65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" серпня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/5286/24(916/2403/25)
Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О. А., за участю секретаря судового засідання Прахт Є. І., розглянувши матеріали справи № 916/5286/24(916/2403/25):
Заявник (позивач): Арбітражний керуючий Кочин Наталія Василівна (08136, Київська область, Бучанський район, село Крюківщина, а/с №8; ІН 2999802242)
Відповідач 1: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; ІН НОМЕР_1 )
Відповідач 2: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 ; ІН НОМЕР_2 )
Відповідач 3: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_3 ; ІН НОМЕР_3 )
Відповідач 4: ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_4 ; ІН НОМЕР_4 )
третя особа 1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс» (пр-т Ак. Глушкова, 40, офіс, 315, м. Київ, 03187, код 38039872)
третя особа 2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Акціонерне товариство Комерційний банк “Приват Банк» (код ЄДРПОУ 143 605 70; місцезнаходження: 01001, м. Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д)
про покладення солідарної відповідальності (притягнення до солідарної відповідальності) на органи управління Боржника та солідарне стягнення з відповідачів грошових коштів в сумі 3 119 694,72грн.
яка розглядається в межах справи № 916/5286/24
за заявою кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс»
до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю “Українське агропромислове підприємство» (вул. Червонофлотська, 29, м. Херсон, 73000, код 20229199)
про банкрутство
За участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача 1: не з'явився
від відповідача 2: не з'явився
від відповідача 3: Савін С.О.
від відповідача 4: Крісак М.В.
від третьої особи 1: Грищенко О.М.
від третьої особи 2: не з'явився
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.12.2024 року відкрито провадження у справі № 916/5286/24 про банкрутство ТОВ “Українське агропромислове підприємство», визнано грошові вимоги ТОВ “Компанія “Ніко-Тайс» до ТОВ “Українське агропромислове підприємство» в сумі 1 077 887, 78 грн та 24 224 грн судового збору, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Кочин Н. В.
Як вбачається, станом на теперішній час, судом визнано наступні кредиторські вимоги до ТОВ “Українське агропромислове підприємство»:
- Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс» (пр-т Ак. Глушкова, 40, офіс, 315, м. Київ, 03187, код 38039872) в сумі 1 325 144,21 гривень та 29 068,80 гривень судового збору;
- Акціонерного товариства Комерційний Банк “ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570; місцезнаходження: 01001, м. Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д) в сумі 1 759 425,71 гривень та судовий збір у розмірі 6 056,00 грн.
22.04.2025 року Постановою Господарського суду Одеської області по справі №916/5286/24, крім іншого:
- припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю “Українське агропромислове підприємство» (вул. Червонофлотська, 29, м. Херсон, 73000, код 20229199) та повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Кочин Н. В.;
- визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю “Українське агропромислове підприємство» (вул. Червонофлотська, 29, м. Херсон, 73000, код 20229199);
- відкрито строком на дванадцять місяців ліквідаційну процедуру Товариства з обмеженою відповідальністю “Українське агропромислове підприємство» (вул. Червонофлотська, 29, м. Херсон, 73000, код 20229199), передбачену Розділом IV Кодексу України з процедур банкрутства;
- призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю “Українське агропромислове підприємство» (вул. Червонофлотська, 29, м. Херсон, 73000, код 20229199) арбітражного керуючого Кочин Наталію Василівну (свідоцтво № 65 від 31.01.2013);
- скасовано арешт, накладений на майно боржника Товариства з обмеженою відповідальністю “Українське агропромислове підприємство», визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;
- припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута;
- зобов'язано посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю “Українське агропромислове підприємство» протягом 15 днів з дня призначення ліквідатора банкрута передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть зобов'язання щодо відшкодування збитків, завданих таким ухиленням.
Справа № 916/5286/24 призначена до розгляду на "12" серпня 2025 р. о 12:30, проте 28.07.2025 року справа була надіслана до Південно-західного апеляційного господарського суду за запитом апеляційної інстанції та станом на теперішній час до Господарського суду Одеської області не повернулась.
19.06.2025 року суд отримав заяву ліквідатора ТОВ “Українське агропромислове підприємство» арбітражного керуючого Кочин Наталії Василівни (вх. № 2461/25 від 19.06.2025 року) про покладення солідарної відповідальності (притягнення до солідарної відповідальності) на органи управління Боржника в межах справи № 916/5286/24.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.06.2025 року суд прийняв заяву ліквідатора ТОВ “Українське агропромислове підприємство» арбітражного керуючого Кочин Наталії Василівни (вх. № 2461/25 від 19.06.2025 року) про покладення солідарної відповідальності (притягнення до солідарної відповідальності) на органи управління Боржника в межах справи №916/5286/24 до розгляду та відкрив провадження у справі, присвоїв справі № 916/5286/24(916/2403/25), ухвалив справу №916/5286/24(916/2403/25) розглядати за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін, суд залучив до участі у справі, в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс» (пр-т Ак. Глушкова, 40, офіс, 315, м. Київ, 03187, код 38039872) та Акціонерне товариство Комерційний банк “Приват Банк» (код ЄДРПОУ 143 605 70; місцезнаходження: 01001, м. Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д), судове засідання призначив на "15" липня 2025 р. об 12:00 та встановив відповідачам строк на подання відзивів на позов із врахуванням вимог ст.165 ГПК України та ч.1 ст.251 ГПК України - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі та запропонував третім особам надати до суду пояснення щодо позову, в порядку ст. 168 ГПК України.
14.07.2025 року суд отримав заперечення на заяву від ОСОБА_4 - просить визнати поважним причини пропуску процесуального строку на подання до суду заперечень на заяву, поновити процесуальний строк на подання до суду заперечень на заяву та заяву в частині вимог до ОСОБА_4 залишити без задоволення. Також ОСОБА_4 надала суду клопотання про витребування доказів. Пропуск строку для подання заперечень на заяву ліквідатора Замрій М. О. обґрунтовує відсутністю юридичної освіти та необізнаністю у сфері права.
Суд розглянув вказані заяви у судовому засіданні 05.08.2025 року та відмовив у визнання поважними причини пропуску ОСОБА_4 процесуального строку на подання до суду заперечень на заяву, оскільки заявлені підстави не є на думку суду поважними причинами пропуску такого строку, та відмовив у задоволенні клопотання про витребування доказів, оскільки запропоновані ОСОБА_4 на думку суду не впливають на розгляд справи по суті, що зафіксовано у протоколі судового засідання.
18.07.2025 року суд отримав заяву ліквідатора про уточнення вимог прохальної частини заяви. На думку суду така заява не є зміною підстав або предмета спору, а є формою усунення технічного недоліку заяви ліквідатора про покладення солідарної відповідальності (притягнення до солідарної відповідальності) на органи управління Боржника в межах справи № 916/5286/24, тому суд приймає до розгляду заяву про уточнення прохальної частини.
21.07.2025 року суд отримав письмові пояснення третьої особи - ТОВ “Компанія “Ніко-Тайс» - просить прийняти та врахувати в подальшому письмові пояснення.
23.07.2025 року судом отримано заперечення ОСОБА_4 на уточнення вимог прохальної частини. У судовому засіданні 05.08.2025 року суд заяву розглянув та відхилив, з підстав викладених вище, про що зазначено у протоколі судового засідання.
29.07.2025 року від ОСОБА_3 суд отримав заперечення на заяву ліквідатора - просить суд визнати поважним причини пропуску процесуального строку на подання до суду заперечень на заяву, поновити процесуальний строк на подання до суду заперечень на заяву, залучити заперечення до матеріалів справи та заяву ліквідатора залишити без задоволення. Пропуск строку для подання заперечень на заяву ліквідатора Мирошниченко М. А. обґрунтовує відсутністю юридичної освіти та необізнаністю у сфері права.
У судовому засіданні 05.08.2025 року суд вирішив відмовити у визнання поважними причини пропуску строку, оскільки заявлені підстави не є на думку суду поважними причинами пропуску такого строку.
30.07.2025 року суд отримав заперечення ліквідатора на клопотання (заяву) ОСОБА_3 - просить врахувати в подальшому дане заперечення.
