10 липня 2025 року
м. Київ
Справа № 990SCGC/9/25
Провадження № 11-97сап25
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Губської О. А.,
суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Ємця А. А., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кривенди О. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Погрібного С. О., Стефанів Н. С., Стрелець Т. Г., Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.
розглянула в порядку письмового провадження скаргу ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя від 28 січня 2025 року № 127/0/15-25, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 09 жовтня 2024 року № 2955/3дп/15-24,
Короткий зміст та обґрунтування наведених у скарзі вимог
1. 27 лютого 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Великої Палати Верховного Суду зі скаргою, у якій просить скасувати рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) від 28 січня 2025 року № 127/0/15-25 «Про залишення без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 09 жовтня 2024 року № 2955/3дп/15-24 про притягнення судді Деснянського районного суду міста Чернігова ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності» (далі - Спірне рішення).
2. ОСОБА_1 не погодився з рішенням ВРП і просить його скасувати, оскільки вважає, що оскаржуване рішення є прикладом втручання дисциплінарного органу у здійснення правосуддя і перевищення повноважень, наданих законами України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про Вищу раду правосуддя» та статтею 126 Конституції України. Зазначає, що практично уся мотивувальна частина оскаржуваного рішення присвячена перегляду суті судових рішень з використанням відсутніх у ВРП повноважень: аналізуються докази у справі - відеозапис, рапорти, протокол та вирішується питання про те, що ці докази доводять, а що ні; вирішується питання про перевагу підзаконного нормативно-правового акта - Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, над нормативно-правовим актом, що має вищу юридичну силу, - Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), що стосується виключно суті судових рішень.
3. Звертає увагу, що підстави скарги на рішення Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 09 жовтня 2024 року № 2955/3дп/15-24 досліджено лише частково. Був здійснений розгляд лише двох доводів скарги з 12. Указує, що не досліджено доказів, на які він посилався - запис засідання Дисциплінарної палати, а тому оскільки його доводи було проігноровано, оскаржуване рішення не можна вважати мотивованим.
4. ОСОБА_1 твердить, що висновок про недбалість судді при виготовленні судових рішень не пов'язаний з іншою частиною оскаржуваного рішення і логічно не мотивується, а наявний лише як формальна, а не реальна підстава застосування дисциплінарного стягнення, що підтверджується вибірковим застосуванням вигаданих ВРП вимог до постанови у справі про адміністративне правопорушення лише до справ за статтею130 КУпАП і лише у випадку закриття провадження.
5. Скаржник вважає, що ВРП застосовує протилежні підходи в оскаржуваному рішенні та інших рішеннях, де зазначає про те, що судові рішення не підлягають перегляду, окрім перегляду в судовому порядку відповідно до закону.
6. З огляду на викладене вважає, що оскаржуване рішення слід скасувати на підставі пункту 4 частини першої статті 52 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон № 1798-VIII), оскільки не містить посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків.
Позиція учасників справи щодо скарги
7. У відзиві на скаргу ВРП зазначає, що немає підстав, передбачених статтею 52 Закону № 1798-VІІІ, за яких рішення ВРП, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, може бути скасоване.
8. ВРП наголошує, що суддя ОСОБА_1 не дотримався процесуальних вимог щодо вмотивованості постанов суду від 09 лютого 2024 року у справі № 750/464/24 та від 29 лютого 2024 року у справі № 750/569/24, оскільки зазначені рішення суду не містять жодних мотивів неприйняття доданих до протоколу про адміністративне правопорушення доказів, а також своєї позиції щодо обов'язку працівників патрульної поліції пропонувати водію, у якого виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, пройти огляд з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу, що, за висновком судді, свідчить про недотримання встановленого працівниками поліції порядку огляду водія на стан наркотичного сп'яніння, а отже, відсутність у діях водіїв складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статі 130 КУпАП (відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння).
9. ВРП зазначила, що відсутність жодних мотивів на обґрунтування відхилення доводів сторони судового процесу безпосередньо впливає на якість судового рішення як процесуального документа, можливість сприйняття його як сторонами, так і суспільством у цілому як результату правильного застосування юридичних норм, справедливого процесу та належної оцінки фактів, а також як такого, що може бути ефективно виконаним.
Обставини справи
10. Указом Президента України від 1 серпня 2007 року № 676/2007 ОСОБА_1 призначений на посаду судді Деснянського районного суду міста Чернігова строком на п'ять років.
11. Постановою Верховної Ради України від 21 червня 2012 року № 5011-VІ ОСОБА_1 обраний на посаду судді цього суду безстроково.
