Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/2989/16-ц
Номер провадження 2-п/711/54/25
27 серпня 2025 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого судді Петренка О.В.,
за участю секретаря судових засідань Овезової Ю.В.,
відповідача ОСОБА_1 ,
представника відповідача адвоката Лінніка М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Лінніка Миколи Сергійовича про перегляд заочного рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 15 липня 2016 року в цивільній справі №711/2989/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в інтересах Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію,
15 липня 2016 року в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в інтересах Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію було ухвалене заочне рішення, яким позовні вимоги були задоволені частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» Публічного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» заборгованість за житлово-комунальні послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, яка виникла за станом на 01.03.2016, в сумі 26476 (двадцять шість тисяч чотириста сімдесят шість) гривень 35 копійок та судовий збір в сумі 1269 (одна тисяча двісті шістдесят дев'ять) гривень, а усього 27745 (двадцять сім тисяч сімсот сорок п'ять) гривень 35 копійок. В іншій частині позовні вимоги залишені без задоволення.
14 серпня 2025 року від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Лінніка Миколи Сергійовича, через підсистему «Електронний суд», до суду надійшла заява про перегляд заочного рішення, в якій представник відповідача просить суд переглянути заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15.07.2016 в справі №711/2989/16-ц та скасувати його, а справу призначити до судового розгляду у загальному порядку.
Разом із заявою про перегляд заочного рішення представником відповідача подана заява про поновлення пропущеного процесуального строку на подання відповідної заяви.
Прохання про скасування заочного рішення представник відповідача обгрунтовує тим, що відповідач не з'явилася в судове засідання та не повідомила про причини неявки з поважних на це причин, оскільки не сповіщалася належним чином про день і час розгляду справи, а тому і не мала можливості дізнатися про наявність судового позову.
Щодо заперечень проти вимог позивача та доказів, якими вони обгрунтовуються, то представник відповідача зазначає про таке.
По-перше, наявний в матеріалах справи розрахунок боргу не відповідає дійсності, а нарахування боргу не відповідає кількості осіб, що проживали в квартирі. У цьому контексті представник відповідача зазначає, що хоч згідно витягу №21-03/14834 про кількість зареєстрованих у житловому приміщенні осіб за адресою: АДРЕСА_1 , і містяться дані про те, що за зазначеною адресою з 01.01.2000 до 08.11.2019 зареєстровані 4 особи; з 08.11.2019 до 27.11.2023 - 3 особи; з 27.11.2023 дотепер - 4 особи, однак наразі з'ясовуються причини, які призвели до того, що дотепер за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано чотири особи, враховуючи смерть однієї дитини та те, що ніхто з членів сім'ї не звертався з питанням зареєструвати кого-небудь крім відповідачів.
По-друге, наданий позивачем розрахунок боргу не відповідає дійсності, оскільки нарахування вартості відповідних житлово-комунальних послуг зроблено на 4-х осіб при фактичній наявності тільки трьох членів сім'ї, а також не враховані пільги 0,75% при оплаті комунальних послуг. У цьому контексті сторона відповідача звертає увагу суду, що згідно довідки про надання пільг учаснику антитерористичної операції та членам його сім'ї на оплату житлово - комунальних послуг №4782/28-5/09 від 15.10.2015, розмір пільги на оплату житлово-комунальних послуг, що надавалися ВП «Черкаська ТЕЦ» ПАТ «Черкаське хімволокно» до квартири АДРЕСА_2 , складає 75%, починаючи з 15.10.2015, які не враховані у розрахунку заборгованості.
По-третє, згідно заочного рішення суду, яке оскаржується, проведено стягнення судових витрат, а саме: судового збору на користь позивача, без врахування того, що якби судом було залучено до розгляду справи всіх зацікавлених осіб, в тому числі і ОСОБА_2 , який є учасником бойових дій і відповідно має пільги на сплату судового збору, то дане стягнення було б значно меншим.
З огляду на викладене представник відповідача адвокат Ліннік М.С. просить суд переглянути заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15.07.2016 в справі №711/2989/16-ц та скасувати його, а справу призначити до судового розгляду у загальному порядку.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19.08.2025 визнано поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 15.07.2016 у справі №711/2989/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в інтересах Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію; прийнято до розгляду заяву заяви представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Лінніка Миколи Сергійовича про перегляд заочного рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 15 липня 2016 року в цивільній справі №711/2989/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в інтересах Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію; розгляд заяви призначено о 08 год 30 хв 27 серпня 2025 року
Позивач Приватне акціонерне товариство «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» в судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечило, про день, час та місце розгляду справи було повідомлене належним чином, а саме: шляхом направлення судової повістки про виклик до суду до електронного кабінету позивача в підсистемі «Електронний суд», що була отримана цим учасником справи 21.08.2025 о 14 год 02 хв 51 сек (а.с.119 зворот).