Учасники справи вчасно повідомлялись про розгляд справи Господарським судом Одеської області через систему «Електронний суд», про що свідчать відповідні довідки про доставку електронного документу, наявні в матеріалах справи. Учасники справи, які не зареєстровані в системі «Електронний суд», а саме: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 - повідомлялись судом засобами поштового зв'язку за встановленими адресами реєстрації. Як вбачається ОСОБА_3 отримав копії ухвал вчасно, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення, також через систему «Електронний суд» ухвали вчасно доставлялись представнику ОСОБА_3 - Калита І. В.
Копії ухвал, що направлялись на адресу ОСОБА_2 повертались до суду не врученими з відмітками поштових відділень: «адресат відсутній за вказаною адресою».
Крім того, суд Ухвалою від 15.07.2025 року було витребувано у Міністерства соціальної політики України (01601, м. Київ, вул. Еспланадна, 8/10; ідентифікаційний код 37567866) відомості з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб про місце проживання/перебування наступної особи: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; ІН НОМЕР_1 ). Ухвала отримана Міністерства соціальної політики України через систему «Електронний суд» 16.07.2025 року.
Суд вжив додаткових заходів для повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи господарським судом шляхом публікації оголошення та офіційному сайті суду.
Отже, за приписами ч. 7 ст. 120 ГПК України Відповідачі вважаються повідомленими належним чином про розгляд справи судом.
На підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України у зв'язку із ненадання відповідачами відзивів у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами із дотриманням принципу розумності строків розгляду справи судом, встановленого п. 10 ч. 3 ст. 2 ГПК України.
Правова позиція заявника (позивача).
Арбітражний керуючий Кочин Наталія Василівна, яка є ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю “Українське агропромислове підприємство» просить суд:
- покласти на ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ,, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів у справі №916/5286/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКЕ АГРОПРОМИСЛОВЕ ПІДПРИЄМСТВО»;
- стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 3119694,72гри, в якості солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРАЇНСЬКЕ АГРОПРОМИСЛОВЕ ПІДПРИЄМСТВО».
В якості обґрунтування своїх вимог ліквідатор ТОВ «Українське агропромислове підприємство» арбітражний керуючий Кочин Наталія Василівна посилається на наступне.
Фінансовий стан ТОВ «УКРАЇНСЬКЕ АГРОПРОМИСЛОВЕ ПІДПРИЄМСТВО» характеризується неплатоспроможністю протягом більше трьох років до відкриття провадження у справі про банкрутство; в результаті аналізу виявлено ознаки приховування стійкої фінансової неспроможності ТОВ «УКРАЇНСЬКЕ АГРОПРОМИСЛОВЕ ПІДПРИЄМСТВО», які полягають в неподанні власниками та/або керівниками ТОВ «УКРАЇНСЬКЕ АГРОПРОМИСЛОВЕ ПІДПРИЄМСТВО» в установлений строк до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи у випадках, передбачених законом.
Оскільки бухгалтерську та іншу документацію ТОВ «УКРАЇНСЬКЕ АГРОПРОМИСЛОВЕ ПІДПРИЄМСТВО» розпоряднику майна та ліквідатору боржника передано не було, а фінансову звітність ТОВ «УКРАЇНСЬКЕ АГРОПРОМИСЛОВЕ ПІДПРИЄМСТВО» востаннє подано за 2015 рік, на підставі даних обліку та звітності боржника подані до 31.12.2015 року арбітражним керуючим встановлено, що розмір чистих активів боржника (перевищення загальної вартості активів над загальним розміром зобов'язань) протягом всього періоду, що досліджувався, не мало позитивного значення.
На день відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «УКРАЇНСЬКЕ АГРОПРОМИСЛОВЕ ПІДПРИЄМСТВО» (17.12.2024 року) залишалися непогашеними вимоги принаймні двох кредиторів (ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» та АГ КБ «ПРИВАТБАНК») до Боржника на загальну суму 3 119 694,72 грн., які виникли протягом 2014 - 2017 років.
Отже, перевищення розміру зобов'язань боржника перед кредиторами, строк виконання яких настав, над розміром всіх активів боржника (загроза неплатоспроможності), виникла не пізніше 17 грудня 2024 року, що зумовлював обов'язок боржника звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Проте такої заяви до господарського суду подано не було, що свідчить, як вважає ліквідатор, про порушення органами управління боржника ч.6 ст.34 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КузПБ»).
