65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"01" вересня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/3402/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши матеріали заяви
за позовом Акціонерного товариства “Херсонська теплоелектроцентраль»
до відповідача - ОСОБА_1
про стягнення 310637,30 грн
До суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства “Херсонська теплоелектроцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення 310637,30грн заборгованості за договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.11.2020 № 229, за період листопад 2021- березень 2022 року, грудень 2022 року -березень 2025 року.
Ухвалою від 29.08.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без призначення засідань.
При цьому суд враховує, що на розгляд Об'єднаної палати Верховного Суду передано справу № 908/1162/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМК" до Комунального некомерційного підприємства "Територіальне медичне об'єднання "Багатопрофільна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги" Мелітопольської міської ради Запорізької області про стягнення 1 593 623,84 грн. У даній справі (№ 908/1162/23) сторони 31.12.2021 уклали договір про постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок Комунального некомерційного підприємства "Територіальне медичне об'єднання "Багатопрофільна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги" Мелітопольської міської ради Запорізької області (далі - Лікарня, відповідач). З 25.02.2022 місто Мелітополь, в якому знаходилася Лікарня, окуповано, будівлі Лікарні захоплені представниками окупаційної влади, а із серпня 2022 року Лікарня здійснює свою діяльність на території міста Запоріжжя. Однак договір про постачання електричної енергії сторони не розірвали і позивач продовжував здійснювати електропостачання для забезпечення потреб електроустановок Лікарні відповідно до умов договору включно до грудня 2022 року.
Справу № 908/1162/23 ухвалою від 27.03.2024 Верховний Суд передав на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Колегія суддів Верховного Суду врахувала, що у цій справі (№ 908/1162/23), як і у справі № 910/9680/23, йдеться про діяльність, що підпадає під ознаки, наведені у частині другій статті 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"; окрім того, в обох справах йдеться про території, окуповані з лютого 2022 року, за відсутності окремого рішення Кабінету Міністрів України щодо територій, тимчасово окупованих, починаючи з 24 лютого 2022 року. Тобто правовідносини у цих справах є подібними і доводи касаційної скарги ґрунтуються на застосуванні тих самих приписів Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".
Врахувавши, зокрема, те, що у касаційній скарзі заявник посилається, зокрема, на положення Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" за умови відсутності окремого рішення Кабінету Міністрів України щодо територій, тимчасово окупованих, починаючи з 24.02.2022, колегія суддів вважала за необхідне передати цю справу на розгляд об'єднаної палати.
З огляду на виконання функцій із забезпечення сталості та єдності судової практики колегія суддів вважала за необхідне передати справу № 908/1162/23 на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно із частиною другою статті 302 ГПК України, оскільки вважає, що є необхідність відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.03.2024 у справі № 910/9680/23 щодо того, що достатнім для застосування частини другої статті 13 та частини другої статті 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" є розповсюдження дії цього Закону на спірні правовідносини з огляду на приписи статті 2 Закону. Колегія суддів вважає, що положення статей 13 та 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" можуть бути поширені на тимчасово окуповані території з урахування частини першої цих статей, а саме за рішенням Кабінету Міністрів України.
Об'єднана палата Верховного Суду, врахувавши наведене вище та беручи до уваги, що характер спірних правовідносин у справах № 908/1162/23 та № 910/9680/23 в контексті застосування частини другої статті 13 та частини другої статті 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" не є очевидно неподібним, а доводи, викладені в ухвалі від 27.03.2024 щодо необхідності передачі цієї справи на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, не є вочевидь неприйнятними, ухвалою від 19.04.2024 об'єднана палата Верховного Суду прийняла справу № 908/1162/23 до свого розгляду.
Згідно з ч. 1-5 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності з п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Відповідно до чинного Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затв. наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, територія Херсона була тимчасово окупованою з 01.03.2022 по 11.11.2022.
Як вбачається з матеріалів цієї справи, позивач зареєстрований в м. Херсоні і поставка теплової енергії позивачем здійснювалась також відповідачу за адресою у м. Херсоні.
Судом встановлено, що період, за який нараховано основну заборгованість, частково охоплюється періодом (березень 2022 року) перебування Херсона в тимчасовій окупації.
З урахуванням вищезазначених обставин, з огляду на складність даної справи № 916/3402/25, яка зумовлена переданням Касаційним господарським судом подібної справи на розгляд Об'єднаної палати Верховного Суду, з метою необхідності додержання єдиної правозастосовчої практики при розгляді справи, суд вважає за доцільне зупинити провадження у справі до розгляду Об'єднаною палатою Верховного Суду справи № 908/1162/23.
Керуючись п. 7 ст. 228, ст. 250, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Зупинити провадження у справі № 916/3402/25 до розгляду Об'єднаною палатою Верховного Суду справи № 908/1162/23.
3. Зобов'язати сторін повідомити суд про результати розгляду справи № 908/1162/23 для вирішення питання щодо поновлення провадження у справі.
Ухвала підписана 01.09.2025.
Ухвала набрала законної сили з моменту підписання 01.09.2025 та може бути оскаржена протягом 10 днів до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Суддя В.В. Литвинова