Пунктом 2 ч.8 ст.128 ЦПК України встановлено, що днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.
У зв'язку з викладеним, суд дійшов висновку, що позивач ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ» було належним чином повідомлене про день, час та місце розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 та її представник адвокат Ліннік М.С. у судовому засіданні вимоги, викладені в заяві про перегляд заочного рішення, підтримали з підстав, що викладені в мотивувальній частині заяви. Просили суд переглянути заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15.07.2016 в справі №711/2989/16-ц та скасувати його, а справу призначити до судового розгляду в загальному порядку.
Частиною 1 ст.287 ЦПК України передбачено, що неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
З огляду на те, що позивач, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце засідання, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, суд, заслухавши думку відповідача та її представника щодо можливості розгляду заяви у відсутність представника позивача, керуючись ч.1 ст.287 ЦПК України, постановив протокольну ухвалу про розгляд заяви у відсутність представника позивача.
Суд, з'ясовувавши думку відповідача ОСОБА_1 та її представника адвоката Лінніка М.С. щодо вимог про перегляд заочного рішення, дослідивши заяву про перегляд заочного рішення і додані до неї документи, дійшов такого висновку.
Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Так, згідно зі ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення, учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Відповідно до ч. 1 ст.288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З аналізу означеної норми процесуального права суд зробив висновок, що для скасування заочного рішення необхідно встановити не лише поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, що докази, на які посилається відповідач, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Лише за сукупності цих двох умов можна констатувати, що наявні підстави для скасування заочного рішення.
Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_1 та її представник адвокат Ліннік М.С. в обгрунтування тієї обставини, що відповідач не з'явилася в судове засідання та не повідомила про причини неявки, а також не подала відзив на позовну заяву, посилаються на неналежне повідомлення про судовий розгляд.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи №711/2989/16-ц, в частині щодо повідомлення відповідача ОСОБА_1 про день, час та місце розгляду справи, встановив таке.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07.04.2016 відкрито провадження у цивільній справі за позовною заявою ПАТ «Черкаське хімволокно» в інтересах Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію (а.с.12).
11 квітня 2016 року рекомендованим листом Придніпровський районний суд м.Черкаси здійснив направлення відповідачу копії ухвали про відкриття провадження в справі, судової повістки про виклик до суду, а також копії позовної заяви з додатками на адресу місця реєстрації проживання відповідача (а.с.15).
Означені документи повернулися до суду з підстав: за закінченням терміну зберігання, що підтверджується довідкою ф.20 АТ «Укрпошта» про причини повернення рекомендованого листа (а.с.15).
Надалі 27.04.2016 рекомендованим листом Придніпровський районний суд м.Черкаси здійснив направлення відповідачу судової повістки про виклик до суду на адресу місця реєстрації проживання відповідача (а.с.21).
Означений документ повернувся до суду з підстав: за закінченням терміну зберігання, що підтверджується довідкою ф.20 АТ «Укрпошта» про причини повернення рекомендованого листа (а.с.21).
25 травня 2016 року та 08 червня 2016 року рекомендованими листами Придніпровський районний суд м.Черкаси здійснив направлення відповідачу судових повісток про виклик до суду на адресу місця її реєстрації проживання (а.с.32, 36).
Означені документи повернулися до суду з підстав: за закінченням терміну зберігання, що підтверджується довідками ф.20 АТ «Укрпошта» про причини повернення рекомендованого листа (а.с.32, 36).
30 червня 2016 рекомендованими листами Придніпровський районний суд м.Черкаси здійснив направлення відповідачу судової повістки про виклик до суду на адресу ЖЕД ЧДЗХР для вручення відповідачу судової повістки про виклик до суду, а також безпосередньо і відповідачу на адресу місця реєстрації її проживання (а.с.42, 43).
Означені документи повернулися до суду з підстав: за закінченням терміну зберігання, що підтверджується довідками ф.20 АТ «Укрпошта» про причини повернення рекомендованих листів (а.с.42, 43).
Частиною 3 ст.3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною 4 ст.263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У п.47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №752/11896/17 (провадження № 14-507цс18) зроблено правовий висновок, що приписи ЦПК не дозволяють дійти висновку, що повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» є доказом належного інформування відповідача про час і місце розгляду справи.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач не з'явилася в судове засідання та (або) не повідомила про причини неявки, а також не подала відзиву на позовну заяву з поважних причин, а саме: у зв'язку з поверненням усіх судових повісток про виклик до суду з підстав: за закінченням терміну зберігання, що не є доказом належного інформування відповідача про час і місце розгляду справи.
