Справа № 132/1408/25
Провадження № 2/132/695/25
Іменем України
01 вересня 2025 року м. Калинівка
Калинівський районний суд Вінницької області у складі:
головуючого - судді Карнауха Н.П.,
при секретарі судового засідання - Лисюк О.П.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в місті Калинівка Хмільницького району Вінницької області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», поданим від його імені представником за довіреністю - Кудіною Анастасією Вячеславівною, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
І. Стислий виклад позиції та вимоги позивача.
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування якого зазначив, що 01.07.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» (далі - ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 8043302, який підписаний електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора.
Відповідно до п.п. 2.1 п. 2 кредитного договору кошти ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» надаються шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, наданими відповідачем первісному кредитору за мето отримання кредиту.
В подальшому, 22.01.2025 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів») було укладено договір факторингу № 22012025/1, у відповідності до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «АВЕНТУС Україна» Права Вимоги до Боржників, вказаними у реєстрі Боржників.
Відповідно до Реєстру Боржників до договору факторингу № 22012025/1 від 22.01.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 80365 грн., з яких: 27000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 39865 грн. - сума заборгованості за відсотками, 13500 грн. - сума заборгованості за пенею, штрафами.
Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 22.01.2025 позивачем не здійснювалось нарахування штрафних санкцій.
Оскільки відповідач в добровільному порядку виниклу заборгованість не погашає, позивач змушений звернутися до суду з вказаним позовом і просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за кредитним договором № 8043302 в сумі 80365 грн., з яких: 27000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 39865 грн. - сума заборгованості за відсотками, 13500 грн. - сума заборгованості за пенею, штрафами.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
Представник позивача ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» Кудіна А.О. у прохальній частині позовної заяви подала клопотання щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, у разі розгляду в порядку загального позовного провадження розглянути цивільну справу за цим позовом без її участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву просив у позові відмовити в повному обсязі, щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, зокрема, без повідомлення (виклику) сторін заперечень не висловив.
Інших клопотань в порядку ст. 222 ЦПК України учасниками справи суду не подано.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
13.05.2025 до суду надійшли витребувані відомості про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.
Ухвалою судді Калинівського районного суду Вінницької області від 14.05.2025 відкрито провадження за цим позовом, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Цією ухвалою встановлено відповідачеві п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання ним відзиву на позовну заяву; встановлено позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив та встановлено відповідачу право подати до суду заперечення на відповідь на відзив не пізніше п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив.
Вищезазначена ухвала була надіслана позивачу та його представнику - на електронну адресу та за допомогою системи «Електронний суд». Вказану ухвалу разом з копіями позовної заяви та долучених до неї матеріалів відповідачу надіслано за його адресою: АДРЕСА_1 рекомендованим поштовим відправленням. Згідно із розписками про отримання рекомендованих поштових відправлень АТ «Укрпошта» відповідач вказані надіслані йому судом матеріали в повному обсязі отримав 12.06.2025.
До суду 16.06.2025 надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача - адвоката Зачепіло Зоряни Ярославівни.
Через систему «Електронний суд» до суду 23.06.2025 надійшла відповідь на відзив на позов представника позивача за довіреністю - Білотіл Ангеліни Григорівни.
Правом подати заперечення на відповідь на відзив відповідач не скористався.
До суду не надходило клопотань сторін про розгляд справи в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін або загального позовного провадження.
Крім того, позивач у відповіді на відзив відповідача зазначив, що звернувся до первісного кредитора для отримання додаткових доказів на підтвердження його позовних вимог, зокрема щодо надання детального розрахунку заборгованості та доказів щодо надання (перерахування) коштів позичальнику за кредитним договором. Позивачем 20.06.2025 отримано часткову відповідь на запит до первісного кредитора - інформаційну довідку за кредитним договором. Позивач у відповіді на відзив запевнив, що після надходження усіх запитуваних доказів, їх невідкладно буде направлено до суду.
Водночас станом на 29.08.2025 до суду від позивача не надходило додаткових доказів на підтвердження його позовних вимог.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що 01.07.2024 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 8043302.
