Справа № 761/4720/25
Провадження № 2/761/5096/2025
(заочне)
10 квітня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Аббасової Н.В.,
за участю секретаря судового засідання - Сухини А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Вусо» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої в результаті ДТП,
В лютому 2025 року ПрАТ «СК «Вусо» (далі по тексту - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач) про відшкодування шкоди завданої в результаті ДТП, у якому просив суд стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 49 275,19 грн та витрати по оплаті судового збору у розмірі 3 028,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.03.2024 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Volkswagen Polo д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіля Honda НR-V д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.
Станом на момент ДТП, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Honda НR-V д.н.з. НОМЕР_2 була застрахована в ПрАТ «СК «Вусо».
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 14.05.2024 у справі №761/12214/24 відповідача визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст 122-4, 124, 126 КУпАП.
Позивач виплатив потерпілій особі страхове відшкодування у розмірі 49 275,19 грн.
Позивач зазначає, що під час ДТП відповідач самовільно залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, а також керував транспортним засобом без права на керування, тому після виплати страхового відшкодування у позивача виникло право подати регресний позов до відповідача на фактично виплачену суму страхового відшкодування.
На підставі зазначеного позивач просив про задоволення позову.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.02.2025 матеріали позовної заяви передано на розгляд судді Аббасовій Н.В.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 06.02.2025 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
12.03.2025 від представника позивача Звензик В.В. надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.
Позивач в судове засідання свого представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов не подав, поштове повідомлення, яке направлялось судом на його адресу, повернулось до суду неврученими з поштовою відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
У Постанові від 14.08.2020 у справі №904/2584/19 Верховний Суд зробив висновок, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Відповідно до положень частин 1, 2 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов'язки сторін та те, що позивач не висловлював заперечень щодо заочного розгляду справи, суд, на підставі частин 1, 2 ст. 280 ЦПК України, та відповідно до положень ст. 281 ЦПК України, ухвалив про заочний розгляд справи.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та їх правовідносини.
16.03.2024 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Volkswagen Polo д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіля Honda НR-V д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 14.05.2024 у справі №761/12214/24 відповідача визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст 122-4, 124, 126 КУпАП.
Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, вина відповідача у вчиненні ДТП та обставини даного ДТП, не потребують доказування.
Встановлено, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Honda НR-V д.н.з. НОМЕР_2 була застрахована в ПАТ «СК «Вусо» згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №213754872 від 18.03.2023.
20.03.2024 потерпіла особа звернулась до ПАТ «СК «Вусо» із заявою про виплату страхового відшкодування.
29.03.2024 між ПАТ «СК «Вусо» та особою, яка має право на отримання відшкодування було узгоджено розмір страхового відшкодування у сумі 49 275,19 грн, що підтверджується копією договору про погодження розміру та умов здійснення страхового відшкодування.
08.04.2024 позивач виплатив потерпілій особі страхове відшкодування у розмірі 49 275,19 грн, що підтверджується копією страхового акту №2353808-1 від 08.04.2024 та копією платіжної інструкції №21155 від 08.04.2024.
Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частиною 2 ст. 1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно з ч.1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно пунктів б), в) ст. 38.1.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин - №1961-ІV від 01.01.2004) страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії; якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).
Відповідно до частин 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Позивач виконав свої зобов'язання за договором обов'язково страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши потерпілій особі відшкодування збитків, завданих в результаті ДТП, яка відбулась 16.03.2024.
Як вбачається зі змісту постанови суду від 14.05.2024, якою відповідача було визнано винним у вчиненні ДТП, яке відбулось 16.03.2024, ОСОБА_1 самовільно залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, а також керував автомобілем, будучи особою, позбавленою права керування транспортним засобом.
Таким чином, з урахуванням положень чинного законодавства, після виплати страхового відшкодування, що відбулось 08.04.2024, у позивача виникло право вимоги до відповідача, як винної у ДТП особи, на відшкодування завданої шкоди у розмірі 49 275,19 грн.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню.
З урахуванням задоволення позову, у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України, суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн.
Керуючись статтями 22, 993, 1166, 1187, 1191 ЦК України, статтями 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 289, 352, 354 ЦПК України, суд -
Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Вусо» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої в результаті ДТП, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Вусо» суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 49 275,19 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Вусо» судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Вусо», код ЄДРПОУ: 31650052, місцезнаходження за адресою: 03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, буд. 31;
відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя