Справа № 944/2778/25
Провадження №3/944/1701/25
12.08.2025 рокум.Яворів
Суддя Яворівського районного суду Львівської області Поворозник Д.Б., розглянувши матеріали, які надійшли з Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 , українку, громадянку України, податкова адреса платника податків: АДРЕСА_1 , керівника КП ЛОР «Центральна районна аптека № 66»
за ч. 1 ст. 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
З протоколу про адміністратвине правопорушення від 21 травня 2025 року вбачається, що під час проведення перевірки КП ЛОР «Центральна районна аптека № 66» встановлено, що ОСОБА_1 , будучи керівником КП ЛОР «Центральна районна аптека № 66», порушила вимоги пункту 57.1 статті 57 пункту 50.1 статті 50, статті 50 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, в частині порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не прибула, хоч про розгляд справи повідомлялася за адресою, вказаною у протоколі про адміністративне правопорушення, шляхом надсилання конверту з рекомендованим повідомленням, який повернувся з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Також ОСОБА_1 не повідомила про причини неявки, не подала клопотань про відкладення розгляду справи.
Відповідно до норм ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Також ч. 2 ст. 268 КУпАП не встановлено обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.
Зважаючи на викладене вище, суддя вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
Частиною 1 ст. 163-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до акту про результати камеральної перевірки щодо порушення КП ЛОР «Центральна районна аптека № 66» правил (термінів) сплати ( перерахування) податків, платежів, зборів №22221/13-01-04-06/1974075 від 21 травня 2025 року КП ЛОР «Центральна районна аптека № 66», в порушення пункту пункту 57.1 статті 57 пункту 50.1 статті 50, статті 50 Податкового кодексу України порушено терміни сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств.
Відповідно до ч.1,4 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.
Відповідно до ст. 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Відповідно до п.п.50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу або при визначенні бази оподаткування відповідно до підпункту 141.9-1.3 пункту 141.9-1 статті 141 цього Кодексу у разі здійснення контрольованих операцій, якщо їх умови не відповідають принципу "витягнутої руки" у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
За правилами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Частиною 1 ст. 163-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Дослідивши матеріали справи, суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення повністю підтверджується доказами, наявними у справі, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ГУ ЛВ № 007313 від 21 травня 2025 року; актом результатів камеральної перевірки №22221/13-01-04-06/1974075 від 21 травня 2025; іншими матеріалами, які містяться в матеріалах справи.
Беручи до уваги викладене, суддя дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.
При визначенні виду і міри адміністративного стягнення суддя відповідно до ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, відсутність обставин, які обтяжують та пом'якшують відповідальність.
В зв'язку з тим, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, вважаю, враховуючи особу порушника, характер вчиненого та матеріали справи про адміністративне правопорушення, що до неї слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.
Згідно із ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п'ять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору в дохід держави.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня винесення.
Суддя Д.Б. Поворозник