ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/7063/24
провадження № 2/753/3423/25
14 липня 2025 року м. Київ
Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Маркєлової В.М.,
секретаря судового засідання - Шепко А.А.,
представника позивача - адвоката Мацкевича Д.А.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу
за позовною заявою ОСОБА_2
до ОСОБА_1
про стягнення боргу за договором позики,
09.04.2024 позивач звернувся до Дарницького районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу у розмірі 100 000,00 доларів США за договором позики та відшкодування моральної шкоди у розмірі 100 000,00 грн.
Ухвалою від 08.05.2024 суд залишив позов без руху з огляду на його невідповідність вимог, викладених у ст. 175, 177 ЦПК України, надав позивачу строк для усунення недоліків відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України.
10.05.2024 представник позивача адвокат Мацкевич Д.А. подав заяву про усунення недоліків та позов у новій редакції, у якому залишив одну позовну вимогу - про стягнення боргу у розмірі 100 000,00 доларів США за договором позики.
Ухвалою від 16.05.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу у розмірі 100 000,00 доларів США за договором позики, постановив розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 14 червня 2024 року, установив сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Позов обґрунтовано наступним.
09.03.2023 року ОСОБА_1 (надалі - Вдповідач ) отримав позику у розмірі 100 000 дол. США (сто тисяч дол США) на підтвердження чого написав власноруч розписку та зобов'язався повернути вказану суму до 31.12.2023 року. До цього часу, Відповідач так і не повернув грошових коштів Позивачу, без жодних пояснень та уникає спілкування.
14.06.2024 представник позивача адвокат Мацкевич Д.А. подав клопотання у якому просив визнати явку відповідача обов'язковою та допитати його як свідка.
14.06.2024 справу було знято з розгляду у зв'язку з перебуванням судді у відпустці, наступне підготовче засідання було призначене на 13.08.2024.
Підготовче засідання призначене на 13.08.2024 було відкладено на 25.09.2024 за заявою представника відповідача для ознайомлення з матеріалами справи.
Підготовче засідання призначене на 25.09.2024 було відкладено на 30.10.2024 за заявою представника позивача.
28.10.2024 представником позивача адвокатом Мацкевичем Д.А. подано клопотання, у якому просив витребувати від Державної податкової служби України копії податкових декларацій, у яких відображено майновий стан, доходи й наявність нерухомого та іншого майна за 2021,2022,2023 роки відповідача, оскільки майновий стан відповідача має ключове значення для вирішення спору по суті, оскільки напряму стосуються позовних вимог та дозволять з'ясувати джерела доходів або активів за рахунок яких відповідач мав наміри повернення коштів позивачу.
Ухвалою занесеною до протоколу підготовчого судового засідання від 30.10.2024 суд прийняв заяву представника позивача від 10.05.2024, у якій змінено предмет позову шляхом виключення позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди та продовжив розгляд справи з уточненими позовними вимогами: стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 100 000 дол США.
У підготовчому засіданні 30.10.2024 представник позивача частково підтримав клопотання від 14.06.2024 про визнання явки відповідача обов'язковою та допит його як свідка, в частині визнання явки відповідача обов'язковою. Клопотання в частині допиту відповідача як свідка не підтримав.
Ухвалою занесеною до протоколу підготовчого судового засідання від 30.10.2024 суд частково задовольнив клопотання від 14.06.2024 представника позивача - адвоката Мацкевича Д.А, визнав явку відповідача в засідання обов'язковою.
Ухвалою занесеною до протоколу підготовчого судового засідання від 30.10.2024 суд зобов'язав сторону позивача надати в судовому засідання оригінал договору позики для огляду.
В судовому засіданні представник позивача підтримав подане клопотання про витребування від Державної податкової служби України копії податкових декларацій ОСОБА_1 з метою подальшого забезпечення позову.
