про передачу справи за підсудністю
м.Чернівці
01 вересня 2025 року Справа № 926/2750/25
Суддя Господарського суду Чернівецької області Гушилик Світлана, розглянувши матеріали позовної заяви за вх.№2750 від 19.08.2025 року та заяви про усунення недоліків за вх.№2841 від 27.08.2025 року у справі
За позовом Чернівецького обласного центру зайнятості (58000, м.Чернівці, вул.Університетська, 31)
До відповідача Фізичної особи-підприємця Качура Віталія Ярославовича ( АДРЕСА_1 )
Про стягнення коштів в розмірі 250000,00 грн
Чернівецький обласний центр зайнятості звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця Качура Віталія Ярославовича про стягнення коштів в розмірі 250000,00 грн за неналежне виконання умов договору про надання мікрогранту.
19.08.2025 року відділом документального та інформаційного забезпечення суду зареєстровано матеріали позовної заяви за вх.№2750, яку відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано судді Гушилик С.
Ухвалою суду від 22.08.2025 року позовну заяву Чернівецького обласного центру зайнятості залишено без руху та надано час для усунення недоліків.
27.08.2025 року від позивача надійшла заява про усунення недоліків (вх.№2841).
Розглянувши матеріали позовної заяви та заяви про усунення недоліків, суд дійшов висновку про наявність підстав для направлення судом справи за підсудністю до Господарського суду Івано - Франківської області, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно із ч.2 ст.2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Суд акцентує, що обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язками, відносинами і залежностями. Таке з'ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Згідно ч.1 ст.27 ГПК України позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ч.2 ст.27 ГПК України).
В Єдиному державному реєстрі повинні міститься відомості щодо місцезнаходження юридичної особи (адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені) (ч.4 ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").
Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на день пред'явлення позову та станом на 01.09.2025 року місцезнаходженням ФОП Качура Віталія Ярославовича (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) є: АДРЕСА_1 , тоді як позивачем значиться додатково адреси: АДРЕСА_2 .
За приписами Глави 2 "Юрисдикція" Розділу І ГПК України, юрисдикція справ визначається за предметними і суб'єктними ознаками та за територіальними ознаками. Виняток з цього правила становить виключна підсудність справ (ст.30 ГПК України).
Суд зазначає, що позивачем у своїй заяві про усунення недоліків вказується ряд адрес відповідача, які не є обґрунтованими та жодним доказом не підтверджені, договором про надання мікрогранту місце виконання не визначено, позивачем не обгрунтувано подачу позовної заяви до Господарського суду Чернівецької області, а відтак, враховуючи те, що відповідач зареєстрований за адресою: Україна, 78300, Івано-Франківська обл., Снятинський р-н, м.Снятин, вул.Кузнечна, б.15, суд дійшов висновку про наявність підстав для передачі матеріалів справи за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду Івано - Франківської області.
Якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду, суд передає справу на розгляд іншому суду (п.1 ч.1 ст.31 ГПК України).
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої п.1 ч.1 цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення (ч.3 ст.31 ГПК України).
Враховуючи викладене, передача справи за належною територіальною юрисдикцією не призводить до порушення прав позивача на доступ до суду та справедливий судовий розгляд, а є гарантією того, що рішення у справі буде ухвалене належним судом і законне та обґрунтоване рішення не буде в подальшому скасоване судом вищої інстанції, лише з підстав недотримання процесуальних норм щодо територіальної юрисдикції.
Окрім того, суд зазначає, що згідно із ст.11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України" (заява №32053/13) констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 року (заяви №29458/04, №29465/04) зазначив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Zand v. Austria" від 12.10.1978 року (заява №7360/76), висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у частині 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".
Таким чином, складова верховенства права, закріплена у пункті 1 статті 6 Конвенції, передбачає, зокрема, розгляд справи належним судом, в даному випадку - судом, до територіальної юрисдикції якого відноситься поданий господарський позов.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.27, 31, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Передати за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду Івано - Франківської області (76018, м.Івано-Франківськ, вул.Академіка Грушевського, б.32) справу №926/2750/25 за позовом Чернівецького обласного центру зайнятості до Фізичної особи-підприємця Качура Віталія Ярославовича про стягнення коштів в розмірі 250000,00 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/
Суддя Світлана ГУШИЛИК