Справа № 761/34377/25
Провадження № 3/761/6985/2025
26 серпня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Савчук Ю.Н., розглянувши протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , за частиною 3 статті 172-20 КУпАП, -
Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії НГУ № 013624 від 07 серпня 2025 року, ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем В/Ч НОМЕР_1 , в умовах особливого періоду, 06 серпня 2025 року перебував у стані алкогольного сп'яніння на території ОКП військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , чим порушив військову дисципліну. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння військовослужбовець відмовився.
Такі дії ОСОБА_1 були кваліфіковані за частиною 3 статті 172-20 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, однак просив суд, у випадку накладення штрафу, надати йому розстрочку його сплати у зв'язку зі складним матеріальним становищем та необхідністю сплати аліментів на утримання дитини.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Виходячи з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків .
Частиною 1 статті 172-20 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Частиною 2 статті 172-20 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за участь начальників (командирів) та інших керівників у розпиванні з підлеглими військовослужбовцями, а також військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів під час виконання ними обов'язків військової служби, або невжиття ними заходів для відсторонення від обов'язків військової служби осіб, які перебувають у нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або приховування випадків розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів, появи на території військової частини в нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп'яніння підлеглих військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів.
Частиною 3 статті 172-20 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду, тягнуть за собою накладення штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період розпочався з моменту набрання чинності Указом Президента України від 17.03.2014 №303 та продовжується до оголошення (набрання чинності) окремого рішення президента України про демобілізацію.
Диспозицією ч.3 ст.172-20 КУпАП передбачено вчинення вказаного адміністративного правопорушення особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення.
Повторним відповідно до ст. 35 КУпАП визнається вчинене особою протягом року однорідне правопорушення, за яке її вже було піддано адміністративному стягненню.
З наведеного слідує, що для наявності такої кваліфікуючої ознаки, визначеної ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, як повторне протягом року розпивання алкогольних напоїв військовослужбовцем або перебування на території військової частини у нетверезому стані особу вже має бути піддано адміністративному стягненню за вчинення однорідного правопорушення (у даному випадку адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП).
"Повторність" може існувати лише за наявності вже існуючої і не оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення, яка набрала чинності на дату повторного правопорушення. (постанова Київського апеляційного суду м.Києва від 28.01.2025р. у справі №761/33348/24).
За змістом ст.39 КУпАП якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню.
Постановами Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02.06.2025 у справі № 760/1650/25 та Солом'янського районного суду міста Києва від 13.08.2024 у справі № 760/18610/24 ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Відповідно до ст. 289 КУпАП на постанову по справі про адміністративне правопорушення протягом десяти днів з дня винесення постанови може бути подано скаргу, а згідно ч. 1 ст. 291 КУпАП, постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Отже, те, що правопорушення вчинено повторно, має бути перевірено та доведено особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, оскільки ч. 2 ст. 251 КУпАП передбачає, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Повторність вчинення протягом року аналогічного правопорушення повинна безумовно підтверджуватися безпосередньо самою постановою про накладення адміністративного стягнення, яка має бути завіреною належним чином, зокрема, повинна бути належним чином засвідчена та містити інформацію про набрання чинності, а також суду повинна бути надана інформація, що вказана постанова не оскаржувалась чи навпаки.
Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 291 КУпАП, постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 26 цього Кодексу, постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованого в автоматичному режимі, безпеки автомобільному транспорті, зафіксованого за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису), а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, постанови судів від 13.08.2024 та 02.06.2025 року у справах №760/1650/25 та № 760/18610/24, якими ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності, в апеляційному порядку не оскаржувалися та відповідно до ст.291 КУпАП набрала законної сили.
Таким чином, в даному випадку повторність наявна, однак вона є кваліфікуючою ознакою та не є обставиною, що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до п.2 ч.1 ст.35 КУпАП, а відтак при накладенні адміністративного стягнення судом відповідно до ст.33 КУпАП не враховується.
При визначенні виду та розміру стягнення, судом відповідно до ст. 33 КУпАП враховується характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан. Обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність судом не встановлено.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії НГУ №013624 від 07 серпня 2025 року, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння №83 від 06.08.2025, де зазначено що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду, медичну характеристику, службову характеристику, копію військового квитка, письмові пояснення ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, у зв'язку з чим він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності у виді штрафу в межах санкції зазначеної статті.
Крім того, статтею 40-1 КУпАП встановлено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем, він підлягає звільненню від сплати судового збору.
Вирішуючи клопотання ОСОБА_1 про розстрочку виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, суд приходить до наступного.
За положеннями ст. 304 КУпАП, питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадою особою), який виніс постанову.
Згідно ч. 2 ст. 301 КУпАП відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу здійснюється в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
У той же час, суд, враховуючи майнове становище ОСОБА_1 , а також розмір штрафу, який був призначений судом як адміністративне стягнення, та який в свою чергу є достатньо великим в порівнянні з встановленою в Україні мінімальною заробітною платою, приходить до висновку, що сплата штрафу в розмірі 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн. 00 коп. одним платежем становитиме для правопорушника надмірний тягар, а тому суд вважає за можливе відстрочити сплату штрафу та призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком на 12 (дванадцять) місяців.
Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 172-20, 221, 283-284, 287-291, 301, 304 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 172-20 КУпАП, і застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн. 00 коп.
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від сплати судового збору на підставі п. 12 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розстрочку на виплату суми штрафу у розмірі 34 000 гривень строком на 12 (дванадцять) місяців з виплатою штрафу по 2834 (дві тисячі вісімсот тридцять чотири) гривень 00 копійок щомісячно, починаючи з дня набрання постанови законної сили.
Перебіг строку давності виконання постанови в частині адміністративного стягнення у виді штрафу зупинити до закінчення строку відстрочки.
Після закінчення строку встановленої розстрочки строк пред'явлення до примусового виконання постанови в частині накладання адміністративного стягнення в виді штрафу - протягом трьох місяців.
На постанову суду по справі про адміністративне правопорушення може бути подана скарга до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Суддя