Справа № 761/29109/18
Провадження № 2/761/2001/2025
30 червня 2025 року Шевченківськийрайонний суд м. Києва в складі:
головуючогосудді Сіромашенко Н.В.,
за участю секретаря судового засідання Голуб О.А.,
представника позивача ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в містіКиєві у порядку загальногопозовногопровадженняцивільну справу за позовомОСОБА_3 до Державного реєстратора Комунального підприємства «Бюро державної реєситрації» Пробачай Андрія Віталійовича, Комунального підприємства «Бюро державної реєстрації», ОСОБА_2 , 3-я особа: Публічне акціонерне товариство «Банк Хрещатик» про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,-
У липні 2018 року позивачка ОСОБА_3 звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з позовомдо Державного реєстратора Комунального підприємства «Бюро державної реєситрації» Пробачай Андрія Віталійовича, Комунального підприємства «Бюро державної реєстрації», ОСОБА_2 , 3-я особа: Публічне акціонерне товариство «Банк Хрещатик», в якому просиласкасувати рішення державного реєстратора КП «Бюро державної реєстрації» Пробачай А.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 41331713 від 29.05.2018.
Позов обґрунтовує тим, що 05.07.2018 року позивачці стало відомо, що нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , яке належало ій на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 15.06.2007, перейшло у власність ОСОБА_2 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриття розподілу), індексний номер 41331713 від 29.05.2018. Зазначає, що 15.06.2007 року між позивачем та ВАТ КБ «Хрещатик» був укладений кредитний договір №259-нв на придбання нежитлового приміщення. Для забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором, 15.06.2007 року між позивачкою та ВАТ КБ «Хрещатик» був укладений іпотечний договір №664/259-нв, відповідно до якого позивачка передала в іпотеку нерухоме майно - нежиле приміщення в літері «А» в будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 233,70 м2. Вказує, що 11.01.2016 року ПАТ КБ «Хрещатик» звернулося до Шевченківського районного суду м. Києвазз позовом до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, де просило звернути стягнення на належне приміщення в літері «А» будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 233,70 м2, яке належить ОСОБА_4 і за рахунок коштів, отриманих від реалізації на прилюдних торгах заствленого майна задовольнити вимоги ПАТ КБ «Хрещатик» за кредитним договором в сумі 6 487 890,60 грн.. Вказує, що звертаючись до суду з вказаним позовом, ПАТ КБ «Хрещатик» як Іпотекодержатель визначило спосіб задоволення своїх вимог, а саме в судовому порядку просило звернути стягнення на предмет іпотеки і за рахунок коштів, отриманих від реалізації на прилюдних торгах заставленого майна задовольнити вимоги ПАТ КБ «Хрещатик» за кредитним договором. Крім того, коли вказана справа перебувала на розгляді в Шевченківському районному суді м. Києва, ПАТ КБ «Хрещатик» без повідомлення позивачки, яка на тей момент була власником спірного майна, 22.03.2018 року уклало договір про відступлення права вимоги за Іпотечним договором №664/259-нв від 15.06.2007 року з відповідачем ОСОБА_2 .. Оскільки, ПАТ КБ «Хрещатик» не попередило позивача про заміну кредитора у зобов'язанні, а позивачка дізналась про це лише 05.07.2018 року від представника ОСОБА_2 , тому позивачка має не виконувати своїх обов'язків, в тому числі й обов'язку оплатити заборгованість за кредитним договором. Зазначає, що 29.05.2018 року за ОСОБА_2 було зареєстровано право власності на спірне приміщення. 05.07.2018 року представник відповідача ОСОБА_2 прибув до спірного приміщення, та самовільно без відома позивача змінив замки на дверях. На вимогу представника позивачки надати пояснення щодо таких дій, представник відповідача ОСОБА_2 надав витяг з реєстру речових прав, де й була зазначена інформація про нового власника майна та підстави виникнення права власності. Вказує, що реєструючи право власності за відповідачем ОСОБА_2 , державний реєстратор КП «Бюро державної реєстрації» Пробачай А.В. допустив ряд порушень, що призвело до порушення прав позивачки. Приймаючи оскаржуване рішення у державного реєстратора, виходячи з поданих заявником ОСОБА_2 документів, були відсутні законодавчо мотивовані підстави для проведення державної реєстрації права власності. Крім того, державним реєстратором не було дотримано вимоги ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майнота їх обтяжень», тобто не було встановлено, що заявником ОСОБА_2 , не дотримано вимог п. 7.1 іпотечного договору щодо завчасного повідомлення позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки, а тому недотримання відповідачем ОСОБА_2 порядку звернення стягнення на предмет іпотеки мало бути підставою для відмови державним реєстраторому державній реєстрації права власності на спірне майно. Крім того, на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України за посиланням https://minjust.gov.ua/spysok-akred-sdr розміщена інформація стосовно акредетованихсуб"єктів державної реєстрації. Зазначає, що у наведеному списку акредитованих суб'єктів державної реєстрації взагалі відсутня інформація стосовно акредитації КП «Бюро державної реєстрації, що дає підстави припускати, що на момент проведення державним реєстратором державної реєстрації права власності за відповідачем ОСОБА_2 , у КП «Бюро державної реєстрації» не було повноважень. У зв'язку з чим позивачка вимушена звернутися за захистом свого порушеного права до суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2018 вищевказана справа надійшла в провадження судді Кондратенко О.О..
