Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/7788/25
Номер провадження 1-кс/711/1925/25
23 серпня 2025 року м.Черкаси
Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
слідчого - ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_5
захисника - адвоката ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погодженого прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , по матеріалам кримінального провадження №12024250000000413, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.10.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченихч.1, ч.2 ст.307 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, громадянина України, українця за національністю, з вищою освітою, розлученого, маючого на утриманні малолітню дитину 2019 року народження, не працюючого, учасника бойових дій, інвалідом, депутатом не являється, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, -
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307 КК України, -
Старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням, погодженого прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , по матеріалам кримінального провадження №12024250000000413, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.10.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченихч.1, ч.2 ст.307 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваногоОСОБА_7 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що СУ ГУНП в Черкаській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024250000000413 від 22.10.2024 за ознаками злочинів, передбачених ч.1, 2 ст.307 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що охороняють здоров'я населення України, незаконно, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, придбав наркотичний засіб, обіг якої обмежено - канабіс масою 3,42 г, яку зберігав при собі з метою подальшого збутудо 17.07.2025.
У подальшому 17.07.2025, близько 12 годин 16 хвилин, ОСОБА_7 , знаходячись неподалік будинку 11 по вул. Пастерівська в м. Черкаси, діючи умисно, з корисливих мотивів, незаконно, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, отримав від ОСОБА_8 (особа зі зміненими анкетними даними, який прийняв участь як покупець у проведенні оперативної закупки психотропної речовини) грошові кошти в сумі в сумі 1200 грн., після чого особисто «із рук в руки» передав ОСОБА_8 пакет з полімерного матеріалу із застібкою з речовиною рослинного походження зеленого кольору, яка, відповідно до висновку експерта №СЕ-19/124-25/11867-НЗПРАП від 21.08.2025, являється наркотичним засобом, обіг якої обмежено - канабіс, маса висушеного наркотичного засобу канабісу становить 3,42 г.
Таким чином, ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.307 КК України, - незаконне придбання з метою збуту, зберігання з метою збуту наркотичного та збут наркотичного засобу.
Крім цього, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повторно, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що охороняють здоров'я населення України, незаконно, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, повторно придбав наркотичний засіб, обіг якої обмежено - канабіс у невстановленому в ході досудового розслідування об'ємі, але не менш ніж 432,33 грама, яку зберігав за місцем свого проживання за адресою АДРЕСА_1 , з метою подальшого збутудо 22.08.2025.
У подальшому 22.08.2025, в період часу з 09 годин 24 хвилин, на підставі ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21.08.2025, працівниками поліції під час обшуку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_7 , виявлено та вилучено: зіп-пакет з речовиною рослинного походження зелено-коричневого кольору, пакет з полімерного матеріалу з речовиною рослинного походження зеленого кольору, які згідно з висновком експерта №СЕ-19/124-25/12620 НЗПРАП від 22.08.2025 є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабіс, маса наркотичного засобу (в перерахунку на суху речовину) 395,30 грам та 37,03 грам відповідно, яку ОСОБА_7 зберігав з метою подальшого збуту.
Таким чином, ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, - незаконне придбання з метою збуту, зберігання з метою збуту наркотичного засобу, вчинене повторно.
22.08.2025 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України - незаконне придбання та зберігання з метою збуту наркотичного засобу, а також збут наркотичного засобу, та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України - незаконне придбання з метою збуту, зберігання з метою збуту наркотичного засобу, вчинене повторно.
В клопотанні зазначено, що метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_7 згідно із ст.177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
- переховуватись від органів досудового розслідування та суду;
- незаконно впливати на свідків, експертів у цьому кримінальному провадженні;
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст.307 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, що зазначені в ст.177 КПК України.
Слідчий та прокурор зазначають, що обставинами, що дають підстави підозрювати ОСОБА_7 у кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст.307 КК України, є встановлені під час досудового розслідування достатні фактичні дані про незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також збут психотропних речовин.
Причетність ОСОБА_7 до вчинення даного кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
-протоколом огляду заздалегідь ідентифікованих грошових коштів від 17.07.2025 ;
-протоколом огляду особи та вручення грошових коштів від 17.07.2025;
-протоколом добровільної видачі від 17.07.2025;
-висновок експерта № СЕ-19/124-25/11867-НЗПРАП від 21.08.2025;
-протоколом про результати проведення НСРД від 02.07.2025;
-протоколом про результати проведення НСРД у вигляді оперативної закупки від 17.07.2025;
-протоколом обшуку за місцем проживання за адресою АДРЕСА_1 .
Обставинами, які дають підстави зробити висновки про наявність вищевказаних ризиків є те, що кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_7 має високий ступінь суспільної небезпеки, оскільки вчинене з посяганням на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що охороняють здоров'я населення України.
Так, відповідно до п.1 ч.1 ст.177 КПК України, з матеріалів кримінального провадження вбачається можливість підозрюваного ОСОБА_7 переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що підтверджується тяжкістю вчиненого злочину за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.
