Справа № 951/555/25
Провадження №2/951/276/2025
про залишення позовної заяви без руху
01 вересня 2025 року суддя Козівського районного суду Тернопільської області Гриновець О. Б., вивчивши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
установила:
представник ТОВ «Споживчий центр» - Сарана А. О. через систему "Електронний суд" звернувся до суду із позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості з підстав, викладених у фабулі такої.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2025 справу № 951/555/25 передано на розгляд судді Гриновець О. Б.
Оглянувши матеріали позовної заяви, вважаю, що таку необхідно залишити без руху з таких підстав.
Статтями 175, 177 ЦПК України визначено вимоги до форми та змісту позовної заяви.
Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Так позивачем було направлено копії поданих до суду документів відповідачу на адресу її реєстрації.
В наданому позивачем описі вкладення у цінний лист зазначено: «Позовна заява від ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 з додатками».
Водночас порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку та відносини між ними визначають Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (далі Правила надання послуг поштового зв'язку, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10.10.2023 № 1071).
Пунктом 17 Правил надання послуг поштового зв'язку регламентовано, що внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою, згідно з тарифами оператора поштового зв'язку.
Послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв'язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.
Тож направлення поштової кореспонденції з описом вкладення (на відміну від інших відправлень) підтверджує вміст конверта, в якому направляється відповідне відправлення.
Однак у наданому позивачем описі вкладення у цінний лист не вказано додатки до позову із зазначенням повної назви кожного документа у достатньому для його ідентифікації обсязі (дата, номер), що позбавляє суд можливості встановити, які саме додатки надсилались відповідачу в даному поштовому відправленні.
Крім того, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Суддя звертає увагу, що надана позивачем до позовної заяви довідка-розрахунок про стан заборгованості за кредитним договором № 29.07.2024-100001403 від 29.07.2024 містять лише перелік складових заборгованості та підсумкові розміри заборгованості за основним боргом, процентами, комісією, неустойкою.
Водночас обґрунтований розрахунок повинен містити обчислення суми заборгованості за усіма її складовими, періоду нарахування, відсоткової ставки, штрафних санкцій, тощо (суми боргу, процентної ставки, комісії, пені); початок періоду нарахування за усіма складовими: процентів, комісії, пені; закінчення періоду нарахування боргу за усіма складовими; кількість днів прострочення, тощо, та порядок нарахування відповідних сум за кожною складовою заборгованості (додавання, множення, нарахування процентів, підсумок тощо) та підстави такого нарахування, передбачені законом або умовами договорів.
Суддя зауважує, що надання детального обґрунтованого розрахунку заборгованості є обов'язком позивача, оскільки суд має з'ясувати обставини, пов'язані з правильністю проведення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. Про це наголосив Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 02.10.2020 у справі № 911/19/19.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на те, що позовну заяву подано без додержання вимог ЦПК України, суддя вважає необхідним позовну заяву залишити без руху, надавши останньому строк для усунення недоліків зазначених в ухвалі суду.
Залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків наявних у заяві.
Керуючись ст. ст. 175, 176, 177, 185 ЦПК України
постановила:
залишити без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Надати позивачу п'ятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення зазначених вище недоліків.
У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути з усіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. Б. Гриновець