Справа № 574/653/24
Провадження №2/574/25/2025
01 вересня 2025 року м. Буринь
Буринський районний суду Сумської області в складі:
головуючого судді Гука Т.Р.,
з участю секретаря судового засідання Божок В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду Сумської області в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства «Духанівське» про розірвання договору оренди землі,
Позивач звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи його тим, що він є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,1487 га з кадастровим номером 5920982400:05:001:0322.
01.01.2010 року між ним та відповідачем укладено договір оренди землі, згідно якого він передав відповідачу в оренду строком на 10 років вищезазначену земельну ділянку, який 24.12.2010 року зареєстровано за №041062704777. 11.05.2026 року між ним та відповідачем укладено додаткову угоду про внесення зміг до вищезазначеного договору, якою продовжено строк дії договору до 24.12.2035 року. Відповідно до п.9 договору орендна плата встановлюється в розмірі не менше 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 4572,11 грн. Відповідно до п.11 договору орендна плата вноситься до початку наступного року.
Однак, відповідач свого зобов'язання щодо сплати на його користь орендної плати за користування земельною ділянкою за 2020, 2021 та 2022 роки не виконав. Відповідач систематично не виконував свої зобов'язання, щодо сплати орендної плати, чим порушував умови договору. Порушенням відповідачем умов договору щодо виплати орендної плати є істотним, оскільки він внаслідок такого порушення значною мірою позбавлявся того, на що він розраховував при укладенні договору. Порушення умов договору, щодо систематичних невиплат орендної плати за 2020-2022 роки роблять неможливими взаємовідносини між ним та відповідачем і є беззаперечними підставами для розірвання договору оренди землі від 01.01.2010 року.
Враховуючи зазначене, ОСОБА_1 просить розірвати договір оренди землі від 01.01.2010 року, укладений між ним та ПСП «Духанівське», щодо земельної ділянки загальною площею 2,1487 га, у тому числі ріллі 2,1487 га, кадастровий номер 5920982400:05:001:0322, яка знаходиться на території Буринської міської ради Конотопського району Сумської області (раніше Гвинтівської сільської ради Буринського району Сумської області).
Ухвалою судді Буринського районного суду Сумської області від 31.07.2024 року відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче судове засідання.
24.08.2024 року від директора відповідача ПСП «Духанівське» Бурдюг Л. надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона позовні вимоги не визнала та вказала, що дійсно у користуванні підприємства знаходиться земельна ділянка з кадастровим номером 5920982400:05:001:0322 площею 2,1487 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Гвинтівської сільської ради Буринського (нині Конотопського) району Сумської області, відповідно до укладеного з ОСОБА_2 договору оренди земельної ділянки від 01.01.2010 року, строком на 10 років. В подальшому між підприємством та ОСОБА_2 була укладена додаткова угода до договору від 11.05.2016 року, якою внесені зміни до деяких пунктів договору, зокрема збільшено нормативну грошову оцінку земельної ділянки та розмір орендної плати ( не менше 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що у гривневому еквіваленті складає 4572,1 грн.), а також пролонговано термін дії договору до 24.12.2035 року. Зазначає, що підприємством остання виплата орендної плати за договором безпосередньо ОСОБА_2 (за його життя) була здійснена готівкою 17.12.2018 року, в сумі 6309,52 грн. після вирахування з нарахованої суми орендної плати належних податків та зборів. Надалі, внаслідок подання підприємством податкової звітності, зокрема Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 4 квартал 2018 року (за формою 1ДФ), та отримання 05.02.2019 року від податкового органу повідомлення щодо допущених помилок у податкових розрахунках за формою 1ДФ (за 4 квартал 2018 року), підприємству стало відомо про закриття податкового номеру 1455917475, належного ОСОБА_2 , в зв'язку з повідомленням про смерть останнього від відділів РАГС. З огляду на це, в подальшому підприємством здійснювалося лише нарахування орендної плати за договором, без її перерахування виплати, до появи спадкоємців померлого та набуття ними права власності на об'єкт оренди. Частиною 3 ст.148-1 ЗК України визначено, що особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов'язана повідомити про це її користувачів. До січня 2023 року у підприємства була відсутня інформація щодо можливого кола спадкоємців ОСОБА_2 , з огляду на це, щороку (починаючи з 2019 року) за договором здійснювалося нарахування орендної плати, без її виплати/перерахування, оскільки у підприємства для цього були відсутності правові підстави. Лише, 26.01.2023 року, підприємству стало відомо про спадкоємця ОСОБА_1 , який являється сином померлого ОСОБА_2 , яким хоча і всупереч чинному законодавству, зокрема ч.3 ст.1483 Кодексу, але за допомогою месенджеру «Viber» було надіслано підприємству свідоцтво про право на спадщину за законом від 09.07.2019 №736, виданого приватним нотаріусом Анохіним О.