Справа № 758/2934/25
Категорія 67
24 липня 2025 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Войтенко Т. В.,
за участю секретаря судового засідання - Вигівська В. В.,
представника позивача - Кравченко Т.А.,
третьої особи - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Подільської районної в місті Києві державної адміністрації до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_1 про відібрання дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 від батьків без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на їх утримання, -
Позивач Подільська районна в місті Києві державна адміністрація звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відібрання дітей від матері та батька без позбавлення їх батьківських прав та стягнення аліментів на їх утримання.
В обґрунтування позову позивач зазначав, що на території Подільського району м.Києва за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована та проживає ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка має на утриманні двох малолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до наказу Служби у справах дітей та сім'ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 27.01.2025 №16-П діти перебувають на обліку Служби, як такі, що опинились у складних життєвих обставинах, а саме: проживають в сім'ї, де батьки ухиляються від виконання батьківських обов'язків. Відповідно до свідоцтв про народження матір'ю дітей є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
У позовній заяві зазначають, що 09.01.2025 до Служби надійшов лист від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Правди 31-А» про те, що співвласники будинку та сусіди мешканців квартири АДРЕСА_3 , власниками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , вкрай стурбовані способом життя родини та можливій загрозі здоров'ю двох малолітніх дітей - дівчинки 4 років та хлопчика, немовляти 2-х місяців, що знаходяться на вихованні у сім'ї.
Мешканці будинку припускають, що малолітні діти через аморальний спосіб життя дорослих знаходяться у постійній небезпеці, про що свідчать постійні тривалі крики, плач, сварки та звуки бійки протягом доби, у нічний час та неналежний догляд за ними. За спостереженнями сусідів мешканці зазначеної квартири ведуть аморальний спосіб життя, вживають алкогольні та інші заборонені речовини, дуже часто в квартирі збираються сторонні особи, часто шумлять та влаштовують сварки.
Матір дітей схильна до вживання наркотичних речовин. Батько дітей ОСОБА_3 проживає окремо, але дуже часто приходить до родини та влаштовує сварки, бійки, псує двері та підпалює речі. Дітей дуже рідко виводять на прогулянку на свіже повітря та не відвідують сімейного лікаря.
Служба у позовній заяві зазначає, що 24.01.2025 під час проведення районного профілактичного рейду «Діти вулиці» спеціалістом Служби спільно з інспектором сектору ювенальної превенції Подільського УП ГУНП у м. Києві та залученими спеціалістами Служби у справах дітей та сім'ї виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було відвідано адресу проживання родини: АДРЕСА_1 . Під час інспектування матір з малолітніми дітьми була відсутня за адресою проживання. Однак було встановлено, що умови проживання малолітніх дітей незадовільні, в помешканні брудно, розкидані речі, стоїть сморід, квартира потребує ремонту та систематичного прибирання. Для дітей не створені належні умови для повноцінного розвитку: відсутнє дитяче харчування, одяг.
30.01.2025 спеціалістами Служби спільно з інспекторами Подільського УП ГУНП у м.Києві та представником КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2 Подільського району м. Києва» було повторно відвідано адресу проживання родини. Під час відвідування двері квартири ніхто не відчинив. Зі слів чергової по будинку було з'ясовано, що матір з малолітнім ОСОБА_8 зранку пішли з дому, а малолітня ОСОБА_9 тимчасово проживає з бабусею за адресою: АДРЕСА_4 .