Короткий зміст рішення Третьої Дисциплінарної палати ВРП
12. До ВРП 27 травня 2024 року надійшла дисциплінарна скарга Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі - ДПП) в особі начальника сектору правового забезпечення Управління патрульної поліції (далі - УПП) в Чернігівській області ДПП Сіндєєвої В. В. на дії судді Деснянського районного суду міста Чернігова ОСОБА_1 під час розгляду справ про адміністративне правопорушення № 750/464/24, № 750/569/24 за частиною першою статті 130 КУпАП.
13. У дисциплінарній скарзі зазначено, що суддя Деснянського районного суду міста Чернігова ОСОБА_1 ухвалив постанови у справах про адміністративні правопорушення № 750/464/24, № 750/569/24, якими закрив провадження у зв'язку з відсутністю в діях осіб складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, не навівши в судових рішеннях мотивів невзяття до уваги працівниками патрульної поліції Національної поліції України доказів, мотивів їх відхилення та застосованих норм права, зокрема, щодо недотримання поліцейськими порядку проведення огляду водіїв з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу у випадку виявлення у них ознак наркотичного сп'яніння.
14. На переконання скаржника, суддя ОСОБА_1 допустив істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, оскільки відповідно до вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України (далі - МОЗ України) від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкція №1452/735), у випадку виявлення ознак наркотичного сп'яніння, огляд водія на місці зупинки транспортного засобу не проводиться, а особа відразу направляється до найближчого закладу охорони здоров'я.
15. Зауважив, що такі дії судді ОСОБА_1 спонукають громадян продовжувати порушувати вимоги закону, відчуваючи безкарність за вчинені адміністративні правопорушення, що, своєю чергою, суперечить завданням КУпАП.
16. Третя Дисциплінарна палата ВРП ухвалою від 28 серпня 2024 року № 2560/3дп/15-24 відкрила дисциплінарну справу з підстав можливої наявності в діях судді Деснянського районного суду міста Чернігова ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VІІІ) (умисне або внаслідок недбалості незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору).
17. Рішенням Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 09 жовтня 2024 року № 2955/3дп/15-24 суддю Деснянського районного суду міста Чернігова ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у виді попередження.
18. Як убачається зі змісту вказаного рішення, Третя Дисциплінарна палата ВРП установила, що 12 січня 2024 року до провадження судді Деснянського районного суду міста Чернігова ОСОБА_1 надійшли справи про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_2 , зокрема справа № 750/456/24 (провадження № 3/750/545/24) за частиною першою статті 130 КУпАП та справа № 750/464/24 (провадження № 3/750/537/24) за частиною третьою статті 126 КУпАП.
19. Згідно із протоколом серії ААД № 520589 про адміністративне правопорушення 06 січня 2024 року о 17 годині 13 хвилин ОСОБА_2 у місті Чернігові на вулиці Суничній, будинок 55 керував транспортним засобом за наявності тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами, встановленого Деснянським відділом державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, чим порушив вимоги Закону України «Про виконавче провадження», за що передбачена відповідальність за частиною третьою статті 126 КУпАП.
20. Цього самого дня стосовно ОСОБА_2 було складено інший протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 520590, з якого убачається, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідість.
21. У протоколі про адміністративне правопорушення від 06 січня 2024 року серії ААД № 520590 зазначено, що ОСОБА_2 відмовився від проходження у встановленому законом порядку медичного огляду в лікаря для визначення стану наркотичного сп'яніння. Обставини події зафіксовані на прилади відеофіксації (відеореєстратори) № 473798, № 471208.
22. До протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 520590 долучено рапорт, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - направлення), відеозапис з відеореєстратора.
23. У рапорті поліцейського від 06 січня 2024 року зазначено, що під час спілкування з водієм було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя. Водію було запропоновано пройти медичний огляд у лікаря-нарколога, однак він відмовився від проходження такого огляду.
24. На відеозаписі з нагрудної камери (відеореєстратора) поліцейського зафіксовано, що о 17 годині 20 хвилин поліцейський оглянув руки водія та провів тест на реакцію очей на світло, після чого повідомив водієві про виявлення в нього ознак наркотичного сп'яніння (тремтіння пальців рук, зіниці, що не реагують на світло, неприродна блідість обличчя). Згодом поліцейський запропонував водієві пройти медичний огляд на стан сп'яніння в лікаря-нарколога.
25. Водій спочатку погодився пройти огляд, а потім повідомив, що не погоджується їхати до лікарні. Поліцейський роз'яснив водієві, що за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння передбачена відповідальність, роз'яснив йому права, визначені статтею 63 Конституції України і статтею 268 КУпАП.
26. 15 січня 2024 року суддя Деснянського районного суду міста Чернігова ОСОБА_1 ухвалив постанову про об'єднання двох справ стосовно ОСОБА_2 в одне провадження, з присвоєнням єдиного номера справи 750/464/24 (провадження № 3/750/545/24).
27. Постановою судді Деснянського районного суду міста Чернігова ОСОБА_1 від 09 лютого 2024 року закрито провадження у справі в частині притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Цією постановою ОСОБА_2 також притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 126 КУпАП, накладено на нього стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на три місяці.
28. Закриваючи провадження у справі про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП, суддя ОСОБА_1 з посиланням на статтю 266 цього Кодексу у постанові від 9 лютого 2024 року зазначив: «Оскільки в даному випадку огляд поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів не пропонувався взагалі, тобто порядок проведення огляду дотриманий не був, відсутні підстави для висновку про відмову особи від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За таких обставин суд доходить висновку, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, відсутній».
29. 16 січня 2024 року до провадження судді Деснянського районного суду міста Чернігова ОСОБА_1 надійшла справа про адміністративне правопорушення № 750/569/24 стосовно ОСОБА_3 за частиною першою статті 130 КУпАП.
30. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 12 січня 2024 року серії ААД № 707739 ОСОБА_3 12 січня 2024 року о 16 годині 22 хвилини на проспекті Миру, будинок 11 у місті Чернігові керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці, що не реагують на світло, тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя. Зазначено, що водій відмовився від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку в лікаря-нарколога, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), за що передбачена відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП. Відмова водія від проведення медичного огляду зафіксована поліцейським на портативний відеореєстратор № 470695.
31. До цього протоколу про адміністративне правопорушення додано відеозапис з нагрудної камери поліцейського (відеореєстратор), рапорт та направлення.
32. З відеозапису встановлено, що 12 січня 2024 року о 16 годині 26 хвилин поліцейські зупинили транспортний засіб. До транспортного засобу підійшов поліцейський, який повідомив причину зупинки, попросив водія пред'явити документи для перевірки та вийти із транспортного засобу.
33. Виявивши ознаки наркотичного сп'яніння, поліцейський провів перевірку реакції очей водія на світло. Водій вказав, що раніше вживав наркотичні речовини, проте зауважив, що упродовж останніх 11 років наркотичні речовини не вживає.
34. На пропозицію поліцейського пройти огляд на стан сп'яніння у лікаря- нарколога водій категорично відмовився. Поліцейський роз'яснив ОСОБА_3 про передбачену законом відповідальність за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння, а також права, визначені статтею 63 Конституції України і статтею 268 КУпАП.
35. Постановою судді Деснянського районного суду міста Чернігова ОСОБА_1 від 29 лютого 2024 року закрито провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
36. У постанові зазначено, що в судовому засіданні ОСОБА_3 заперечував обставини, викладені у протоколі. У засіданні був допитаний поліцейський ОСОБА_4 , який підтвердив, що пропонував водію ОСОБА_3 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння. Крім того, у суді свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вказали, що ОСОБА_3 ніколи не вживав ні алкоголю, ні наркотичних засобів, оскільки має відповідні релігійні переконання.
37. Закриваючи провадження у справі про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП, суддя ОСОБА_1, посилаючись на статтю 266 цього Кодексу, вказав: «З протоколу про адміністративне правопорушення та відеозапису до нього вбачається, що в даному випадку огляд поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів не пропонувався взагалі, тобто порядок проведення огляду дотриманий не був. Тому відсутні підстави для висновку про відмову особи від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За таких обставин суд доходить висновку, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, відсутній».
38. Оцінюючи дії судді ОСОБА_1, Третя Дисциплінарна палата ВРП урахувала, що відповідно до пункту 12 розділу II Інструкції №1452/735 у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
39. Дисциплінарний орган зауважив, що приписи розділу II Інструкції № 1452/735 щодо огляду на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу не застосовують до процедури проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння, а застосовують тільки в разі проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння.
40. Третя Дисциплінарна палата ВРП дійшла висновку, що суддя ОСОБА_1 зобов'язаний був відповідно до вимог статей 251, 252, 280 КУпАП у постановах суду від 09 лютого 2024 року у справі № 750/464/24, та від 29 лютого 2024 року у справі № 750/569/24 навести мотиви на обґрунтування застосування частини п'ятої статті 266 КУпАП, а також мотиви відхилення доводів поліцейських про те, що вони пропонували водіям пройти медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння, але вони відмовилися від його проходження, та викласти обґрунтування власної позиції щодо обов'язку поліцейських запропонувати водіям проведення їх огляду на стан наркотичного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу.
41. Ураховуючи зафіксовані на відеореєстраторах обставини щодо відмови водіїв ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, суддя ОСОБА_1 у постанові від 9 лютого 2024 року у справі № 750/464/24 та у постанові від 29 лютого 2024 року у справі № 750/569/24, на думку дисциплінарного органу, не навів належних мотивів застосування приписів частини п'ятої статті 266 КУпАП (огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним).
42. За таких обставин Третя Дисциплінарна палата ВРП дійшла висновку, що зазначені дії судді Деснянського районного суду міста Чернігова ОСОБА_1 містять ознаки складу дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ (незазначення внаслідок недбалості в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору).
43. У скарзі на рішення Третьої Дисциплінарної палати ВРП ОСОБА_1 зазначав, що дисциплінарний орган вдався до аналізу та оцінки доказів у справах про адміністративні правопорушення № 750/464/24 та № 750/569/24, зокрема відеозаписів з нагрудних камер поліцейських, протоколів про адміністративні правопорушення та рапортів поліцейських, оскаржуване рішення ґрунтується на власній оцінці дисциплінарного органу наявних у справах про адміністративні правопорушення доказів, власній правовій кваліфікації дій осіб, стосовно яких були складені протоколи про адміністративні правопорушення, що виходить за межі повноважень дисциплінарного органу.
44. Суддя ОСОБА_1 також зазначив, що Третя Дисциплінарна палата ВРП дійшла висновку про перевагу підзаконного нормативно- правового акта (Інструкції № 1452/735) над нормативно-правовим актом, що має вищу юридичну силу (КУпАП).
45. На переконання судді, в оскаржуваному рішенні дисциплінарний орган не обґрунтував, у чому полягає незазначення ним у судових рішеннях мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору, оскільки орган поліції не є учасником справи про адміністративне правопорушення, а оцінку всім наявним у справі доказам він надав, виклавши її в постановах, форма і зміст яких повністю відповідають вимогам, визначених статтею 283 КУпАП, та сталій судовій практиці.
46. З огляду на наведене вважав безпідставними висновки Третьої Дисциплінарної палати ВРП про невмотивованість судових рішень у справах про адміністративні правопорушення № 750/464/24 та № 750/569/24. Зауважив, що оскаржуване рішення ухвалено з перевищенням повноважень, наданих Законом № 1402-VІІІ, Законом № 1798-VІІІ та статтею 126 Конституції України, а тому підлягає скасуванню.
Короткий зміст рішення ВРП
47. ВРП 28 січня 2025 року, розглянувши скаргу судді Деснянського районного суду міста Чернігова ОСОБА_1 на рішення Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 09 жовтня 2024 року № 2955/3дп/15-24 про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, погодилась із висновком своєї Третьої Дисциплінарної палати щодо наявності у діях судді ОСОБА_1 ознак складу дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ (незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору), а також із тим, що характер допущеного суддею дисциплінарного проступку, ступінь вини судді, його характеристика, стаж роботи, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, дозволяють застосувати до судді Деснянського районного суду міста Чернігова ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді попередження, яке буде пропорційним і достатнім заходом впливу за такі дії.
48. ВРП повністю погодилася з обставинами дисциплінарного провадження, встановленими її Третьої Дисциплінарною палатою, а також юридичною кваліфікацією цих діянь та вказала, що, зазначене не може бути кваліфіковано як суддівська помилка, а свідчить про недбале ставлення судді до виконання своїх обов'язків.
49. ВРП зазначила, що, вирішуючи питання про наявність у діях судді складу дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ, її Третя Дисциплінарна палата лише дослідила копії матеріалів справ про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та надала оцінку діям судді в частині невмотивованості постанов у справах про адміністративні правопорушення № 750/464/24 та № 750/569/24, не вдаючись до оцінки правильності вирішення зазначених справ по суті.
50. ВРП вказала про необґрунтованість твердження судді ОСОБА_1 про те, що Третя Дисциплінарна палата ВРП в оскаржуваному рішенні надала перевагу підзаконному нормативно-правовому акту - Інструкції № 1452/735 над нормативно-правовим актом, що має вищу юридичну силу, - КУпАП, оскільки приписи статті 266 КУпАП слід застосовувати у системному зв'язку із приписами Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 з подальшими змінами (далі - Порядок № 1103), та Інструкції № 1452/735.
51. Також ВРП зазначила, що, обґрунтовуючи відсутність у діях осіб складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, суддя ОСОБА_1 не навів мотивів неприйняття доданих до протоколу про адміністративне правопорушення доказів, а також своєї позиції щодо обов'язку працівників патрульної поліції пропонувати водію, у якого виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, пройти огляд з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу, що, за висновком судді, свідчить про недотримання встановленого працівниками поліції порядку огляду водія на стан наркотичного сп'яніння, а отже, відсутність у діях водіїв складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статі 130 КпАП (відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння).
