печерський районний суд міста києва
Справа № 757/40843/25-к
26 серпня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурор першого відділу процесуального керівництва Департаменту організації, процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії обов'язків, покладних на підозрюваного у кримінальному провадженні № 62025000000000792 від 05.08.2025, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
Прокурор групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурор першого відділу процесуального керівництва Департаменту організації, процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні № 62025000000000792 від 05.08.2025
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що Слідчими Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013 - 2014 роках, Державного бюро розслідувань здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025000000000792 від 05.08.2025 (виділене із кримінального провадження № 62024000000000812 від 17.09.2024) за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 41, ст. 340 КК України; ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 365 КК України (ст. 365 із змінами, внесеними згідно із Законами № 270-VI від 15.04.2008, № 1508-VI від 11.06.2009, № 2808-VI від 21.12.2010; в редакції Закону № 3207-VI від 07.04.2011, № 746-VII від 21.02.2014); ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 41, п.п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України (стаття 115 із змінами, внесеними згідно із Законами № 270-VI від 15.04.2008 та № 1707-VI від 05.11.2009); ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 15, п.п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України (стаття 115 із змінами, внесеними згідно із Законами № 270-VI від 15.04.2008 та № 1707-VI від 05.11.2009); ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 41, ст. 340 КК України; ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 365 КК України (ст. 365 із змінами, внесеними згідно із Законами № 270-VI від 15.04.2008, № 1508-VI від 11.06.2009, № 2808-VI від 21.12.2010; в редакції Закону № 3207-VI від 07.04.2011, № 746-VII від 21.02.2014); ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 41, п.п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України (стаття 115 із змінами, внесеними згідно із Законами № 270-VI від 15.04.2008 та № 1707-VI від 05.11.2009); ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 15, п.п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України (стаття 115 із змінами, внесеними згідно із Законами № 270-VI від 15.04.2008 та № 1707-VI від 05.11.2009) та ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 41, ст. 340 КК України; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 365 КК України (із змінами, внесеними згідно із Законами № 270-VI від 15.04.2008, № 1508-VI від 11.06.2009, № 2808-VI від 21.12.2010; в редакції Законів № 3207-VI від 07.04.2011, № 746-VII від 21.02.2014); ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 121 КК України (із змінами, внесеними згідно із Законом № 1707-VI від 05.11.2009); ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 41, п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України (ст. 115 із змінами, внесеними згідно із Законами № 270-VI від 15.04.2008 та № 1707-VI від 05.11.2009); ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 15, п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України (із змінами, внесеними згідно із Законами № 270-VI від 15.04.2008 та № 1707-VI від 05.11.2009).
Досудовим розслідуванням встановлено, що на виконання вказівок Міністра внутрішніх справ України
ОСОБА_10 та Голови Служби безпеки України ОСОБА_11 18.02.2014 у період приблизно з 16 до 19 год підпорядкованими працівниками МВС України та СБ України у межах антитерористичних заходів здійснено відповідну підготовку суб'єктів боротьби із тероризмом до проведення силових заходів на майдані Незалежності, прилеглих вилицях та будівлях, а саме: опубліковано спільну заяву ОСОБА_11 та ОСОБА_10 до учасників зібрань громадян; здійснено висунення залучених сил і засобів у район проведення АТО, а саме: військовослужбовців підрозділів внутрішніх військ, ЗСП «Омега», МОП «Беркут», ЦСО «А» СБУ, а також інших залучених підрозділів МВС України та СБУ з метою оточення (блокування) майдану Незалежності, прилеглих вулиць та будівель, де знаходяться учасники зібрань громадян; передислокація у район проведення АТО спеціальної техніки - БТРів, водометів «Торнадо», вантажних, пожежних та медичних автомобілів тощо; витіснення (зачистка) від учасників зібрань громадян будівель Жовтневого палацу та Українського дому, ліквідація барикад на вул. Хрещатик (з боку Європейської площі) та вул. Інститутської (з боку станції метро Хрещатик); зупинено роботу Київського Метрополітену; обмежено в'їзд до м. Києва автотранспорту; заблоковано роботу окремих засобів масової інформації; організовано роботу оперативного штабу для проведення спеціальної операції, а також оперативних штабів на місці її проведення, а саме біля приміщення Жовтневого палацу та на Європейській площі біля готелю «Дніпро»; озвучено звернення до учасників зібрань громадян про заплановане проведення антитерористичної операції.
Після формального початку роботи штабу з управління АТО близько
19 год 18.02.2014 безпосередньо обізнані про відсутність будь-яких підстав для проведення антитерористичної операції та злочинність дій із розгону протестувальників і усвідомлюючи, що такі дії можуть призвести до настання тяжких наслідків, у тому числі заподіяння тілесних ушкоджень та смерті мітингувальникам, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 стали вчиняти визначені злочинним планом дії, кожен у своїй частині та спільно на досягнення злочинної мети.