В цей же час, як вказує ліквідатор арбітражний керуючий Кочин Н.В., відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і а громадських формувань, керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКЕ АГРОПРОМИСЛОВЕ ПІДПРИЄМСТВО» Оберемок Анатолій Володимирович (був керівником з 01 вересня 2013 року по 20 лютого 2017 року) та Денисюк Олександр Сергійович - є керівником 21 лютого 2017 року по цей час.
Також, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновниками/учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКЕ АГРОПРОМИСЛОВЕ ПІДПРИЄМСТВО» були і на цей час є: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Отже, з наведеного ліквідатор ТОВ «УКРАЇНСЬКЕ АГРОПРОМИСЛОВЕ ПІДПРИЄМСТВО» арбітражний керуючий Кочин Н.В. робить висновок, що бездіяльність керівництва ТОВ «УКРАЇНСЬКЕ АГРОПРОМИСЛОВЕ ПІДПРИЄМСТВО» в особі власників та/або керівників ТОВ «УКРАЇНСЬКЕ АГРОПРОМИСЛОВЕ ПІДПРИЄМСТВО» в період існування критичного фінансового стану, збитковості господарської діяльності та відсутності майнового можливості здійснити задоволення вимог кредиторів в період 2015 - 2024 років, є недобросовісною та не сумлінною, а також протиправною, винною, спричинює майнові втрати Кредиторів. Боржник знав та/або зобов'язаний був знати, що у разі задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами, а тому, боржник у місячний строк зобов'язаний був звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Органи управління та їх представники, як стверджує позивач, були зобов'язані звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, Проте, провадження у справі №916/5286/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКЕ АГРОПРОМИСЛОВЕ ПІДПРИЄМСТВО» було порушено Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17 грудня 2024 року у справі №916/5286/24 за заявою ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС», а не за заявою Боржника.
Отже, Відповідачі, як керівники, власники та відповідальні компетентні особи Боржника, як стверджує позивач, допустили порушення вимог ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства та мають бути притягнуті до солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів. У зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідачів солідарно 3 119 694,72грн.
Висновки суду.
Правове регулювання спірних відносин.
Як встановлено частинами 1 - 3 статті 4 КУзПБ засновники (учасники, акціонери) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, центральні органи виконавчої влади, органи Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень зобов'язані своєчасно вживати заходів для запобігання банкрутству боржника.
У разі виникнення ознак банкрутства керівник боржника зобов'язаний надіслати засновникам (учасникам, акціонерам) боржника, власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника відомості щодо наявності ознак банкрутства.
У разі виникнення ознак неплатоспроможності чи її загрози, а також у разі отримання боржником повідомлення від осіб, зазначених у частині другій цієї статті, керівник боржника зобов'язаний не пізніше 30 днів з дня отримання відповідної інформації надіслати засновникам (учасникам, акціонерам) боржника, власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника, а також іншим органам управління, до компетенції яких належить вирішення цих питань, відомості щодо наявності ознак неплатоспроможності чи її загрози.
За приписами ч. 6 ст. 34 КУзПБ боржник зобов'язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі виникнення неплатоспроможності, зокрема якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами або якщо розмір грошових зобов'язань боржника, строк виконання яких настав, перевищує вартість активів боржника, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Якщо органи управління боржника допустили порушення цих вимог, вони несуть солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення органами управління боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначених осіб.
Практика Верховного суду щодо предмета спору по цій справі.
За приписами абзацу першого частини шостої статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства, боржник зобов'язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з абзацом другим частини шостої цієї статті Кодексу України з процедур банкрутства, якщо керівник допустив порушення цих вимог, то він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання щодо порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи (зазначених осіб).
Отже, солідарна відповідальність полягає у залученні третіх осіб - керівника боржника (органів управління боржника), який (які) не звернувся (звернулися) до господарського суду про відкриття провадження у справі про банкрутство в місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності юридичної особи, щодо якої в подальшому відкрито та здійснюється провадження у справі про банкрутство, до солідарного обов'язку з виконання грошових зобов'язань боржника.
