Справа № 761/32473/25
Провадження № 1-кп/761/3796/2025
07 серпня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Києві кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №№12025100100001733 від 09.05.2025 року, відносно
ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Саратов, російська федерація, громадянина Республіки Азербайджан, який здобув середню освіту, не одружений, не працює, навчається у Київському національному університеті технологій і дизайну, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Баку, Республіка Азербайджан, громадянин Республіки Азербайджан, який здобув вищу освіту, не одружений, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимий,
за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,
за участю:
секретаря - ОСОБА_6 ,
прокурора - ОСОБА_7 ,
представника потерпілого - ОСОБА_8 ,
захисників - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
обвинувачених - ОСОБА_2 , ОСОБА_4
перекладача - ОСОБА_11
Шевченківським районним судом м. Києва здійснюється підготовче провадження кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024000000000838 від 25.09.2024, відносно ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_7 заявив письмові клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо кожного з обвинувачених. Свої клопотання прокурор обґрунтовує наявністю ризиків, передбачені ст. 177 КПК України, щодо кожного з обвинувачених. Так, прокурором у клопотанні зазначено, що обвинувачені можуть переховуватися від органу досудового розслідування, прокуратури, суду, що підтверджується тим, що обвинуваченні вчинили кримінальне правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від восьми до п'ятнадцяти років, є громадянами іншої держави, без постійного місця проживання у м.Києві. Даний факт надає підстави вважати, що в разі визнання кожного окремо винним у вчиненні інкримінованого їм злочину, існує реальна загроза, що обвинуваченні можуть покинути межі міста Києва та країни. При цьому окремо звернув увагу, що обвинувачені безпосередньо після вчинення інкримінованого їм кримінального правопорушення втекли за межі міста Києва, отже можуть переховуватись від органу досудового розслідування, прокуратури, суду
Крім того обвинуваченні ОСОБА_12 ( ОСОБА_3 ) та ОСОБА_13 ( ОСОБА_5 ) не одружені, дітей на утримані не мають, не працюють, що вказує на відсутність стримуючих факторів що ненастання даного ризику та відсутність міцних соціальних зв'язків.
Ризик того, що обвинуваченні можуть впливати на потерпілого підтверджується тим, що останні є обвинуваченими у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, отже мають доступ до матеріалів кримінального провадження та можуть дізнатись анкетні дані, місце реєстрації або проживання потерпілого, та будь-яким чином вплинути на потерпілого для зміни останнім показів на свою користь.
Ризик того, що обвинуваченні можуть вчинити інші кримінальні правопорушення, у тому числі тяжке корисливе, на переконання прокурора підтверджується тим, що останні не мають стабільного заробітку, статків, майна або інших джерел доходів, що вказує на те, що вчинення злочину може бути єдиним джерелом прибутку.
Наявність ризику можливого вчинення ОСОБА_14 ( ОСОБА_3 ) та ОСОБА_15 ( ОСОБА_5 ) іншого кримінального правопорушення обґрунтовується характером інкримінованого їм кримінального правопорушення - злочин є умисним, вчиненим із кваліфікуючими ознаками.
Таким чином, на переконання прокурора, застосування відносно кожного з обвинувачених менш суворого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, не є достатнім для запобігання вищевказаним ризикам, які не зменшилися та продовжують існувати, а відтак, існує необхідність у продовженні строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) та ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) без визначення розміру застави.
Представник потерпілого підтримала заявлені прокурором клопотання.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) - адвокат ОСОБА_9 у судовому засіданні вказав, що позиція прокурора щодо необхідності продовження стосовно ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необґрунтованою. Підзахисний навчається у Київському національному університеті технологій і дизайну, має документи про право на проживання в Україні, тут проживають його батьки. Просив визначити мінімальний розмір застави.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) - адвокат ОСОБА_10 , у судовому засіданні вказала, обвинувачений раніше не судимий, не буде переховуватися, а тому більше м'який запобіжний захід, такий як домашній арешт буде достатнім для уникнення ризиків, та зможе проживати за адресою АДРЕСА_2 - у батька ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), або визначити мінімальний розмір застави.
Обвинувачені в судовому засіданні підтримали своїх захисників.
Вислухавши думки сторін судового провадження, вивчивши обвинувальний акт та долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, суд приходить до такого висновку.
Проаналізувавши доводи, наведені сторонами у судовому засіданні, з урахуванням змісту та обсягу обвинувачення, обставин кримінального правопорушення, інкримінованого обвинуваченим ОСОБА_16 ( ОСОБА_3 ) та ОСОБА_17 ( ОСОБА_5 ), яке відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким, покарання у виді позбавлення на строк від восьми до п'ятнадцяти років, яке загрожує останнім у разі визнання ними судом винуватим, та усвідомлення ними цієї обставини переконливо дає підстави вважати про існування ризику переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, а також вчинити нове кримінальне правопорушення.