Ухвалою від 30.10.2024 суд оголосив перерву у розгляді справи до 09.12.2024, задовольнив клопотання представника позивача - адвоката Мацкевича Д.А., витребував від Державної податкової служби України копії податкових декларацій, у яких відображено майновий стан, доходи й наявність нерухомого та іншого майна за 2021, 2022, 2023 роки - щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
28.11.2024 до Дарницького районного суду на виконання вимог ухвали від 30.10.2024 про витребування доказів, від Державної податкової служби України надійшла відповідь, у якій зазначено, що станом на 20.11.2024 інформація щодо подання податкової звітності зазначеною листі фізичною особою за запитуваний період в інформаційно-комунікаційних системах ДПС відсутня.
Підготовче засідання призначене на 09.12.2024 було відкладено до 10.02.2025 за заявою сторін.
Представник позивача адвокат Мацкевич Д.А. подав клопотання про закриття підготовчого провадження та перехід до розгляду по суті.
Ухвалою занесеною до протоколу підготовчого засідання від 10.02.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду по суті на 15.04.2025, установлено такий порядок з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті: заслухати пояснення сторін, дослідити письмові докази.
Судове засідання призначене на 15.04.2025 відкладено до 27.06.2025 через неявку відповідача.
14.06.2024 представник позивача адвокат Мацкевич Д.А. подав клопотання у якому просив визнати явку відповідача обов'язковою та допитати його як свідка.
В судовому засіданні призначеному на 27.06.2025 відповідач повідомив, що з позовною заявою ознайомлений. Представник позивача підтримав своє клопотання про допит відповідача як свідка. Відповідач не заперечував щодо допиту його як свідка.
Ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 27.06.2025 суд, з урахуванням згоди відповідача, задовольнив клопотання представника позивача адвоката Мацкевича Д.А., про допит як свідка відповідача.
Відповідач заявив клопотання про оголошення перерви у розгляді справи для мирного врегулювання спору. Представник позивача адвокат Мацкевич Д.А. підтримав заявлене Відповідачем клопотання. У розгляді справи оголошено перерву до 14.07.2025 для мирного врегулювання спору.
В судовому засіданні, призначеному на 14.07.2025, представник позивача адвокат Мацкевич Д.А. повідомив, що досягти мирного врегулювання спору вдалося за можливим. Позов підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити. Просив стягнути з відповідача 100 000 доларів США (в іноземній валюті). Надав суду для огляду та доручення до матеріалів справи оригінал боргової розписки.
У судовому засіданні Відповідач визнав частину боргу за розпискою - у розмірі в 39 000,00 доларів США. Відповідач повідомив, що розписку підписував він, розпискою дійсно оформлювалося отримання коштів від Позивача - у розмірі 100 000,00 доларів США. Пояснив, що інвестиційний договір, у випадку непідписання якого він зобов'язався повернути Позивачу суму у розмірі 100 000 дол. США до 31.12.2023, дійсно так і не було підписано. Суму боргу Позивачу він не повернув. Однак, певні послуги Позивачу ОСОБА_2 він та інші особи надавали, що було оформлено договором про співпрацю. Копію договору відповідач суду не надав. Просив суд залучити до участі у справі як третю особу ОСОБА_4 , який також виконував роботи для позивача - і виконав їх, за що позивач мав оплатити їх вартість у розмірі 45 000,00 доларів США.
Ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 14.07.2025 суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про залучення як третьої особи ОСОБА_4 , оскільки відповідач не обґрунтував, що позивач чи відповідач у цій справі може набути будь-які права стосовно ОСОБА_4 або ОСОБА_4 може пред'явити вимоги до сторони - за наслідками ухвалення рішення у цій справі.
Відповідач просив відкласти розгляд справи для надання можливості скористатися професійною правовою допомогою для подання відзиву.
Представник позивача адвокат Мацкевич Д.А. заперечував щодо задоволення клопотання, оскільки відповідач вже представлений адвокатом, який ознайомлювався з матеріалами справи та брав участь у підготовчому засіданні.
