Справа № 484/4230/25
Провадження № 2-а/484/58/25
01 вересня 2025 року м. Первомайськ
Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого - судді Маржиної Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП, -
31.07.2025 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Ковтонюка О.В. звернувся до суду з наданим позовом, мотивуючи тим, що 21.07.2025 року ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою звірки облікових даних для отримання за місцем своєї роботи бронювання від проходження військової служби, де посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідальним виконавцем адміністративного відділення старшим солдатом ОСОБА_2 було складено Протокол про адміністративне правопорушення від 21.07.2025 року № 675 відносно ОСОБА_1 за порушення вимог ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за що відповідальність передбачена ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Як зазначено у Протоколі № 675 ОСОБА_1 без поважних причин не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 29.06.2025 року по повістці № 4003292, що була створена автоматично 19.06.2025 року та направлена за задекларованою раніше адресою місця проживання: АДРЕСА_1 , рекомендованим поштовим відправленням № 0610262025104. В протоколі зазначено, що факт вчиненого правопорушення підтверджують свідки: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які не проставили свої підписи у відповідних місцях та передбачених графах/розділах Протоколу. Також ОСОБА_1 у протоколі по суті заданих питань пояснив, що не з'явився по повістці через те, що не знав про її наявність. Згідно протоколу розгляд справи відбудеться о 14:00 год. 25.07.2025 року в ІНФОРМАЦІЯ_3 , каб. № 3. 22.07.2025 року, з метою з'ясування обставин та розбіжностей, які були викладені у Протоколі від 21.07.2025 року № 675 ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 та пояснив, що ним ніколи не ігнорувались виклики до ІНФОРМАЦІЯ_2 , крім того, ніяких викликів чи повісток на його адресу не надходило, тому він не винен у правопорушенні, за яке відносно нього складено протокол. Однак працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 зазначили, що дії щодо направлення громадянам повісток і їх неотримання це звичайні речі, які відбуваються по всій країні, постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності вже готова і вони можуть її зараз йому вручити. Тож без належного розгляду справи ОСОБА_1 було видано Постанову № 875 від 22.07.2025 року, відповідно до якої 21.07.2025 року о 10 год. 30 хв. під час дій особливого періоду та під час здійснення заходів мобілізації до ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернувся громадянин, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , під час проведення звірки облікових даних виявлено вчинене ним адміністративне правопорушення, а саме ОСОБА_1 , не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 29.06.2025 року о 09:00 годині, по повістці № 4003292, що була створена автоматично 19.06.2025 року та направлена за задекларованою раніше адресою його місця проживання: АДРЕСА_1 рекомендованим поштовим відправленням № 0610262025104 без поважних причин. ОСОБА_1 не виконував правила військового обліку, встановлені законодавством, чим порушив вимоги ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП. За що на нього накладено штраф в сумі 17 000 грн. Зазначив, що ОСОБА_1 не було відомо про те, що йому надіслано повістку № 4003292, за якою необхідно з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Про наявність такої повістки він не знав, і вона йому особисто не вручалась. Постанову № 875 винесли раніше, ніж призначено розгляд справи, що позбавило та обмежило ОСОБА_1 скористатись передбаченими ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП правами при розгляді відносно нього справи про адміністративне правопорушення. Фактично розгляду справи про адміністративне правопорушення за наслідками розгляду Протоколу № 675 від 21.07.2025 року, не відбулось. Зазначив, що Відповідач мав та має можливість отримати персональні дані Позивача шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. Наприклад, інформація про дані Позивача міститься в органах реєстрації актів громадського стану, які створені та діють на підставі ЗУ «Про органи реєстрації актів громадського стану» від 24.12.1993 року; інформація про РНОКПП Позивача, місце роботи, податкову адресу, доходи, може бути отримана від ДПС України; про місце реєстрації - від органів місцевого самоврядування. За таких умов, будь-яке застосування штрафу Відповідачем щодо Позивача на підставі ст. 210 та ст. 210-1 КУпАП України є незаконним, оскільки прямо порушує імперативну норму примітки до цієї статті. Крім того, Позивач уточнював свої військово облікові дані, і відповідно мав військово - обліковий документ, який сформовано ще 08.07.2024 року. За таких обставин просив визнати протиправною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення № 875 від 22.07.2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Ухвалою суду від 05.08.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрите провадження в наданій справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження на підставі ст. 257 КАС України, без виклику сторін, за наявними матеріалами справи, з урахуванням особливостей провадження, визначених ст. 286 КАС України.