Так, підозрюваний ОСОБА_7 не має постійного джерела доходів, стійких соціальних зв'язків, має коло зв'язків, які ведуть низький соціальний спосіб життя, а тому може переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Водночас, наявні ризики, передбачені п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні - на особу ОСОБА_8 , якій ОСОБА_7 незаконно збув наркотичний засіб - канабіс, в ході проведення оперативної закупки, експерта який проводив судову експертизу, у зв'язку з тим, що на даний час є реальні підстави вважати, що останній без обраного запобіжного заходу може на них незаконно впливати, шляхом підкупу, вмовлянням та/або застосуванням погроз, що перешкоджатиме об'єктивному розгляду кримінального провадження, зокрема щодо подальшої зміни показів або і взагалі відмови від наданих раніше показів з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Ризик впливу на свідка ОСОБА_8 та експерта існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілого/свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов'язаних із введенням воєнного стану на території України.
Ризик впливу на свідка ОСОБА_8 , експерта також обумовлюється можливим використанням ОСОБА_7 знайомств, зв'язків, обізнаності про осіб, які є свідками та експертами у даному кримінальному провадженні, з метою підбурювання їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання показань, які суперечитимуть зібраним у справі доказам.
Відповідний незаконний вплив може стосуватись щодо свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, що вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв'язку із його особою (наприклад, показання понятих, які брали участь у слідчих діях).
Ризик, передбачений п.4 ч.1 ст.177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема умисно не з'являючись, або невчасно з'являючись без поважних причин для проведення процесуальних дій.
Щодо наявності ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, орган досудового розслідування виходить із встановлених ризиків впливу ОСОБА_7 на свідків, експертів, що може бути вчинений шляхом примушування їх до відмови від давання показань, а також до давання завідомо неправдивих показань, шляхом вмовлянь, та такий вплив містить ознаки самостійного кримінального правопорушення, передбаченого ст.386 КК України.(п.5 ч.1 ст.177 КПК України).
Крім цього, ОСОБА_7 перебуваючи на волі, може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, пов'язані з незаконним обігом психотропних речовин та наркотичних засобів, оскільки він є не працевлаштованим та інших джерел доходу ніж дохід від збуту наркотичних засобів та психотропних речовин у нього немає.
У разі визнання ОСОБА_7 винним у вчиненні кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, і призначення навіть мінімального покарання, за умови доведеності його вини, це може стати підставою та мотивом для його переховування від органів досудового розслідування та суду.
В ході досудового розслідування на цей час не встановлено всіх осіб, причетних до вчинення злочину, у якому підозрюється ОСОБА_7 , у тому числі постачальників психотропної речовини, а тому перебуваючи на волі він матиме можливість спілкуватись з такими особами, чим буде перешкоджати встановленню всіх обставин даного злочину.
Слідчий та прокурор зазначають, що враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 вказаних кримінальних правопорушень, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування, негативно впливати на хід досудового розслідування та судового розгляду шляхом незаконного впливу на свідків, експерта у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у органу досудового розслідування виникла необхідність у обранні відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, тримання під вартою застосовується до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
На переконання сторони обвинувачення, підстави для застосування до ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою відсутні, оскільки встановлені обставини - виправдовують тримання під вартою підозрюваного, підтверджують наявність зазначених ризиків, а більш м'які запобіжні заходи не здатні забезпечити виконання ОСОБА_7 його кримінально-процесуальних обов'язків та запобігти вищевикладеним обґрунтованим ризикам.
У разі задоволення клопотання, при обранні альтернативного запобіжного заходу у виді застави, сторона обвинувачення вважає за доцільне, з урахуванням вищевказаних обставин кримінального провадження, визначити підозрюваному ОСОБА_7 заставу у розмірі 80 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у підозрюваного ОСОБА_7 бажання будь-яким чином перешкоджати досудовому розслідуванню у кримінальному провадженні та вчиняти інші кримінальні правопорушення. Застава у меншому розмірі не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків.
Разом з цим, слідчий та прокурор вважають, що необхідно покласти на ОСОБА_7 , обов'язки, передбачені п.п. 1-4, 8 ч.5 ст.194 КПК України:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у кримінальному провадженні.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 підтримали клопотання в повному обсязі та просили застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з визначенням застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підозрюваний ОСОБА_7 та його захисник - адвокат ОСОБА_6 заперечили щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та просили з урахуванням характеризуючих даних про особу підозрюваного, який самостійно виховує доньку, 2019 року народження, застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши доводи прокурора ОСОБА_3 та слідчого ОСОБА_4 , пояснення і заперечення підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_6 , дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
За змістом ст.131 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з нормами ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Слідчим суддею встановлено, що 22.08.2025 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст.307 КК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Надаючи оцінку обґрунтованості підозри, слідчий суддя звертає увагу, що «обґрунтована підозра» у вчинені кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин. (рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»)
Таким чином, на даному етапі кримінального провадження слідчий суддя, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні інкримінованого злочину. На підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, слідчий суддя повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
При цьому, тлумачення поняття «обґрунтованості» залежить від усіх обставин справи (рішення у справі «Ердагоз проти Туреччини», рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства»).
