Справа № 761/23201/25
Провадження №1-кп/761/3457/2025
Іменем України
26 червня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 120 241 001 000 045 95 від 22.11.2024, у якому
гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Чита Російської Федерації громадянин Російської Федерації, росіянин, з середньою технічною освітою, пенсіонер, вдівець, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимий,
обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_6 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України, за нижченаведених обставин.
ОСОБА_6 22.11.202, приблизно о 10 год. 50 хв., керуючи технічно справним автомобілем «Volkswagen Caddy» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався у місті Києві у крайній лівій смузі руху по вул. Данила Щербаківського зі сторони вул. Вовчогірської у напрямку вул. Ружинської та наближався до нерегульованого пішохідного переходу, який розташований на перехресті вул. Д. Щербаківського та вул. Голди Меїр у місті Києві.
У цей час, у сусідній правій смузі руху попутного напрямку, перед нерегульованим пішохідним переходом почав знижувати швидкість та зупинився автомобіль «Scania P380» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_7 , який надавав дорогу пішоходу ОСОБА_4 , яка переходила проїзну частину по вказаному нерегульованому пішохідному переходу, рухаючись з права наліво відносно напрямку руху вказаних транспортних засобів.
Водій ОСОБА_6 , грубо порушуючи вимоги п.п. 2.3 «б», 18.4 Правил дорожнього руху, невірно оцінив дорожню обстановку, проявив неуважність, не відреагував на зниження швидкості та зупинку транспортного засобу «Scania P380», реєстраційний номер НОМЕР_2 , перед нерегульованим пішохідним переходом у сусідній смузі, у свою чергу не знизив швидкість та не зупинився перед пішохідним переходом та не переконавшись у відсутності пішоходів та продовживши рух керованого ним автомобіля «Volkswagen Caddy», реєстраційний номер НОМЕР_1 , виїхав на нерегульований пішохідний перехід та передньою лівою частиною автомобіля допустив наїзд на пішохода ОСОБА_4 .
ОСОБА_6 , внаслідок проявленої злочинної необережності та порушення правил безпеки дорожнього руху, визначених ПДР України, у результаті наїзду керованого ним автомобіля потерпілій ОСОБА_4 заподіяно тілесні ушкодження у виді закритої травми грудної клітки та живота: перелому бокової маси крижа ліворуч, перелом лонної кістки ліворуч (зі зміщенням уламків), перелом сідничної кістки ліворуч (зі зміщенням уламків), розрив в нижній третині сечового міхура по передній стінці (довжиною 4-5 см)), які відноситься до тяжких тілесних ушкоджень.
Таким чином, ОСОБА_6 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілій тяжке тілесне ушкодження.
Угода про визнання винуватості між прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_6 укладена 29.05.2025.
Відповідно до укладеної угоди обвинувачений ОСОБА_6 повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні, щиросердечно розкаявся.
Сторони узгодили покарання ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 286 КК у виді чотирьох років позбавлення волі та звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК без позбавленням права керувати транспортними засобами.
У підготовчому судовому засіданні прокурор та обвинувачений підтримали угоду про визнання винуватості та просили її затвердити.
Потерпіла ОСОБА_4 не заперечувала проти затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 також просив затвердити угоду про визнання винуватості.
Враховуючи вищенаведене та розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до ст. 468 КПК у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.
Частиною 4 статті 469 КПК угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК, відповідно до ст. 12 КК відноситься до тяжких злочинів.
Під час перевірки угоди встановлено її відповідність вимогам ст. 470-473 КПК.
Обвинувачений у підготовчому судовому засіданні беззастережно визнав свою винуватість у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення, йому роз'яснено наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК, наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК.
Так, під час підготовчого судового засідання ОСОБА_6 стверджував, що повністю розуміє свої права та зміст обвинувачення, щодо якого він визнав себе повністю винуватим, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК.
Крім того, ОСОБА_6 підтвердив, що вищезазначена угода про визнання його винуватості укладена ним з прокурором добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз, не є наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим та призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання за ч. 2 ст. 286 КК.
Цивільний позов не заявлено. Запобіжний захід до обвинуваченого не обирався.
Під час досудового розслідування понесені процесуальні витрати за проведення експертиз № СЕ-19/111-25/29781-ІТ - 3119,90 грн., СЕ-19/111-24/69893-ІТ - 3183,60 грн., які підлягають стягненню з обвинуваченого.
Також підлягає скасуванню арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09.12.2024 (справа № 761/44522/24).
Питання про речовий доказ вирішити у порядку ст. 100 КПК.
На підставі викладеного, керуючись ст. 314, 374-376, 394, 395, 474, 475 КПК України, суд
Угоду про визнання винуватості від 29.05.2025, укладену між прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 120 241 001 000 045 95 від 22.11.2024, затвердити.
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 2 (два) роки не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього відповідно до ст. 76 КК України обов'язки - періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз у загальній сумі 6303 грн. 50 коп.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09.12.2024 (справа № 761/44522/24) на автомобіль «Volkswagen», реєстраційний номер НОМЕР_1 , скасувати.
Речовий доказ - автомобіль «Volkswagen», реєстраційний номер НОМЕР_1 , повернути власнику ОСОБА_6 .
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва упродовж тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1