Справа № 216/6801/25
провадження 1-кп/216/715/25
іменем України
01 вересня 2025 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисників адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі судових засідань в режимі відеоконференції в місті Кривому Розі Дніпропетровської області, кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12025041230001648 від 28.07.2025, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, є громадянкою України, має загальну середню освіту, офіційно не працевлаштована, перебуває у зареєстрованому шлюбі, має на утриманні трьох малолітніх дітей: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима,
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, є громадянином України, має загальну середню освіту, офіційно не працевлаштований, перебуває у зареєстрованому шлюбі, має на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-
ОСОБА_5 разом з ОСОБА_4 28.07.2025, приблизно о 05:50 год., перебуваючи за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр-т. Поштовий, біля буд. №48, виявили на лавці біля магазину «Квіти» рюкзак білого кольору з написом «Fashion Bags», який залишила ОСОБА_11 , яка в той момент здійснювала прибирання прилеглої території. В цей час у них виник спільний злочинний умисел на його крадіжку. Так, 28.07.2025, приблизно о 05:55 год., ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_4 , діючи умисно, таємно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу викрали вказаний рюкзак білого кольору з написом «Fashion Bags» вартістю 638,87 грн, в якому знаходились грошові кошти у сумі 11000,00 грн. В подальшому ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зникли та розпорядились викраденим майном на власний розсуд, таким чином спричинили ОСОБА_11 матеріальну шкоду на загальну суму 11638,87 грн.
Таким чином, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 своїми умисними діями вчинили таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, тобто вчинили злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України.
Поряд з цим, разом з обвинувальним актом до суду надійшла угода про визнання винуватості, укладена між прокурором та обвинуваченими. Також потерпілою була надана письмова згода на укладення даної угоди.
Судом встановлено, що прокурор Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_3 , з однієї сторони, та обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , з другої сторони, за участі захисників адвоката ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення та правової кваліфікації дій ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
За змістом угоди про визнання винуватості сторони погоджуються на призначення:
- ОСОБА_5 покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст. 75 КК України сторони погоджуються звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням.
- ОСОБА_4 покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст. 75 КК України сторони погоджуються звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням.
У підготовчому судовому засіданні прокурор, вважаючи, що при укладенні цієї угоди дотриманні вимоги КПК України та КК України, просив її затвердити й призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
Обвинувачені та їх захисники також просили затвердити угоду й призначити узгоджену в ній міру покарання. При цьому обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , кожен окремо, беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні інкримінованого їм злочину за викладених вище обставин і кваліфікації, а також ствердив про розуміння ними права на справедливий судовий розгляд, наслідків укладення та затвердження цієї угоди, характеру обвинувачення, виду й розміру покарання, запевнивши про добровільність укладення угоди.
Потерпіла в судовому засіданні не заперечувала проти затвердження угоди.
Ухвалюючи вирок на підставі угоди, суд з урахуванням об'єктивно з'ясованих обставин, викладених в угоді про визнання винуватості, які підтверджені беззастережним визнанням обвинуваченими своєї вини, про що зазначено в угоді, приходить до висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , воно містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, обвинувачені виннні у його вчиненні, так як вони своїми умисними діями вчинили таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
У зв'язку із безсумнівною та добровільною, тобто без будь-якого впливу із чиєї б то ні било сторони, згодою сторін угоди, а також визнанням у повному обсязі обвинуваченими своєї вини в інкримінованому їм органом досудового розслідування злочині (повідомленій підозрі), погодженні з кваліфікацією вчиненого ними діяння, підтвердженням ними його фактичних обставин, усвідомленням і правильним розумінням сторонами угоди роз'яснених судом положень частини 2 статті 473 КПК України про обмеження права прокурора та обвинувачених на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а для обвинувачених - також їх відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 цього Кодексу, суд дійшов висновку про можливість затвердження такої угоди з наступних підстав.
Зокрема, згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами, особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд виходить з класифікації злочинів, особливостей та обставин його вчинення, й приходить до висновку, що обвинуваченими вчинено тяжкий злочини.
За приписами ст. 472 КПК України в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов'язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), умови часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди. В угоді зазначається дата її укладення та вона скріплюється підписами сторін.
Перевіривши угоду на відповідність нормам кримінального процесуального та кримінального законодавства, суд дійшов висновку, що укладена між прокурором та обвинуваченим угода не суперечить вимогам ст. 472 КПК України, оскільки містить всі необхідні реквізити, а її умови щодо визначення міри покарання узгоджується із принципами призначення покарань та не перевищують розміру покарання, визначеного санкцією ч. 4 ст. 185 КК України.