Під час проведення обстеження умов проживання малолітньої ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_4 , було встановлено, що дитина проживає в незадовільних умовах з бабусею ОСОБА_7 та її братом ОСОБА_11 , які схильні до зловживання спиртними напоями. У квартирі, де проживає родина, брудно, стоїть сморід, речі розкидані, на кухні брудний посуд та сміття в мішках. У дитини відсутнє облаштоване місце для відпочинку та сну, відсутня постільна білизна. Для виховання та розвитку дитини не створені належні умови. Продукти харчування наявні в обмеженій кількості, відсутнє дитяче харчування та одяг. Дитина перебуває в занедбаному стані: брудна, волосся спутане, від дівчинки відчувається неприємний запах. Зовні дівчинка має ознаки ДЦП, не розмовляє, має затримку психічного розвитку. Під час огляду дитини лікарем були виявлені висипи на тілі. Загалом дівчинка потребує медичного обстеження. Матір близько 2-х тижнів тому залишила доньку на родичів, проживає окремо, матеріально не допомагає. Батько також самоусунувся від виховання дитини. Таким чином, дитину з особливими потребами було залишено на родичів, які не в змозі належним чином доглядати за малолітньою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Служба зазначає, що відповідно до пункту 9 Порядку забезпечення захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2020 N? 585 «Про забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах», спеціалістами Служби спільно із інспекторами Подільського УП ГУНП у м. Києві та представником КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2 Подільського району м. Києва» було проведено оцінку рівня безпеки малолітньої та складено відповідний акт.
Під час проведення оцінки рівня безпеки дитини були виявлені факти загрози життю та здоров'ю малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та прийнято рішення про негайне відібрання дитини від батьків, родичів та поміщення її до медичного закладу КНП «Київська міська дитяча клінічна лікарня №1».
Зважаючи на дані обставини та у зв'язку з виявленням фактів загрози життю та здоров'ю малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , Подільською районної в місті Києві державною адміністрацією було прийняте рішення про відібрання малолітніх дітей від батьків без позбавлення їх батьківських прав. Відповідно до розпорядження Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 31.01.2025 №80 «Про відібрання малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від батьків, без позбавлення батьківських прав» 04.02.2025 малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було відібрано від батьків та поміщено до КНП «Київська міська дитяча клінічна лікарня №1».
У зв'язку з вищевикладеним, Подільська районна в місті Києві державна адміністрація звернулася до суду з даним позовом, у якому просить постановити рішення, яким:
- відібрати малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від батьків ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , без позбавлення батьківських прав;
- передати малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , Органу опіки та піклування Подільської районної в місті Києві державної адміністрації для вирішення подальшої долі дітей;
- стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в твердій грошовій сумі у розмірі 2563 грн., але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з моменту подачі позовної заяви до суду і подовжувати до виповнення повноліття дітей.
Ухвалою судді Подільського районного суду міста Києва від 10 березня 2025р. було відкрите загальне позовне провадження та призначене підготовче судове засідання.
В підготовчому засіданні 16 травня 2025р. представник Служби у справах дітей та сім'ї повідомила про те, що на підставі наказів Служби у справах дітей та сім'ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 7 квітня 2025р. малолітнього ОСОБА_5 та малолітню ОСОБА_12 було передано у сім'ю ОСОБА_1 , яка є бабусею дітей по лінії батька.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 16.05.2025 року в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, було залучено ОСОБА_1 .
У підготовчому судовому засіданні ОСОБА_1 повідомила, що спеціально приїхала з Ізраїля, де постійно проживала зі своїм чоловіком, коли дізналася про таку ситуацію з онуками, аби взяти їх на своє виховання та зайнятися лікуванням ОСОБА_10 . Повідомила суду, що зі своєю невісткою не спілкується, зі свахою - бабусею по лінії матері не спілкуються також, останні зловживає спиртними напоями, невістка - наркотичними засобами. Повідомила суду, що її син ОСОБА_3 з квітня 2025р. перебуває на реабілітації в реабілітаційному центрі в селі Гореничі Київської області, де лікуються від наркозалежності.
В судове засідання 11 червня 2025р. з'явилася відповідачка по справі ОСОБА_2 . Суд вручив їй копію позовної заяви з додатками, відклав розгляд справи для забезпечення права на подачу відзиву на позовну заяву.
