Ухвала від 01.09.2025 по справі 442/6619/25

Справа № 442/6619/25

Провадження № 2/442/2038/2025

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"01" вересня 2025 р. м. Дрогобич

Головуюча - суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області - Курус Р.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИЛА:

29.08.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача, в якому просить визнати відповідача такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою - АДРЕСА_1 .

Ознайомившись із матеріалами позову, доходжу висновку про необхідність залишення позову без руху через наявність недоліків.

Так, згідно з ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За нормою статті 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Частиною 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Слід зауважити, що практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року, «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року, «Мельник проти України» від 28.03.2006 року.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, у своїй позовній заяві позивачем зазначено, що він є власником житла - будинку АДРЕСА_1 , де зареєстрована відповідачка, проте, вказані обставини не підтверджені жодним чином, відомості про належність житла позову - відсутні.

Разом з тим, до матеріалів позову позивачем надано копію будинкової книги, акт обстеження №474 від 11.08.2025 та витяг про зареєстрованих осіб в житловому будинку АДРЕСА_1 , а не в будинку АДРЕСА_1 .

Крім цього, суддею з дотриманням вимог ст.. 187 ЦПК України, отримано відповідь на запит щодо встановлення місця реєстрації відповідачки, з якої встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є зареєстрованою в АДРЕСА_1 , а не в будинку АДРЕСА_1 .

За таких обставин, виклад позовних вимог та самі позовні вимоги є незрозумілими і потребують уточнення.

В той же час, у позові не зазначено про існування доказів, які б підтверджували, що між сторонами існує спір.

На даний час існує позасудовий порядок зняття особи з реєстрації місця проживання власником нерухомого майна без участі особи, яку знімають з реєстрації місця проживання.

Позивачем не надано доказів того, що останній, як власник житла звертався у Центр надання адміністративних послуг у місті Дрогобичі з заявою про зняття особи з реєстрації місця проживання і йому в цьому було відмовлено.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

В порушення зазначеного, в позовній заяві не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача та відповідача.

Крім того, в порушення п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивачем у позовній заяві не зазначено у кого знаходяться оригінали письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви.

Всупереч п. 7 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві не зазначено відомості про вжиття заходів забезпечення позову чи доказів до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Вимогами ч. 1 ст. 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Частиною 2 зазначеної статті закріплено обов'язок суду та учасників судового процесу керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Отже, завданнями судочинства мають керуватися не лише суд, а й сторони.

Частиною 1 статті 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Отже, з наведених норм вбачається, що позивач, звертаючись до суду з відповідною позовною заявою, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, зобов'язаний оформити таку у відповідності до вимог цивільного-процесуального кодексу, що сприятиме її своєчасному розгляду і вирішенню.

При таких обставинах дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для її усунення. Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

При цьому враховую правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2019 (провадження № 11-490сап19), згідно з яким відкриття провадження у справі за заявою, яка не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства, є свідченням надання заявнику привілеїв, не передбачених законом.

Керуючись ст. ст. 175-177, 185 ЦПК України, суддя

УХВАЛИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - залишити без руху.

Повідомити ОСОБА_1 про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви в п'ятиденний строк з дня вручення позивачу копії ухвали.

Роз'яснити позивачу, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та йому повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча-суддя Курус Р.І.

Попередній документ
129856277
Наступний документ
129856279
Інформація про рішення:
№ рішення: 129856278
№ справи: 442/6619/25
Дата рішення: 01.09.2025
Дата публікації: 03.09.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них; про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто: рішення набрало законної сили (15.09.2025)
Дата надходження: 29.08.2025
Предмет позову: про визнання особи такою,що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації
Учасники справи:
головуючий суддя:
КУРУС РУСЛАНА ІВАНІВНА
суддя-доповідач:
КУРУС РУСЛАНА ІВАНІВНА
відповідач:
Гайдук Катерина Мирославівна
позивач:
Гайдук Микола Павлович