Так, тимчасово виконувач обов'язків начальника ГУМВС України в місті Києві ОСОБА_14 віддав команду заступнику начальника Головного
управління - начальнику міліції громадської безпеки ГУМВС України в місті Києві ОСОБА_15 на початок силового звільнення Майдану Незалежності від учасників мітингу, після чого останній залишив приміщення ГУМВС України в Київській області та перейшов у район вулиці Інститутської поблизу майдану Незалежності для реалізації вказаного наказу і безпосереднього керівництва підлеглими працівниками при виконанні плану з розгону мітингувальників, підтримуючи при цьому радіозв'язок зі штабом з управління АТО.
Таким чином, здійснюючи реалізацію злочинного плану щодо розгону мітингувальників з центральної частини міста Києва, перший заступник Голови Служби безпеки України ОСОБА_13 , начальник ГУСБУ в місті Києві та Київській області ОСОБА_12 , тимчасово виконувач обов'язків начальника ГУМВС України в місті Києві ОСОБА_14 , заступник начальника Головного управління - начальник міліції громадської безпеки ГУМВС України в місті Києві ОСОБА_15 та інші особи, діючи у складі організованої злочинної групи, приблизно з 19 години 18.02.2014 до 6 години 19.02.2014, перебуваючи у робочому кабінеті останнього у приміщенні ГУМВС України в Київській області за вищевказаною адресою, а ОСОБА_15 , крім того, безпосередньо на місці подій на вулиці Інститутській поблизу майдану Незалежності у місті Києві, під час роботи формального штабу з управління АТО здійснював координацію дій залучених підрозділів органів внутрішніх справ, ПМОП «Беркут», військовослужбовців внутрішніх військ МВС України, загону спеціального призначення та боротьби з тероризмом «Омега» ВВ МВС України, підрозділів Служби безпеки України, зокрема ЦСО «А», а також сил та засобів Збройних Сил України, віддаючи їм накази щодо проведення спільних узгоджених дій для силового звільнення майдану Незалежності від учасників мирного мітингу
При цьому працівники спецпідрозділів «Беркут» МВС України, у тому числі БМОП «Беркут» ГУМВС України у Харківській області під командуванням ОСОБА_6 , використовуючи спецтехніку - водомети та бронетранспортери, здійснювали постріли по громадянах, присутніх на майдані Незалежності, з вогнепальної зброї - помпових рушниць «Форт-500», «Форт-500А», «Форт-500М1», «ІЖ-81», які були споряджені набоями зі свинцевою картеччю та свинцевими кулями, що були їм видані напередодні, з метою їх залякування, вчинення умисних вбивств та заподіяння тілесних ушкоджень.
При цьому, командир БМОП «Беркут» ГУМВС України у Харківській області ОСОБА_6 , на виконання вказівки ОСОБА_15 , спрямовував підпорядкованих співробітників БМОП «Беркут» ГУМВС України у Харківській області по кам'яним сходам вниз до будівлі Укоопспілки по вул. Хрещатик, 7/11, у напрямку Майдану Незалежності до місць застосування вогнепальної зброї та спецзасобів, рухаючись поряд вказував напрямок відтиснення учасників зібрань громадян.
У результаті протиправних дій командира БМОП «Беркут» у Харківській області ОСОБА_6 , ОСОБА_16 , вчинених на виконання наказу заступника начальника Головного управління - начальника міліції громадської безпеки ГУМВС України в місті Києві ОСОБА_15 , у період часу приблизно з 16 години 18.02.2014 до 6 години 19.02.2014, працівниками підрозділів БМОП «Беркут» ГУМВС України в Харківській та Львівській областях, ПМОП «Беркут» при ГУМВС України в м. Києві, РМОП «Беркут» ГУМВС України в м. Севастополь, а також іншими підрозділами міліції, залученими до охорони громадського порядку, в тому числі МОП «Беркут» з інших регіонів, окремих військових частин ВВ МВС України, зведених загонів патрульної служби, на вулицях Інститутській та Хрещатик, майдані Незалежності в м. Києві, здійснено спробу силового розгону мітингувальників, які перебували на майдані Незалежності в місті Києві, в результаті чого внаслідок протиправного та прихованого застосування вогнепальної зброї, в тому числі міліціонерами БМОП «Беркут» ГУМВС України в Харківській області, що були озброєні помповими рушницями «ФОРТ-500», зарядженими патронами 12 калібру зі свинцевою кулею та свинцевою картеччю, до мітингувальників, в руках яких не було вогнепальної зброї та, які не становили для них будь-якої загрози, з метою вчинення їх вбивства способом, небезпечним для життя багатьох осіб, в результаті чого від отриманих вогнепальних поранень загинуло 12 осіб та ще 8 осіб отримали вогнепальні поранення різного ступеня тяжкості.