У зв'язку з цим така обов'язкова умова для скасування заочного рішення як те, що відповідач не з'явилася в судове засідання та (або) не повідомила про причини неявки, а також не подала відзиву на позовну заяву з поважних причин, наявна у конкретному випадку.
Щодо наступної обов'язкової умови для скасування заочного рішення, а саме: докази, на які посилається відповідач, мають істотне значення для правильного вирішення справи, то суд зазначає про таке.
Представник відповідача у заяві про перегляд заочного рішення, в контексті означеної умови для скасування заочного рішення, вказує на те, що наявний в матеріалах справи розрахунок боргу не відповідає дійсності, а нарахування боргу не відповідає кількості осіб, що проживали в квартирі. Надаючи правову оцінку означеній підставі для скасування заочного рішення, суд зазначає про таке.
На а.с.5-6 матеріалів цивільної справи №711/2989/16-ц (провадження №2/711/1124/16) міститься оборот нарахування і оплати по о/р № НОМЕР_1 від 14.03.2016, що складений за період з 01.06.2000 до 01.04.2016, згідно якого суд встановив, що розрахунок заборгованості за відповідні житлово-комунальні послуги позивачем відповідачу нараховані з призми такої кількості фізичних осіб, що проживали у квартирі АДРЕСА_2 : з 01.06.2000 до серпня 2011 року включно - 4 фізичні особи, з вересня 2011 року до березня 2014 року включно - 3 фізичні особи, з квітня 2014 року до вересня 2015 року - 4 фізичні особи, а з жовтня 2015 року до березня 2016 року включно - 3 фізичні особи.
Частинами 1, 2 ст.76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною 1 ст.77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1,2 ст.78 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.4 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України).
Згідно ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Проте всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України відповідачем не долучено до заяви про перегляд заочного рішення належного, допустимого та достовірного доказу, який би спростував той юридичний факт, що нарахування позивачем вартості відповідних житлово-комунальних послуг відповідачу було здійснено з призми невірної кількості фізичних осіб, які були зареєстровані проживанням у квартирі АДРЕСА_2 у спірний період у часі.
Водночас долучена до заяви про перегляд заочного рішення довідка про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 18.09.2015, що є аналогічною тій довідці, яка долучена позивачем під час розгляду справи по суті і знаходиться на а.с. 31, якою підтверджується факт реєстрації у квартирі АДРЕСА_2 трьох фізичних осіб, знайшов своє відображення в обороті нарахування і оплати по о/р № НОМЕР_1 від 14.03.2016 (а.с.5,6). Проте означений письмовий доказ не містить інформації з якої суд мав можливість встановити часові межі, з яких в означеному об'єкті житловому нерухомості були зареєстровані 3, а не 4 фізичні особи.
Більше того представник відповідача в мотивувальній частині заяви про перегляд заочного рішення зазначає про те, що згідно витягу №21-03/14834 про кількість зареєстрованих у житловому приміщенні осіб за адресою: АДРЕСА_1 , з 01.01.2000 до 08.11.2019, зареєстровані 4 особи; з 08.11.2019 до 27.11.2023 - 3 особи; з 27.11.2023 дотепер - 4 особи (абз.5 стр.4 заяви, а.с.90 зворот).
Отже сторона відповідача, повідомляючи суду означену інформацію, підтверджує правомірність нарахування позивачем заборгованості за спожиту теплову енергію з призми відповідної кількості фізичних осіб (чотирьох), що були зареєстровані в означеному вище житлі у період часу, за який позивачем здійснено відповідний розрахунок заборгованості.
У зв'язку з цим суд дійшов висновку, що означена підстава для скасування заочного рішення не знайшла свого підтвердження під час розгляду заяви про перегляд заочного рішення, а тому відхиляється судом.
Що стосується такої підстави для скасування заочного рішення як те, що позивачем під час розрахунку заборгованості не враховані пільги 0,75% при оплаті комунальних послуг з призми того, що чоловік відповідача ОСОБА_2 був учасником антитерористичної операції, то суд зазначає про таке.
Як встановлено судом зі змісту заочного рішення, що є предметом перегляду згідно заяви відповідача ОСОБА_1 , суд, під час розгляду означеної справи по суті, встановив, що оплата за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води нарахована позивачем відповідно до опалювальної площі квартири (41,2 кв.м.), тарифів, затверджених органами місцевого самоврядування та Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, а також з урахуванням пільг, наданих відповідачу законодавством України (абз.2 стр.2 заочного рішення, а.с. 46 зворот).