УхвалоюШевченківського районного суду містаКиєвавід12.10.2018цивільну справу за зазначенимвищепозовомбулоприйнято до розгляду, відкритопровадження у справі та розглядсправивизначеноздійснювати за правилами загальногопозовногопровадження (суддя КондратенкоО.О.).
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.10.2020 року матеріали вказаної справи передані на розгляд судді Сіромашенко Н.В., у зв'язку із відпусткою судді Кондратенко О.О., на підставі розпорядження № 01-08-1012 від 12.10.2020.
УхвалоюШевченківського районного суду містаКиєвавід 16.10.2020 цивільну справу за зазначенимвищепозовомбулоприйнято до розгляду, відкритопровадження у справі та розглядсправивизначеноздійснювати за правилами загальногопозовногопровадження.
УхвалоюШевченківського районного суду містаКиєвавід 20.12.2023 вказану позовну заяву залишено без розгляду.
Постановою Київського апеляційного суду від 12.06.2024 року ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 20.12.2023 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.06.2024 року справу передано на розгляд судді Сіромашенко Н.В..
Протокольною ухвалою суду від 29.05.2025 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду по суті.
В судовомузасіданні представник позивачапросив позов задовольнити з підстав, зазначених в позові, та ухвалити відповідне рішення, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові.
Відповідач-1 в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, причину неявки до суду не повідомив.
Представник відповідача-2 в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, причину неявки до суду не повідомив.
Відповідач-3 в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, причину неявки до суду не повідомив.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, щонежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , було зареєстроване на праві власності за позивачем ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В..
15 червня 2007 року між ОСОБА_3 та ВАТ КБ «Хрещатик» був укладений кредитний договір № 259-нв на придбання нежитлового приміщення.
Цього ж дня, між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Тверською І.В., зареєстровано в реєстрі за №2530.
Згідно п. 1.1.вказаного договору продавець передає, а покупець приймає у власність нежиле приміщення (в літ. А), що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 і сплачує за нього суму, визначену цим Договором.
Відповідно до п. 1.3. вказаного договору інвентаризаційна вартість відчуження Нерухомого майна згідно довідки-характеристики, виданої Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна № 1252946 від 07 червня 2007 року становить 1 100 000,00 (один мільйон сто тисяч,00) гривень.
На забезпечення виконання зобов"язань за кредитним договором№ 259-нв на придбання нежитлового приміщенняміж ВАТ КБ «Хрещатик» та ОСОБА_3 укладений іпотечний договір 664/259-нв, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В., зареєстровано в реєстрі за №2533.
Відповідно до п. 1.2 вказаного договору, ОСОБА_3 , як іпотекодавець передає в іпотеку нерухоме майно - нежиле приміщення в літері А в будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 233,70 (двісті тридцять три цілих і сімдесят сотих) кв.м., надалі «Предмет іпотеки».
Згідно п. 1.4. вказаного договору заставна вартість Предмету іпотеки за згодою Сторін складає 3 854 000,00 грн..
22 березня 2018 року між ПАТ «КБ «Хрещатик» та ОСОБА_2 був укладений договір №8463 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги.