01.07.2025 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні наступних кримінальних правопорушень:
- організації незаконного перешкоджання проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, вчиненому службовою особою на виконання явно злочинного наказу, за попередньою змовою групою осіб, із застосуванням фізичного насильства, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 41, ст. 340 Кримінального кодексу України;
- організації перевищення влади та службових повноважень, тобто в умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, що супроводжувалося насильством, застосуванням зброї та спеціальних засобів, на виконання явно злочинного наказу, болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого діями, за відсутності ознак катування, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 365 Кримінального кодексу України (ст. 365 із змінами, внесеними згідно із Законами № 270-VI від 15.04.2008, № 1508-VI від 11.06.2009, № 2808-VI від 21.12.2010; в редакції Закону № 3207-VI від 07.04.2011, № 746-VII від 21.02.2014);
- організації умисного вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, двох і більше осіб, вчиненого способом, небезпечним для життя багатьох осіб, на виконання явно злочинного наказу, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 41, п.п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України (стаття 115 із змінами, внесеними згідно із Законами № 270-VI від 15.04.2008 та № 1707-VI від 05.11.2009);
- організації вчинення закінченого замаху на умисне вбивство, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, двох і більше осіб способом, небезпечним для життя багатьох осіб, на виконання явно злочинного наказу, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 15, п.п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України (стаття 115 із змінами, внесеними згідно із Законами № 270-VI від 15.04.2008 та № 1707-VI від 05.11.2009).
05.08.2025 ухвалою колегії Київського апеляційного суду, якою до підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 29.08.2025, в межах строку досудового розслідування, із альтернативою внесення застави в розмірі 908 400 грн. (дев'ятсот вісім тисяч чотириста гривень), що дорівнює 300 розмірам прожиткових мінімумів для працездатних осіб та покладення обов'язків в разі внесення застави, а саме:
- прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Підозрюваний ОСОБА_6 , після внесення визначеної судом застави, 06.08.2025 звільнений з-під варти і з даного моменту вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, з покладенням зазначених вище обов'язків, визначених ухвалою суду, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Термін дії покладених на нього судом обов'язків визначений до 29.08.2025 в межах строку досудового розслідування.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва №757/17326/25-к від 16.04.2025 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62024000000000812 від 17.09.2024 продовжений до 12 (дванадцяти) місяців, тобто до 13.08.2025.
05.08.2025 прокурором із кримінального провадження № 62024000000000812 від 17.09.2024 в окреме провадження під № 62025000000000792 від 05.08.2025 виділено матеріали досудового розслідування за підозрами ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 у вчиненні зазначених вище кримінальних правопорушень.
06.08.2025 підозрюваному ОСОБА_6 та його захиснику повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування у порядку, визначеному ст. 290 КПК України.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання з викладених у ньому підстав та просив його задовольнити.
Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні не заперечували щодо задоволення клопотання.
Заслухавши думку прокурора в обґрунтування клопотання, пояснення підозрюваного, вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
При цьому, суд ураховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.
Так, у п. 32 справи «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, Series А, № 182) від 30 серпня 1990 року зазначено, що обґрунтована підозра це коли існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
На думку суду, обґрунтованість підозри повинна бути визначена враховуючи положення ст. 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах, та одночасно враховує, що вказане було встановлено судами при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу та при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу.
Так, наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.
Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку дії покладених на підозрюваного обов'язків повинно окрім іншого містити виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали, оцінка чого надана слідчим суддею вище, а по-друге виклад обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики.
Наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами (рішення ЄСПЛ «Клішин проти України», № 30671/04).
Відповідно до ч.7 ст.194 КПК України обов'язки, передбачені частиною п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
У відповідності до вимог п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Згідно із ч. 3 ст. 219 КПК України строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 цього Кодексу, не включаються у строки досудового розслідування.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
З огляду на те, що приписи ст. 290 КПК України наразі не виконано, у зв'язку з необхідністю одночасного ознайомлення підозрюваного та його захисника, що робить процес ознайомлення з матеріалами тривалим у часі, а ризики, які обумовлювали необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, продовжують існувати, є необхідність у продовженні строку дії запобіжного заходу.
Оцінивши наявність заявлених прокурором ризиків, слідчий суддя відзначає, що характер кримінального правопорушення та дані щодо особи підозрюваного дають підстави вважати, що останній без належного контролю за його поведінкою може переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, проте, заявленим ризикам можливо запобігти, шляхом покладення на підозрюваного окремих обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_6 за час дії вказаних обов'язків, покладених на нього раніше, належним чином їх виконував, відтак слідчий суддя вважає за можливе обмежитися такими обов'язками які, на його переконання, зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та продовження покладених на ОСОБА_6 обов'язків.
Питання щодо доведеності вини ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дії слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити.
Продовжити строк застосування до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладених на нього обов'язків, а саме до 24.10.2025 включно.
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_6 виконувати процесуальні обов'язки, визначені частиною п'ятою ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;
- залишити на зберіганні у відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Обов'язок контролю за виконанням ухвали слідчого судді покладається на слідчого у кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню.
Слідчий суддя ОСОБА_1