Зокрема, за умовами угоди обвинувачені, кожен окремо, повністю визнали свою винуватість в пред'явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 185 КК України, а також сторони дійшли згоди щодо призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_4 у вигляді 5 років позбавлення волі, з можливістю її звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді 5 років позбавлення волі, з можливістю його звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, яке передбачене в угоді про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 5 ст. 65 КК України, у випадку затвердження вироком угоди про визнання винуватості, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, обставинами, що пом'якшують покарання обвинувачуваного ОСОБА_5 , суд визнає його щире каяття.
Обставин, обтяжуючих покарання обвинувачуваного ОСОБА_5 , передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.
ОСОБА_5 на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, одружений, офіційно не працевлаштований, має на утриманні двох неопвнолітніх дітей, інвалідності не має, раніше не судимий в силу ст. 89 КК України.
Суд враховує зміст ст. 50 КК України, в якій зазначено, що питання призначення покарання повинні вирішуватись з урахуванням мети покарання, як такої, що включає не лише кару, а й виправлення засуджених, та запобігання вчиненню злочинів як засудженими, так і іншими особами. При цьому суд зазначає, що виключно каральний підхід при призначенні покарання є неефективним для розв'язання проблем запобігання злочинності.
З урахуванням наведеного, узгоджене сторонами (прокурором та обвинуваченим ОСОБА_5 ) покарання у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини Кримінального кодексу України, за якою він обвинувачується і яка передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, а саме: у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років, є таким, що згідно із положеннями ст. 65 КК України, відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину.
Вирішуючи питання щодо звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, суд враховує зміст ч. 2 ст. 75 КК України, в якій зазначено, що суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п'яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.
При цьому, за ч. 3 ст. 75 КК України у випадках, передбачених ч. 1, 2 цієї статті, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки. Тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом. Відповідно до ч. 4 ст. 75 КК України така тривалість може становити від одного до трьох років.
Тому, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 185 КК України суд враховує особу обвинуваченого, який раніше не судимий, одружений, офіційно не працевлаштований, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, на обліку лікаря- психіатра та лікаря-нарколога не перебував та не перебуває, обставину, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 - щире каяття у скоєному, вважає за можливе звільнити ОСОБА_12 від відбування призначеного покарання з випробуванням у порядку, передбаченому ч. 2 ст. 75 КК України, з покладенням обов'язків, передбачених ст.ст. 75,76 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде найбільш необхідним і достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів. Вказана міра покарання відповідає вчиненому злочину та може бути застосована за істотних умов, визначених в угоді, а також відповідає вимогам Кримінального кодексуУкраїни в частині порядку призначення покарання.
Крім того, призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції прозахист правлюдини і основоположних свобод1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченій ОСОБА_4 покарання, яке передбачене в угоді про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 5 ст. 65 КК України, у випадку затвердження вироком угоди про визнання винуватості, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , суд визнає її щире каяття.
Обставин, обтяжуючих покарання обвинуваченої, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.
ОСОБА_4 на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, одружена, офіційно не працевлаштована, має на утриманні трьох неопвнолітніх дітей, інвалідності не має, раніше не судима в силу ст. 89 КК України.
Суд враховує зміст ст. 50 КК України, в якій зазначено, що питання призначення покарання повинні вирішуватись з урахуванням мети покарання, як такої, що включає не лише кару, а й виправлення засуджених, та запобігання вчиненню злочинів як засудженими, так і іншими особами. При цьому суд зазначає, що виключно каральний підхід при призначенні покарання є неефективним для розв'язання проблем запобігання злочинності.
З урахуванням наведеного, узгоджене сторонами (прокурором та обвинуваченою ОСОБА_4 ) покарання у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини Кримінального кодексу України, за якою вона обвинувачується і яка передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, а саме: у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років, є таким, що згідно із положеннями ст. 65 КК України, відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину.
Вирішуючи питання щодо звільнення обвинуваченої ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, суд враховує зміст ч. 2 ст. 75 КК України, в якій зазначено, що суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п'яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.
При цьому, за ч. 3 ст. 75 КК України у випадках, передбачених ч. 1, 2 цієї статті, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки. Тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом. Відповідно до ч. 4 ст. 75 КК України така тривалість може становити від одного до трьох років.
Тому, при призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України суд враховує особу обвинуваченої, яка раніше не судима, одружена, офіційно не працевлаштована, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, на обліку лікаря- психіатра та лікаря-нарколога не перебувала та не перебуває, обставину, що пом'якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_4 - щире каяття у скоєному, вважає за можливе звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням у порядку, передбаченому ч. 2 ст. 75 КК України, з покладенням обов'язків, передбачених ст.ст. 75,76 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде найбільш необхідним і достатнім для її виправлення та попередження скоєння нею нових злочинів. Вказана міра покарання відповідає вчиненому злочину та може бути застосована за істотних умов, визначених в угоді, а також відповідає вимогам Кримінального кодексуУкраїни в частині порядку призначення покарання.
