомірності указаних правочинів.
Тобто, позивач належним чином підтвердив своє право вимоги до відповідачки за спірним кредитним договором.
Після отримання права вимоги до ОСОБА_1 , позивач не здійснював будь-яких інших нарахувань. А долучений розрахунок заборгованості, проведений ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" в межах строку дії кредитного договору, відповідно до його умов.
З огляду на те, що ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" як первісний кредитор свої зобов'язання за кредитним договором перед відповідачкою виконало у повному обсязі, будь-яких доказів на спростування вказаного відповідачка суду не надала, факт переходу прав вимоги знайшов своє підтвердженя, тому, враховуючи правомірність набуття прав вимоги ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС", суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог до ОСОБА_1 , в частині стягнення заборгованості в сумі 23365,96 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту - 10529,68 грн, заборгованість за процентами за перший день користування кредитом - 1731,57 грн, заборгованість за користування кредитом з другого дня отримання кредиту - 11104,71 грн.
Відповідачка не спростувала належними засобами доказування наявності заборгованості перед позивачем у вказаному розмірі, будь-якого контррозрахунку заборгованості вона суду не надала, як і не заперечила щодо складових суми заборгованості, порядку та підставності їх нарахування.
Таким чином, оцінивши досліджені докази в їх сукупності, зважаючи, що відповідачка порушила умови договору № 510027 про надання споживчого кредиту від 11.02.2021, у встановленому порядку та строки не погашала кредит та проценти за користування ним, позивач набув права вимоги за вказаним зобов'язанням на підставі описаного вище договору надання послуги з факторингу, суд дійшов висновку, що позовна заява ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" є обґрунтованою та підлягає до задоволення, а тому з відповідачки на користь позивача слід стягнути заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 23365,96 грн, складові якої описано вище.
Розподіл судових витрат:
питання судових витрат суд вирішує за правилами ст. 141 ЦПК України, при цьому враховує, що до судових витрат, які позивач поніс у зв'язку з розглядом справи, останній відносить оплату судового збору у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією (а.с. 6).
Враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення позову, то, згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір необхідно стягнути з відповідачки.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.
Згідно із ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Позивач на підтвердження понесених витрат на правничу професійну допомогу в розмірі 13000,00 гривень надав: договір № 02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024, який укладений між АО "Лігал Ассістанс" та ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС", в якому визначено, що вартість послуг узгоджується сторонами у заявці на надання юридичної допомоги, які є невід'ємними додатками до цього договору (а.с. 51-54); прайс-лист АО "Лігал Ассістанс", де визначена вартість усіх видів послуг (а.с. 57); заявку на надання юридичної допомоги № 245 від 02.06.2025 та витяг з акта № 13 від 30.06.2025 про надання юридичної допомоги від 30.06.2025, згідно з якими АО "Лігал Ассістанс" та ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" погодили надання таких послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 надання усної консультації (2 год) - 4000 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду (3 год) - 9000 грн (а.с. 54, 56).
Таким чином, позивач на обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу у справі подав належні та допустимі докази, що описані вище. При цьому, відповідачка не заявляла клопотання про зменшення розміру судових витрат, про їх неспівмірність з позовними вимогами, як і не вказувала на обставини, за яких, як на її думку, заява не підлягала би до задоволення.
Враховуючи викладене, суд виснує, що вказані докази у сукупності доводять наявність та реальність витрат позивача на правову допомогу.
Тому, зважаючи те, що позовні вимоги задоволено повністю, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 13000,00 грн.
На підставі викладеного, ст. 509, 626, 628, 1048, 1049, 1054, 1077, 1078 ЦК України, керуючись ст. 258, 259, 264, 265, 268, 273, 282 ЦПК України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" заборгованість за договором № 510027 про надання споживчого кредиту від 11 лютого 2021 року в розмірі 23365 (двадцять три тисячі триста шістдесят п'ять) гривень 96 копійок, з яких заборгованість за тілом кредиту - 10529,68 гривень, заборгованість за процентами за перший день користування кредитом - 1731,57 гривня, заборгованість за користування кредитом з другого дня отримання кредиту - 11104,71 гривні, а також судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 13000 (тринадцять тисяч) гривень.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто Долинським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС", що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, 6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371
Відповідачка: ОСОБА_1 , зареєстрована в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя С.М. Монташевич