Справа № 127/15526/25
Провадження № 2/710/613/25
01.09.2025 м. Шпола
Шполянський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого-судді- Побережної Н.П.,
секретаря судового засідання - Гегельської І.В.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
14.07.2025 на адресу Шполянського районного суду Черкаської області від Вінницького міського суду Вінницької області надійшли матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. У згаданому позові позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором №10.04.2024-100003673 від 10.04.2024 у розмірі 23319,70 грн.
Аргументи учасників справи.
Свій позов позивач обґрунтовує тим, що 10.04.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферти) №10.04.2024-100003673. Відповідач отримав кредит у розмірі 13000,00 грн, строком на 98 днів. Дата повернення кредиту - 16.07.2024. Процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна у розмірі 1,0% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку на який надається кредит. Комісія пов'язана з наданням кредиту - 15% від суми кредиту та дорівнює 1950,00 грн. Неустойка: 130 грн 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання /неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/ неналежно виконаного зобов'язання. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахунок на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4149-43хх-хххх-7386. Днем надання кредиту вважається: списання відповідної суми коштів з рахунку Кредитодавця, а днем погашення кредиту - надходження коштів у касу кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок кредитодавця.
10.04.2024 відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 13000,00 грн. Отже позивач свої зобов'язання виконав у повному обсязі. Проте ОСОБА_1 свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує у зв'язку з чим станом на дату подання позову утворилася заборгованість у розмірі 23319,70 грн, зокрема: заборгованість по тілу кредиту в розмірі 11746,74 грн, проценти в розмірі 8322,96 грн, неустойка у розмірі - 2500,00 грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».
Заяви (клопотання) учасників справи.
Позивач до суду не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у спосіб передбачений чинним законодавством. Представник позивача у позовній заяві не заперечує проти заочного розгляду справи та просив проводити розгляд справи за відсутності представника ТОВ «Споживчий центр».
Відповідач до суду не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлена у спосіб передбачений чинним законодавством, причин неявки не повідомив.
Інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 14.07.2025, відкрито провадження у справі, учасників справи повідомлено, що розгляд цієї цивільної справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін.
Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області 01.09.2025 судом постановлено ухвалу про проведення заочного розгляду справи.
Відповідач у встановлений строк до суду відзив на позов не надав, про причини неподання суду відзиву не повідомив, а тому враховуючи ч.8 ст.178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заходи забезпечення позову судом не вживалися.
Мотивувальна частина
Фактичні обставини, встановлені судом.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.
Відповідно до копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 05.10.2023, Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», зареєстроване як юридична особа, ідентифікаційний код юридичної особи - 37356833, основний вид діяльності - 64.92 - інші види кредитування. (а.с.9).
Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (кредитодавець) надано пропозицію про укладення кредитного договору (оферти) (кредитної лінії). Дата та час укладання, дата набрання чинності - 10.04.2024. За цим договором кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію. Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Дата надання/ видачі кредиту: встановлюється у заявці, яка є невід'ємною частиною цієї оферти. Сума кредиту встановлюється у заявці. Тип кредиту - кредитна лінія. Строк, на який надається кредит - встановлюється у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти, дата повернення (виплати)кредиту, проценти за користування кредитом, графіки платежів встановлюються у заявці. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4149-43XX-XXXX-7386. Днем надання кредиту вважається списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця, а днем погашення кредиту/ сплати платежу - день надходження коштів у касу кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок Кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитодавця з поточного рахунку кредитодавця. Цей договір набирає чинності з дати отримання кредитодавцем у інформаційній системі кредитодавця від позичальника відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної одноразовим ідентифікатором, отриманим позичальником від кредитодавця на номер телефону позичальника, вказаний при реєстрації у інформаційній системі кредитодавця. Цей договір діє протягом одного року(ів). (а.с.16-19).
10.04.2024 ОСОБА_1 з використанням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором (Е927) подав заявку кредитного договору № 10.04.2024-100003673 (КРЕДИТНОЇ ЛІНІЇ), яка є невід'ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою позичальник ознайомився 10.04.2024. Реквізити належного Позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів Позичальнику за даним та наступними договорами: 4149-43XX-XXXX-7386.
Відповідно до умов кредитного договору №10.04.2024-100003673 від 10.04.2024 позичальнику надається кредит на наступних умовах: датою надання/видачі кредиту - 10/04/2024, сума кредиту - 13000,00 грн; строк на який надається кредит - 98 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту - 16.07.2024.
Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,0% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
Комісія, пов'язана з наданням Кредиту ("Комісія"; економічна сутність - плата за надання Кредиту) - 15 % від суми кредиту та дорівнює 1950 грн, 00 коп.