Сторони, їх представники завчасно і належним чином повідомлені про розгляд справи.
В день розгляду справи 01.09.2025 року від представника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване тим, що 05.08.2025 року через систему «Електронний суд» до ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшла ухвала Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області про відкриття провадження в наданій адміністративній справі, в якій роз'яснено відповідачу, що у строк до 20.08.2025 року він має право подати відзив на позов, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України. Водночас зазначила, що представник ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5 вибула у частину щорічної відпустки з 25.08.2025 року по 09.09.2025 року, тож з метою захисту інтересів ІНФОРМАЦІЯ_2 просила відкласти розгляд справи на іншу дату. На підтвердження вказаних обставин надала витяг з наказу про надання відпустки.
Суд визнає причини, наведені у клопотанні відповідача про відкладення розгляду справи, неповажними і приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні такого клопотання, оскільки ухвалою суду від 05.08.2025 року було відкрите провадження у справі, того ж дня 05.08.2025 року до електронного кабінету в системі Електронний суд ІНФОРМАЦІЯ_2 доставлено ухвалу про відкриття провадження, якою встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, тож відпустка представника відповідача з 25.08.2025 року по 09.09.2025 року жодним чином не перешкоджала відповідачу скористатися своїм правом та подати відзив на позов, так як строк на подання відзиву закінчився ще до початку відпустки представника відповідача.
Інші заяви по суті справи від сторін та їх представників до суду не надходили.
Вирішуючи справу у письмовому провадженні в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, з врахуванням позицій сторін, викладених у заявах по суті справи, на основі наданих сторонами доказів, суд дійшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон від 25.03.1992 року № 2232-ХІ1 «Про військовий обов'язок і військову службу».
Приписами ст. 65 Конституції України та ч.1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Згідно положень ч.9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовозобов'язані - це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
Нормативними положеннями ст. 3 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України" , "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку', проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно положень ч.1 ст. 1 Закону України «Про оборону України» терміни «особливий період» та «воєнний стан» вживаються у наступному значенні.
Особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Законом України № 1126-VII від 17.03.2014 року затверджено Указ Президента України «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 р. дію якого продовжено.
Законом України № 2105-ІХ від 03.03.2022 року затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 р. № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», дію якого продовжено.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку' з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Згідно положень ч.3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий обов'язок включає: взяття громадян на військовий облік, виконання військового обов'язку в запасі, дотримання правил військового обліку.
Положеннями ч.9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено наступне: щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники, призовники, військовослужбовці, військовозобов'язані, резервісти. Військовозобов'язані це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; призовникам, військовозобов'язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку. Форма, порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначаються Кабінетом Міністрів України, а для військовослужбовців - відповідно Міністерством оборони України. Міністерством внутрішніх справ України. Службою безпеки України, розвідувальними органами України. Управлінням державної охорони України та Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Резервісти зобов'язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканець м. Первомайська Миколаївської області, старший розвідник військової розвідки у званні старший сержант перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних в ІНФОРМАЦІЯ_3 /а.с.11, 12/.
Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП України встановлено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Згідно вимог ч.10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема, уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, а також прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно ст. 279 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зокрема, досліджуються докази.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що відповідно до відомостей повістки № 4003292, що була створена автоматично 19.06.2025 року, ОСОБА_1 зобов'язано з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 29.06.2025 року о 09:00 год.
Дану повістку направлено засобами поштового зв'язку «Укрпошта» рекомендованим поштовим відправленням № 0610262025104 за задекларованою раніше адресою місця проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .
З трекінгу поштового сервісу «Укрпошта» вбачається, що 23.06.2025 року поштове відправлення № 0610262025104 прийнято до виконання, 27.06.2025 року воно прибуло до Логістичного центру в м. Первомайську і цього ж дня 27.06.2025 року виїхало з Логістичного центру, 30.06.2025 року зафіксовано невдалу спробу вручення, 03.07.2025 року відправлення повернуто відправнику.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів додатку «Резерв+», сформованої 22.07.2025 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вчасно уточнив облікові дані - 21.07.2025 року /а.с.12/.
