18.07.2025 Справа №607/14616/25 Провадження №3/607/5759/2025
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дуда О.О., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від Відділення поліції №1 (м.Тернопіль) Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, ПП, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 3 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
02.07.2025 о 18:21 год в с.Біла, вул. Крушельницької гр. ОСОБА_1 будучи батьком сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який вчинив адміністративне правопорушення за ст. 126 ч.2, п. 2.1 ''а'' ПДР України, а саме здійснив рух транспортного засобу ВАЗ 21063 н.з. НОМЕР_1 , при чому не мав посвідчення водія відповідної категорії та за ч.5 ст. 121 КУпАП здійснив рух при цьому не користувався ременем пасивної безпеки, чим порушив п.2.3.''в'' ПДР України, на момент вчинення виповнилось 15 років, чим вчинив правопорушення, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 3 ст. 184 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому.
Вимогами ч.1 ст.9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна, необережна) дія чи бездіяльність, яку посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
Крім власного визнання вини, вина ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення доведена матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №980017 від 02.07.2025; скрін шот телефону у застосунку ''ДІЯ'' свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками зазначено: батько - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно ч.3 ст.184 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачена цією статтею настає за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом.
Відповідно до положень п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а тому покладення на суд обов'язків ініціювати збір доказів для доказування вини особи суперечить принципам об'єктивності та неупередженості суду при розгляді справи та є неприпустимим.
Згідно з ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За даних обставин, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 184 КУпАП вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 дійсно винен у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 184 КУпАП, за що передбачена адміністративна відповідальність, але з урахуванням обставин справи, суд вважає за можливе застосувати ст.22 КУпАП, яка передбачає можливість звільнення від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення, а адміністративну справу за ч.3 ст. 184 КУпАП закрити, оскільки діяння, вчинене ОСОБА_1 містило в собі усі юридичні і суб'єктивні ознаки, що характеризують правопорушення, передбачене ч.3 ст. 184 КУпАП, але внаслідок всіх конкретних обставин воно не відповідало тій суспільній небезпечності, яка є типовою для цього виду правопорушення, зокрема, його дії суб'єктивно не були направлені на заподіяння шкоди суспільним інтересам, юридичним та фізичним особам, при цьому, суд врахував особу правопорушника, те що є підстави вважати, що в подальшому він не буде скоювати правопорушень, відсутність спричиненої шкоди та обставин, що обтяжують адміністративну відповідальність.
Суд, розглянувши матеріали справи, приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, особу винної, прийшов до висновку за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності з підстав, передбачених ст.22 КУпАП, визнавши вчинене нею адміністративне правопорушення малозначним і обмежитись усним зауваженням, а адміністративну справу за ч.3 ст.184 КУпАП - закрити.
Керуючись ст. ст. 9, 22, 184, 245, 251, 254, 256, 268, ст. ст.280,283-285 КУпАП України, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 184 КУпАП та звільнити від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення на підставі ст. 22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.
Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя Дуда О.О.