8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про залишення позовної заяви без руху
"01" вересня 2025 р. м ХарківСправа № 922/2939/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жиляєва Є.М.
розглянувши матеріали
позовної заяви Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (04071, м. Київ, вул. Межигірська, б. 8)
до Фізичної особи-підприємця Трохініна Валерія Івановича ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 142922,66 грн.
Позивач, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Фізичної особи-підприємця Трохініна Валерія Івановича, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню за невиконання зобов'язань передбачених Договором № 16/12/1 від 16 грудня 2024 року в розмірі 142922,66 грн.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 3 ст. 162 Господарсько процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) позовна заява повинна містити також зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Предмет позову, тобто певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна частина рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви, яка повинна викладатися чітко й безумовно, з метою його належного виконання.
У прохальній частині позову позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню у розмірі 142922,66 грн.
В описовій частині позивачем надано розрахунки пені у розмірі 0,1% вартості товару, з якого допущено прострочення виконання, за кожен день прострочення, яка складає:
- 20.12.2024 - 25.12.2024 (4 дні прострочення): 4197240,00 грн. х 0,1% = 4197,24 грн.;
- 25.12.2024 - 24.01.2025 (30 днів прострочення): 1361870,00 грн. х 7% = 95330,90 грн.; 1361870,00 грн. х 0,1 % х 30 = 40856,1 грн.;
- 24.01.2025 - 30.01.2025 (6 днів прострочення): 423070,00 грн. х 0,1 % х 6 = 2538,42 грн.
Всього сума штрафних санкцій складає: 142922,66 грн.
При цьому, відповідно до 8.3. Договору, за порушення строків виконання зобов'язань Виконавець сплачує на користь Замовника пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з якого допущено прострочення виконання, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого Товару.
Згідно з ч. 1, ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. (ч.2); Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. (ч. 3).
Отже, позивачем, як в описовій, так і в прохальній частині позову не правильно зазначено правову природу заявлених до стягнення коштів.
У зв'язку із чим, прохальна частина позову не відповідає вимогам п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України, тому позивачу необхідно усунути вказаний недолік та викласти позовні вимоги (матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких позивач просить прийняти судове рішення), які мають бути визначені чітко й безумовно з визначенням правової природи заявлених до стягнення коштів.
Згідно з п.7, ч. 2, ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Також, відповідно до вимог пункту 8 частини 3 статті 162 ГПК України, позовна заява повинна містити зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Крім того, відповідно до вимог п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Проте у даному разі позовна заява не містить відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви та попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. Отже, позивачу необхідно усунути вказані недоліки.
Таким чином суд відзначає, що з метою усунення встановлених недоліків позивач має у встановлений судом строк подати позовну заяву в уточненій редакції, в якій зазначити: - прохальну частину позову (матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення), чітко й безумовно з визначенням правової природи заявлених до стягнення коштів; - відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися згідно з вимогами п. 7 ч. 3 ст. 162 ГПК України; - вказати зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви згідно з вимогами п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України, а також попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи згідно з вимогами п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України.
Згідно з ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. При цьому суд зазначає, що згідно ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Керуючись статтями 162, 164, 172, 174, 232-235 ГПК України, суд -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Надати позивачу строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків - у п'ять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Зобов'язати позивача у випадку виправлення зазначених у цій ухвалі недоліків та подання нових доказів невідкладно надіслати відповідні документи відповідачу. Докази про це надати суду.
4. У разі невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.
5. Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://court.gov.ua/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Є.М. Жиляєв