З наданої суду позивачем копії оскаржуваної постанови № 875 від 22.07.2025 року, вбачається, що 21.07.2025 року о 10 год. 30 хв. під час дій особливого періоду та під час здійснення заходів мобілізації до ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернувся громадянин, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , під час проведення звірки облікових даних виявлено вчинене ним адміністративне правопорушення, а саме ОСОБА_1 , не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 29.06.2025 року о 09:00 годині, по повістці № 4003292, що була створена автоматично 19.06.2025 року та направлена за задекларованою раніше адресою його місця проживання: АДРЕСА_1 рекомендованим поштовим відправленням № 0610262025104 без поважних причин. ОСОБА_1 не виконував правила військового обліку, встановлені законодавством, чим порушив вимоги ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Постановлено накласти на громадянина ОСОБА_1 штраф у сумі 17 000 грн.
Відповідно до статті 235 КУпАП повноваження по розгляду справ про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) покладено на Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
В силу ч.1 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ч.3 наведеної статті вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, стаття 210-1 КУпАП визначає відповідальність за порушення положень законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію та визначає підвищену відповідальність у разі вчинення адміністративного правопорушення в особливий період.
Обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації визначені у ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відповідно до ч. якої у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Нормами ч.1-3 ст.73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З матеріалів справи вбачається, що повістку № 4003292, якою ОСОБА_1 зобов'язано прибути за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 29.06.2025 року о 09:00 годині, направлено засобами поштового зв'язку «Укрпошта» рекомендованим поштовим відправленням № 0610262025104, яке 27.06.2025 року прибуло до Логістичного центру в м. Первомайську і цього ж дня 27.06.2025 року виїхало з Логістичного центру, а 30.06.2025 року зафіксовано невдалу спробу вручення, 03.07.2025 року відправлення повернуто відправнику.
За таких обставин, позивач був об'єктивно позбавлений можливості прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 у визначений у повістці день - 29.06.2025 року, оскільки спроба вручення повістки одержувачу відбулася лише 30.06.2025 року, тобто наступного після визначеного у повістці дня.
Відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів додатку «Резерв+» щодо ОСОБА_1 вказують на добросовісний характер поведінки позивача у відношенні військового обов'язку та відсутність наміру ухилення від відвідування ТЦК та СП.
В контексті даної справи, суд зауважує на суттєвому розмірі штрафу, тому на ТЦК та СП покладається вимога пересвідчитись у належному сповіщені особи про необхідність прибути за викликом. Підставою для накладення адміністративного стягнення можу бути визнана виключно умисна поведінка направлена на ухилення від обов'язку прибути по повістці. Відсутність доказів завчасного отримання повістки не може бути підставою для накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до обставин даної справи у відповідача не було належних доказів завчасного отримання позивачем повістки.
Встановлені під час судового розгляду справи обставини вказають на відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення (умисної протиправної бездіяльності), що є підставою для скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 № 875 від 22.07.2025 року та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень
Згідно з вимогами ч.1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
За принципами змагальності сторін і диспозитивності, закріпленими у статті 9 КАС розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до вимог статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладені положення чинного законодавства суд вважає посилання позивача на відсутність доказів у цій справі обґрунтованим. Оспорювана у справі постанова не відповідає визначеним у ст. 283 КУпАП вимогам. Відповідачем доводи позивача жодними доказами не спростовані.
Враховуючи вищевикладене, факт вчинення правопорушення позивачем не знайшов свого підтвердження під час розгляду справи, а тому постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю, на підставі п.3 ч.3 ст. 286 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 1 211 грн. 20 к.
Керуючись ст.ст. 2, 159, 241, 242, 244-246, 250, 262 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП, - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № 875 від 22.07.2025 року, винесену тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000 грн.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 к.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня його проголошення (ч.4 ст. 286 КАС України).
Відомості про сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .
Повний текст судового рішення виготовлено 01 вересня 2025 року.