печерський районний суд міста києва
Справа № 757/14869/25-ц
07 квітня 2025 року Суддя Печерського районного суду м. Києва Хайнацький Є.С., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання дій неправомірними та відшкодування шкоди, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі - відповідач, АТ «Ощадбанк»», в якому просить:
- визнати неправомірними дії Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» щодо блокування пенсійних коштів у сумі 8487,59 грн., розміщених на рахунку НОМЕР_1 , відкритому в Акціонерному товаристві «Ощадбанк»;
- стягнути з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_1 прибуток у розмірі 6458,25 грн., отриманий банком за час незаконного користування пенсійними коштами ОСОБА_1 ;
- стягнути з надавача фінансових послуг Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, нанесену неправомірними діями, у розмірі 100 000 грн.;
- вирішити питання про розподіл судових витрат.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
Перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 з доданими до неї матеріалами, судом встановлено наступне.
Так, позовна заява повинна відповідати вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як на підставу для звільнення від сплати судового збору позивач у позові посилалась на положення ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно з якою споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів. А споживачем, права якого захищаються цим законом, є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Як визначено у п. 17 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
Відтак, застосування Закону України «Про захист прав споживачів» до даних правовідносин можливе лише в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови, процедури виконання договору, та інше, тобто ті, які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають інші правовідносини, які регулюються відповідними Законами (Цивільний кодекс України, Закон України «Про банки та банківську діяльність», Закон України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»)
Отже, для того, щоб особа була звільнена від сплати судового збору, предмет та підстави позову повинні вказувати на те, що такий позов пов'язаний з порушенням права споживача із зазначенням такого права та способу захисту, відповідно до положень, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів».
Обгрутовуючи позов позивач зазначає, що пенсійні кошти, які регулярно надходять на її рахунок в АТ «Ощадбанк», незаконно заблоковані в межах виконавчого провадження. Позивачка вказує, що рахунок був відкритий для отримання пенсії, і ці кошти згідно Конституції України, Закону України «Про виконавче провадження» та практики Верховного Суду не підлягають арешту. Зазначає, що ПФУ перераховував кошти виключно на зазначений рахунок, а тому банк не мав права здійснювати жодні утримання чи обмеження. Оскільки банк не повернув виконавцю постанову про арешт без виконання, а натомість утримував пенсійні кошти та, як стверджується, отримав прибуток від користування ними, це створило підстави для стягнення як майнової, так і моральної шкоди, у зв'язку з чим позивачка просить визнати дії банку неправомірними, стягнути 6458,25 грн. прибутку, отриманого банком, а також 100 000 грн. моральної шкоди.
Таким чином, проаналізувавши доводи позовної заяви, судом встановлено, що посилання позивача на Закон України «Про захист прав споживачів» є безпідставним, оскільки спір, що виник, не стосується надання фінансових послуг у розумінні цього Закону. Відносини між позивачем і банком щодо обслуговування рахунку, відкритого для зарахування пенсії за рішенням, не є добровільно укладеним договором споживання фінансової послуги, а регулюються нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів та спеціальним порядком виплат соціальних виплат через уповноважені банки. Наявний спір не підпадає під сферу регулювання Закону України «Про захист прав споживачів», а тому не може бути підставою для звільнення від судового збору.
Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як визначено у ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, судовий збір сплачується в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно пп. 2 п. ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як визначено у ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028,00 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1 211 грн. 20 коп. за вимогу немайнового характеру та 1 211 грн. 20 коп. вимогу майнового характеру на наступні реквізити:
Отримувач коштів ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783
Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.)
Рахунок отримувача UA228999980313181206000026007
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Печерський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа)
При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані. Також, надати окремий платіжний документ, що підтверджує сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Правила цієї статті щодо подання копій документів не поширюються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
В порушення вищезазначених вимог, позивачем до позовної заяви не долучено її копії з додатками для направлення відповідачу.
При цьому суд звертає увагу, що відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відтак, позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Аналізуючи викладене, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення виявлених судом недоліків.
Роз'яснити позивачу, що згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260 Цивільного процесуального кодексу України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання дій неправомірними та відшкодування шкоди - залишити без руху та надати строк для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачу право протягом десяти днів з дня отримання ухвали усунути виявлені недоліки, шляхом подання заяви з додержанням вимог, встановлених ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Євген ХАЙНАЦЬКИЙ