Крім того, призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.
Відповідно до абз. 8 п. 2 ч. 3 та абз. 13 п. 2 ч. 4 ст.374 КПК України у разі визнання особи винуватою у мотивувальній та резолютивній частинах вироку зазначається рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження та мотиви його ухвалення
Суд враховує, що на час ухвалення вироку на підставі угоди про визнання винуватості щодо ОСОБА_5 не застосовано жодного запобіжного заходу та не покладені процесуальні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ураховуючи відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також відомості щодо особи обвинуваченого ОСОБА_5 щире каяття у скоєному, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для застосування до щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу або покладення процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Суд також враховує, що на час ухвалення вироку на підставі угоди про визнання винуватості щодо ОСОБА_4 не застосовано жодного запобіжного заходу та не покладені процесуальні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ураховуючи відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також відомості щодо особи обвинуваченої ОСОБА_4 щире каяття у скоєному, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для застосування до щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу або покладення процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Крім цього, згідно з пунктом 3 частини 1 статті 118 Кримінального процесуального кодексу України до процесуальних витрат відносяться витрати, пов'язані із залученням експертів, які в силу приписів частини 1 та 2 статті 122 цього ж кодифікованого процесуального закону України несе сторона кримінального провадження, яка залучила експерта. При цьому у разі залучення експертів спеціалізованих державних установ стороною обвинувачення, таке залучення експертів здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються експертним установам з Державного бюджету України.
В силу вимог ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Оскільки в рамках цього кримінального провадження було проведено судову товарознавчу експертизу на проведення якої було витрачено кошти з Державного бюджету України, у сумі 400,00 грн, що підтверджується Звітом про фактичні затрати на проведення експертизи, тому такі процесуальні витрати підлягають відшкодуванню за рахунок обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Також, згідно з ч. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.
Враховуючи наведене, суд вважає за можливе скасувати арешт та повернути законному володільцю у власність, після набрання вироком законної сили, наступне майно, що є речовими доказами: рюкзак білого кольору, який поміщено до сейф пакету НПУ WAR 1713992 та грошові кошти номіналом «1000» гривень у кількості 1 штука з серійним номером АТ9167968, грошові кошти номіналом «1000» гривень у кількості 1 штука з серійним номером ГР7608040, грошові кошти номіналом «1000» гривень у кількості 1 штука з серійним номером ЄН8328373, грошові кошти номіналом «500» гривень у кількості 1 штука з серійним номером ЗМ2665000, грошові кошти номіналом «500» гривень у кількості 1 штука з серійним номером АЗ3837362, грошові кошти номіналом «500» гривень у кількості 1 штука з серійним номером КГ4091972, грошові кошти номіналом «500» гривень у кількості 1 штука з серійним номером ЛЕ4226727, грошові кошти номіналом «500» гривень у кількості 1 штука з серійним номером ВИ7600139, які поміщено до сейф пакету НПУ PSP 1079461.
Речові докази - товарний чек №358 від 28.07.2025, товарний чек №357 від 28.07.2025, долучені до матеріалів кримінального провадження №12025041230001648 на підставі постанови від 28.07.2025 - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом всього строку їх зберігання.
Відповідно до ст. 96-1 КПК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 96-2 уразі якщо гроші, цінності та інше майно, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, були повністю або частково перетворені в інше майно, спеціальній конфіскації підлягає повністю або частково перетворене майно. Якщо конфіскація грошей, цінностей та іншого майна, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, на момент прийняття судом рішення про спеціальну конфіскацію неможлива внаслідок їх використання або неможливості виділення з набутого законним шляхом майна, або відчуження, або з інших причин, суд виносить рішення про конфіскацію грошової суми, що відповідає вартості такого майна.
В судовому засіданні обвинувачені пояснили, що мобільний телефон «Samsung Galaxy A10s», червоного кольору та мобільний телефон марки «ZTE Blade V2020 Smart» в картонній коробці з блоком живлення марки «ZTE» з кабелем чорного кольору були придбані за грошові кошти викрадені у потерпілої.