Графік платежів: сім траншів на суму 3421,63 грн. У день укладення цього договору позичальнику відкривається кредитна лінія, яка реалізується наступним чином : сума кредиту, яка визначена у розділі І цього договору є одночасно і 1-им траншем, з якого складається сума кредиту яка надається відповідно до умов даного договору. Черговий транш ( частина суми кредиту) надається кредитодавцем позичальнику відповідно до укладеного сторонами додаткового договору.
Неустойка: 130 грн 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
Розмір процентів відповідно до ст. 625 ЦК України становить 365 % річних, які нараховуються від простроченої позичальником суми. Спосіб ідентифікації та верифікації споживача: отримання ідентифікаційних даних через систему BankID НБУ. (а.с.19).
10.04.2024 ТОВ «Споживчий Центр» надало відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №10.04.2024-100003673 (КРЕДИТНОЇ ЛІНІЇ), відповідь містить аналогічні умови, які були прописані у пропозиції про укладення кредитного договору (оферти).
Відповідно до інформаційного повідомлення позичальника ОСОБА_1 , що є додатком до кредитного договору №10.04.2024-100003673 від 10.04.2024, вказано контактні телефони позичальника, інформація про місце роботи позичальника, персональні дані третіх осіб, повідомлення про кримінальну відповідальність. (а.с.21).
Перерахування коштів, за укладеним кредитним договором №10.04.2024-100003673, у сумі 13000,00 грн, було здійснено 10.04.2024 20:07 на номер картки (маска картки) НОМЕР_1 , номер операції - НОМЕР_2 . (а.с.15).
Відповідно до довідки - розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №10.04.2024-100003673 від 10.04.2024 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить: 11746,74 грн - основний борг; 8322,96 грн - проценти; 3250,00 грн - неустойка. Разом 23319,70 грн. Проценти нараховані за період з 10.04.2024 по 16.07.2024.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права.
Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно з ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частини першої ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (Кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша ст. 1048 ЦК України).
Частиною другою ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно ч.1 ст.13 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Відповідно до п.п 27, 33, 56, 64, 65 п.1 ч.1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» кредит - грошові кошти, які надаються надавачем фінансових послуг (кредитодавцем) особі (позичальнику) у користування на поворотній основі на визначений строк із сплатою процентів; надавач фінансових послуг - фінансова установа, а у випадках, прямо визначених спеціальними законами, - інша юридична особа або філія іноземної юридичної особи, яка має право надавати фінансові послуги відповідно до цього Закону та спеціальних законів; споживач фінансових послуг (далі - споживач) - фізична особа, яка звертається за наданням фінансових послуг до надавача фінансових послуг та/або посередника або користується послугами надавача фінансових послуг та/або посередника для задоволення особистих потреб, не пов'язаних із підприємницькою або незалежною професійною діяльністю; фінансова послуга - операція або декілька операцій, пов'язаних однією правовою метою, з фінансовими засобами, що здійснюються в інтересах інших осіб, ніж надавач такої фінансової послуги, а також послуги, прямо визначені спеціальними законами як фінансові послуги; фінансова установа - юридична особа, метою створення якої є здійснення діяльності з надання фінансових послуг, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг на підставі відповідної ліцензії, виданої Регулятором. Не є фінансовими установами надавачі супровідних послуг, які одночасно не надають також фінансові послуги, а також інші особи, які отримали ліцензію на здійснення діяльності з надання фінансових послуг без набуття статусу фінансової установи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.4 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» видами фінансових послуг є: надання коштів та банківських металів у кредит.
Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» фінансова послуга надається на підставі договору, який укладається, змінюється, припиняється, виконання зобов'язань за яким забезпечується відповідно до вимог цивільного законодавства України з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом та спеціальними законами.
Договір про надання фінансової послуги (крім договору, предметом якого є послуга з торгівлі валютними цінностями або виконання платіжної операції, якщо зобов'язання за відповідними правочинами повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення) укладається виключно в письмовій формі з дотриманням вимог Цивільного кодексу України, встановлених до письмової форми правочину:
1) у паперовій формі; або
2) у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України" Про електронні документи та електронний документообіг"; або
3) у порядку, передбаченому законодавством України про електронну комерцію.
У разі недотримання письмової форми договору про надання фінансової послуги, якщо така форма договору передбачена цією частиною, такий договір є нікчемним.
Згідно ч.1 ст.5 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - підприємцями.
Згідно ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг.
Згідно з п.5 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч.6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно із ч.7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно ч.2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Згідно ч.1 ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".
