Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 945/1401/25
Провадження № 2/945/1371/25
(ЗАОЧНЕ)
01 вересня 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі
головуючої судді Павленко І.В.,
за участю секретаря судового засідання Сербиної К.Ю.,
учасники справи - не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи в залі судових засідань в м. Миколаїв цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення суми інфляційних втрат та трьох процентів річних від простроченої суми боргу,
Позивач Моторне (транспортне) страхове бюро України звернувся до Миколаївського районного суду Миколаївської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просив суд стягнути з відповідача суми інфляційних втрат в розмірі 6504,89 грн, трьох процентів річних від простроченої суми боргу в розмірі 1492,69 грн та судові витрати.
Вимоги позовної заяви мотивовано тим, 17.10.2024 року Миколаївським районним судом Миколаївської області було задоволено позов Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів та призначено до стягнення з Відповідача на користь Позивача завдані збитки в порядку регресу у розмірі 71 220 грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 3 028 грн. 00 коп. Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулося до відділу державної виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення заборгованості у примусовому порядку. Державним виконавцем було відкрито виконавче провадження № 77255360. На сьогоднішній день, рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 17.10.2024 року досі не виконане. З урахуванням вищезазначеного, Позивач вважає, що має право на стягнення з Відповідача суми інфляційних втрат та трьох процентів річних від простроченої суми боргу за весь час прострочення, починаючи з наступного дня винесення рішення суду по справі № 945/1850/24 - 18.10.2024 року та до дня подання позовної заяви до суду - 29.06.2025 року. Загальний розмір інфляційних витрат за вказані періоди складає 6 504 (шість тисяч п'ятсот чотири) грн 89 коп. Загальна сума відсотків річних за користування грошовими коштами за період з 18.10.2024 року по 29.06.2025 року складає 1 492 (одна тисяча чотириста дев'яносто дві) грн 69 коп.
Ухвалою суду від 11.07.2025 року провадження по зазначеній справі було відкрито та справа призначена до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Одночасно запропоновано відповідачу у 15 денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження подати відзив на позов. Копію ухвали надіслано сторонам.
У судове засідання представник позивача не з'явився, надав клопотання про розгляд справи без участі позивача та його представника, просить суд позов задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився. Про дату та час слухання справи був повідомлений вчасно шляхом надсилання копії ухвали про відкриття провадження та повістки про виклик до суду, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення; відзив не подавав.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив, не подав відзив і позивач не заперечує проти порядку заочного розгляду справи.
З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку про наявність підстав для заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.
Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об'єктивно та всебічно з'ясувавши обставини справи, суд доходить такого висновку.
Під час розгляду справи судом встановлено, що рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 17.10.2024 у справі № 945/1850/24 позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення збитків в порядку регресу задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України завданні збитки в порядку регресу у розмірі 71 220 (сімдесят одна тисяча двісті двадцять) грн 00 коп. та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028,00 грн.
20.02.2025 постановою начальника Новоодеського відділу ДВС у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження № 77255360 з виконання виконавчого листа № 945/1850/24, виданого 19.12.2024 Миколаївським районним судом Миколаївської області.
Доказів виконання боржником рішення суду ні у добровільному, ні у примусовому порядку, матеріали справи не містять.
Вирішуючи даний спір суд виходить з такого правового регулювання.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з частиною другою статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частини п'ятої статті 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати.
Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України. Відтак, норми розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов'язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов'язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).
Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Норми цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Такий правовий висновок зроблено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18), у якій відступлено від правових висновків, зроблених Верховним Судом України у постановах від 20 січня 2016 року у справі № 6-2759цс15, який полягав у тому, що правовідносини, що виникають з приводу виконання судових рішень, врегульовані Законом України «Про виконавче провадження», і до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільну-правову відповідальність за невиконання грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України); та від 02 березня 2016 року у справі № 6-2491цс15, який полягав у тому, що дія статті 625 ЦК України поширюється на порушення грошового зобов'язання, яке існувало між сторонами до ухвалення рішення суду, а частина п'ята статті 11 ЦК України не дає підстав для застосування положень статті 625 ЦК України у разі наявності між сторонами деліктних, а не зобов'язальних правовідносин.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 вказала, що норми статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов'язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, а й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством.
Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 04 червня 2019 року у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18).
За змістом частини другої статті 625 ЦК України три проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Проценти, передбачені статтею 625 ЦК України, за своєю правовою природою є відшкодуванням кредитору понесених втрат за несвоєчасне повернення грошових коштів, а відтак відрізняються від процентів, які підлягають сплаті за правомірне користування грошовими коштами, що свідчить про відсутність подвійного стягнення при нарахуванні трьох процентів річних від простроченої суми, включаючи нараховані проценти за користування коштами, встановленими договором.
Суд встановив, що рішення суду відповідач не виконав, отже робить висновок про наявність у позивача права на стягнення відповідно до статті 625 ЦК України трьох процентів річних та інфляційних втрат унаслідок прострочення виконання грошового зобов'язання, що виникло на підставі рішення суду.
У зв'язку з викладеним, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, вважає, що вони підлягають задоволенню в повному обсязі та стягненню з відповідача на користь Позивача Моторного (транспортного) страхового бюро України 3% річних у розмірі 1 492 (одна тисяча чотириста дев'яносто дві) грн 69 коп. та інфляційні втрати у розмірі 6 504 (шість тисяч п'ятсот чотири) грн 89 коп.
Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Позивачем сплачений судовий збір в сумі 3028 грн, а тому він підлягає до стягнення з відповідача.
Керуючись статтями 7, 8, 12, 13, 141, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, суд
Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України 3% річних у розмірі 1 492 (одна тисяча чотириста дев'яносто дві) грн 69 коп. та інфляційні втрати у розмірі 6 504 (шість тисяч п'ятсот чотири) грн 89 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028,00 грн.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - Моторне (транспортне) страхове бюро України, код ЄДРПОУ 21647131, адреса: м. Київ, вул. Русанівський бульвар, 8;
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Дата складення повного судового рішення 01.09.2025.
Суддя І. В. Павленко