Тобто, солідарна відповідальність є правовим механізмом захисту та відновлення прав кредиторів (які були необізнані з вини боржника про стан його неплатоспроможності як під час вступу з ним у господарські відносини, так й після цього, під час погіршення платоспроможності боржника до стану загрози неплатоспроможності) за рахунок особистого майна керівника (органів управління) боржника, тобто майна, відмінного від майна боржника.
Така позиція відображена у постановах Верховного Суду від 23.03.2021 у справі №910/3191/20, від 15.06.2021 у справі №910/2971/20. від 14.09.2021 у справі №902/1023/19, від 30.03.2023 у справі №910/13909/20, від 20.07.2023 у справі №924/408/21.
Тлумачення норм статей 13, 92 ЦК України у взаємозв'язку з положеннями статті 34 КУзПБ свідчить, що керівник боржника зобов'язаний діяти добросовісно, розумно не лише по відношенню до юридичної особи, а й щодо кредиторів та враховуючи права та законні інтереси останніх, зокрема, повинен своєчасно їх інформувати про стан неплатоспроможності боржника, сприяти їм в отриманні такої інформації, що має вплив на прийняття ними рішень щодо порядку взаємодії з боржником.
Невиконання керівником вимог абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ щодо звернення до суду в місячний строк за наявності визначених цією нормою підстав із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника свідчить по суті про недобросовісне приховування ним від кредиторів інформації щодо незадовільного майнового становища боржника.
Така поведінка керівника боржника має наслідком нерозумне та недобросовісне прийняття неплатоспроможним боржником додаткових боргових зобов'язань за умов, коли не можуть бути виконані існуючі, свідому неможливість задоволення боржником вимог нових кредиторів від яких були приховані дійсні факти, і як наслідок виникнення збитків в цих кредиторів введених в оману щодо стану платоспроможності боржника.
Така позиція відображена у постанові КГС у складі ВС від 09.06.2022 у справі N 904/76/21.
У справі про банкрутство солідарна відповідальність покладається за порушення (неподання боржником, який перебував у стані загрози неплатоспроможності, заяви про відкриття справи про банкрутство), наслідком якого є такі негативні наслідки, як неможливість виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами у разі задоволення вимог одного або кількох кредиторів боржника.
Солідарна відповідальність має деліктну природу, що узгоджується із частиною першою статті 1166 ЦК України, якою встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Водночас у випадку, якщо звернення або незвернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство жодним чином не впливає і не змінює стану та порядку розрахунків з кредиторами, не призводить до порушення їхніх прав на задоволення вимог до боржника (інших негативних наслідків для кредиторів: простій, збитки, штрафні санкції внаслідок невиконання боржником зобов'язання перед кредиторами); внаслідок неподання боржником відповідної заяви не змінились / не погіршились його розрахункові можливості (можливості відповідати за зобов'язаннями, зокрема і належними йому активами: майном, коштами, правом вимоги до третіх осіб тощо), суд зазначає про очевидну відсутність загрози неплатоспроможності боржника.
Крім того, у положеннях КУзПБ конкретно не визначено форми звернення кредиторами своїх вимог до керівника боржника, тому таке звернення може відбуватися у формі заяви, клопотання тощо. Однак розгляд цих вимог, як і вимог про покладення солідарної відповідальності, здійснюється за правилами ГПК України в порядку, визначеному статтею 7 КУзПБ, у межах справи про банкрутство, в тому числі із урахуванням можливості застосування процесуального інституту об'єднання позовів (стаття 173 ГПК України).
При цьому доцільність розгляду господарським судом заяв про покладення солідарної відповідальності у відокремленому провадженні в межах справи про банкрутство відповідає принципу процесуальної економії, оскільки дає змогу розглянути таку вимогу в розумні строки, запобігає зловживанню сторонами своїми процесуальними правами, гарантує бережне ставлення до ресурсів усіх учасників справи та відповідає основній меті конкурсного процесу і процедури банкрутства - задоволення вимог кредиторів.
За змістом абзацу другого статті 34 КУзПБ передумовою для звернення кредиторів своїх вимог щодо зобов'язань боржника до суб'єкта солідарної відповідальності (керівника/ органу управління боржника) є розглянуте та вирішене судом питання про порушення керівником / органами управління боржника вимог щодо звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі перебування боржника у стані загрози неплатоспроможності із встановленням судом такого порушення та зазначення про це у відповідній ухвалі.