Відповідно до ч.1-4 ст. 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» кваліфікована електронна довірча послуга створення, перевірки та підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки надається кваліфікованим постачальником електронних довірчих послуг та включає:
надання користувачам електронних довірчих послуг засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки для генерації пар ключів та/або створення кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або перевірки кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або зберігання особистого ключа кваліфікованого електронного підпису чи печатки;
технічну підтримку та обслуговування наданих засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Кваліфікований електронний підпис чи печатка вважається таким, що пройшов перевірку та отримав підтвердження, якщо:
перевірку кваліфікованого електронного підпису чи печатки проведено засобом кваліфікованого електронного підпису чи печатки;
перевіркою встановлено, що відповідно до вимог цього Закону на момент створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки був чинним кваліфікований сертифікат електронного підпису чи печатки підписувача чи створювача електронної печатки;
за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки здійснено ідентифікацію підписувача чи створювача електронної печатки;
під час перевірки за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки отримано підтвердження того, що особистий ключ, який належить підписувачу чи створювачу електронної печатки, зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки;
під час перевірки підтверджено цілісність електронних даних в електронній формі, з якими пов'язаний цей кваліфікований електронний підпис чи печатка.
Електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі №757/40395/20 від 14.06.2022.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» у редакції від 31.12.2023, яка була чинною станом на 10.04.2024 (дата укладання кредитного договору №10.04.2024-100003673 (кредитної лінії) юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Відповідач не заперечував щодо укладення кредитного договору із ТОВ «Споживчий центр» в електронному вигляді, оскільки відзиву на позов не подано.
Судом встановлено, що відповідач 10.04.2024 уклав кредитний договір №10.04.2024-100003673 (кредитної лінії) із ТОВ «Споживчий центр», який був укладений дистанційно в електронній формі із застосуванням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором - Е927, шляхом підписання, заявки, інформаційного повідомлення позичальника, пропозиції про укладення кредитного договору (офрета), відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт). Відповідно до укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 13000,00 грн, строком на 98 днів, під 1,0 відсоток в день за кожен день строку користування кредитом. Комісія, пов'язана із наданням кредиту Кредиту дорівнює 15% від суми кредиту у розмірі 1950 грн 00 коп. Неустойка : 130 грн 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
Розмір процентів відповідно до ст. 625 ЦК України становить 365 % річних, які нараховуються від простроченої позичальником суми
Суд уважає, що відповідач не спростував факту укладання ним кредитного договору від 10.04.2024 №10.04.2024-100003673 (кредитної лінії) та факт отримання кредитних коштів і користування ними.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Термін «користування чужими грошовими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення виконання грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх. Тобто законодавство встановлює наслідки як надання можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу в межах дії договору, так і наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх. Такий висновок міститься у постанові Велика Палата Верховного Суду справа №910/1238/17 від 23.05.2018.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За змістом ст. 10561 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України передбачають, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк чи інша фінансова установа надає кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як вбачається з наданої позивачем довідки - розрахунку про стан заборгованості, позичальник ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором №10.04.2024-100003673 від 10.04.2024 яка становить: 11746,74 грн - основний борг; 8322,96 грн - проценти; 3250,00 грн - неустойка. Разом 23319,70 грн. Проценти нараховані за період з 10.04.2024 по 16.07.2024.
На позивача покладено обов'язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з позичальника, а відповідач має довести, що у нього немає такого обов'язку щодо заборгованості, яка підлягає стягненню.
Відповідач розмір заборгованості не спростував його, а тому суд вважає, що позивач довів розмір заборгованості за основною сумою боргу та нарахованими відсотками, які мають бути стягнута із відповідача.
Щодо стягнення з відповідача 3250,00 грн - неустойки, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст.ст.549, 550 ЦК України, неустойкою є штраф або пеня, та право на неї виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 18. Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (не виконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні, у зв'язку із збройною агресією російської федерації, в Україні уведено воєнний стан. У подальшому строк дії воєнного стану в державі неодноразово продовжувався.
Кредитний договір № 10.04.2024-100003673 від 10.04.2024 був укладений під час дії воєнного стану. Неустойка також була нарахована відповідачу під час дії в Україні воєнного стану.
Оскільки заборгованість за неустойкою (штраф, пеня) в сумі 3250,00 грн нарахована відповідачу у період дії в Україні воєнного стану, у зв'язку з чим позичальник звільняється від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, суд уважає, що позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача за Кредитним договором № 10.04.2024-100003673 від 10.04.2024 заборгованості за неустойкою (штраф, пеня) у розмірі 3250,00 грн не може бути задоволений.
Щодо аргументів позивача про те, що за договорами укладеними з 24.02.2024 року, кредиторам дозволено здійснювати нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов'язань у зв'язку із ухваленням Закону України № 3498-IX від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».