52. До того ж, ВРП вказала, що у випадку виявлених ознак, передбачених пунктом 3 розділу І Інструкції № 1452/735, поліцейський проводить огляд водія на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ України та Держспоживстандартом (пункт 1 розділу II Інструкції № 1452/735), а у випадку виявлення ознак наркотичного сп'яніння, передбачених пунктом 4 розділу І Інструкції № 1452/735, поліцейський направляє водія для огляду до закладу охорони здоров'я, що узгоджується із висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 09 вересня 2021 року у справі № 11-21сап21.
53. Під час перевірки дисциплінарної справи ВРП установила, що зібрані матеріали дисциплінарної справи оцінені з достатньою повнотою і підтверджують вчинення суддею ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, а наведені ним у скарзі та доповненнях доводи не спростовують висновків, зазначених у рішенні Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 9 жовтня 2024 року № 2955/3дп/15-24 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, і не дають підстав для його скасування.
Рух скарги
54. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 27 березня 2025 року відкрила провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення ВРП від 28 січня 2025 року № 127/0/15-25 та витребувала від ВРП матеріали дисциплінарної справи, на підставі яких було ухвалено це рішення.
55. Від ВРП 21 квітня 2025 року до Великої Палати Верховного Суду надійшли копії матеріалів дисциплінарної справи, на підставі яких прийнято оскаржуване рішення ВРП від 28 січня 2025 року № 127/0/15-25.
56. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2025 року справу за цією скаргою призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами на підставі пункту 1 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки матеріали справи не містять клопотань від учасників справи про розгляд скарги за їх участю.
57. Велика Палата Верховного Суду ознайомилася з матеріалами дисциплінарного провадження та скарги, обговорила доводи скарги та заперечення відповідача й дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення скарги судді ОСОБА_1 на Спірне рішення.
Оцінка рішення ВРП
58. Переглядаючи Спірне рішення, Велика Палата Верховного Суду бере до уваги свою сталу практику щодо застосування визначених законом підстав дисциплінарної відповідальності судді, мотивів, з яких ВРП сформулювала відповідні висновки, а також підстав, через які Спірне рішення підлягає скасуванню.
59. На рішення ВРП, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, може бути подана скарга до Великої Палати Верховного Суду (частина сьома статті 266 КАС України).
60. Можливість оскаржити Спірне рішення є важливим механізмом забезпечення суддівської незалежності зокрема та незалежності судової системи загалом. Велика Палата Верховного Суду забезпечує виконання гарантій пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і є визначеним статтею 266 КАС України судовим органом, який має повну юрисдикцію щодо розгляду скарги на рішення.
61. Відповідно до статті 52 Закону № 1798-VIII рішення ВРП, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав: 1) склад ВРП, який ухвалив відповідне рішення, не мав повноважень його ухвалювати; 2) рішення не підписано будь-ким зі складу членів ВРП, які брали участь у його ухваленні; 3) суддя не був належним чином повідомлений про засідання ВРП - якщо було ухвалено будь-яке з рішень, визначених пунктами 2-5 частини десятої статті 51 цього Закону; 4) рішення не містить посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків.
62. Велика Палата Верховного Суду повно та всебічно перевіряє Спірне рішення, зокрема на предмет його відповідності вимогам частини першої статті 52 Закону № 1798-VIII.
63. Згідно з матеріалами справи ОСОБА_1 та ДПП належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги. Зазначену інформацію було оприлюднено на офіційному вебсайті ВРП. У засідання ВРП, призначене на 28 січня 2025 року, суддя ОСОБА_1 та представник ДПП не прибули.
64. На підставі наявної у матеріалах справи копії Спірного рішення Велика Палата Верховного Суду також установила, що в засіданні ВРП 5 грудня 2023 року взяли участь 11 членів ВРП, які прийняли рішення та його підписали. Крім того, скаржник не стверджував про відсутність повноважного складу ВРП та не заперечував, що ВРП належно повідомила його про засідання, призначене на вказану дату.
65. З огляду на наведене визначені пунктами 1-3 частини першої статті 52 Закону № 1798-VIII підстави для скасування Спірного рішення відсутні. Водночас Велика Палата Верховного Суду констатує, що скаржник не заперечував повноважності складу ВРП, яка ухвалила Спірне рішення, належності підписання останнього, а також обізнаності з дисциплінарним провадженням, належності повідомлення про засідання ВРП і відповідно дотримання процесуальних гарантій у цьому провадженні.
66. Оцінюючи Спірне рішення в аспекті наявності в ньому посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків, Велика Палата Верховного Суду виходить з такого.
67. ВРП, вивчивши подану скаргу, дослідивши матеріали дисциплінарної справи, погодилась із висновками її Третьої Дисциплінарної палати про наявність у діях судді складу дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII (незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору).
68. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що визначальним критерієм правомірності Спірного рішення є встановлення у ньому обставин, які підтверджують наявність підстави дисциплінарної відповідальності скаржника.