16.07.2025 до суду надійшли письмові пояснення ОСОБА_1 . Бабуся дітей повідомила, що останні 8 років вона постійно проживала за кордоном, з невісткою не спілкувалась. Як тільки дізналася, в яких жахливих умовах знаходяться її онуки, звільнилася з роботи і прилетіла в Україну, щоб взяти опіку над дітьми. Зазначила, що на даний час проживає в сім'ї її старшої рідної сестри ОСОБА_13 в селі Пищики Білоцерківського району Київської області. Зазначила, що місцева служба у справах дітей та сім'ї перевірила умови проживання дітей та склала відповідний акт. Відповідно до Акту діти знаходяться в найсприятливіших умовах, де вони отримують любов, турботу, підтримку та необхідні для розвитку ресурси. Зазначила, що має житло в місті Києві. Зазначила, що зайнялася лікуванням онуки ОСОБА_10 , яка має статус дитини з інвалідністю, діагноз церебральний параліч, правобічний геміпарез. Також після обстеження в клінічному закладі з надання психіатричної допомоги психіатрія дитині було встановлено новий діагноз дитячий аутизм, У дитини когнітивне недорозвинення, загальне недорозвинення мовлення 1-го рівня. 4 роки ОСОБА_9 не розмовляє, сама себе не обслуговує, на горщик не ходить, агресивна і дуже налякана. Дитині потрібна постійна реабілітація та медична допомога. Бабуся зазначила, що має громадянство Ізраїлю, має можливість пройти з онукою повне обстеження саме в Ізраїлі, де дитині нададуть повну кваліфіковану медичну допомогу. Значила, що її чоловік ОСОБА_14 повністю підтримує її наміри. Він надав письмове підтвердження, що він дійсно не проти, щоби вона стала опікуном своїх онуків. Зазначила, що саме він підтримує їх фінансово. Бабуся у своїх письмових поясненнях зазначила, що була в Україні 2 роки тому та відвідувала ОСОБА_15 , яка була спокійною, радісною дівчинкою. Зараз дитина агресивна, налякана і хвора. Висловила свою позицію, що в разі, якщо дітей віддати матері, то теж саме станеться з меншою дитиною -немовлям. Вважає, що у найкращих інтересах для дітей буде залишити цих дітей під опікою бабусі. Саме вона зможе забезпечити дітям повноцінне, стабільне і безпечне життя.
В судове засідання 24 липня 2025р. відповідачі не з'явилися.
Представник Служби у справах дітей підтримала вимоги позовної заяви; повідомила, що на даний час діти проживають з бабусею ОСОБА_1 , вона займається їх вихованням, утриманням та лікуванням. Напередодні судового засідання спеціалісти Служби відвідували адресу місця проживання мами. Мама не влаштувалася на роботу, в квартирі нічого не змінилося, квартира не придатна для проживання немовляти та малолітньої дитини з вадами здоров'я. Просила ухвалити рішення про відібрання дітей у батьків без позбавлення їх батьківських прав. Пояснила суду, що таке рішення необхідне задля того, щоб бабуся могла оформити опіку над дітьми.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачка по справі - ОСОБА_2 є матір'ю двох малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідач по справі ОСОБА_3 є батьком двох малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копіями свідоцтво про народження дітей.
Відповідно до наказу Служби у справах дітей та сім'ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 27.01.2025 №16-П діти перебувають на обліку Служби, як такі, що опинились у складних життєвих обставинах, а саме: проживають в сім'ї, де батьки ухиляються від виконання батьківських обов'язків.
