печерський районний суд міста києва
Справа № 757/19469/21-к
29 вересня 2021 року cлідчий суддя Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві провадження за скаргою ОСОБА_3 на дії уповноважених осіб Печерського УП НУ НП у м. Києві щодо незаконного затримання ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12019100060005130 від 21.11.2019 року, -
До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшла скарга ОСОБА_3 на дії уповноважених осіб Печерського УП НУ НП у м. Києві щодо незаконного затримання ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12019100060005130 від 21.11.2019 року.
У вимогах даної скарги заявник просить визнати затримання ОСОБА_3 , здійснене 21.11.2019 року о 12-10 год. слідчим Печерського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_4 за адресою: м. Київ, Залізничне шосе, 57 та яке тривало по 22.11.2019 року до 12-07 год. незаконним.
В обґрунтування поданої скарги, заявник вказує, що 21.11.2019 року його було затримано без ухвали слідчого судді в поряду ст. 208 КПК України слідчим Печерського УП ГУ НП у м. Києві, про що в присутності захисника було складено протокол затримання, слідчим повідомлено, що він підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України. Проте, копії протоколу затримання слідчим скаржнику надано не було. Після чого скаржника доставлено до Печерського УП ГУ НП у м. Києві, де він перебував як затриманий до 12-07 год. 22.11.2019 року, після чого був звільнений з наданням слідчим повістки про виклик на допит в якості свідка. Скаржник зазначає, що станом на день подачі скарги протокол затримання ним не отримано, жодних злочинів ним чинено не було, а відтак підстав передбачених ст. 208 КПК України для законного затримання особи не існувало, повідомлення про підозру йому вручено не було, в якості свідка допитаний не був, у зв'язку з цим скарга підлягає задоволенню.
У судове засідання особа, яка подала скаргу не з'явилась, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлялась належним чином. Проте, подав заяву про розгляд скарги у його відсутність, вимоги скарги підтримав та просив задовольнити.
Прокурор/слідчий у судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
За вказаних обставин, слідчим суддею з метою забезпечення дотримання розумних строків розгляду скарги, визнано можливим її розгляд у відсутність осіб, які не з'явилися, при цьому слідчим суддею враховано положення ст.ст. 26, 306 КПК України.
Дослідивши матеріали скарги та додані до неї документи, заперечення прокурора слідчий суддя приходить до наступного.
Статтею 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
З матеріалів долучених о скарги вбачається, що у провадженні СВ Печерського УП ГУ НП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 12019100060005130 від 21.11.2019 року за ч.2 ст. 345 КК України.
21.11.2019 року о 12-10 год. слідчим Печерського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_4 за адресою: м. Київ, Залізничне шосе, 57 було затримано ОСОБА_3 , після чого 22.11.2019 року,було звільнено.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затримання. Кожний затриманий має право у будь-який час оскаржити в суді своє затримання.
Згідно зі ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з п. 4 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожний, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, має право ініціювати провадження, в ході якого суд без зволікань встановлює законність затримання і приймає рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.
Відповідно до ст. 208 КПК України, уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду, затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках: якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення; якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин; якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України.
Уповноважена службова особа, що здійснила затримання особи, повинна негайно повідомити затриманому зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз'яснити право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього, негайно повідомити інших осіб про його затримання і місце перебування відповідно до положень статті 213 цього Кодексу, вимагати перевірку обґрунтованості затримання та інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складається протокол, в якому, крім відомостей, передбачених статтею 104 цього Кодексу, зазначаються: місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання відповідно до положень статті 209 цього Кодексу; підстави затримання; результати особистого обшуку; клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили; повний перелік процесуальних прав та обов'язків затриманого. Протокол про затримання підписується особою, яка його склала, і затриманим. Копія протоколу негайно під розпис вручається затриманому, а також надсилається прокурору.
Відповідно до ст. 206 КПК України, кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи. Слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.
Слід зазначити, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Слідчий суддя бере до уваги, що затримання особи відбувалося у присутності захисника, крмі того звертає увагу на те, що події відображені у скарзі відбулися 21..11.2019 року, проте зі скаргою заявник звернувся до слідчого судді 07.04.2021 року.
На підставі викладеного, враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про не обґрунтованість вимог скарги, оскільки доказів, які б могли переконливо свідчити про зворотнє, слідчому судді не надано, а скарга носить досить формальний зміст, а відтак у задоволенні вимог скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 2, 26, 24, 206, 208 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на дії уповноважених осіб Печерського УП НУ НП у м. Києві щодо незаконного затримання ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12019100060005130 від 21.11.2019 року - відмовити.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1