69. ВРП у Спірному рішенні зазначила, що суддя ОСОБА_1 при винесенні постанови від 09 лютого 2024 року про закриття провадження у справі № 750/464/24 в частині притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення та від 29 лютого 2024 року про закриття провадження у справі № 750/569/24 про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення не навів мотивів неприйняття доданих до протоколу про адміністративне правопорушення доказів, а також своєї позиції щодо обов'язку працівників патрульної поліції пропонувати водію, у якого виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, пройти огляд з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу, що, за висновком судді, свідчить про недотримання встановленого працівниками поліції порядку огляду водія на стан наркотичного сп'яніння, а отже, відсутність у діях водіїв складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статі 130 КУпАП (відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння).
70. Так, у вказаних вище постановах суддя ОСОБА_1 констатував відсутність підстав для висновку про відмову водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, оскільки поліцейський не дотримався порядку проведення огляду на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів, який встановлено статтею 266 КУпАП.
71. Частина перша статті 130 КУпАП встановлює відповідальність, зокрема, за керування транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння.
72. Відповідно до приписів Закону України «Про дорожній рух» до учасників дорожнього руху належать, зокрема, водії (частина друга статті 14). Учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, ПДР та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух (абзаци другий і четвертий частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух»). Одним із таких органів державного контролю є Національна поліція (стаття 52 цього Закону).
73. За змістом абзаців третього та п'ятого частини другої статті 16 указаного Закону водій зобов'язаний виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, ПДР та іншими нормативними актами; не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
74. Відповідно до підпункту «а» пункту 2.9 ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
75. Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (пункт 2.5 ПДР).
76. Отже, водій зобов'язаний виконувати обов'язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» і ПДР, зокрема передбачений указаним Законом обов'язок виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів. Одним із таких розпоряджень поліцейського є вимога пройти саме медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння.
77. Відповідно до частини другої статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
78. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним (частина п'ята статті 266 КУпАП).
79. За змістом частини шостої статті 266 КУпАП направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
80. Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан наркотичного сп'яніння, оформлення результатів такого огляду, регулюються Інструкцією № 1452/735 та Порядком № 1103. Приписи Інструкції № 1452/735 та Порядку № 1103 застосовуються у системному зв'язку як між собою, так і з приписами інших нормативних актів.
81. Відповідно до пункту 4 розділу I Інструкції № 1452/735 ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Ознаками алкогольного сп'яніння згідно з пунктом 3 розділу І цієї Інструкції є запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя.
82. Згідно з пунктом 6 розділу І Інструкції № 1452/735 та пунктом 3 Порядку № 1103 огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
83. За наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ України та Держспоживстандартом (пункт 1 розділу II Інструкції № 1452/735).
84. При цьому пункт 3 розділу І Інструкції № 1452/735 визначає ознаки алкогольного, а не наркотичного сп'яніння.
85. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП (пункт 7 розділу І Інструкції № 1452/735).
86. Пунктом 9 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 встановлено, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
87. Пунктом 12 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 визначено, що в разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє зазначену особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
88. Отже, саме у випадку алкогольного сп'яніння передбачений огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу. Вказане підтверджує назва та зміст розділу ІІ Інструкції № 1452/735 - «Проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів», який регламентує проведення поліцейським огляду на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу.
89. Тому приписи розділу ІІ Інструкції № 1452/735 щодо огляду на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу незастосовні до процедури проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння, а тільки алкогольного. На це вказує і пункт 12 розділу ІІ Інструкції № 1452/735. Тобто поліцейський не проводить огляду на стан таких різновидів сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу.
90. Приписи статті 266 КУпАП, якщо їх застосовувати без системного зв'язку з наведеними вище приписами Порядку № 1103 й Інструкції № 1452/735, а також не враховувати мету адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП і процедур, встановлених задля фіксації відповідних правопорушень, справді можуть допускати таке буквальне тлумачення, за якого огляд водія із використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу поліцейський проводить у випадку кожного виду сп'яніння, а не тільки алкогольного. Проте згідно із частиною шостою статті 266 КУпАП направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
91. Приписи розділу II Інструкції № 1452/735 щодо огляду на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу застосовуються лише до процедури проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, а до процедури проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння незастосовні. На це вказує і пункт 12 розділу II Інструкції № 1452/735, відповідно до якого в разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І Інструкції № 1452/735, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
92. Зазначене узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 9 вересня 2021 року у справі № 11-21сап21.
