Житомирський апеляційний суд
Справа №274/1360/25 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-кп/4805/591/25
Категорія ст.537 КПК України Доповідач ОСОБА_2
27 серпня 2025 року колегія суддів Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю
секретаря: ОСОБА_5
захисника: ОСОБА_6
прокурора: ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_8 на ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 19 березня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_8 про заміну йому покарання у виді довічного позбавлення волі на позбавлення волі на певний строк,
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 19 березня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання про заміну покарання у виді довічного позбавлення волі засудженому ОСОБА_8 на позбавлення волі на певний строк.
Своє рішення суд обґрунтував тим, що засуджений ОСОБА_8 хоча і відбув більше ніж п'ятнадцять років призначеного судом покарання, проте, за цей строк засуджений характеризувався негативно, мав ряд стягнень, в тому числі з поміщенням до карцеру, має не зняте та не погашене стягнення; не працює та наміру працювати не виявляє, періодично залучається та бере участь у роботах з благоустрою установи і прилеглих до неї територій, а також поліпшення житлово-побутових умов засуджених або допоміжних робіт із забезпечення установи продовольством, приймав участь у проведення ремонтних робіт в камері, в якій проживає.
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою задовольнити його клопотання про заміну покарання у виді довічного позбавлення волі.
Стверджує, що всі порушення погашені у законному порядку.
Зазначає, що він займається суспільно корисною працею з 1999 року по теперішній час.
Наголошує на тому, що існують всі законні підстави для заміни йому покарання з довічного позбавлення волі на позбавлення волі на певний строк.
ОСОБА_8 був повідомлений про судовий розгляд під розписку, клопотання про бажання прийняти участь у судовому розгляді не заявляв, а тому відповідно до вимог ч.5 ст. 539, ч.4 ст. 405 КПК України, зважаючи, що він вказав, що не бажає приймати участь в суді, його участь не є обов'язково, а його інтереси представляє захисник апеляційний суд вважає можливим розгляд апеляційної скарги проводити у його відсутність.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, який підтримав апеляційну скаргу, заперечення прокурора на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали провадження відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 3 частини першої ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким.
Статтею ст.82 КК України визначено, що невідбута частина покарання у виді обмеження, позбавлення волі або покарання у виді довічного позбавлення волі можуть бути замінені судом більш м'яким покаранням, строк якого обчислюється з дня заміни невідбутої частини покарання або покарання у виді довічного позбавлення волі більш м'яким. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком.
Частиною 3 встановлено, що заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
Згідно роз'яснень, що містяться в постанові Пленуму ВСУ № 2 від 26.04.2002 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можлива лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому, головною умовою прийняття рішення є доведеність того, що він став на шлях виправлення.
За змістом зазначеної вище статті та роз'яснень, становлення особи на шлях виправлення - це прагнення засудженого до такого виправлення, позитивні зрушення в його поведінці і добросовісне ставлення до праці, які свідчать про сумлінне здійснення процес виправлення, що може ефективно продовжуватись і в умовах відбування більш м'якого покарання.
Висновок про становлення особи на шлях виправлення повинен бути зроблений на підставі всебічного врахування даних про поведінку засудженого за весь період перебування в установі виконання покарання.
Колегія суддів вважає, що зазначених вимог кримінального процесуального законодавства судом першої інстанції при розгляді заяви засудженого ОСОБА_8 про заміну довічного позбавлення волі більш м'яким дотримано.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_8 засуджений 10 грудня 2001 року Запорізьким апеляційним судом зі змінами ухвалою колегії суддів Верховного Суду України від 01 серпня 2002 року за ст. 69, п. п. «а, б, в, г, е, з, і» ст. 93; ч. 2 ст. 17, п.п. «а, б, в, г, е, з, і, и» ст. 93, ч. 3 ст. 142, ч. 2 ст. 86, ч. 1 ст. 89, ст. 70 КК України (в редакції 1960 року) та ч. 2 ст.187, ч. 2 ст.190, ч.1 ст. 358, ч. 1 ст. 89, ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 358, ст. 15, ч. 2 ст.187, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 263, ч. 1 ст. 187, ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 358, ст. 14, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України (в редакції 2001 року) до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Засуджений 21 квітня 2008 року апеляційним судом Тернопільської області за п. «з» ст. 93, ч. 2 ст. 17, п. п. «е», «з» ст. 93 КК України в редакції 1960 року, ч. 1 ст. 263 КК України (в редакції 2001 року) до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
ОСОБА_8 засуджений 31 липня 2009 року апеляційним судом Тернопільської області за ч. 2 ст. 17, п п. «е», «ж», «з» ст. 93 КК України (в редакції 1960 року), ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 194 КК України (в редакції 2001 року), ч. 1, 3 ст. 42 КК України (в редакції 1960 року) до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Засуджений 03 грудня 2010 року Чортківським районним судом Тернопільської області за ч. 1 ст. 115 КК України (в редакції 2001 року), ч. 3 ст. 42 КК України (в редакції 1960 року) до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Засуджений 28 лютого 2012 року Чортківським районним судом Тернопільської області за ст. 17, п. п. «а», «з», «и», «і» ст. 93, ч. 3 ст.42 КК України (в редакції 1960 року) до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 27.12.2017 на підставі ч. 5 ст. 72 КК України засудженому ОСОБА_8 , у строк фактично відбутого покарання за вироком Апеляційного суду Запорізької області від 10.12.2001, зараховано строк попереднього ув'язнення з дня фактичного затримання - 02.08.1999 до дня набрання вироком законної сили - 01.08.2002, із розрахунку 1 день попереднього ув'язнення відповідає 2 дням позбавлення волі.
Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 24.09.2018 на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_8 у строк попереднього ув'язнення за період з: 16.09.2007 по 05.06.2008, 02.03.2009 по 05.09.2009, 26.08.2010 по 23.12.2010, 27.06.2011 по 16.03.2012 з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі (довічного позбавлення волі).
Початок строку відбування покарання - 02.08.1999 року.
Фактично відбутий строк покарання - 30 років 9 місяців 28 днів.
Згідно характеристики засудженого, останній в місцях позбавлення волі знаходиться з 27.08.1999, в ДУ «Бердичівська виправна колонія (№ 70») з 21.04.2022 та відбув вже 30 років 9 місяців 28 днів призначеного судом покарання.
За весь час відбування покарання ОСОБА_8 характеризувався негативно, допустив 19 порушень вимог режиму тримання та був притягнутий до дисциплінарної відповідальності. Більшість стягнень погашені в установленому законом порядку, окрім 1 стягнення від 07.01.2025. Також, за більше два десятка роки у місцях позбавлення волі засудженим отримав лише 2 заохочення, не працює та бажання працювати не висловлює. Спілкується з засудженими різної спрямованості, здебільшого підтримує стосунки із засудженим негативної спрямованості. Залучений до реалізації програм диференційованого виховного впливу. Заходи програми відвідує не системно. Повністю не усвідомлює свою роль у майбутньому та подальшій інтеграції в суспільство. Ризик вчинення засудженим повторного кримінального правопорушення, ймовірної небезпеки для суспільства оцінюється як середній. Індивідуальна програма соціально - виховної роботи з засудженим не виконана. Необхідно продовжити планування заходів з корекції поведінки та покращення засвоєння здобутих навичок. Виявлена потреба у визначенні інших завдань впливу на криміногенну потребу та плануванні відповідних заходів: взяти участь у занятті на тему «Критичні ситуації та способи їх подолання»; взяти участь в індивідуальній бесіді з метою формування навиків подолання критичних ситуацій. За результатами проміжної оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення, проведеної 31.01.2025 з використанням підсистеми «Касандра» Єдиного реєстру засуджених та осіб взятих під варту, має фактори ризику, що впливають на вчинення повторних правопорушень: матеріальне становище, мислення, емоції та поведінка - низький, стосунки у суспільстві - середній. Засуджений не виявляє бажання змінити свою поведінку, не прикладає для цього зусиль та не стає на шлях виправлення.
Згідно висновку щодо ступеня виправлення засудженого до довічного позбавлення волі, засуджений ОСОБА_8 не став на шлях виправлення та не може бути представлений до заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк. Був розглянутий на комісії ДУ «Бердичівська виправна колонія (№70)» по питанням зміни довічного позбавлення волі на позбавлення волі на певний строк, та рішеннями комісії від 06.11.2022 відмовлено в направленні матеріалів до суду, оскільки ОСОБА_8 не став на шлях виправлення. Від участі у підготовці та складенні висновку щодо ступеня виправлення ОСОБА_8 відмовився, подавши лише Індивідуальний план виправлення та ресоціалізації.
Отже, проаналізувавши сукупність вищевказаних даних щодо поведінки засудженого ОСОБА_8 та його ставлення до праці протягом строку відбування покарання, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що зміни в особистості засудженого та його поведінці не досягнули того рівня серйозності та тривалості, щоб вважати їх такими, що свідчать про те, що засуджений став на шлях виправлення.
Відповідно до висновку щодо ступеня виправлення засудженого ОСОБА_8 по критерію оцінки виправлення засудженого, ставлення до скоєного кримінального правопорушення 1 бал, суспільного життя 1 бал, до режиму відбування покарання та до праці оцінено в 0 (нуль) балів.
Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінено як середній та результати реалізації заходів 0 балів.(а.с.20-23)
Що стосується доводів засудженого про те, що він має всі законні підстави для заміни йому покарання з довічного позбавлення волі на певний строк є помилковими, оскільки наведені вище обставини в сукупності з іншими обставинами, які належним чином оцінені судом першої інстанції, на переконання колегії суддів свідчать про те, що засуджений ОСОБА_8 не довів своєю сумлінною поведінкою, що став на шлях виправлення.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування за доводами апеляційної скарги засудженого відсутні.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405 407, 418 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 19 березня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_8 про заміну йому покарання у виді довічного позбавлення волі на позбавлення волі на певний строк - без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: