Справа № 442/6661/25
Провадження № 2-о/442/492/2025
"01" вересня 2025 р. м. Дрогобич
Головуюча - суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області - Курус Р.І., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Радович Богдан Романович, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, за участю заінтересованої особи - Городоцької державної нотаріальної контори, -
01.09.2025 заявник через свого представника - адвоката Радовича Б.Р. через систему "Електронний суд" звернувся до суду з заявою, в якій просить встановити факт належності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , правовстановлюючого документу - державного акту на право власності на землю, виданого на підставі розпорядження голови Городоцької державної адміністрації 22.03.2002 за №622 ОСОБА_2 , в якому неправильно зазначено по батькові матері.
01.09.2025 суддею отримано відповідь на запит з Єдиного державного демографічного реєстру щодо встановлення місця реєстрації заявника.
Вирішуючи питання про відкриття провадження суддею встановлені обставини, які свідчать про невідповідність заяви вимогам цивільно-процесуального кодексу, виходячи з наступного.
Порядок звернення до суду з позовною заявою урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання заяви має відбуватись з дотриманням певних умов, які передбачені, зокрема, в статті 175, 177, 297 ЦПК України.
Наслідком недотримання зазначених умов є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо цей недолік не буде усунуто у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві (стаття 185 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
У пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» звертається увага судів на те, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» передбачено, що вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим конкретною статтею про зміст заяви. Якщо в заяві не зазначено з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.
Згідно ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
За правилами п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Відповідно до статті 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини.
Згідно з пунктом 5 частини 3 статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
З системного аналізу наведених норм вбачається, що суди встановлюють юридичні факти тільки у разі, коли особою вчинено всі можливі заходи по отриманню необхідних документів.
І тільки у разі наявності об'єктивних причин, які не залежать від волі особи, що обумовлюють неможливість отримання документу на підтвердження юридичного факту, такий факт може встановити суд у порядку окремого провадження.
В даному ж випадку заявником зазначено проте, що містяться розбіжності в свідоцтві про смерть матері та виданому на її ім'я державному акті на право приватної власності на земельну ділянку щодо по - батькові матері, у зв'язку з чим нотаріус відмовляє в оформленні спадщини після смерті матері
Однак, матеріали заяви не містять обґрунтувань щодо вчинення заявником будь-яких дій на виправлення зазначених розбіжностей, зокрема, в державному акті на право приватної власності на земельну ділянку. Письмова відмова органу, який видав державний акт, відсутня.
Також, визначаючи заінтересовану особу, заявник зазначає Городоцької державної нотаріальної контори.
До заінтересованих осіб належать особи, які беруть участь у справі та мають у ній юридичну заінтересованість. Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв'язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права та обов'язки. Участь у справі цих осіб зумовлюється тим, що із установленням окремих обставин заявник може реалізувати свої права у правовідносинах, у яких беруть участь і заінтересовані особи. Для цих осіб характерним є те, що їхні суб'єктивні права та обов'язки мають юридичний зв'язок із суб'єктивними правами і обов'язками заявників.
В даному випадку, зі змісту заяви вбачається, що встановлення вказаного факту необхідно для прийняття спадщини після смерті матері. Таким чином, заявником не обґрунтовано, яким чином встановлений факт може вплинути на заінтересованість державної нотаріальної контори.
Суд звертає увагу позивача на доцільності уточнення кола учасників справи та процесуального статусу вже залучених до участі у справі, оскільки у справах, що стосуються встановлення факту належності правовстановлюючого документа, якщо від встановлення такого факту залежить отримання свідоцтва про право на спадщину, відповідачами можуть бути спадкоємці, які прийняли спадщину чи претендують на її прийняття в межах черговості (за наявності), або територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Крім того згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у справах, що стосуються спадкування нотаріуси не є заінтересованими особами і не повинні залучатися до участі у справі.
Разом з тим, заявником, в додатках до заяви долучено копії рішення виконавчого комітету Комарнівської міської ради Львівського району Львівської області за №180 від 20.11.2024 та висновок опікунської ради щодо призначення опікуном ОСОБА_3 над ОСОБА_4 .
Однак жодних обґрунтувань щодо обставин, які б підтверджували зазначені докази і яке відношення вони мають до особи ОСОБА_1 , заява не містить.
Частинами 1, 2 ст. 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вимогами ч. 1 ст. 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту, зокрема, прав та інтересів фізичних осіб. Частиною 2 зазначеної статті закріплено обов'язок суду та учасників судового процесу керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Отже, завданнями судочинства мають керуватися не лише суд, а й сторони.
Таким чином, з наведених норм вбачається, що заявник, звертаючись до суду з відповідною заявою, з метою ефективного захисту своїх законних інтересів, зобов'язаний оформити таку у відповідності до вимог цивільного-процесуального кодексу, що сприятиме її своєчасному розгляду і вирішенню.
При цьому враховую правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2019 (провадження № 11-490сап19), згідно з яким відкриття провадження у справі за заявою, яка не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства, є свідченням надання заявнику привілеїв, не передбачених законом.
За таких обставин дану заяву необхідно залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 294 ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Радович Богдан Романович, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, за участю заінтересованої особи - Городоцької державної нотаріальної контори - залишити без руху.
Запропонувати заявнику у п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
Роз'яснити заявнику, що інакше заява буде вважатися неподаною та повернута їй.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Головуюча-суддя Курус Р.І.