Справа № 334/6649/25
Номер провадження № 1-кп/334/671/25
21 серпня 2025 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Запоріжжі клопотання прокурора Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань 19.07.2015 за №12015080170000812 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, у зв'язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, -
15.08.2025 року до суду надійшло клопотання прокурора Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань 19.07.2015 за №12015080170000812 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України в порядку п.3-1 ч.1ст.284 КПК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Клопотання прокурора обґрунтовано тим, що 19.07.2015 до чергової частини Кирилівського СВ Якимівського РВ ГУМВС з Комунарського РВ ЗМУ від чергового надійшло повідомлення про те, що 19.07.2015 в 12:19 годин до Комунарського РВ ЗМУ звернулась ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає: АДРЕСА_1 , із заявою про злочин скоєний у відношенні її неповнолітньої рідної сестри ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якої 18.07.2015 близько 03 години в смт Кирилівка Мелітопольського району Запорізької області, біля нічного клубу «Техас», в ході конфлікту троє невідомих дівчат, побили ОСОБА_5 та відкрито заволоділи її мобільним телефоном «Айфон 4» ІМЕІ: НОМЕР_1 , чим завдали потерпілій ОСОБА_5 майнову шкоду на суму 6 000 грн. (ЄО 2242 від 19.07.2015).
Матеріали кримінального провадження № 12015080170000812 від 19.07.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, перебувають на тимчасово окупованій території у смт Якимівка Мелітопольського району Запорізької області, а саме в приміщенні слідчого відділення відділу поліції №1 Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області, розташований за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, смт Якимівка, вул. Пушкіна, буд. 21.
27.07.2023 слідчим суддею Жовтневого районного суду м. Запоріжжя в порядку ст. 615-1 КПК України відновлено частину втрачених матеріалів вказаного кримінального провадження.
Так, у ході досудового розслідування до матеріалів кримінального провадження долучено висновок судової медичної експертизи № 2797 від 30.07.2015. Згідно з висновками якої, крововиливи на лівій голені ОСОБА_5 кваліфікуються, як легкі тілесні ушкодження. Відповідно до висновку судової медичної експертизи № 2798-д від 30.07.2015, виникнення вказаних тілесних ушкоджень у ОСОБА_5 можливе за будь якого взаєморозташування потерпілої відносно нападника, за умови доступності зон ушкодження. Крім того, згідно з інформацією Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, установлено, що потерпіла ОСОБА_5 , 07.01.2020 виїхала за межі України, через пункт пропуску Гоптівка.
Допитано свідка ОСОБА_6 , яка пояснила, що ОСОБА_5 , вона знає дуже добре, оскільки остання мешкала разом з неї у одному під'їзді будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Вона мешкала разом з батьками та старшої сестрою. Приблизно у 2012 році ОСОБА_5 поїхала жити до своєї бабусі у рф, та раз на рік приїжджала у гості. Останній раз свідок бачила ОСОБА_5 у 2020 році. Також, свідок пояснила, що старша сестра ОСОБА_5 - ОСОБА_7 після початку повномасштабного вторгнення рф на територію України разом зі своєю матір'ю виїхала до Польщі.
Згідно з інформацією Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, установлено, що ОСОБА_8 , 16.12.2022 виїхала за межі України, через пункт пропуску Краківець.
Під час проведення досудового розслідування в порядку ст. 40 КПК України оперативному підрозділу Мелітопольського РУП надано доручення на встановлення місцезнаходження потерпілої, свідків та осіб причетних до скоєння даного злочину, проте, після проведеного всього комплексу дій направлених на встановлення свідків вказаної події та осіб причетних до скоєння даного злочину, необхідного результату досягнуто не було, до цього часу, осіб які вчинили вказане кримінальне правопорушення не встановлено, слідчим за погодженням прокурора або прокурором по даному кримінальному провадженню про підозру жодній особі не повідомлено.
17.10.2019 набрав чинності Закон України від 04.10.2019 № 187-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства» (далі - Закон), яким частину першу статті 284 КПК України доповнено пунктом 3-1, згідно якого кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Відповідно до санкції ч.2 ст.186 КК України станом на день вчинення злочину передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від чотирьох до шести років.
Згідно з ст. 12 КК України тяжким злочином є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років. Отже, кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.186 КК України, щодо якого здійснюється досудове розслідування, є тяжким злочином.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло: десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.
У ході досудового розслідування встановлено, що з моменту вчинення кримінального правопорушення, тобто з 18.07.2015 до теперішнього часу минуло більше, ніж десять років, у зв'язку із чим закінчився відповідний строк давності притягнення до кримінальної відповідальності.
На підставі викладеного, а також враховуючи те, що у ході досудового розслідування проведені всі можливі та необхідні слідчі (розшукові) дії, направлені на встановлення усіх обставин кримінального правопорушення, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, однак винних осіб до цього часу не встановлена, а також враховуючи той факт, що з моменту вчинення кримінального правопорушення минуло більше, ніж десять років, і, таким чином, закінчився строк притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину, просить закрити кримінальне провадження на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала з підстав, викладених в ньому.
Потерпілий, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгулу справи. В судове засідання не з'явився з невідомої суду причини.