93. Складання працівниками патрульної поліції відносно громадян ОСОБА_2 (справа № 750/464/24) і ОСОБА_3 (справа № 750/569/24) протоколів про адміністративні правопорушення та направлення цих протоколів до суду означає, що поліцейські розуміли приписи відповідних нормативних актів так, що медичний огляд водія на стан наркотичного сп'яніння можливий саме без попереднього огляду з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу. Аргументи, які посадові особи УПП в Чернігівській області навели у протоколах про адміністративні правопорушення, скаржник мав належно оцінити у постановах.
94. Скаржник у скарзі на Спірне рішення вказав про те, що у випадку колізії між приписами підзаконного нормативного акта та приписами закону слід застосовувати останні як акта, що має вищу юридичну силу. Втім у постановах у справах про адміністративні правопорушення, які оцінювала ВРП, немає ні такого висновку, ні обґрунтування можливості його застосування до ситуацій осіб, щодо яких поліцейські склали протоколи про адміністративні правопорушення.
95. Чітке обґрунтування й аналіз є базовими вимогами до судових рішень та важливим аспектом права на справедливий суд (пункт 3 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень). У судових рішеннях слід належно зазначати підстави, на яких ці рішення ґрунтуються. Обов'язок суду обґрунтувати рішення не можна сприймати як вимогу надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Ступінь виконання цього обов'язку може різнитися залежно від справи та характеру правовідносин осіб, які беруть у ній участь. Суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів, прийняття доказів для їхнього підтвердження чи спростування. Але це не позбавляє обов'язку навести у рішенні відповідне обґрунтування, що, зокрема, дозволяє забезпечити публічний контроль за здійсненням правосуддя.
96. Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).
97. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (стаття 280 КУпАП).
98. Загальні вимоги до змісту постанови у справі про адміністративне правопорушення встановлені у частині другій статті 283 КУпАП. У такій постанові мають бути: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дата розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
99. Скаржник наполягає на тому, що дотримав ці вимоги у постановах у справах № 750/464/24 і № 750/569/24 про адміністративні правопорушення. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що визначені у статті 283 КУпАП вимоги до змісту постанови у справі про адміністративне правопорушення не звільняють суд від обов'язку дати відповіді на питання, наведені у статті 280 КУпАП, і належно мотивувати постанови, щоби не виникало підстав для сумнівів у тому, що всі обставини та докази суд оцінив у сукупності.
100. Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (частина перша статті 251 КУпАП).
101. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (частина друга статті 251 КУпАП).
102. Уповноважені на складання протоколу про адміністративне правопорушення викладають аргументи щодо наявності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності саме у цьому протоколі, який суд має оцінити у сукупності з іншими доказами у справі.
103. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
104. Скаржник, розглядаючи відповідні справи про адміністративні правопорушення, мав обов'язок оцінити всі обставини у сукупності на підставі всіх зібраних доказів і застосувати належні норми права. Крім того, незалежно від того, чи згадали поліцейські приписи Інструкції № 1452/735 й інших нормативних актів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху у справах про адміністративні правопорушення, скаржник не був звільнений від обов'язку системно підійти до застосування норм, які регламентують процедури, пов'язані з притягненням осіб до адміністративної відповідальності.
105. ОСОБА_1 у скарзі на Спірне рішення зазначив, що фактично предметом розгляду його дисциплінарного провадження є тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснено ним при вирішенні вказаної справи, що відповідно до міжнародних та національних стандартів правосуддя не має бути приводом для дисциплінарної відповідальності.
106. Велика Палата Верховного Суду погоджується, що ВРП не має повноважень встановлювати або оцінювати обставини справи, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, проте відсутність будь-яких мотивів на обґрунтування відхилення доводів сторони судового процесу безпосередньо впливає на якість судового рішення як процесуального документа, можливість сприйняття його як сторонами, так і суспільством у цілому як результату правильного застосування юридичних норм, справедливого процесу та належної оцінки фактів, а також як такого, що може бути ефективно виконаним.
107. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2024 року у справі № 990SCGC/1/24 (провадження № 11-1сап24).
108. З урахуванням наведеного Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованими висновки ВРП про наявність у діях скаржника складу дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII.
109. Щодо доводів скаржника про те, що відповідач підстави скарги на рішення Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 09 жовтня 2024 року № 2955/3дп/15-24 досліджував лише частково, а саме розглянув лише два доводи скарги з дванадцяти, то Велика Палата Верховного Суду зазначає, що ВРП в оскаржуваному рішенні фактично узагальнила підстави скарги ОСОБА_1 на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 09 жовтня 2024 року № 2955/3дп/15-24.
110. Так, зокрема, ВРП вказала, що, на думку судді ОСОБА_1, Третя Дисциплінарна палата ВРП вийшла за межі повноважень дисциплінарного органу, вдавшись до аналізу та оцінки доказів у справах про адміністративні правопорушення і надаючи власну оцінку наявних у вказаних справах доказам та правову кваліфікацію дій осіб, стосовно яких були складені протоколи про адміністративні правопорушення.
111. Крім того, ВРП зазначила, що суддя ОСОБА_1 вважає, що Третя Дисциплінарна палата ВРП у своєму рішенні дійшла висновку про перевагу підзаконного нормативно-правового акта (Інструкції № 1452/735) над нормативно-правовим актом, що має вищу юридичну силу (КУпАП).
112. Також ВРП вказала, що суддя ОСОБА_1 зауважив, що Третя Дисциплінарна палата ВРП не обґрунтувала, у чому полягає незазначення ним в судових рішеннях мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору.
113. Надаючи аналіз всім доводам скарги ОСОБА_1 на рішення Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 09 жовтня 2024 року № 2955/3дп/15-24, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що вказані вище доводи скарги судді ОСОБА_1 є ключовими, а всі інші лише в певній мірі розширюють та доповнюють їх суть, а тому ВРП надала їм оцінку в сукупності, не вдаючись до повторного дублювання своїх висновків.
114. Так, наприклад, посилання скаржника на порушення дисциплінарним органом принципу правової визначеності та недотримання ним пункту 66 Рекомендації СМ/Вес (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи щодо неможливості оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, є фактично розширенням доводів скаржника про перевищення Третьою Дисциплінарною палатою ВРП своїх повноважень як дисциплінарного органу.
115. У свою чергу, посилання скаржника на те, що ВРП не надала оцінку його доводам про те, що дисциплінарний орган зробив висновок про існування у справі загальновідомої обставини, що поліцейські не забезпечені спеціальними технічними засобами для проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння, є також безпідставними, оскільки вказані висновки не вплинули на результати розгляду дисциплінарної скарги та не мали жодного визначального значення при розгляді скарги ОСОБА_1 .
116. Інші доводи скаржника у скарзі на рішення Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 09 жовтня 2024 року № 2955/3дп/15-24 фактично є обґрунтуванням одного з його основних доводів щодо помилковості висновків дисциплінарного органу про невмотивованість прийнятих ним постанов у справах про адміністративні правопорушення.
117. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що з аналізу оскаржуваного рішення ВРП вбачається, що вона надала оцінку всім доводам скарги судді ОСОБА_1 та належним чином обґрунтувала їх відхилення, а тому безпідставними є доводи скаржника про те, що відповідач підстави скарги на рішення Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 09 жовтня 2024 року № 2955/3дп/15-24 досліджував лише частково.
118. Доводи тієї скарги в основному перекликаються із міркуваннями та вимогами, які містяться у скарзі на Спірне рішення, відповіді на які надані в цій постанові, і ці доводи не спростовують її правових висновків
119. Крім того, щодо посилання ОСОБА_1 на недослідження доказів, на які він посилався, а саме запис засідання дисциплінарної палати, то, як убачається із скарги ОСОБА_1 на рішення Третьої ДП ВРП, в ній жодним чином не йдеться про вказаний доказ, обставини, які ним підтверджуються чи спростовуються, а також безпосередньо про необхідність його дослідження, у зв'язку із чим доводи скарги ОСОБА_1 в цій частині Велика Палата вважає необґрунтованими.
120. Інші доводи та міркування, викладені у скарзі, не спростовують правильності висновків ВРП.
Висновок за результатами розгляду скарги
121. Відповідно до частини восьмої статті 266 КАС України Велика Палата Верховного Суду за наслідками розгляду справи щодо оскарження рішення ВРП, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, може скасувати оскаржуване рішення ВРП або залишити його без змін.
122. Оскільки ВРП у Спірному рішенні правильно виснувала про обґрунтованість притягнення скаржника до дисциплінарної відповідальності за підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII і застосувала до нього найм'якіше дисциплінарне стягнення, передбачене пунктом 1 частини першої статті 109 цього Закону (попередження), підстав для задоволення скарги на Спірне рішення немає.
Керуючись статтями 266, 341, 344, 349, 350, 356, 359 КАС України, Велика Палата Верховного Суду
Скаргу ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя від 28 січня 2025 року № 127/0/15-25, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 09 жовтня 2024 року № 2955/3дп/15-24, залишити без задоволення, а рішення Вищої ради правосуддя від 28 січня 2025 року № 127/0/15-25 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. А. Губська
Судді: О. О. Банасько Н. С. Стефанів
О. Л. Булейко Т. Г. Стрелець
А. А. Ємець О. В. Ступак
Л. Ю. Кишакевич І. В. Ткач
В. В. Король О. С. Ткачук
О. В. Кривенда В. Ю. Уркевич
С. Ю. Мартєв Є. А. Усенко
К. М. Пільков С. О. Погрібний Н. В. Шевцова