Відповідно до п. 1.1. Додатку № 1 до Договору №8463 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 22.03.2018, за цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Банк відступає кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку за Кредитним договором №259-нв від 15 червня 2007 року укладеним між ВАТ КБ «Хрещатик» та ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 з усіма додатковими угодами та додатками до того, що є його невід'ємними частинами, включаючи права вимоги до правонаступників позичальника, спадкоємців Позичальника або інших осіб, до яких перейшли обов'язки позичальника за кредитним договором.
29 травня 2018 року державним реєстратором КП «Бюро державної реєстрації» м. Київ Пробачай А.В. було винесено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 41331713 від 29.05.2018 року, відповідно до якого ОСОБА_2 став власником нежитлового приміщення в літері А в будинку АДРЕСА_1 .
Звертаючись у суд з позовом, ОСОБА_3 про скасування рішення про державну реєстрацію зазначає, що реєстрація права власності на спірне нежитлове приміщення, за адресою: АДРЕСА_1 , за відповідачем ОСОБА_2 була здійснена з порушенням вимог договору іпотеки та вимог чинного законодавства.
Іпотекамаєпохідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язанняабо до закінчення строку діїіпотечного договору (ч. 5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку»).
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про іпотеку» обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
За рахунок предмета іпотеки іпотеко держатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання (ч. 1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку»).
Іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її.
У разі переходу права власності (права господарськоговідання) на предмет іпотекивідіпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки (ч.ч. 1, 2 ст. 23 Закону України «Про іпотеку»).
Правові, економічні та організаційні засади проведення державної реєстрації речових прав та інших прав, які підлягають реєстрації врегульовані нормами Закону України «Про державну реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень», що спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.
Загальними засадами державноїреєстрації прав є: 1) гарантування державою об'єктивності, достовірності та повнотивідомостей про зареєстровані права на нерухомемайно та їхобтяження; 2) обов'язковістьдержавноїреєстрації прав у Державному реєстрі прав; 3) публічністьдержавноїреєстрації прав; 4) внесеннявідомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначенихцим Законом (ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державнуреєстрації прав на нерухомемайно та їхобтяжень».
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 вище зазначеного Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 2 вищезазначеного Закону 3) заявник: орган державної влади, його посадова особа, якими встановлено, змінено або припинено обтяження, особа, в інтересах якої встановлено, змінено або припинено обтяження, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення обтяження речових прав; іпотекодержатель, особа, в інтересах якої встановлено, змінено або припинено іпотеку, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення іпотеки.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації прав підлягають: право власності; речові права, похідні від права власності; обтяження речових прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва (заборона відчуження та/або користування, іпотека, інші обтяження).
Правовий статус і компетенція державного реєстратора передбачені в ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». За приписами п. 1, 2 ч. 3 цієї статті державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їхобтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність факту виконання умов правочину, з яким закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації. 2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав проводиться в такому порядку, зокрема: прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав).
Підстави відмови в державній реєстрації прав передбачені ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». У державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Водночас установлені судом фактичні обставини та аналіз змісту законодавчих норм, які визначають порядок здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та обтяжень таких прав, дає підстави для висновку про неефективність та неправомірність обраного позивачами способу захисту порушеного права.
Якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем ОСОБА_2 , то належним способом захисту може бути позов про витребування нерухомого майна, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав.
Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для відновлення його права (пункт 100 постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц).
Задоволення позову про витребування майна є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, у пункті 98 постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц.
Такий позов позивачем не був заявлений, а одним з основних принципів цивільного судочинства є принцип диспозитивності, за яким суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених випадках.
Отже, замість скасування рішення державного реєстратора щодо припинення запису про обтяження до Державного реєстру прав має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності позивача. Такий запис вноситься на підставі судового рішення про задоволення віндикаційного позову (пункт 87 постанови Великої Палати Верховного Суду від 9 листопада 2021 року у справі № 466/8649/16-ц).
Зважаючи на вищевикладене, суд не встановив підстав для задоволення вимог позову з урахуванням обраних позивачами способів захисту порушеного права.
Керуючись ст. ст. 77-81, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 352, 355 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_3 до Державного реєстратора Комунального підприємства «Бюро державної реєситрації» Пробачай Андрія Віталійовича, Комунального підприємства «Бюро державної реєстрації», ОСОБА_2 , 3-я особа: Публічне акціонерне товариство «Банк Хрещатик» про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.В. Сіромашенко