Вивчивши клопотання прокурора про закриття кримінального провадження з долученими до нього додатками, заслухавши думку прокурора, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо: не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Відповідно до п. 11 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження з підстави, передбаченої п. 3-1 ч. 1 цієї статті, закривається судом.
Згідно абзацу 4 ч. 4 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 3-1 ч. 1 цієї статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора.
Зі змісту клопотання прокурора та долучених до нього матеріалів, зокрема витягу з ЄРДР за №12015080170000812, слідує, що 19.07.2015 до ЄРДР внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, за обставинами, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а саме: 19.07.2015 до чергової частини Кирилівського СВ Якимівського РВ ГУМВС з Комунарського РВ ЗМУ від чергового надійшло повідомлення про те, що 19.07.2015 в 12:19 годин до Комунарського РВ ЗМУ звернулась ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає: АДРЕСА_1 , із заявою про злочин скоєний у відношенні її неповнолітньої рідної сестри ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якої 18.07.2015 близько 03 години в смт Кирилівка Мелітопольського району Запорізької області, біля нічного клубу «Техас», в ході конфлікту троє невідомих дівчат, побили ОСОБА_5 та відкрито заволоділи її мобільним телефоном «Айфон 4» ІМЕІ: НОМЕР_1 , чим завдали потерпілій ОСОБА_5 майнову шкоду на суму 6 000 грн.
Перевіркою матеріалів, доданих до клопотання, під час досудового розслідування проведенні слідчі та оперативно-розшукові заходи, однак встановити осіб, які вчинили дане кримінальне правопорушення не надалось можливим.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.
Таким чином, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України, є нетяжким злочином.
Як слідує з п. 3) ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло: десять років - у разі вчинення тяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.
У відповідності до ч. 2 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років.
В той же час частиною 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права, а ч. 6 цієї статті також визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Так, суд приймає до уваги висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 30.05.2019 № 639/793/17, відповідно до якого закон, який регулює питання звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК), пов'язує зупинення строків давності лише з умисними діями особи, спрямованими на ухилення від слідства. Згідно з висновком, який міститься в постанові Верховного Суду України від 19.03.2015 № 5-1кс15, під ухиленням від слідства або суду з погляду застосування ст. 49 КК слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за скоєний злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез'явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо). Особою, яка ухиляється від слідства або суду, визнається відома цим органам особа (що підтверджується матеріалами кримінальної справи) як така, що скоїла певний злочин і вчинила дії з метою переховування місця свого перебування від слідства або суду. Давність персоніфікована, у зв'язку із чим про ухилення особи від слідства можна говорити лише тоді, коли слідство проводиться щодо конкретної особи. Зупинення перебігу строку давності можливе тільки щодо певної особи, обізнаної про те, що стосовно неї проводиться слідство. Із законодавчого положення про відновлення перебігу строку давності з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання випливає, що особу винного встановлено і здійснюються заходи, спрямовані на встановлення її місцезнаходження. При з'ясуванні, які дії особи мають визнаватись юридично значущим (а не просто фактичним) ухиленням від слідства або суду, треба враховувати, крім усього іншого, кримінально-процесуальний статус особи, що скоїла злочин. Це має бути особа, яка в установленому порядку визнана підозрюваним або обвинуваченим та яка зобов'язана з'являтись до правоохоронних органів за викликом, перебувати в межах їх досяжності. Зазначена особа усвідомлює, що в неї вже виник юридичний обов'язок постати перед слідством або судом, однак вона ухиляється від виконання такого обов'язку. Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або особа перебуває за межами України та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови її належного повідомлення про такий виклик, то слідчий, прокурор оголошує її в розшук. Причому підстава для оголошення в розшук під час досудового розслідування «місцезнаходження підозрюваного невідоме» може мати місце як у випадку, якщо підозрюваний ухиляється від слідства, так і з інших причин, коли не встановлено його місцезнаходження. Саме тому зупинення досудового розслідування у зв'язку з розшуком підозрюваного саме по собі ще не може свідчити про ухилення останнього від слідства. Для застосування положень ч. 2 ст. 49 КК у такому випадку обов'язково має бути підтверджено факт ухилення підозрюваного від слідства.
Відповідно до витягу з ЄРДР, та інших матеріалів, долучених прокурором до клопотання про закриття кримінального провадження, у кримінальному провадженні №12015080170000812 від 19.07.2015 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, не встановлено осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, підозра або обвинувачення у вчиненні даного кримінального правопорушення жодній особі не пред'являлись, розшук підозрюваного або обвинуваченого не оголошувались, що дає суду зробити висновок про відсутність підстав, передбачених ч. 2 ст. 49 КК України, відповідно до яких перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про те, що по кримінальному провадженню №12015080170000812, внесеному до ЄРДР 19.07.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, та станом на день розгляду клопотання закінчився строк давності, передбачений п. 3) ч. 1 ст. 49 КК України, для притягнення до кримінальної відповідальності, що відповідно до п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України є підставою для закриття кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись статтями 284, 314, 369, 372, 392 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань 19.07.2015 за №12015080170000812 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, у зв'язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності - задовольнити.
Кримінальне провадження №12015080170000812 року, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.07.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, на підставі п.3-1 ч.1 ст.284 КПК України, - закрити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1