У зв'язку з тим, що в судовому засіданні встановлено, що мобільний телефон «Samsung Galaxy A10s», червоного кольору SM-A107F/DS, НОМЕР_1 , imei: НОМЕР_2 , imei: НОМЕР_3 , який поміщено до сейф пакету НПУ PSP 1079463 та картонну коробку з написом «ZTE Blade V2020 Smart», в якому перебуває мобільний телефон марки «ZTE Blade V2020 Smart», модель: ZTE8010, imei: НОМЕР_4 , imei: НОМЕР_5 з блоком живлення марки «ZTE» з кабелем чорного кольору були придбані за гроші одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, зазначене майно підлягає спеціальній конфіскації відповідно до ч. 1 ст. 96-1, ч. 2 ст. 96-2 КК Укарїни шляхом його примусового безоплатного вилучення у власність держави.
Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлявся.
Запобіжний захід обвинувачуваним не обирався.
На підставі викладеного, керуючись статтями 63, 65, 66, 75, 76, 185 ч. 4 Кримінального кодексу України, статтями 100, 124, 349, 369-376, 395, 474, 475, 532 Кримінального процесуального кодексу України,-
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 25 серпня 2025 року між прокурором Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченими ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в межах кримінального провадження №12025041230001648 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом іспитового строку, визначеного судом в 2 роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов'язки.
Згідно з ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту ухвалення вироку.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку, визначеного судом в 2 роки, не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно з ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з моменту ухвалення вироку.
Стягнути з ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_6 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 , РНОКПП: НОМЕР_7 ,який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , в рівних частинах з кожного, на користь Державного бюджету України процесуальні витрати на залучення експерта у сумі 400,00 грн (чотириста гривень).
Арешт тимчасово вилученого майна, накладений на підставі ухвали слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04.08.2025, а саме, на рюкзак білого кольору, який поміщено до сейф пакету НПУ WAR 1713992 та грошові кошти номіналом «1000» гривень у кількості 1 штука з серійним номером АТ9167968, грошові кошти номіналом «1000» гривень у кількості 1 штука з серійним номером ГР7608040, грошові кошти номіналом «1000» гривень у кількості 1 штука з серійним номером ЄН8328373, грошові кошти номіналом «500» гривень у кількості 1 штука з серійним номером ЗМ2665000, грошові кошти номіналом «500» гривень у кількості 1 штука з серійним номером АЗ3837362, грошові кошти номіналом «500» гривень у кількості 1 штука з серійним номером КГ4091972, грошові кошти номіналом «500» гривень у кількості 1 штука з серійним номером ЛЕ4226727, грошові кошти номіналом «500» гривень у кількості 1 штука з серійним номером ВИ7600139, які поміщено до сейф пакету НПУ PSP 1079461,- скасувати.
Речові докази:
- товарний чек №358 від 28.07.2025, товарний чек №357 від 28.07.2025, долучені до матеріалів кримінального провадження №12025041230001648 на підставі постанови від 28.07.2025 - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом всього строку їх зберігання;
- рюкзак білого кольору, який поміщено до сейф пакету НПУ WAR 1713992 та грошові кошти номіналом «1000» гривень у кількості 1 штука з серійним номером АТ9167968, грошові кошти номіналом «1000» гривень у кількості 1 штука з серійним номером ГР7608040, грошові кошти номіналом «1000» гривень у кількості 1 штука з серійним номером ЄН8328373, грошові кошти номіналом «500» гривень у кількості 1 штука з серійним номером ЗМ2665000, грошові кошти номіналом «500» гривень у кількості 1 штука з серійним номером АЗ3837362, грошові кошти номіналом «500» гривень у кількості 1 штука з серійним номером КГ4091972, грошові кошти номіналом «500» гривень у кількості 1 штука з серійним номером ЛЕ4226727, грошові кошти номіналом «500» гривень у кількості 1 штука з серійним номером ВИ7600139, які поміщено до сейф пакету НПУ PSP 1079461 - повернути законному володільцю.
Мобільний телефон «Samsung Galaxy A10s», червоного кольору SM-A107F/DS, НОМЕР_1 , imei: НОМЕР_2 , imei: НОМЕР_3 , який поміщено до сейф пакету НПУ PSP 1079463 та картонну коробку з написом «ZTE Blade V2020 Smart», в якому перебуває мобільний телефон марки «ZTE Blade V2020 Smart», модель: ZTE8010, imei: НОМЕР_4 , imei: НОМЕР_5 з блоком живлення марки «ZTE» з кабелем чорного кольору», долучені до матеріалів кримінального провадження №12025041230001648 на підставі постанови від 14.08.2025, передані на зберігання до камери схову речових доказів Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області - конфіскувати у власність держави на підставі ст. ст. 96-1, 96-2 КК України в порядку спеціальної конфіскації.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим, їх захисникам та прокурору.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі її подання - вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок, який набрав законної сили, є обов'язковим для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, підлягає виконанню на всій території України й звертається до виконання не пізніш як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції.
Суддя ОСОБА_13