У даному кримінальному провадженні зв'язок ОСОБА_7 з обставинами та подіями розслідуваних кримінальних правопорушень, на думку слідчого судді, існує, та з урахуванням сукупності наданих доказів, слідчий суддя вбачає причетність ОСОБА_7 до подій розслідуваних кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст.307 КК України, та обґрунтованість врученої підозри на даній стадії кримінального провадження, що є однією із складових для застосування запобіжного заходу, який забезпечить дієвість кримінального провадження та належну процесуальну поведінку підозрюваного, а також убезпечить існуючі ризики.
Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігав ризикам, передбачених ст.177 КПК України і встановлених у судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність (пп. «а» п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Згідно з п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Санкцією ч.1 ст.307 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років, а санкцією ч.2 ст.307 КК України - у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років, з конфіскацією майна, що у відповідності до ст.12 КК України є тяжкими злочинами.
Тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для застосування підозрюваному, обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (рішення Європейського суду з прав людини від 26.02.2015 «Баришевський проти України», 12.03.2013 у справі «Волосюк проти України», 25.03.1999 «Пелісьє і Сассі проти Франції»).
У справі «Ілійков проти Болгарії», Європейський суд з прав людини вказав, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
При цьому, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Вирішуючи клопотання слідчого/прокурора, суд враховує вимоги ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
В п.79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року констатовано, що тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.
Разом з цим, в п.35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції» зазначено, що національні судові органи повинні брати до уваги всі обставини, які мають значення для з'ясування, чи наявний суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинності, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи.
Тобто рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Оцінивши досліджені у судовому засіданні матеріали клопотання, з огляду на вагомість наданих доказів та їх взаємозв'язок, слідчий суддя вважає, що на даній стадії досудового розслідування кримінального провадження №12024250000000413 є необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, у даному кримінальному провадженні, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити злочинну діяльність.
За таких обставин, враховуючи наявність обгрунтованої підозри, тяжкість та обставини вчинення кримінального правопорушення, наявність ризиків у даному кримінальному проваджені, а також даних про особу підозрюваного ОСОБА_7 , дають достатні підстави для застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки інший запобіжний захід не забезпечить дієвості даного кримінального провадження та належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 на даній стадії досудового розслідування та, на переконання слідчого судді, не буде порушувати баланс інтересів щодо прав особистої свободи останнього та завдань кримінального провадження.
Будь-яких даних, що за станом здоров'я підозрюваний ОСОБА_7 не може утримуватися під вартою в умовах слідчого ізолятора, слідчому судді не надано, а слідчим суддею не встановлено.
Враховуючи вимоги ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п.3 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Визначаючи розмір застави слідчий суддя враховує, що її розмір спрямований на забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного з метою виконання покладених на нього обов'язків, недопущення продовження злочинної діяльності, вчинення нових кримінальних правопорушень чи вчинення дій, спрямованих на перешкоджанню встановленні усіх обставин у кримінальному провадженні, при цьому розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
У своєму рішенні у справі «Гафа проти Молдови» ЄСПЛ зазначив, що гарантія, передбачена статтею 5 § 3 Конвенції (право на свободу) покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому, розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб утримати його від втечі.
Таким чином, з урахуванням обставин кримінального провадження, тяжкості кримінального правопорушення, ступеню наявних ризиків у цьому кримінальному провадженні, а також даних про особу підозрюваного, його соціального та майнового стану, задля досягнення дієвості кримінального провадження та недопущення негативного впливу підозрюваного на хід досудового розслідування, слідчий суддя вбачає за доцільне застосовувати відносно підозрюваного ОСОБА_7 заставу у розмірі 60 (шістдесяти) прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181 680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят), з покладенням обов'язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України, які, на переконання слідчого судді, здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_7 та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків на даній стадії досудового розслідування.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 177, 178, 182, 183, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погодженого прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 20.10.2025 року включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_7 , заставу в розмірі 60 (шістдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181 680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) гривень.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_7 , що він або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, вказаному в ухвалі.
У разі внесення застави, звільнити підозрюваного ОСОБА_7 , з-під варти.
У випадку внесення застави підозрюваним або заставодавцем, покласти на підозрюваного ОСОБА_7 , наступні обов'язки:
- вчасно прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- не відлучатися за межі Черкаського району, Черкаської області без дозволу слідчого чи прокурора, слідчого судді, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання, реєстрації та роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утримуватися від спілкування в будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв'язку чи через мережу інтернет тощо) з іншим підозрюваним ОСОБА_9 та свідком ОСОБА_8 у даному кримінальному провадженні, крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі, а також участі ОСОБА_7 у присутності слідчого чи прокурора.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_7 , що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо він як підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 28.08.2025 року о 09:00 годині.
Слідчий суддя: ОСОБА_1