Згідно умов кредитного договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 27000 грн; строк кредиту - 360 днів (п. 1.3, 1.4 договору). Періодичні платежі зі сплати процентів - кожні 30 днів. Дати повернення кредиту та сплати процентів визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком №1 до цього договору.
Після прийняття відповідачем умов кредитного договору з ним було укладено електронний кредитний договір, який був підписаний відповідачем у відповідності до вимог частини 6 та 8 ст. 11 і ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «С1424».
ОСОБА_1 01.07.2024 електронним підписом підписав також паспорт споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма)) до договору № 8043302 про надання споживчого кредиту, в якому міститься інформація та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інші умови. Умови кредитування аналогічні умовам, погодженим сторонами у вищевказаному договорі.
Згідно із положеннями п.п. 2.1, 2.2 кредитного договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки НОМЕР_1 . Дати надання кредиту 01.07.2024 або 02.07.2024.
22.01.2025 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 22012025/1, у відповідності до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «АВЕНТУС Україна» Права Вимоги до Боржників, вказаними у реєстрі Боржників.
Згідно з п. 1.2 договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скраплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
Акт прийому-передачі реєстру боржників за вказаним договором факторингу підписаний сторонами договору 22.01.2025.
Відповідно до витягу з реєстру боржників від 22.01.2025 до договору факторингу № 22012025/1 від 21.01.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 8043302 в сумі 80365 грн., з яких: 27000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 39865 грн. - сума заборгованості за відсотками, 13500 грн. - сума заборгованості за пенею, штрафами.
V. Оцінка суду.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з такого.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Відповідно до частин 1,2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Так, електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.
Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний не укладеним або недійсним, у зв'язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.
В силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
При цьому, за змістом наведеного Закону електронним підписом, тобто одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
Аналогічні за змістом висновки, викладені у численних постановах Верховного Суду, зокрема, постанові від 12 січня 2021 по справі №524/5556/19, від 09 вересня 2020 року по справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року по справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року по справі №127/33824/19 тощо.
Таким чином, вказаний кредитний договір, який укладений 01.07.2024 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем ОСОБА_1 в електронній формі, відповідає вимогам Закону і доводить факт існування волевиявлення сторін на його укладання.
Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно із відзивом на позов представник відповідача заперечила щодо задоволення позовних вимог, просила відмовити в позові ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 в повному обсязі з огляду на те, що позовна заява подана з порушенням норм матеріального та процесуального права, є необґрунтованою та передчасною.
Зокрема, у відзиві представник відповідача зазначила, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження відступлення права вимоги за кредитним договором № 8043302 від 01.07.2024 та договором факторингу № 22012025/1 від 22.01.2025. Суму заборгованості у розмірі 80365,00 грн. вважає необґрунтованою, не підтвердженою належними та допустимими доказами.
Згідно із положеннями статей 1046, 1054 ЦК України кредитний договір є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Кредитний договір є реальним договором за моментом укладення, тобто є дійсним лише після вчинення на основі досягнутої згоди певної дії з передачі предмета договору (кредитних коштів). Для переходу права вимоги за договором факторингу необхідною умовою є те, щоб право вимоги існувало в первісного кредитора. Право вимоги - це суб'єктивне право кредитора, яке становить елемент змісту зобов'язання та якому завжди кореспондує обов'язок боржника щодо виконання вимоги кредитора. Надані позивачем кредитні договори, договори факторингу, реєстр боржників, розрахунок заборгованості, Акти прийому-передачі реєстру боржників, Відповідач вважає неналежними доказами, оскільки дані докази доводять перехід прав від первісного кредитора до позивача, однак жодним чином не підтверджують наявність прав вимоги в кредиторів.
Належними доказами, які підтверджують передачу мені грошових коштів, наявність заборгованості за укладеними кредитними договорами та розмір заборгованості є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», бо підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є саме первинні документи. Проте матеріали справи не містять доказів реальності існування прав вимоги за кредитними договорами в первісних кредиторів, а тому твердження позивача про наявність у нього права вимоги не відповідають дійсності. Разом з тим, реєстр права вимоги, не є документами, які підтверджують факти передачі кредитних коштів, і не можуть бути доказами в справі на підтвердження доводів позивача про існування будь-яких кредитних зобов'язань перед позивачем.
Як вбачається із матеріалів справи позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження сплати новим кредитором грошових коштів первісним кредиторам за передачу права грошової вимоги, та зарахування їх на рахунок останніх.
Наданий позивачем детальний розрахунок заборгованості за кредитом, підготовлені робітниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЄАПБ» - є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідачів. Сама позовна заява не містить таких даних, а лише констатує наявність недоказаного розміру всієї суми непогашеного кредиту.
Матеріали справи не містять доказів (поштових квитанцій) направлення позивачем досудових вимог про необхідність сплати простроченої заборгованості.
Представником позивача до суду подано відповідь на відзив, згідно із якою кредитний договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, а тому укладання між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт Первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету Кредитний договір між Відповідачем та Первісним кредитором не був би укладений. Позивачем доведено факт укладання Відповідачем Кредитного договору в електронній формі та підписання Кредитного договору з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», тому позовні вимоги Позивача є законними та обґрунтованими, а Відповідач намагається уникнути виконання взятих на себе зобов'язань.
Відповідно до умов Кредитного договору, кошти надано Позичальнику в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Позичальником при реєстрації на сайті Первісного кредитора. Інформація про проведення успішних транзакцій зберігається безпосередньо у Первісного кредитора, у зв'язку з чим, ТОВ «ФК «ЄАПБ» не володіє та не може володіти оригіналами первинних документів, в тому числі, які підтверджують факт перерахування кредитних коштів на рахунок Позичальника. Згідно ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність», інформація про операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта - є банківською таємницею. Тому, Позивач не має змоги надати суду виписку з особового рахунку
Відповідач не визнає і одночасно не заперечує факт отримання грошових коштів, виносячи свою версію подій відносно отримання коштів «за дужки». Тобто, фактично Відповідач не заперечує факт, але намагається показати, що Позивач не довів його належним чином. Однак, звертаємо увагу, що суд при розгляді справи повинен оцінювати сукупно як матеріали справи надані сторонами, так і процесуальну поведінку сторін.
Відповідач, як власник карткового рахунку, на який було перераховано кредитні кошти, може власноруч отримати виписки по рахунку для підтвердження або спростування факту перерахування/ отримання кредитних коштів. Також, Відповідач мав право подати до суду власний розрахунок або, згідно ч. 1 ст. 106 ЦПК України, висновок експерта, складений на його замовлення. Тобто, якщо Відповідач не згоден з розрахунками заборгованості, наданими Позивачем чи ставить під сумнів правильність доданого до матеріалів справи Розрахунку заборгованості, він мав право замовити спеціальну експертизу для отримання відповідного висновку з метою подальшої подачі його на розгляд суду, але не скористався даним правом. Відповідачем не надано суду належних і допустимих доказів на спростування позовних вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ», а саме того, що відповідні кошти не були зараховані на картковий рахунок Позичальника, вказаний у договорі, або доказів того, що вказаний картковий рахунок йому не належить. Заперечуючи проти перерахування кредитних коштів, Відповідач не позбавлений можливості надати відповідні банківські дані/інформацію на підтвердження своїх доводів, маючи при цьому безперешкодний та повний доступ до таких.
Позивачем було надано до суду всі наявні документи за Кредитним договором, які були передані Первісним кредитором до ТОВ «ФК ЄАПБ» в рамках укладеного Договору Факторингу.
У відповідності до умов Договору факторингу, передача документації, а саме: платіжних доручень або іншого документального підтвердження перерахування коштів на рахунок, вказаний Позичальником, та детальних розрахунків заборгованості по Кредитному договору, по кожному платіжному періоду та підставу їх нарахування, в період з дня укладення кредитного договору по дату відступлення права вимоги - надаються Первісним кредитором за окремим запитом Позивача. З метою надання вичерпної інформації по справі Позивач звернувся до Первісного кредитора з відповідним запитом щодо надання додаткових доказів, а саме детальних розрахунків заборгованості та доказів, що підтверджують надання (перерахування) коштів Позичальнику за Кредитним договором. Станом на 20.06.2025 Позивачем отримано частково відповідь на запит від Первісного кредитора.
Надані Позивачем докази є належними, допустимими та достатніми для підтвердження надання/перерахування коштів Позичальнику та обґрунтування розміру заборгованості Відповідача за Кредитним договором, отже позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» є законними та обґрунтованими. Водночас, зазначаємо, що після надходження усіх запитуваних доказів, Позивачем невідкладно буде направлено їх до суду шляхом подання клопотання про долучення доказів.
Також слід зазначити, що перерахування коштів на платіжні карти Відповідача за Кредитним договором було безпосередньо здійснено оператором онлайн-послуг платіжної інфраструктури, який не здійснює операцій з готівковими грошима, а перекази коштів здійснюються виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються. Також умовами угод з банками-екваєрами, від яких фактично надходять на картки клієнтів кошти до переказу, передбачено надходження від Первісного кредитора загальних сум поповнення карток за визначений період, а не сум окремих транзакцій, в зв'язку з цим виділення транзакції як окремого платежу із зазначенням призначення у банківській виписці не є можливим. З метою забезпечення найвищого рівня безпеки проведення платежів PCI DSS, технологія карткових рахунків побудована таким чином, що в платіжних системах міститься лише перші шість та останні чотири цифри номера карти. Інформацію про повний номер платіжної карти мають банки-емітенти платіжних карток (з параметрами: Номер картки). Для цього необхідно надати відомості про транзакції, які містяться в інформаційній довідці/листі/квитанції наданого платіжним сервісом. За наданими параметрами Банк-емітент платіжної картки зможе повністю ідентифікувати отримувача.
У відповідності до умов Кредитного договору передбачено умови та строки нарахування відсотків. Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк, умови кредитування та нарахування відсотків в зв'язку з простроченням повернення кредитних коштів, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення Кредитного договору, на таких умовах шляхом підписання Кредитного договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Заборгованість нараховано відповідно до умов Кредитного договору та додатків до нього.
Отже, підписавши Кредитний договір, Відповідач посвідчив свою обізнаність та згоду з його умовами. При укладенні Кредитного договору волевиявлення сторін було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено у формі, встановленій законом, та був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, а саме отримання кредитних коштів Позичальником. Відповідач з власної ініціативи звернувся за отриманням кредиту до вільно обраної ним фінансової установи, отримавши від останньої всю, передбачену законодавством інформацію, перед укладанням Кредитного договору.
До відповіді на відзив представником позивача, серед іншого, долучено: платіжну інструкцію від 24.01.2025 №627 згідно із якою за договором факторингу № 22012025/1 від 22.01.2025 позивачем перераховано ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» 1817341,29 грн.; витяг з реєстру боржників до договору факторингу № 22012025/1 від 22.01.2025; копію листа Товариства з обмеженою відповідальністю «Пейтек» від 23.01.2025 №20250123-2.1 на адресу ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», згідно із яким згідно із укладеними договорами ТОВ «Пейтек» 01.07.2024 перераховано 27000 грн. на користь фізичної особи із призначенням платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 .
Інших доказів перерахування кредитних коштів ОСОБА_1 позивачем не надано.
Суд погоджується з позицією представника позивача щодо того, що саме по собі звернення відповідача до фінансової установи (кредитора) із заявою про надання кредиту, погодження між сторонами умов кредитування та підписання кредитного договору не є доказом фактичного отримання позичальником кредитних коштів.
При цьому, тягар доведення обґрунтованості вимог пред'явленого позову процесуальним законом, за загальним правилом, покладається на позивача.
Разом із тим, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не надано допустимих доказів на підтвердження перерахування кредитних коштів на картку чи на рахунок відповідача ОСОБА_1 , а також детального розрахунку розміру заборгованості за тілом кредиту, відсотками, пенею та штрафами.
Представник позивач у відповіді на відзив зазначив, що не може отримати докази перерахування кредитних коштів, оскільки ця інформація є банківською таємницею.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Водночас представник позивача до суду з таким клопотанням не звертався.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є саме первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Разом з тим, відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року №254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75.
Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.
До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18 та від 28 жовтня 2020 року у справі №760/7792/14-ц.
В той же час, відповідну виписку по картковому рахунку відповідача надано не було, клопотання про витребування її судом в порядку, передбаченому ст. 84 ЦПК України, не подано.
При цьому, позивачем на підтвердження перерахування відповідачу коштів первісним кредитором надано лише копію листа Товариства з обмеженою відповідальністю «Пейтек» від 23.01.2025 №20250123-2.1 на адресу ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», згідно із яким між ТОВ «Пейтек» та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» укладено договір про організацію переказу грошових коштів №190122-1 від 19.01.2022, який втратив чинність 04.07.2025, та договір про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку №04072024-3 від 04.07.2024, чинний з 04.07.2024. Відповідно до зазначених договорів ТОВ «Пейтек» 01.07.2024 перераховано 27000 грн. на користь фізичної особи, банк-еквайр - АТ «ПУМБ», із призначенням платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 .
Однак, позивачем не надано суду копій вказаних договорів між ТОВ «Пейтек» та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», що позбавляє суд можливості їх проаналізувати. Крім того, як вбачається з цього листа договір про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку №04072024-3 від 04.07.2024 укладений пізніше дати перерахування кредитних коштів, зазначеної у цьому листі.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
Відповідно до вимог частин 3 та 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Судове рішення, з огляду на положення ч. 6 ст. 81 ЦПК України, не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
У відповідності до вимог статті 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Частинами першою-третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про витребування доказів судом, та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин.
У своїй позовній заяві до суду представник ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» просив розглянути справу у його відсутність, клопотання про витребування додаткових доказів та інших документів не заявляв.
Отже, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням ним процесуальних дій. Аналогічний висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року, справа №755/18920/18, провадження №61-17205ск19.
Слід зауважити, що наявність роздрукованого розрахунку заборгованості за договором не може бути підставою задоволення позовних вимог, оскільки сам розрахунок заборгованості є внутрішнім документом кредитора та не містить відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи видавалася кредитна картка, на який строк, правильність нарахування відсотків позивачем, а також, зробити висновок, що ця заборгованість виникла саме внаслідок порушення відповідачем умов кредитного договору від 01.07.2024, та неможливо встановити, які саме умови спірного договору порушені відповідачем.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 13 травня 2020 року, справа №219/1704/17, провадження №61-1211св19.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського судуз прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року № 63566/00 "Проніна проти України § 23).
За встановлених обставин суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено перерахування кредитних коштів відповідачу, фактичного користування відповідачем кредитними коштами, тому підстави для стягнення на користь позивача заборгованості за тілом кредиту, відсотками, штрафами та пенею відсутні.
Крім того, у позовній заяві міститься вимога стягнути з відповідача згідно із кредитним договором № 8043302 від 01.07.2024 заборгованість за пенею та штрафами в сумі 13500 грн.
Однак, положеннями п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією РФ проти України в Україні уведено воєнний стан із 05:30 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває по теперішній час.
Враховуючи те, що на підставі кредитного договору № 8043302 від 01.07.2024 пеню та штрафи нараховано в період дії воєнного стану в України, на підставі п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України вказані суми підлягали списанню кредитодавцем (позикодавцем), а тому заявлена вимога про їх стягнення є неправомірною.
За встановлених обставин суд дійшов висновку про не доведення позивачем перерахування кредитних коштів відповідачу первісним кредитором, фактичного користування відповідачем кредитними коштами, тому, підстави для стягнення на користь позивача заборгованості за основною сумою боргу (тілом кредиту), відсотками за його користування, пенею, штрафами відсутні.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги не підлягають задоволенню, то сплачений позивачем судовий збір в сумі 3028 грн. та інші судові витрати позивача покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13 ,141, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 30, ЄДРПОУ 35625014) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором № 8043302, - залишити без задоволення.
Копію рішення направити сторонам до відома.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України -https://court.gov.ua/fair/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
Учасники процесу:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 30.
Представник позивача: Кудіна Анастасія Вячеславівна, РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: вул. Лісова, буд. 2, поверх №4 в м. Бровари Київської області.
Представник позивача: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Представник відповідача: адвокат Зачепіло Зоряна Ярославівна, адреса: проспект Миру, 28, оф. 321 в м. Чернігів.
Повний текст рішення складено 01.09.2025.
Суддя Н.П. Карнаух