Справа № 136/1132/25
провадження № 1-кп/136/87/25
"27" серпня 2025 р. м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду міста Липовець, в режимі відеоконференції, клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України (кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025020060000106 від 21.04.2025),
за участю сторін кримінального провадження
з боку обвинувачення
прокурора ОСОБА_5 ,
з боку захисту
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_3 ,
інших учасників кримінального провадження
потерпілого ОСОБА_6 ,
ОСОБА_4 , призваний у 19.09.2022 року ІНФОРМАЦІЯ_1 до лав Збройних Сил України.
На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 287 від 14.10.2022 солдата ОСОБА_4 призваного під час мобілізації, який знаходиться в розпорядженні військової частини НОМЕР_1 , призначено наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 14.10.2022 № 262-РС на посаду водія сьомого розрахунку другого кулеметного відділення кулеметного взводу другого стрілецького батальйону та зараховано до списків особового складу частини на всі види забезпечення.
Відповідно до ст.ст. 2, 4, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», останній вважається військовослужбовцем.
Так, солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, перебуваючи на посаді водія сьомого розрахунку другого кулеметного відділення кулеметного взводу другого стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , 30.12.2022 (більш точного часу досудовим слідством не установлено) діючи з прямим злочинним умислом, із особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від проходження військової служби, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, не з'явився з лікувального закладу Комунальне некомерційне підприємство «Військово-медичний клінічний центр Центрального регіону» міста Вінниця Вінницької області, до розташування військової частини НОМЕР_1 , яка на той час дислокувалась в населеному пункті АДРЕСА_1 . Проводив час на власний розсуд за невідомим місцем знаходження, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби.
Такі умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 5 ст. 407 КК України, а саме: самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез'явлення його вчасно на службу без поважних причин, вчинені в бойовій обстановці, а так само ті самі дії тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану.
Окрім того, 20.04.2025 ОСОБА_4 , будучи солдатом, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 в гостях у свого товариша, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де вони спільно розпивали спиртні напої, скориставшись тим, що ОСОБА_6 заснув на ліжку у своїй кімнаті, о 12:45 годин, більш точного часу органом досудового розслідування не встановлено, солдат ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, використовуючи ситуацію яка склалась на свою користь, керуючись раптово виниклим умислом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, будучи впевненим у тому, що його протиправні дії залишаться непоміченими, розуміючи, що вчиняє протиправні дії в умовах воєнного стану, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом, з метою збагачення за рахунок інших осіб, вирішив вчинити крадіжку мобільного телефону марки «XIAOMI» суббренда «Redmi» моделі «Redmi 14С» чорного кольору, об'ємом пам'яті 4/128 Гб в чохлі - накладці чорного кольору до мобільного телефона «Xiaomi Redmi 14С» належний ОСОБА_6 .
Реалізовуючи свій злочинний умисел солдат ОСОБА_4 , взяв лівою рукою вказаний мобільний телефон та помістив до кишені своєї куртки в яку був одягнений, після чого ніким не помічений залишив місце вчинення злочину, та викраденим розпорядився на власний розсуд.
Своїми протиправними діями солдат ОСОБА_4 , завдав потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 3 776,38 грн., що підтверджується відповідними висновками судових товарознавчих експертиз.
Такі умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: крадіжка, вчинена в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Захисник ОСОБА_3 у судовому засіданні заявив клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України та закриття кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засідання свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України визнав повністю та щиро розкаявся, підтримав клопотання захисника та просив суд його задовольнити, оскільки щиро бажає продовжити військову службу.
Прокурор просив в задоволенні клопотання захисника відмовити, оскільки правові підставі для закриття кримінального провадження на підставі ч. 5 ст. 401 КК України відсутні, так як злочин передбачений ст. 407 КК України вчинено ОСОБА_4 не вперше. Звернув увагу на те, що обвинуваченим ОСОБА_4 у 2021 році було вчинено кримінальне правопорушення передбачене ч. 4. ст. 407 КК України, яке є триваючим злочином і закінчений він був з моменту коли дана особа повернулася у військову частину. Враховуючи зазначене прокурор вважає, що даний злочин був закінчений у вересні 2022 року, отже він є вчиненим в умовах воєнного стану, а тому застосування положень ч. 5 ст. 401 КК України щодо звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності неможливе.
Потерпілий ОСОБА_6 проти задоволення клопотання про закриття кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України не заперечував.
Суд, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали судового провадження, приходить до наступного висновку.
Згідно із ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Частиною третьою ст. 288 КПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 8 ст. 284 КПК України передбачено, що закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ч. 3 ст. 285 КПК України підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.
На обґрунтування заявленого клопотання до матеріалів справи захисником подано письмову згоду командира військової частини НОМЕР_2 від 19.07.2025 на проходження ОСОБА_4 військової служби на посаді номера обслуги з мінометного розрахунку (мін взводу) мінометної батареї 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , а також письмове клопотання ОСОБА_4 від 08.08.2025 адресоване керівнику Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону про бажання проходити військову службу та прохання надати дозвіл на подальше проходження військової служби.
Відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України, особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Суд наголошує на тому, що однією з обов'язкових умов звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на цій підставі є вчинення ним кримінального правопорушення вперше.
При цьому, згідно з усталеною практикою Верховного суду, викладеною у постановах від 28.09.2022 (справа № 447/528/22), від 06.12.2023 (справа № 715/396/23), від 21.03.2024 (справа № 761/1571/23), особою, яка вчинила злочин вперше, вважається особа, яка раніше не вчиняла злочинів або раніше вчинила злочин, що вже втратив правове значення. В той же час особу, в діях якої вбачається повторність, реальна сукупність, рецидив злочинів або яка має непогашену чи не зняту судимість за попереднє, у тому числі і необережне кримінальне правопорушення, звільняти від кримінальної відповідальності як таку, що вчинила злочин вперше неможливо.
Відповідно до ст. 33 КК України сукупністю кримінальних правопорушень визнається вчинення особою двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини цього Кодексу, за жодне з яких її не було засуджено.
Сукупність кримінальних правопорушень може бути ідеальною та реальною.
Ідеальна сукупність виникає, коли особа однією дією вчиняє одночасно два або більше кримінальних правопорушень, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини цього Кодексу, за жодне з яких її не було засуджено.
Реальна сукупність має місце тоді, коли особа в різний час кількома різними та відокремленими одне від одного діяннями вчинила два або більше кримінальних правопорушення.
Кожне із кримінальних правопорушень, які становлять сукупність, кваліфікуються окремо за відповідною статтею (частиною статті) КК України
В ході судового розгляду обвинувального акта у кримінальному провадженні яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025020060000106 від 21.04.2025, у межах якого захисником заявлено клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України та закриття кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України судом встановлено, що згідно обвинувального акта у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62021050030000301 від 18.08.2021 ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України. Згідно даного обвинувального акта солдат ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, перебуваючи на посаді старшого водія 3 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_3 в порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 12, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту Збройних сил України, 02.08.2021 о 08 год. 00 хв., тобто в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх посадових обов'язків, без відповідних дозволів командирів та начальників, вчинив самовільне залишення військової частини НОМЕР_3 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , а вільний час використовував на власний розсуд за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_4 , не пов'язуючи його із виконанням обов'язків з військової служби, до моменту самостійного прибуття 13.09.2022 до Маріупольської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил за адресою: вул. Республіканська, 39, Південний район, м. Кам'янське, Дніпропетровська область, тим самим фактично припинивши вчинення ним зазначеного кримінального правопорушення. Дане кримінальне провадження перебуває на розгляді Центрального районного суду міста Дніпра.
Таким чином ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення, які утворюють реальну сукупність злочинів, що на думку суду виключає можливість звільнення останнього від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№ 12025020060000106 від 21.04.2025, оскільки обвинуваченим вчинено злочин передбачений ст. 407 КК України не вперше.
Окрім того судом звертається увага на те, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 407 КК України, є триваючим та характеризується безперервним здійсненням протягом визначеного часу злочинного діяння, об'єктивна сторона якого розтягнута в часі, а закінченим вважається у момент його виявлення або примусового чи добровільного припинення. Згідно обвинувального акта у кримінальному провадженні № 62021050030000301 від 18.08.2021 вбачається, що ОСОБА_4 02.08.2021 без відповідних дозволів командирів та начальників, вчинив самовільне залишення військової частини НОМЕР_3 , що є початком вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України. Фактично закінчення вказаного злочину відбулося 13.09.2022, коли обвинувачений прибув до Маріупольської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил, тобто уже в умовах воєнного стану.
З огляду на викладене, оскільки судом не встановлена наявність усіх передбачених законом підстав для звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 на підставі ч. 5 ст. 401 КК України та закриття кримінального провадження, суд вважає за необхідне у задоволенні клопотання захисника відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ч. 5 ст. 401 КК України, ст.ст. 284, 286, 288, 370-372 КПК України, суд,
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 01.09.2025.
Суддя ОСОБА_7