29 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 678/969/24
провадження № 61-10259ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув касаційну скаргу Заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури на рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 15 квітня 2025 року та постанову Хмельницького апеляційного суду
від 03 липня 2025 року в справі за позовом керівника Летичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Летичівської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», Хмельницька обласна військова адміністрація, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, про повернення земельної ділянки у комунальну власність,
В липні 2024 року прокурор в інтересах держави в особі Летичівської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив повернути у комунальну власність територіальної громади Летичівської селищної ради земельну ділянку, кадастровий номер 6823081600:03:02:0006, загальною площею 2 га.
Рішенням Летичівського районного суду Хмельницької області від 15 квітня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 03 липня 2025 року апеляційну скаргу заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури задоволено частково. Рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 15 квітня 2025 року змінено, викладено мотивувальну частину рішення в редакції даної постанови. В решті рішення суду залишено без змін.
05 серпня 2025 року засобами поштового зв'язку Хмельницька обласна прокуратура звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 15 квітня 2025 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 03 липня 2025 року, повний текст якої складено 07 липня 2025 року.
Вказана касаційна скарга не може бути прийнята судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
У порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України заявником не надано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Предметом касаційного оскарження є вимоги про повернення у комунальну власність територіальної громади Летичівської селищної ради земельну ділянку, кадастровий номер 6823081600:03:02:0006, загальною площею 2 га.
Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20), майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
У постанові Верховного Суду від 2 грудня 2020 року у справі № 905/105/20 викладено висновок, що судовий збір за подання позовної заяви з вимогами про витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях визначається з урахуванням вартості спірного майна.
Крім того, у постанові від 5 листопада 2024 року у справі № 278/2607/24 (провадження № 61-10697св24) Верховний Суд дійшов висновку, що вимога прокурора про повернення земельної ділянки у комунальну власність Тетерівської об'єднаної територіальної громади Житомирського району Житомирської області є майновою.
Отже, розмір судового збору за подання позовної заяви про повернення майна визначається з урахуванням вартості спірного майна. Ціна позову визначається на день подання позову і саме з такої ціни позову визначається розмір судового збору, що підлягає сплаті.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, як подана юридичною особою, судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 01 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі
3028 грн.
Аналіз скарги та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціну позову, оскільки неможливо встановити вартість спірної земельної ділянки та перевірку правильності сплати заявником судового збору у розмірі, визначеному законом.
Як наслідок, заявнику необхідно самостійно визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги, підтвердивши його розмір належними доказами (зокрема, нормативна грошова оцінка спірного майна, тощо) та сплатити його у розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням ціни позову.
Заявником до касаційної скарги додано копію платіжної інструкції № 1778
від 29 липня 2025 року, яка підтверджує сплату судового збору в розмірі
6 056 грн.
Ураховуючи викладене, заявнику у разі несплати судового збору у повному обсязі необхідно доплатити різницю не сплаченого судового збору, з урахуванням визначеного відповідно до вказаних вимог закону розміру судового збору.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Ураховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу Заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури на рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 15 квітня 2025 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 03 липня 2025 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк - десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М. Є. Червинська