В., щодо успадкування земельної ділянки з кадастровим номером: 5920982400:05:001:0322. Разом із свідоцтвом, у такий же спосіб, ОСОБА_1 було надіслано й його банківські реквізити. Зважаючи на отриману від ОСОБА_1 інформацію, підприємством в бухгалтерському обліку були проведені певні коригування, в частині заміни контрагента, як сторони договору, з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 , та відповідно 21.02.2023 року було перераховано на банківський рахунок останнього орендну плату за договором за період: з 2019 р. по 2022 р. (за 4 роки), в сумі 14722,20 грн., згідно платіжної інструкції від 01.02.2023 №79. А вже в серпні 2023 року, до настання граничного строку для виплати орендної плати за договором, 16.08.2023 року, ОСОБА_1 була виплачена орендна плата за 2023 рік, шляхом перерахування на його банківський рахунок загальної суми орендної плати за трьома договорами, у розмірі 16299,59 грн., що включає в себе суму 3680,55 грн. - орендна плата за Договором. Таким чином, з боку підприємства не вбачається порушень щодо виконання умов договору, в тому числі останнім не допускалося істотного порушення умов договору. Навпаки, наведені вищі факти підтверджують добросовісність підприємства, як орендаря, яким належним чином виконуються взяті на себе договірні зобов'язання, у відповідністю зі ст.526 ЦКУкраїни. А відтак, вважає, що відсутня підстава, передбачена ст.141 Кодексу, для припинення права користування земельною ділянкою. В зв'язку з викладеним просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ПСП «Духанівське», щодо розірвання договору оренди землі від 01.01.2010 року, повністю та закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Ухвалою Буринського районного суду Сумської області від 06.11.2024 року закрито підготовче провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду.
Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання в черговий раз не з'явились та про причини неявки суду не повідомили.
З врахуванням положень ст.223 ЦПК України, суд визнав за можливе справу розглянути у відсутності учасників справи.
В зв'язку з розглядом справи за відсутності учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст.247ЦПК України.
Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 01.01.2010 року між орендодавцем ОСОБА_2 , з одного боку та ПСП «Духанівське» в особі директора ОСОБА_3 було укладено договір оренди землі, згідно якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, загальною площею 2,1487 га, у тому числі ріллі 2,1487 га, яка знаходиться на території Гвинтівської сільської ради Буринського району Сумської області.
Відповідно п.8 договору договір укладено на 10 років. Згідно п.п.9, 11 договору орендна плата за земельні ділянки приватної власності вноситься орендарем у формі та розмірі 744,51 грн., що становить 3% від грошової оцінки земельної ділянки. Орендна плата вноситься у такі строки: до початку наступного року. Згідно п.10 договору обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації (а.с.13-16).
Крім того, 01.01. 2010 року між орендодавцем ОСОБА_2 та ПСП «Духанівське» в особі директора Лісунова В.М. було підписано акт приймання-передачі земельної ділянки, що надається в оренду та акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (а.с.17, 18).
Крім того, 11.05.2016 року між орендодавцем ОСОБА_2 , з однієї сторони та орендарем ПСП «Духанівське» в особі директора Дишель О.В., іншої сторони, було укладено додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі (державна реєстрація 24.12.2010 р. №041062704777), якою сторони домовилися змінити пункти 2.5., 8,9, 39, 40 Договору оренди землі від 01.01.2010 року. Зокрема п.8 договору встановлено, що його укладено строком на 10 років, по закінченню якого він продовжується на 15 років до 24.12.2035 року. Пунктом 9 договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі не менше 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 4572,11 грн. в рік, у тому числі натуральна оплата або відробіткова по собівартості, але не державних закупівельних цін рослинницькою продукцією, яка вирощується орендарем (а.с.19-20).
