Справа № 487/6189/25
Провадження № 1-кс/487/3883/25
27 серпня 2025 року Слідчий суддя Заводського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду Заводського району м. Миколаєва клопотання прокурора Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12025152030001141 від 20.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, про арешт майна,-
Прокурор Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12025152030001141 від 20.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, звернулася до слідчого судді з клопотанням, в якому просила накласти арешт на автомобіль марки Renault Megane, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер ТЗ: НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на праві власності належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), та на момент ДТП фактично перебував у користуванні водія ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), та виявлений та вилучений в ході проведення огляду місця ДТП, з позбавленням права на його відчуження, розпорядження та користування ним.
У клопотанні прокурор посилалася на те, що автомобіль має значення речового доказу по кримінальному провадженню, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, а у разі повернення даного транспортного засобу його власнику, існує реальна загроза зміни або знищення слідів кримінального правопорушення як навмисно, так і з необережності.
Крім того, враховуючи те, що під час подальшої експлуатації та користуванні даним транспортним засобом до завершення проведення необхідних слідчих дій у кримінальному провадженні він може зазнати конструктивних змін, унаслідок капітального та поточного ремонтів в ході обслуговування, в тому числі пов'язаних з амортизаційним зносом частин, вузлів та агрегатів транспортного засобу внаслідок його звичайної експлуатації, що може негативно відбитися на ході та результатах слідства.
А за такого, з метою збереження транспортного засобу як речового доказу, прокурор звернулася до слідчого судді з клопотанням про арешт майна.
В судовому засіданні прокурор не була присутньою, надала заяву, в якій просила клопотання розглянути за її відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання розглянуто без участі власника майна.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СВ Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області перебуває кримінальне провадження № 12025152030001141 від 20.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що 20.08.2025 приблизно о 12:15 годині, на автошляху "Т-1507" в районі СВТ "Сади-3" в межах міста Миколаєва, Миколаївської області, сталась дорожньо-транспортна пригода (зіткнення двох транспортних засобів), за участю автомобіля марки ЗАЗ-Daewoo Т13110, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та автомобіля марки Renault Megane, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
20.08.2025 слідчим проведено огляд місця дорожньо-транспортної пригоди, оглянутий та вилучений транспортний засіб - марки Renault Megane, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Відповідно до даних реєстраційної карти транспортного засобу власником автомобіля марки Renault Megane, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , є ОСОБА_4 .
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. При цьому, на відміну від інших правових підстав, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт з метою забезпечення речових доказів не вимагає повідомлення про підозру у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
В якості підстав, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна, у клопотанні зазначено, що вищезазначене майно є речовими доказами у розумінні ст. 98 КПК України, яке підтверджує певні факти та обставини, що мають значення для цього кримінального провадження, у зв'язку із чим необхідно накласти арешт на вилучене майно.
Постановою слідчого вищевказаний транспортний засіб визнаний речовим доказом.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно зі ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину і достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Слідчий суддя погоджується з доводами прокурора, що вилучене майно є речовим доказом у кримінальному провадженні № 12025152030001141 від 20.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, оскільки містить на собі сліди кримінального правопорушення, що підтверджуються протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди; підлягає подальшому експертному дослідженню.
Беручи до уваги, що існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вказане майно є доказом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, а також необхідність проведення низки процесуальних дій для встановлення обставин, які підлягають доказуванню відповідно до ст. 91 КПК України, чому і має сприяти застосування таких заходів, слідчий суддя вважає, що накладення арешту є необхідним, а тому клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів.
Керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, -
Клопотання прокурора задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль марки Renault Megane, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер ТЗ: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), та на момент ДТП фактично перебував у користуванні водія ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), із забороною розпоряджатися цим майном.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1