30.01.2025 спеціалістами Служби спільно з інспекторами Подільського УП ГУНП у м.Києві та представником КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2 Подільського району м. Києва» було повторно відвідано адресу проживання родини. Під час відвідування двері квартири ніхто не відчинив. Зі слів чергової по будинку було з'ясовано, що матір з малолітнім ОСОБА_8 зранку пішли з дому, а малолітня ОСОБА_9 тимчасово проживає з бабусею за адресою: АДРЕСА_4 . Під час проведення обстеження умов проживання малолітньої ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_4 , було встановлено, що дитина проживає в незадовільних умовах з бабусею ОСОБА_7 та її братом ОСОБА_11 , які схильні до зловживання спиртними напоями. У квартирі, де проживає родина, брудно, стоїть сморід, речі розкидані, на кухні брудний посуд та сміття в мішках. У дитини відсутнє облаштоване місце для відпочинку та сну, відсутня постільна білизна. Для виховання та розвитку дитини не створені належні умови. Продукти харчування наявні в обмеженій кількості, відсутнє дитяче харчування та одяг. Дитина перебуває в занедбаному стані: брудна, волосся спутане, від дівчинки відчувається неприємний запах. Зовні дівчинка має ознаки ДЦП, не розмовляє, має затримку психічного розвитку. Під час огляду дитини лікарем були виявлені висипи на тілі. Загалом дівчинка потребує медичного обстеження. Матір близько 2-х тижнів тому залишила доньку на родичів, проживає окремо, матеріально не допомагає. Батько також самоусунувся від виховання дитини. Таким чином, дитину з особливими потребами було залишено на родичів, які не в змозі належним чином доглядати за малолітньою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
31 січня 2025р. розпорядженням Подільської районної в місті Києві державної адміністрації №80 вирішено відібрати малолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від батьків, у зв'язку з безпосередньою загрозою життю та здоров'ю дітей. Прийнято рішення про поміщення дітей до медичного закладу КНП «Київська міська дитяча клінічна лікарня №1».
Вказані обставини стали підставою для ініціювання питання про ухвалення судового рішення про відібрання дітей від батьків без позбавлення їх батьківських прав та стягнення з неї аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
7 квітня 2025р. наказами №24-Б та №25-Б «Про внесення змін до наказу Служби у справах дітей та сім'ї Подільської в місті Києві державної адміністрації «Про тимчасове влаштування дитини, позбавленої батьківського піклування» малолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було тимчасово влаштовано у сім'ю ОСОБА_1 .
Судом встановлено, що за час розгляду справи у суді ОСОБА_1 займалася лікуванням та діагностуванням хвороб малолітньої онуки ОСОБА_10 . На даний час малолітні діти проживають з бабусею в Білоцерківському районі Київської області, де спеціалісти місцевої служби у справах дітей обстежили умови проживання дітей та підтвердили факт створення їм належних умов для проживання.
Судом встановлено, що будучи повідомленою про розгляд справи, отримавши усне попередження у судовому засіданні про те, що судовим рішенням діти можуть бути відібрані від матері, мати дітей - відповідачка по справі ОСОБА_2 будь-яких заходів для покращення умов проживання дітей, надання їм матеріальної допомоги тощо не вжила, фактично повністю усунулася від виховання та утримання дітей.
Батько дітей ОСОБА_3 зі слів його матері ОСОБА_1 з квітня 2025р. перебуває в реабілітаційному центрі для наркозалежних, період його лікування може сягати до 1 року. Про розгляд справи судом був повідомлений належним чином, копія позовної заяви та судові повістки вручалися ОСОБА_1 для відправки на адресу реабілітаційного центру послугами «Нова пошта».
За змістом частини першої статті 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування. Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім'ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.
Батьки, від яких відібрана дитина, не втрачають щодо неї прав та обов'язків, обумовлених походженням. Вони надалі залишаються носіями обов'язку щодо виховання дитини, мають право на особисте її виховання та спілкування з ними. Проте та обставина, що дитина передана іншій особі або начальному закладу, означає, що саме їх напрямок та умови виховання одержали перевагу над тим, що здатні створити батьки, й з цим напрямком батьки повинні будуть узгоджувати свою поведінку.
Вирішуючи питання про можливість, доцільність чи необхідність відібрання дітей від матері, суд керується таким.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» зазначається, що «хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати, що розірвання сімейних зав'язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини».
Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (Мамчур проти України, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).
Якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При ухваленні рішення про відібрання дитини від батьків може виникнути необхідність врахування низки чинників. Можливо, потрібно буде з'ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина, якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров'я. З іншого боку, той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз'єднання сім'ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням («Савіни проти України», № 39948/06, § 50, ЄСПЛ, від 18 грудня 2008 року).
У конкретній справі суд вирішує, чи наявні виняткові обставини, які свідчать про необхідність відібрання дітей, та чи відповідатиме таке відібрання інтересам дітей.