Відповідач повідомив, що його інтереси представляв адвокат Гук О.О., який ознайомлювався з матеріалами справи до закриття підготовчого провадження, але зараз він не представляє його інтереси, оскільки адвокат мобілізований до лав ЗСУ.
Ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 14.07.2025, суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про оголошення перерви у розгляді справи для звернення за професійною правовою допомогою, оскільки відповідач з 13.08.20-24 був представлений у цій справі адвокатом Гук О.О., який брав участь у судовому засіданні 13.08.2024, 13.08.2024 ознайомлений з матеріалами справи, при цьому відзив у справі у встановлені законом строки не було подано, підготовче провадження у справі закрито ухвалою від 10.02.2025, відповідач до судового засідання, призначеного на 14.07.2025, яке є третім засіданням для слухання справи по суті, не повідомляв суд про те, що адвокат Гук О.О. вже не представляє його інтереси, тому таке повідомлення безпосередньо перед переходом суду до стадії ухвалення рішення, враховуючи розумний строк розгляду справи, суд розцінює як безпідставне затягування розгляду справи відповідачем.
У судовому засіданні 27.06.2025 відповідач надав згоду на його допит як свідка, однак в судовому засіданні 14.07.2025 відповідач відмовився бути допитаним як свідок, надав суду пояснення.
Заслухавши пояснення представника позивача і відповідача, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з таких мотивів.
Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За приписами ч. 1, ч. 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно ч.1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики після отримання коштів, підтверджуючи як факт укладення договору та зміст умов договору, так і факт отримання боржником від кредитора певної грошової суми.
При цьому факт отримання коштів у борг підтверджує не будь-яка розписка, а саме розписка про отримання коштів, зі змісту якої можливо установити, що відбулася передача певної суми коштів від позичальника до позикодавця.
Судом встановлено, що згідно з розпискою від 09.03.2023 « ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_2 суму у розмірі 100 000,00 доларів США для супроводу підписання інвестиційного договору. У випадку непідписання договору зобов'язався повернути цю суму до 31.12.2023 року».
Факт написання ним розписки і отримання за цією розпискою від ОСОБА_2 суми у розмірі 100 000,00 доларів США Відповідач визнає.
Станом на час розгляду справи Відповідач не повернув грошових коштів Позивачу, доказів підписання інвестиційного договору справа не містить.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Отже, між сторонами існують відносини позики, яка оформлена дослідженою судом розпискою. Наявність між сторонами інших правовідносин Відповідачем суду не доведено. Відповідач не виконав зобов'язання за договором позики, грошові кошти у встановлений у розписці строк добровільно Позикодавцю не повернув, тому сума у розмірі 100 000,00 доларів США підлягає стягненню з нього на користь Позивача.
Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня.
При цьому Основний Закон не встановлює заборони щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.
Відповідно до статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Статтею 524 ЦК України визначено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
У статті 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Разом з тим, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 464/3790/16-ц з аналізу наведених правових норм зроблено висновок, що гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезидентом - фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України; у разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов'язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику. Тому як укладення, так і виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству.
Оскільки за умовами договору позики, оформленого розпискою, Відповідач отримав грошові кошти у доларах США, тому повернути Позивачу отримані у позику кошти він також має у доларах США.
Пунктом 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин роз'яснено, що у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК України.
Враховуючи, що Позивач просить стягнути такі кошти в іноземній валюті, з Відповідача підлягає стягненню заборгованість за розпискою в заявленій Позивачем валюті, а саме - доларах США.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задоволено повністю, суд стягує з Відповідача на користь Позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 15 140,00 гривень.
Керуючись нормами ст. 2, 5, 12, 141, 209, 247, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 основний борг за борговою розпискою у розмірі 100 000 доларів США (сто тисяч доларів США), а також судовий збір у розмірі 15 140,00 гривень.
Позивач ОСОБА_2 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач ОСОБА_1 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 01.09.2025.
Суддя В.М. Маркєлова