Справа № 554/10519/25 Номер провадження 11-сс/814/603/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
21 серпня 2025 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Полтава від 21 липня 2025 року,
Цією ухвалою повернуто скаргу адвоката ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 , на бездіяльність уповноваженої особи ТУ ДБР у м. Полтава щодо невнесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Постановлене рішення слідчий суддя мотивував тим, що фактично ОСОБА_6 оскаржується бездіяльність Четвертого слідчого відділу (з дислокацією в м. Суми) ТУ ДБР у м. Полтава, який знаходиться не в межах юридсикції Шевченківського районного суду м. Полтава, а тому скарга не підлягає розгляду в цьому суді та має бути подана до суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться вказаний орган досудового розслідування, а саме до Зарічного районного суду м. Суми.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 , просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Полтава від 21 липня 2025 року та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Свої вимоги мотивує тим, що слідчий суддя дійшов безпідставного висновку про повернення скарги, яка була подана з дотриманням правил підсудності, не врахував те, що: в ній оскаржувалась не зазначена в оскаржуваній ухвалі бездіяльність слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією в м. Суми) ТУ ДБР у м. Полтава, а бездіяльність уповноваженої особи (слідчого) ТУ ДБР у м. Полтава щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідних відомостей за заявою ОСОБА_7 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.365, ч.2 ст.366, ч.2 ст.370, ч.2 ст.372, ч.2 ст.384, ч.2 ст.387 КК України, від 21 травня 2025 року, яку було подано саме до ТУ ДБР у м. Полтава та отримано цим органом досудового розслідування.
Учасники провадження були належним чином повідомлені про місце, дату, час апеляційного розгляду й водночас прокурор, заявник і його представник заявили клопотання про здійснення апеляційного розгляду за їх відсутності.
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ заслухала суддю-доповідача, перевірила матеріали провадження, обговорила доводи апеляційної скарги та дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Статтею 370 КПК України регламентовано, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Цим вимогам оскаржувана ухвала не відповідає.
За п.2 ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Згідно з п.3 ч.1 ст.409 КПК України підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Приписами ч.1 ст.412 КПК України визначено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Окремою ж формою судової діяльності є судовий контроль за додержанням законів органами дізнання, досудового слідства та прокурором, який реалізує слідчий суддя. Зміст і характер такої діяльності щодо судового контролю в рамках кримінального процесу пов'язаний передусім із необхідністю забезпечення прав і свобод людини на стадії досудового розслідування кримінального провадження.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст.169 КПК України, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Пунктом 2 ч.2 ст.304 КПК України передбачено, що скарга повертається, якщо скарга не підлягає розгляду в цьому суді.
Із системного тлумачення положень ч.7 ст.100, ч.2 ст.132, ч.1 ст.184, ч.1 ст.192, ч.2 ст.199, ч.1 ст.201, ч.3 ст.244, ч.10 ст.290 КПК України, за змістом яких законодавець зазначає, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, враховуючи положення ч.6 ст.9 КПК України, вбачається, що скарга на бездіяльність слідчого повинна розглядатись слідчим суддею місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, бездіяльність уповноваженої особи якого оскаржується.
За змістом скарги та доданих до неї матеріалів заява ОСОБА_7 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.365, ч.2 ст.366, ч.2 ст.370, ч.2 ст.372, ч.2 ст.384, ч.2 ст.387 КК України, від 21 травня 2025 року адресувалась і подавалась до ТУ ДБР у м. Полтава.
Затим представник ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 , звернулась до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Полтава зі скаргою, в якій оскаржувала бездіяльність уповноваженої особи (слідчого) ТУ ДБР у м. Полтава щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідних відомостей за вказаною вище заявою про кримінальні правопорушення від 21 травня 2025 року.
Таким чином, адвокат ОСОБА_6 правильно подала скаргу в порядку ст.303 КПК України до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Полтава, так як у межах територіальної юрисдикції цього суду знаходиться орган досудового розслідування, бездіяльність уповноваженої особи якого оскаржується представником заявника.
При цьому, мотиви слідчого судді щодо поверення скарги не ґрунтуються на матеріалах провадження, оскільки адвокат ОСОБА_6 у скарзі не зазначала про оскарження нею бездіяльності уповноваженої особи Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Суми) ТУ ДБР у м. Полтава, а надання відповіді уповноваженою особою Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Суми) ТУ ДБР у м. Полтава не давало підстав слідчому судді для наведеного в оскаржуваній ухвалі висновку, оскільки не змінює зміст скарги та зазначені в ній відомості щодо оскаржуваної бездіяльності.
Також матеріали провадження не містять даних про те, що згадана вище заява про вчинення кримінальних правопорушень адресувалась чи подалась до Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Суми) ТУ ДБР у м. Полтава заявником або його представником.
Водночас питання щодо наявності чи відсутності в діях уповноваженої особи ТУ ДБР у м. Полтава оскаржуваного виду бездіяльності є предметом розгляду скарги по суті, а не під час вирішення питання щодо її прийнятності до розгляду.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов помилкового й безпідставного висновку щодо повернення скарги з підстави, передбаченої п.2 ч.2 ст.304 КПК України.
Допущені слідчим суддею порушення вимог кримінального процесуального закону є істотними, оскільки перешкодили слідчому судді постановити законне та обґрунтоване судове рішення, що відповідно до п.3 ч.1 ст.409 КПК України є підставою для його скасування.
Ураховуючи викладені вище обставини й те, що слідчим суддею розгляд скарги по суті не здійснювався, питання щодо наявності чи відсутності оскаржуваної бездіяльності слідчого не вирішувалось, ухвалу слідчого судді належить скасувати та постановити нову ухвалу про призначення нового розгляду в суді першої інстанції, під час якого необхідно врахувати наведене вище, перевірити доводи представника заявника та постановити судове рішення, що відповідало би вимогам закону.
Отже, апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 , задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Полтава від 21 липня 2025 року про повернення скарги скасувати та постановити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4