ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/16221/25
провадження № 1-кс/753/2206/25
"02" серпня 2025 р. слідчий суддя Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши клопотання старшого слідчого Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_5 , погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12025100020002926, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 серпня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 369 Кримінального кодексу України,
про обрання запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
Слідчий слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_5 за погодженням з прокурором Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 звернулася до Дарницького районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 369 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що 01 серпня 2025 року, приблизно о 21 год. 55 хв. за адресою м. Київ, поблизу станції метрополітену «Осокорки», працівники Управління патрульної поліції у м. Києві у складі екіпажу «Рубін-206», а саме інспектора першого взводу, першої роти, третього батальйону, другого полку «З обслуговування лівого берега УПП у м. Києві ДПП» молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 (спеціальний жетон 0205844) та інспектора першого взводу першої роти, третього батальйону, другого полку «З обслуговування лівого берега УПП в м. Києві ДПП» старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 (спеціальний жетон 0156331), виконуючи свої службові обов'язки, передбачені Законом України «Про Національну поліцію», під час складання адміністративних матеріалів за ч. 1 ст. 130 КУпАП на громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння та вчинив дорожньо-транспортну пригоду, на транспортному засобі марки «Renault Duster», д. н. з. НОМЕР_1 , отримали від останнього пропозицію надання неправомірної вигоди за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданих їм влади чи службового становища.
Як зазначає слідчий, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , розуміючи незаконність своїх дій, діючи умисно та достовірно знаючи про кримінальну відповідальність за пропозицію неправомірної вигоди службовій особі за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, будь-яких дій з використанням наданої їм влади чи службового становища, з метою уникнення відповідальності, розуміючи настання для себе негативних правових наслідків за вчинене адміністративне правопорушення, запропонував поліцейським ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , які відповідно п. 1 примітки до ст. 364 КК України є особами, які постійно здійснюють функції представника Національної поліції України - центрального органу виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, у зв'язку з чим вони є службовими особами, неправомірну вигоду у сумі 20 000 гривень як неправомірну вигоду за не складення щодо нього постанови про накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 130 КУпАП, що тягне за собою накладення штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, після чого був попереджений про кримінальну відповідальність за пропозицію надання неправомірної вигоди службовій особі.
Однак ОСОБА_4 , незважаючи на попередження про кримінальну відповідальність за пропозицію надання неправомірної вигоди службовій особі, продовжив реалізовувати свій злочинний умисел та повторно пропонував неправомірну вигоду працівнику поліції у сумі 20 000 гривень за невчинення ним дій відносно нього, що входять у їхні службові обов'язки, а саме за не складення відносно нього постанови про накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 130 КУпАП, що тягне за собою накладення штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Водночас поліцейські відмовилися від отримання неправомірної вигоди, після чого було викликано слідчо-оперативну групу з метою документування кримінального правопорушення
За викладених вище обставин органом досудового розслідування ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець міста Київ, громадянин України, паспорт id картка НОМЕР_2 , дата видачі 13 квітня 2023 року, орган видачі: 8026, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, підозрюється у пропозиції службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, з використанням наданого їй службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.
02 серпня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 369 КК України.
Слідчий посилається на те, що підставою звернення з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання щодо підозрюваного ОСОБА_4 є необхідність забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також встановлення під час досудового розслідування наявності ризиків, передбачених пунктом 1 статті 177 КПК України, а саме можливості переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Наявність вказаного ризику слідчий обґрунтовує усвідомленням підозрюваним суворості і невідворотності можливого покарання за інкримінований злочин, а саме, можливості призначення йому покарання у вигляді виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк до трьох років, внаслідок чого підозрюваний може ухилитись від виконання покладених на нього процесуальних обов'язків шляхом переховування від органів досудового розслідування та суду.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених в ньому.
Підозрюваний не заперечував порти задоволення клопотання
Слідчий суддя, розглянувши подане клопотання, дослідивши додані до клопотання матеріали кримінального провадження, заслухавши учасників кримінального провадження, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що у провадженні слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100020002926 від 02 серпня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 369 КК України.
02 серпня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні цього кримінального правопорушення.
ОСОБА_4 підозрюється у пропозиції службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.
Як передбачено ч. 1 ст. 179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Системний аналіз норм законодавства свідчить про те, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу дослідженню підлягають чотири групи обставин:
- чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення;
- чи наявні ризики кримінального провадження;
- чи наявні обставини, які є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам;
- індивідуальні обставини щодо підозрюваного, передбачені статтею 178 КПК України.
Суд враховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, а тому зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, враховуючи положення статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», виходить з того, що згідно із практикою ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
Тобто, не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення, у якому її підозрюють.
При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак мають створювати у слідчого судді реальне бачення причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.
Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та матеріалами кримінального провадження на даному етапі провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 369 КК України, оскільки додані до клопотання слідчого та досліджені у судовому засіданні матеріали досудового розслідування містять достатні для цього етапу розслідування докази, які доводять причетність ОСОБА_4 до інкримінованого йому кримінального правопорушення. Підозра ОСОБА_4 ґрунтується на відомостях, що об'єктивно пов'язують підозрюваного із кримінальним правопорушенням, а під час розгляду клопотання не виникло будь-якого іншого розумного обґрунтування участі підозрюваного у подіях, про які йдеться, ніж та, щодо якої стверджує прокурор.
Слідчий суддя вважає, що за обставин, викладених у клопотанні про обрання запобіжного заходу, прокурор довів наявність обґрунтованої підозри у причетності ОСОБА_4 до вчинення злочину, передбаченого частиною першою статті 369 КК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, доданими до клопотання.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Щодо ризиків кримінального провадження, прокурор зазначає про наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Так, в обґрунтування ризику можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування чи суду, прокурор посилається на тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винним у вчиненні злочину.
Слідчий суддя враховує усталену практику, що ризик переховування обвинуваченого не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого застосування покарання та під впливом можливого тягаря призначення такого покарання у майбутньому.
Водночас відповідно до статті 178 КПК України слідчий суддя, оцінюючи в сукупності всі обставини, враховує вагомість наявних у матеріалах клопотання доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, можливість призначення йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк до чотирьох років, що у сукупності з усвідомленням підозрюваним реальності можливого покарання, може спонукати його переховуватись від суду з метою ухилитись від виконання покладених на нього процесуальних обов'язків. Беручи до уваги, що підозрюваний вперше притягується до кримінальної відповідальності, його молодий вік, наявність у нього постійного місця проживання, роботи, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у виді особистого зобов'язання буде співмірним з існуючим ризиком, відповідає особі підозрюваного та тяжкості повідомленої йому підозри і разом із покладенням на нього обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 КПК України, зможе забезпечити належне виконання ним своїх процесуальних обов'язків.
Керуючись статтями 7, 131, 132, 176-179, 193-197, 369-372, 376 КПК України, суд
1. Клопотання слідчого задовольнити.
2. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого СВ Дарницького УН ГУНП в м. Києві, який здійснює досудове розслідування, прокурора чи суду за першою вимогою;
- не відлучатися з міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, зміну номера мобільного телефона або інших засобів зв'язку;
- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у цьому кримінальному провадженні.
Термін дії обов'язків, покладених судом на підозрюваного, визначити в межах строку досудового розслідування, а саме до 02 жовтня 2025 року включно.
Підозрюваного ОСОБА_4 письмово під розпис повідомити про покладені на нього обов'язки та роз'яснити, що в разі невиконання покладених цією ухвалою зобов'язань до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2-х розмірів мінімальної заробітної плати.
Ухвала підлягає негайному виконанню і оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1