Справа № 489/5828/25
Провадження № 1-кс/489/1975/25
Інгульський районний суд міста Миколаєва
Ухвала
іменем України
01 вересня 2025 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Інгульського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого, погоджене з прокурором, у кримінальному провадженні №62023150010001745 від 21.12.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у його вчиненні
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця республіки Молдова, громадянина України, з неповною загальною середньою освітою, який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу за призовом під час мобілізації на посаді командира бойової машини - командира 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , зі слів одруженого та маючого на утриманні двох малолітніх дітей, зі слів зареєстрованого по АДРЕСА_1 та проживаючого по АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
з участю прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,
встановив:
Згідно з клопотанням, Першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Миколаєві) ТУ ДБР у м. Миколаєві здійснюється досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_3 у самовільному залишенні 14.05.2023 місця служби у військовій частині НОМЕР_2 , вчиненому військовослужбовцем в умовах воєнного стану.
До слідчого судді надійшло клопотання слідчого, погоджене з прокурором, про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв'язку з наявністю ризиків того, що він може переховуватися від органу досудового розслідування, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити правопорушення, в кому підозрюється.
Прокурор підтримав подане клопотання та просив його задовольнити, зазначивши про те, що строк досудового розслідування становить шість днів.
Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, вважаючи ризики недоведеними. При цьому, підозрюваний підтвердив обставини самовільного залишення місця служби.
Вислухавши учасників кримінального провадження, дослідивши письмові матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов таких висновків.
При розгляді клопотання встановлено, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а саме в тому, що, будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією та проходячи військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , 14.05.2023 самовільно залишив місце служби в умовах воєнного стану.
17.09.2024 складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, яке було вручене ОСОБА_3 особисто 13.01.2025, обґрунтованість якої підтверджується матеріалами клопотання, в тому числі копіями акту службового розслідування, протоколів допитів свідків, а також особистими показаннями підозрюваного, наданими при розгляді клопотання. При цьому, обґрунтованість підозри на даному етапі не вимагає доведення вказаних фактів та вини підозрюваного у вчиненому діянні поза розумним сумнівом.
25.02.2025 до Центрального районного суду міста Миколаєва направлено клопотання прокурора про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності для продовження проходження військової служби.
Ухвалою суду від 13.05.2025 клопотання повернуто прокурору.
Постановами слідчого від 19.05.2025 прийнято матеріали до свого провадження та зупинено досудове розслідування у зв'язку з розшуком підозрюваного.
Постановою слідчого від 27.06.2025 зупинене досудове розслідування.
Ухвалою слідчого судді Інгульського районного суду міста Миколаєва від 28.07.2025 наданий дозвіл на затримання ОСОБА_3 строком дії до 28.01.2026.
Постановою слідчого від 31.08.2025 відновлене досудове розслідування.
Відповідно до протоколу затримання, 31.08.2025 о 12:10 годин ОСОБА_3 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Згідно зі ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років. Відповідно до п. 36 Рішення ЄСПЛ у справі «Москаленко проти України» (Заява № 37466/04) від 20.05.2010 (остаточне 20.08.2010), вбачається, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Слідчий суддя вважає доведеним наявність існування передбачених статтею 177 КПК України ризиків того, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності та продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, що підтверджується тим, що він підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, має достатню обізнаність, щоб розуміти суть пред'явленої підозри та розмір покарання за інкриміноване діяння. Крім того, після самовільного залишення місця служби протягом майже двох років у вказану військову частину на службу не повернувся, та після направлення клопотання до суду про звільнення від кримінальної відповідальності для продовження проходження військової служби, до суду не з'явився та на службу не повернувся. Зазначені обставини у своїй сукупності вказують на стійку спрямованість підозрюваного до продовження вчинення умисного тяжкого злочину, в якому він підозрюється.
Натомість прокурором не доведені ризики незаконного впливу на свідків та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки не обґрунтовано, як саме він може перешкоджати кримінальному провадженню та впливати на свідків, оскільки, по-перше, в клопотанні не вказані конкретні свідки, на яких може вплинути підозрюваний та яким саме чином, враховуючи факт його постійного перебування поза межами військової частини, яку він самостійно залишив. По-друге, не надані докази того, що з часу вчинення підозрюваним відповідного кримінального правопорушення він намагався вплинути на свідків в даному провадженні або перешкоджав кримінальному провадженню іншим чином. По-третє, факт залишення підозрюваним місця служби задокументований відповідними письмовими доказами, в тому числі матеріалами службового розслідування військової частини, тому показання свідків в такій категорії справ не є визначальними, а, отже, і ризик впливу на таких свідків несуттєвий для даного кримінального провадження. Також військовослужбовці, які продовжують військову службу і можуть бути потенційними свідками у провадженні, фактично не мають змоги контактувати з підозрюваним, який перебуває поза службою.
При цьому, прокурором доведено необхідність застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою для запобігання встановленим під час розгляду клопотання ризикам, враховуючи, що останній протягом тривалого часу ухилявся від військової служби в умовах воєнного стану. Також сторонами кримінального провадження не надано слідчому судді відомостей, які б свідчили про неможливість утримання підозрюваного під вартою.
Крім того, слідчий суддя враховує, що відповідно до положень ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 407 КК України, за наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього кодексу, застосовується виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Крім того, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, наявність декількох передбачених ст. 177 КПК ризиків, обставини кримінального правопорушення (в умовах воєнного стану), особу підозрюваного, слідчий суддя вважає доцільним не визначати розмір застави відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК України.
Вказане є підставою для задоволення клопотання.
Керуючись стст. 176-178,182,183,193-194,196-197,309,372 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного у кримінальному провадженні №62023150010001745 від 21.12.2023 за ч. 5 ст. 407 КК України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, з моменту фактичного затримання на строк з 31.08.2025 до 07.09.2025 включно без визначення розміру застави.
Копію ухвали вручити підозрюваному, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Строк дії ухвали - до 07.09.2025 включно.
Слідчий суддя ОСОБА_1