Житомирський апеляційний суд
Справа №295/9365/25 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-сс/4805/568/25
Категорія ст.422 КПК України Доповідач ОСОБА_2
26 серпня 2025 року колегія суддів Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю
секретаря: ОСОБА_5
представника власниці майна- адвоката ОСОБА_6
прокурора ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу представника власниці майна- адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 10 липня 2025 року, якою задоволено клопотання прокурора про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12025065610000070 від 09.04.2025 за ознакою кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.28, ч.1 ст.249 КК України,
Вказаною ухвалою слідчого судді 10 липня 2025 року накладено арешт на автомобіль «TOYOTA CAMRY», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та тимчасово позбавлено власника і третіх осіб права його відчуження
В апеляційній скарзі представник власника майна - адвокат ОСОБА_6 просить поновити строк на оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання.
Зазначає, що копія оскаржуваної ухвали від 10.07.2025 в справі №295/9365/25 була отримана в день ознайомлення з матеріалами справи - 05.08.2025
На думку апелянта, слідчим суддею не була врахована та обставина, що вартість арештованого майна значно перевищує заявлену суму шкоди у кримінальному провадженні (заявленому цивільному позові), тобто є неспівмірною із застосованими обмеженнями права власності особи.
Вважає, що клопотання дізнавача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене не відповідає вимогам ст. 171 КПК України
Приймаючи рішення про розгляд клопотання про арешт майна без повідомлення про це власника (користувача) такого майна, на думку адвоката позбавило можливості довести слідчому судді наведені вище доводи для прийняття зваженого та об'єктивного рішення, що на думку сторони захисту є порушенням права особи - власника майна.
Заслухавши доповідача, пояснення представника власника майна - адвоката ОСОБА_6 , яка підтримала апеляційну скаргу, заперечення прокурора, перевіривши матеріали справи відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Доводи апелянта про пропуск строків на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді з поважних причин є обґрунтованими.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 10.07.2025 року при винесенні ухвали Богунським районним судом м. Житомира представник володільця майна - адвокат ОСОБА_6 та ОСОБА_8 в судовому засіданні присутні не були (не викликалися), даних про вручення (отримання) їм копії судового рішення в матеріалах справи не має.
Копію ухвали Богунського районного суду м. Житомира від 10.07.2025 року представник володільця майна - адвокат ОСОБА_6 отримав за особистим зверненням (під час ознайомлення з матеріалами провадження) в суді лише 05 серпня 2025 року (а.п. 42), а тому його апеляційна скарга підлягає розгляду.
Згідно положень ст.170 КПК України, під арештом майна розуміється тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Так, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Згідно ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
З матеріалів долучених до клопотання вбачається, що сектор дізнання відділу поліції № 1 Житомирського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Житомирській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025065610000070 від 09.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 249 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 08.04.2025 в ОСОБА_9 , який був достовірно обізнаним про заборону здійснення незаконного вилову риби забороненими знаряддями лову, виник кримінально-протиправний умисел, спрямований на зайняття рибним добувним промислом. В цей же день не пізніше 23 години ОСОБА_9 довів свій злочинний намір ОСОБА_8 , запропонувавши останньому спільно здійснити вилов риби з річки Гуйва на ділянці поблизу села Зарічани Житомирського району, використовуючи гумовий човен та заборонені знаряддя лову - ліскові риболовні сітки. Діючи умисно з корисливим мотивом, ОСОБА_8 погодився на вказану пропозицію ОСОБА_9 , заздалегідь домовившись таким чином про спільне вчинення кримінального правопорушення
Реалізовуючи вказаний спільний протиправний умисел, близько 23 години 08.04.2025 ОСОБА_9 з ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою в групі осіб, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, в порушення вимог чинного законодавства України, що регламентує використання природних ресурсів, ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 26, 27, 63 Закону України «Про тваринний світ», за відсутності належного законного дозволу на зайняття рибним добувним промислом, виданого компетентним органом, прибули на берег річки Гуйва, що поблизу села Зарічани Житомирського району. Продовжуючи реалізацію спільного протиправного умислу, застосовуючи для переміщення по поверхні водойми та здійснення забороненого лову гумовий човен марки «Bark», з використанням заборонених знарядь лову - чотирьох ліскових сіток розмірами L-70м, h-1,2м, O-45мм, в порушення п.п. 1 п. 1 Розділу ІV, п.п. 4 п. 4 Розділу ІV «Правил любительського рибальства», затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.09.2022 № 700, якими унормовано заборону добування (вилову) сітками та пастками всіх типів та конструкцій, а також іншими сітковими знаряддями лову, здійснили незаконний вилов риби різних видів в загальній кількості 82 екземпляри, а саме: судак в кількості 9 шт. (3587 грн. за екземпляр), щука в кількості 1 шт. (3468 грн. за екземпляр), карась сріблястий в кількості 39 шт. (1581 грн. за екземпляр), лящ в кількості 33 шт. (1649 грн. за екземпляр), що призвело до заподіяння навколишньому природному середовищу істотної шкоди, а також заподіяння збитків в розмірі 151 827 гривень.
09.07.2025 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 249 КК України.
Необхідність накладення арешту на автомобіль було обґрунтовано необхідністю забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), що передбачено ч. 2 ст. 170 КПК України.
Разом з тим, відповідно до вимог п.4 п. 5 п. 6 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для третіх осіб, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
Частиною четвертою ст. 173 КПК також передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Згідно з ч. 8 ст. 170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.
Слідчий суддя на думку апеляційного суду, не врахував зазначені обставини та вимоги Закону при застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт, а зокрема імперативну вимогу закону, що вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, повинна бути співмірною розміру шкоди зазначеної у цивільному позові, оскільки вартість автомобіля «TOYOTA CAMRY», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , значно перевищує суму заявленої шкоди в кримінальному провадженні (заявленому цивільному позові).
Так, цивільний позов заявлено до ОСОБА_8 на суму 151827 грн., а вартість майна, яке арештовано - автомобіля «TOYOTA CAMRY», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2015 року випуску згідно відомостей, які надала сторона обвинувачення на ринку становить від 11900 до 12300 тисяч доларів США, а стороною захисту до 18500 доларів США, що в перерахунку на національну валюту на час прийняття рішення слідчим суддею, виходячи з самої нижчої ціни на ринку, більше ніж в три рази перевищує розмір шкоди.
За таких обставин, апеляційний суд вважає за необхідне зазначену ухвалу слідчого судді про арешт майна скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання дізнавача сектору дізнання відділу поліції № 1 Житомирського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_10 , погоджене прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_11 , про арешт майна в кримінальному провадженні № 12025065610000070 від 09.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 249 КК України.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
Поновити представнику власника майна - адвокату ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу представника власника майна - адвоката ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 10 липня 2025 року, якою задоволено клопотання дізнавача про накладення арешту на автомобіль «TOYOTA CAMRY», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_8 - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання дізнавача про накладення арешту на автомобіль «TOYOTA CAMRY», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_8 .
Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді: