іменем України
Справа № 126/1941/25
Провадження № 2-о/126/136/2025
"28" серпня 2025 р. м. Бершадь
Бершадський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Рудя О. Г.
секретар Кучанська В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Бершадський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України,-
ОСОБА_1 за участі заінтересованої особи Бершадського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) звернувся до суду з заявою про встановлення факту смерті ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Горлівка Донецької області, громадянина України, який на момент смерті мешкав за адресою: АДРЕСА_1 , причина смерті: хронічна ниркова недостатність, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , в місті Горлівка Донецької області, Україна.
Заява обґрунтована тим, що він - ОСОБА_1 , є сином ОСОБА_2 ..
Його батько ОСОБА_2 помер на тимчасово окупованій території України в місті Горлівка Донецької області ІНФОРМАЦІЯ_2 від хронічної ниркової недостатності, про що зазначено у довідці про смерть № С-03007 від 30 липня 2025 року, на підставі якої видано свідоцтво про смерть ОСОБА_2 серія НОМЕР_1 від 30 липня 2025 року (актовий запис про смерть № 1702599930000601683007 від 30 липня 2025 року), що підтверджується доданими до заяви копіями паспорта, довідки про смерть, свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , договору на організацію та проведення поховання та акту про надання ритуальних послуг.
Для проведення державної реєстрації смерті батька, його представник - адвокат Раков А.В. звернувся до Бершадського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), однак відділ ДРАЦС відмовив йому в такій реєстрації, посилаючись на те, що для підтвердження факту смерті ОСОБА_2 пред'явлено документ, виданий на території, де органи державної влади України не здійснюють свої повноваження.
Отримати свідоцтво про смерть у відділі ДРАЦС неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати медичний документ встановленого зразка, який може бути прийнято відділом ДРАЦС для здійснення реєстрації смерті відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».
Зазначене місце смерті є тимчасово окупованою територією України, визначеною Постановою Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» від 17.03.2015 р. № 254-VIII, постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» від 6 грудня 2022 року № 1364 та наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» від 22 грудня 2022 року № 309.
Встановлення факту смерті необхідно заявнику для отримання свідоцтва про смерть його батька ОСОБА_2 , отримання допомоги на поховання та прийняття спадщини. З цією метою він звернувся до суду.
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. Його представник адвокат Раков А.В. надав клопотання про розгляд справи у їхню відсутність.
Представники заінтересованої особи в судове засідання не з'явилися.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 , є сином ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .
Батько заявника - ОСОБА_2 помер на тимчасово окупованій території України в місті Горлівка Донецької області ІНФОРМАЦІЯ_2 від хронічної ниркової недостатності, про що зазначено у довідці про смерть № С-03007 від 30 липня 2025 року, на підставі якої видано свідоцтво про смерть ОСОБА_2 серія НОМЕР_1 від 30 липня 2025 року (актовий запис про смерть № 1702599930000601683007 від 30 липня 2025 року), що також підтверджується договором на організацію та проведення поховання та актом прийому-передачі про надання ритуальних послуг.
Для проведення державної реєстрації смерті, представник заявника - адвокат Раков А.В. звернувся до Бершадського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), однак відділ ДРАЦС відмовив йому в такій реєстрації, посилаючись на те, що для підтвердження факту смерті ОСОБА_2 пред'явлено документ, виданий на території, де органи державної влади України не здійснюють свої повноваження.
Отримати свідоцтво про смерть ОСОБА_2 у відділі ДРАЦС неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати медичний документ встановленого зразка, який може бути прийнято відділом ДРАЦС для здійснення реєстрації смерті відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом; будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсними і не створює правових наслідків.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» визначено, що органами державної реєстрації актів цивільного стану є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану; відділи державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану); виконавчі органи сільських, селищних і міських (крім міст обласного значення) рад.
Відповідно до п. 8 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Згідно абз. 2 ч.1 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Відповідно до ст. ст. 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Практикою Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».
Європейський суд з прав людини послідовно розвиває цей принцип у своїй практиці, зокрема в рішеннях ЄСПЛ «Лоізіду проти Туреччини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). Зокрема, ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §96). При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, §142).
Таким чином, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документу про смерть особи, виданого закладом, що знаходиться на окупованій території, як доказу, оскільки розуміє, що можливості збору доказів смерті особи на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що смерть особи є юридичним фактом та має наслідком припинення, зміну та виникнення багатьох правовідносин, а видане «Горловским городским отделом записи актов гражданского состояния Управления ЗАГС Донецкой Народной Республики» свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис № 1702599930000601683007 від 30 липня 2025 року не породжує правових наслідків, тому суд приходить до висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту смерті його батька на окупованій території.
На підставі викладеного та керуючись статтями ст.ст.7, 10, 76-82, 89, 263, 264, 265, 268, 273, 315, 317, 319, 354 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Бершадський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України - задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Горлівка Донецької області, громадянина України, який на момент смерті проживав за адресою: АДРЕСА_1 (причина смерті: хронічна ниркова недостатність) який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , в місті Горлівка Донецької області, Україна.
Копію рішення негайно надіслати до Бершадського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Рішення підлягає негайному виконанню, оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О. Г. Рудь