Суд зазначає таке.
Виключення зі ЗУ «Про споживче кредитування» (в зв'язку із набранням чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX) пункту 6-1 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» щодо звільнення, серед іншого, споживачів від сплати штрафів, які підлягають списанню кредитором, не свідчить про те, що кредиторам надано право нараховувати штрафи.
Конституційний Суд України у Рішенні від 18.06.2020 № 5-р(II)/2020 зазначив, що принцип верховенства права (правовладдя) вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): «закон пізніший має перевагу над давнішим» (lex posterior derogat priori) - «закон спеціальний має перевагу над загальним» (lex specialis derogat generali) - «закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим» (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.
З огляду на викладене принцип «закон спеціальний має перевагу над загальним» (lex specialis derogat generali), на який посилається позивач в апеляційній скарзі, може бути застосований виключно за умови співіснування суперечливих норм одного ієрархічного рівня.
Система нормативно-правових актів України за їх юридичною силою (від актів вищої юридичної сили до актів нижчої юридичної сили) включає: а) Конституцію України; б) закони, кодекси України; в) підзаконні нормативно-правові акти: постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, накази міністерств, акти інших державних органів, розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, акти органів місцевого самоврядування, які містять норми права тощо.
Кодекс - єдиний, зведений, внутрішньоузгоджений нормативно-правовий акт, прийнятий вищим органом законодавчої влади у процесі нормотворчої діяльності або народом на всеукраїнському референдумі, який на основі загальних принципів регулює певну сферу суспільних відносин. Кодекс є особливим різновидом закону.
Згідно з частинами 1,2 стаття 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон). Якщо суб'єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов'язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України.
Отже, усі закони України, які є актами цивільного законодавства, повинні відповідати ЦК України.
У Рішенні Конституційного Суду України від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012 вказано: «Виходячи з наведеного Конституційний Суд України вважає, що невідповідність окремих положень спеціального закону положенням Кодексу не може бути усунена шляхом застосування правила, за яким з прийняттям нового нормативно-правового акта автоматично призупиняє дію акт (його окремі положення), який був чинним у часі раніше. Оскільки Кодекс є основним актом цивільного законодавства, то будь-які зміни у регулюванні однопредметних правовідносин можуть відбуватися лише з одночасним внесенням змін до нього відповідно до порядку, встановленого абзацом третім частини другої статті 4 Кодексу».
Оскільки на момент виникнення спірних правовідносин відповідні зміни до ЦК України, щодо можливості нарахування та стягнення неустойки під час дії воєнного стану подані не були, то з огляду на положення статті 4 ЦК України та позицію Конституційного Суду України застосування колізійного принципу lex posterior derogat priori (лат. «пізніший закон скасовує попередній») у цій ситуації неможливе.
Судом встановлено, що відповідачем не надано доказів на підтвердження належного виконання зобов'язань перед позивачем, а тому суд уважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення основних сум боргу та відсотків за користування кредитними коштами, є законними і їх потрібно задовольнити в повному обсязі.
До початку розгляду справи по суті позивач не змінив предмет або підставу позову та протягом усього часу розгляду справи не збільшив та не зменшив розмір позовних вимог, а тому суд розглянув цивільну справу в межах пред'явлених вимог і на підставі поданих сторонами доказів.
Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При задоволенні позову суд стягує з відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог на користь позивача понесені ним судові витрати в справі, а саме судовий збір в розмірі 2605,90 грн. (86,06% від 3028,00)
Керуючись ст. ст. 11, 205, 526, 530, 553, 554, 625-628, 638, 651, 653, 1048, 1049, 1054, 10561, 1077, 1078, 1084 ЦК України, ст.ст.1, 4, 5 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ст. 1, 8, 13 Закону України «Про споживче кредитування», ст.ст.5, 6, 7, 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», ст.3,11,12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.18 Закону України «Про електронні довірчі послуги», ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141,137, 211, 263-265, ч.1 ст. 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр», заборгованість за кредитним договором №10.04.2024-100003673 від 10.04.2024 у розмірі 20069,70 грн. (двадцять тисяч шістдесят дев'ять гривень сімдесят копійок) в тому числі: 11746,74 грн. (одинадцять тисяч сімсот сорок шість гривень 74 копійки) - основний борг ; 8322,96 грн. (вісім тисяч триста двадцять дві гривні 96 копійок) - проценти.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр», судовий збір у розмірі 2605,90 грн. (дві тисячі шістсот п'ять гривень дев'яносто копійок).
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» - код ЄДРПОУ - 37356833, юридична адреса: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032, інші відомості про особу суду не відомі.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , інші дані про особу суду не відомі.
Суддя Н.П. Побережна