Такий порядок означає, що і встановлення відповідного порушення, і вирішення спору про покладення солідарної відповідальності на відповідного суб'єкта солідарної відповідальності (керівника / члена органу управління боржника) зі стягненням з нього суми цієї відповідальності здійснюються судом в одному судовому провадженні за відповідним зверненням кредитора / кредиторів.
Тобто законодавець не розділяє ні в часі, ні в кількості звернень і судових проваджень вирішення питання про покладення солідарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у справі про банкрутство, встановлюючи лише процедуру розгляду та вирішення такого спору:
1) встановлення порушення;
2) подальше покладення за таке порушення солідарної відповідальності та стягнення із суб'єкта відповідної суми.
Такий підхід у вирішенні спору про покладення солідарної відповідальності у справі про банкрутство узгоджується із закріпленим статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правом на ефективний засіб правового захисту.
Тож належним способом захисту в разі звернення із заявою про покладення солідарної відповідальності є пред'явлення вимог щодо встановлення порушення із покладенням за нього солідарної відповідальності та одночасним стягненням із суб'єкта відповідної суми.
Така позиція відображена у постановах ВС від 19.11.2024 у справі № 924/784/23, від 05.12.2024 у справі № 924/408/21, від 12.12.2024 у справі № 910/5450/21, від 12.12.2024 у справі № 904/5693/20.
При цьому, в контексті цієї позиції Верховного суду, слід зазначити, що загальною юридичною термінологією, делікт - це протиправна винна дія (або бездіяльність), яка заподіює шкоду іншій особі, внаслідок чого виникає позадоговірне зобов'язання з відшкодування такої шкоди, що узгоджується із ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, якою визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, з огляду на наведені положення КУзПБ та сталу практику Верховного суду, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з огляду на наступне.
Як зазначалось вище, абзацом другим частини 6 статті 34 КУзПБ встановлено, якщо органи управління боржника допустили порушення вимог, зазначених у абзаці першому цієї норми (про зобов'язання боржника у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі виникнення неплатоспроможності), вони несуть солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення органами управління боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначених осіб.
У зв'язку з чим суд звертає увагу на те, що в позовній заяві взагалі відсутні посилання на будь-яку ухвалу суду в якій було б зазначено про виявлене судом порушення з боку органів управління Боржника вимог ч. 6 ст. 34 КУзПБ, що могло б стати підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до керівників та учасників ТОВ «Українське агропромислове підприємство» - відповідачів по справі.
Між тим, суд зазначає, що під час розгляду справи № 916/5286/24 про банкрутство ТОВ «Українське агропромислове підприємство», судом не виносилось ухвал, якими було б встановлено порушення вищевказаними особами вимог ч.6 ст.24 КУзПБ.
Наразі, навіть за наявності такої ухвали або ухвал, правом на подальше звернення до суду з вимогами про солідарне стягнення з вищевказаних відповідачів - засновників/учасників ТОВ «Українське агропромислове підприємство» - були б наділені саме кредитори, а не ліквідатор боржника, визнаного банкрутом.
Тобто, позов по цій справі подано особою (ліквідатором ТОВ «Українське агропромислове підприємство» Кочин Наталією Василівною), права якої діями/бездіяльністю керівника та учасників ТОВ «Українське агропромислове підприємство» - не було порушено. Відсутність порушеного права особи, яка звертається до суду з позовної заявою в якості позивача, - є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову по цій справі.
До того ж, до повноважень ліквідатора, серед іншого, частиною 1 статті 61 КУзПБ віднесено виконання повноважень керівника (органів управління) банкрута. Таким чином, фактично позов подано в інтересах ТОВ «Українське агропромислове підприємство» до керівника та учасників цього підприємства - банкрута.
Суд звертає увагу, що повноваження ліквідатора банкрута на звернення з позовами до керівника, учасників, засновників, акціонерів та до третіх осіб, передбачені іншою нормою Кодексу України з процедур банкрутства, а саме - частиною другою статті 61 КУзПБ, якою встановлено:
« 2. Під час здійснення своїх повноважень ліквідатор, кредитор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.
У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями.
Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.».
Тобто, Кодекс України з процедур банкрутства розмежовує відповідальність керівників, органів управління і засновників, учасників, акціонерів та інших осіб:
а) у зв'язку з порушенням зобов'язань у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі виникнення неплатоспроможності (ч.6 ст.34 КУзПБ).
При цьому передбачена солідарна відповідальність лише керівника та органів управління боржника і правом на звернення з вимогами про солідарне стягнення наділені виключно кредитори.
б) у разі банкрутства боржника з вини керівника, учасників, засновників, акціонерів з вини цих осіб, або з вини інших осіб (ч.2 ст.61 КУзПБ).
При цьому передбачена субсидіарна відповідальність керівника, засновників, учасників, акціонерів) або інших осіб і правом на звернення до суду з вимогами про стягнення з них коштів в субсидіарному порядку, наділений ліквідатор банкрута з включенням стягнених сум до складу ліквідаційної маси.
Додатково суд звертає увагу, що окремою підставою для відмови у задоволенні позову, заявленого про солідарну відповідальність учасників (засновників) ТОВ «Українське агропромислове підприємство» - є наступне.
Частина 6 статті 34 КУзПБ стосується солідарної відповідальності саме органів управління боржника, а не його окремих учасників/засновників.
Відповідно до розділу 14 Статуту ТОВ «Українське агропромислове підприємство» (Органи управління та контролю, їх компетенція) управління товариством здійснюють: Загальні збори учасників; Директор; Ревізійна комісія.
Вищим органом управління товариством є Загальні збори учасників.
Тобто, крім директора, органом управління ТОВ «Українське агропромислове підприємство» - є колегіальний орган (загальні збори учасників), а не кожний конкретний учасник цього товариства, як то - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що унеможливлює задоволення позовних вимог до цих відповідачів в порядку солідарного стягнення.
Також щодо позовних вимог до учасників вищезазначеного товариства слід відмітити, що, як зазначалось вище, солідарна відповідальність має деліктну природу, що узгоджується із частиною першою статті 1166 ЦК України, якою встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Тобто, вина учасників ТОВ «Українське агропромислове підприємство», які у 30-ти денний строк не звернулись до суду із заявою про відкриття провадження у разі виникнення неплатоспроможності цього товариства, має бути доведена, приймаючи до уваги покладені на них обов'язки, передбачені Статутом товариства.
Так, частиною 4 статті 4 КУзПБ встановлено, що виконавчий орган боржника, а у випадках, передбачених законом, - засновники (учасники, акціонери) боржника, власники майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, зобов'язані вживати заходів щодо запобігання неплатоспроможності боржника, у тому числі здійснення позасудового врегулювання боргу, ініціювання процедури превентивної реструктуризації боржника, ініціювання процедури реструктуризації відповідно до Закону України "Про фінансову реструктуризацію" або у випадках, передбачених цим Кодексом, прийняти рішення про звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. У разі невиконання або неналежного виконання зазначених заходів особи, зазначені у цій частині, несуть відповідальність у випадках, передбачених законом.
Як зазначалось вище, чинним законодавством, зокрема частиною 6 статті 34 КУзПБ - на органи управління, а не на окремих учасників (акціонерів) покладені зобов'язання про звернення до суду із заявою про визнання боржника банкрутом у разі виникнення його неплатоспроможності.
Будь-якими іншими нормами чинного законодавства таких зобов'язань на засновників, учасників та акціонерів боржника - не передбачено.
Також, і солідарна відповідальність на органи управління, як було зазначено вище, може бути заявлена виключно кредиторами, а не самим товариством-банкрутом або ліквідатором такого товариства.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що ліквідатором ТОВ «Українське агропромислове підприємство» арбітражним керуючим Кочин Н.В. не доведено обставин, зазначених у позовній заяві і позовні вимоги не обґрунтовані нормами чинного законодавства.
За таких обставин, у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 129, 233, 238, 240 ГПК України, суд
У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України
та може бути оскаржено в порядку ст..ст.253-259 ГПК України.
Повне рішення складено 29.08.2025р.
Суддя О.А. Демешин
29 серпня 2025 р.