09.07.2019 року приватним нотаріусом Буринського районного нотаріального округу Сумської області Анохіним О.В. видано позивачу ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті його батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що складається із земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 2,1487 га, кадастровий номер: 5920982400:05:001:0322 (а.с.10).
З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що 09.07.2019 року внесено запис про реєстрацію права власності земельної ділянки призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,1478 га, кадастровий номер земельної ділянки: 5920982400:05:001:0322 за ОСОБА_1 та 12.08.2016 внесено запис на право оренди вищезазначеної земельної ділянки орендарем якої є ПСП «Духанівське», а орендодавцем ОСОБА_1 , строк дії: договір укладено строком на 10 років, з правом пролонгації (а.с.11-12).
Згідно з ч.1 ст.2, ч.1 ст.4 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків (стаття 11 ЦК України).
Згідно із статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до вимог ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України «Про оренду землі».
Згідно статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (частина перша статті 15 Закону України «Про оренду землі».
Умови про розмір, періодичність та строки внесення орендної плати за землю встановлюються у договорі оренди (стаття 21 Закону України «Про оренду землі»).
Нормами ст.21 вказаного Закону визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах - ст.22 вказаного Закону.
Відповідно до ст.24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Під принципами виконання зобов'язань розуміються загальні засади, згідно з якими здійснюється виконання зобов'язання. Як правило виокремлюється декілька принципів виконання зобов'язань, серед яких: належне виконання зобов'язання; реальне виконання зобов'язання; справедливість, добросовісність та розумність (частина третя статті 509 ЦК). Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року в справі № 180/1735/16-ц (провадження № 61-18013сво18).
З урахуванням принципу належного виконання зобов'язання орендар був зобов'язаний сплатити орендодавцеві орендну плату за 2020-2022 роки, як про це домовилися сторони у договорі.
Зміст статті 141 Земельного Кодексу України передбачає таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, як систематична несплата орендної плати.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за п.6 ч.1 ст.3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Частиною 1 ст.32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
Водночас у п. «д» ч.1 ст.141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Отже, згідно зі статтями 13, 21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.
Згідно ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 р. у справі №912/1385/17 суд вказав, що ст.141 ЗК України передбачає таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, як систематична несплата земельного податку або орендної плати. Разом з тим за частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Виходячи з системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов'язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України. Відповідна правова позиція була викладена Верховним Судом України також у постанові від 11.10.2017 у справі № 6-1449цс17 і підстав для відступу від неї, як і від висновку у справі № 910/16306/13, Велика Палата Верховного Суду не вбачає.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.07.2020 р. у справі №479/1073/18, згідно якої сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідачем надано копію платіжної інструкції №79 від 01.02.2023 року про сплату на рахунок позивача ОСОБА_1 орендної плати за земельну ділянку в сумі 14722,2 грн., однак вона не свідчить про своєчасну виплату відповідачем орендної плати за 2020-2022 роки, а також її виплату у повному розмірі з врахуванням індексації, як передбачено умовами договору.
Крім того, із відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідачу було відомо про смерть первісного орендодавця ОСОБА_2 щонайменше з 05.02.2019 року, однак жодних доказів того, що після смерті останнього і до 01.02.2023 року відповідачем, який продовжував користуватись земельною ділянкою, вживались будь-які заходи для виплати орендної плати спадкоємцям матеріали справи не містять.
Оскільки судом встановлено систематичну несплату відповідачем орендної плати, наявні підстави для розірвання договору оренди землі.
Враховуючи викладе, позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства «Духанівське» про розірвання договору оренди землі задовольнити.
Розірвати договір оренди землі від 01.01.2010 року, укладений між ОСОБА_2 та Приватним сільськогосподарським підприємством «Духанівське», щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,1487 га, кадастровий номер 5920982400:05:001:0322, яка знаходиться на території Буринської міської ради Конотопського району Сумської області (раніше Гвинтівської сільської ради Буринського району Сумської області).
Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «Духанівське» на користь ОСОБА_1 витрати, понесені по сплаті судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп..
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач - ПСП «Духанівське», місцезнаходження: 41334, Сумська область, Конотопський район, с. Литвиновичі, вул. Центральна, буд.59А, код ЄДРПОУ 32413966.
Повне судове рішення складено 01.09.2025 року.
Суддя Т.Р. Гук