Вирішуючи поставлені питання, суд виходить з того, що основними підставами для відібрання дитини є ухилення батьків від виконання своїх обов'язків з виховання дитини; жорстоке поводження з дитиною; захворювання батьків на хронічний алкоголізм або їх наркотична залежність; будь-які види експлуатації дитини, примус її до жебракування та бродяжництва тощо. Інші випадки охоплюють ситуації, коли залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання. Така небезпека може випливати не лише із поведінки батьків, а й із їх особистих негативних звичок.
На підставі долучених до матеріалів справи доказів суд робить висновок про те, що матеріалами справи доводяться обставини, які вказують на необхідність відібрання дітей у батьків - відповідачів по справі.
Вирішуючи питання про те, чи відповідатиме інтересам дітей їх відібрання від батьків, суд враховує встановлені судом обставини про те, що за адресою їх проживання в місті Києві у квартирі матері, їм не були створені належні умови для проживання та виховання, вони не були забезпечені усім необхідним для розвитку за віком. ОСОБА_9 у 4 роки не розмовляє, не ходить на горщик, має інші вади здоров'я, її лікуванням та розвитком батьки не займалися. Станом на момент ухвалення судового рішення малолітньому ОСОБА_8 ще немає 1 року. У разі залишення його з батьками, є ризик неправильного його розвитку.
В квітні 2025р. на підставі заяви бабусі дітей було передано на виховання у її сім'ю.
Матеріали справи містять докази про те, що дітям у сім'ї бабусі забезпечені належні умови проживання, бабуся дітей займається лікуванням ОСОБА_10 , бабуся дітей має громадянство Ізраїлю, та з її слів, має намір лікувати ОСОБА_15 за кордоном, адже дитина дуже відстає у своєму розвитку.
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
За правилами статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.
Зважаючи на те, що в судовому засіданні знайшли свого доведення ті обставини, що відповідачі своєю поведінкою ставлять під загрозу життя та здоров'я дітей, суд вважає за необхідне відібрати малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від батьків ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , без позбавлення батьківських прав.
Зважаючи на те, що бабуся без судового рішення про відібрання дітей від батьків не може оформити опіку, то тимчасово до оформлення опіки на дітьми, дітей потрібно передати Органу опіки та піклування Подільської районної в місті Києві державної адміністрації для вирішення питання про подальшу опіку над дітьми.
Щодо позовних вимог в частині стягнення аліментів, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно зі ст. 182 Сімейного кодексу України при визначені розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, а також наявність інших обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Станом на день ухвалення рішення, прожитковий мінімум для дитини до 6 років становить 2563,00 грн., відтак, мінімальний розмір аліментів, що може бути стягнуто на 2 дітей, становить 2563,00 грн.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі.
Відтак, з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь особи, якій будуть передані діти під опіку/піклування, слід стягнути аліменти на утримання малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в твердій грошовій сумі у розмірі 2563 грн. з кожного, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 28 лютого 2025 р. і до досягнення кожною дитиною повноліття.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Судовий збір у справі складає 3028,00 грн., які необхідно стягнути з відповідачів на користь держави.
Керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позов Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, як Органу опіки та піклування Подільської районної в місті Києві державної адміністрації до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_1 про відібрання дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 від батьків без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на їх утримання, - задовольнити.
Відібрати малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від батьків ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , без позбавлення батьківських прав.
Передати малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , Органу опіки та піклування Подільської районної в місті Києві державної адміністрації для вирішення питання про подальшу опіку над дітьми.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь особи, якій будуть передані діти під опіку/піклування, аліменти на утримання малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в твердій грошовій сумі у розмірі 2563 грн., але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 28 лютого 2025 р. і до досягнення кожною дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 ) на користь особи, якій будуть передані діти під опіку/піклування, аліменти на утримання малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в твердій грошовій сумі у розмірі 2563 грн., але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 28 лютого 2025 р. і до досягнення кожною дитиною повноліття.
Стягнути ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1514,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1514,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В.Войтенко