Так, суд враховує той факт, що потерпілий у кримінальному провадженні не був допитаний в судовому засіданні, оскільки така стадія судового розгляду ще не настала, а тому існує висока ймовірність настання ризику вчинення незаконного тиску на останнього. При цьому, суд сприймає доводи сторони обвинувачення стосовно наявності в обвинувачених реальної можливості незаконно впливати на останнього шляхом погроз, підкупу, вмовлянням чи в інший спосіб з огляду на наявність інформації про місце їх перебування.
З'ясовуючи питання щодо наявності ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинувачених ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) та ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), на які послався прокурор у своєму клопотанні, обґрунтовуючи необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та чи переважають характеризуючі дані щодо обвинувачених ці ризики, суд враховує, що ризиком є подія або дія, яка може настати або вчинитися з високим ступенем ймовірності, вірогідність яких має оцінюватись у сукупності з обґрунтованістю підозри та вагомістю доказів на її підтвердження, мірою покарання, яка загрожує у разі визнання підозрюваними винуватими у вчиненні інкримінованого діяння.
З огляду на те, що обвинувачені є громадянами іншої держави, без постійного місця проживання у м.Києві, відсутність у них сталих соціальних зв'язків в Україні, місця роботи або інших чинників, які могли б стримувати останніх від рішення покинути територію України, суд приходить до висновку про високу ймовірність ризику переховуватись від суду.
Враховуючи наявні ризики, суд доходить до обґрунтованого переконання, що загальносуспільний інтерес переважає інтереси обвинувачених на особисту свободу, а тому в даному випадку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно обвинувачених ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) та ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), як захід процесуального примусу, є виправданим.
Висунення ОСОБА_16 ( ОСОБА_3 ) та ОСОБА_17 ( ОСОБА_5 ), кожному обвинувачення у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення, фактичні обставини за яких їм інкримінується вчинення цього правопорушення та наслідки його вчинення, міра покарання, яка загрожує ОСОБА_16 ( ОСОБА_3 ) та ОСОБА_17 ( ОСОБА_5 ) у разі визнання винуватим у скоєнні цього кримінального правопорушення, у сукупності свідчать про високий ступінь ймовірності втечі обвинувачених у разі застосування до них більш м'якого запобіжного заходу.
У той же час, суд звертає увагу, що у ході судового розгляду стороною захисту не надано жодних відомостей, які б обґрунтовували можливість застосування щодо ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) та ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, котрі були б достатнім запобіжником для виконання останніми покладених на них судом обов'язків. Отже, суд, розглянувши питання про можливість застосування більш м'яких запобіжних заходів щодо обвинувачених та оцінивши доводи кожної сторони, з урахуванням наведених вище тверджень, прийшов до обґрунтованого висновку про те, що прокурором доведено, що при застосуванні до обвинувачених ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) та ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не можна буде запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченим з метою дотримання розумних строків розгляду даного кримінального провадження.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилався прокурор у своєму клопотанні, запобігти яким можливе лише шляхом застосування до обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак про достатність підстав для задоволення клопотання прокурора ОСОБА_18 про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) та ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
У той же час, об'єктивні дані, які б безперечно свідчили про неможливість перебування обвинувачених ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) та ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) в умовах тримання під вартою - відсутні.
У свою чергу, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Разом з тим, в силу ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема щодо злочину, вчиненого у нападі з метою заволодіння чужим майно, поєднаним із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
Враховуючи вказані вище обставини обвинувачення ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) та ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) у вчиненні кримінального правопорушення у нападі з метою заволодіння чужим майно, поєднаним із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, з урахуванням підстав та обставин, передбачених статтями 177 та 178 КПК України, щодо високого ступеню ризику ухилення обвинувачених від суду, можливості впливати на потерпілого в рамках даного провадження, продовжити вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, особу обвинувачених ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) та ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), дають підстави суду не визначати розмір застави у кримінальному провадженні з огляду також на висновки Європейського суду з прав людини щодо обов'язку суду своїм рішенням забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 197 КПК України визначити строк дії ухвали про тримання обвинувачених ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , під вартою до 05 жовтня 2025 року включно.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 131, 132, 176, 177, 182, 183, 194, 196, 197, 331, 369-372 КПК України, суд
Клопотання прокурора ОСОБА_7 - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 05 жовтня 2025 року включно.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , до 05 жовтня 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена прокурором, обвинуваченим, його захисниками протягом п'яти днів безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Повний текст ухвали оголосити 12 серпня 2025 року о 10 год. 50 хв.
Суддя ОСОБА_1