Крім того з обороту нарахування і оплати по о/р № НОМЕР_1 від 14.03.2016, що складений за період з 01.06.2000 до 01.04.2016 (а.с.5,6), суд встановив, що позивачем, під час розрахунку заборгованості відповідача за оплату спожитої теплової енергії, враховано пільгу відповідача на оплату відповідних житлово-комунальних послуг у розмірі 75%, що вбачається зі стовбців «Пільга» та «% пільги» означеного письмового доказу. Сукупний розмір означеної пільги у грошовому виразі, за період із жовтня 2015 року до березня 2016 року включно, становить 2945,79 грн (а.с.6 зворот).
Отже суд, під час розгляду справи по суті та ухвалення заочного рішення, врахував розмір заборгованості відповідача перед позивачем з оплати вартості спожитої теплової енергії з урахуванням розміру пільги, що обумовлена у довідці про надання пільг учаснику антитерористичної операції та членам його сім'ї на оплату житлово-комунальних послуг (а.с.30) та у договорі про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води №8014/3 від 21.10.2015 (а.с.4).
У зв'язку з цим суд дійшов висновку, що означена підстава для скасування заочного рішення не знайшла свого підтвердження під час розгляду заяви про перегляд заочного рішення, а тому відхиляється судом.
Щодо такої підстави для скасування заочного рішення як те, що судом проведено стягнення судових витрат, а саме: судового збору на користь позивача, без врахування того, що якби судом було залучено до розгляду справи всіх зацікавлених осіб, в тому числі і ОСОБА_2 , який є учасником бойових дій і відповідно має пільги по сплаті судового збору, то дане стягнення було б значно меншим, суд зазначає про таке.
Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Часиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
З аналізу означених норм матеріального та процесуального права, суд зробив висновок, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18) зроблено правовий висновок про те, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Суд при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем.
У разі пред'явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов'язується вирішити справу за тим позовом, що пред'явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.
Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд повинен відмовляти у задоволенні позову.
Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Разом з тим, установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18), від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (провадження № 14-178цс18), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (провадження № 14-392цс18), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (провадження № 14-512цс18), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18), від 05 травня 2019 року у справі № 554/10058/17 (провадження № 14-20цс19).
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII (далі - Закон №2189), до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком; комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Серед основних зобов'язань споживача Закон №2189 визначає оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами (п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону №2189).
Частиною 3 ст.9 Закону №2189 встановлено, що дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Статтею 541 ЦК України встановлено, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (частина перша статті 543 ЦК України).
Отже у правовідносинах з оплати житлово-комунальних послуг дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність щодо їх оплати. З огляду на викладене, позивач як надавач відповідних житлово-комунальних послуг має право вимагати виконання обов'язку оплати житлово-комунальних послуг частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Таким чином, ПАТ «Черкаське хімволокно» в інтересах ВП «Черкаська ТЕЦ», пред'явивши позовну вимогу про стягнення боргу з оплати за житлово-комунальні послуги, що надавалися позивачем до квартири АДРЕСА_2 , лише до відповідача ОСОБА_1 без залучення до розгляду справи її чоловіка ОСОБА_2 як учасника справи, діяло у межах і спосіб, передбачені чинним законодавством.
У зв'язку з цим не залучення ОСОБА_2 (чоловіка відповідача) до розгляду цивільної справи №711/2989/16-ц не є підставою перегляду заочного рішення, що ухвалене 15.07.2016, оскільки у солідарному обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі, зокрема від будь-кого з них окремо.
У зв'язку з цим суд дійшов висновку, що означена підстава для скасування заочного рішення не знайшла свого підтвердження під час розгляду заяви про перегляд заочного рішення, а тому відхиляється судом.
З огляду на викладене, суд робить висновок, що друга обов'язкова умова для скасування заочного рішення, передбачена ч.1 ст.288 ЦПК України, а саме: докази, на які посилається відповідач, мають істотне значення для правильного вирішення справи, у конкретному випадку відсутня, оскільки відповідачем не було долучено до заяви про перегляд заочного рішення доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи судом.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що підстави для перегляду заочного рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15.07.2016, яке ухвалене в справі №711/2989/16-ц, передбачені ч.1 ст.288 ЦПК України, відсутні, а тому, керуючись п.2 ч.3 ст.287 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Керуючись ст. 76, 128, 259, 260, 261, 272, 287, 288, 353 ЦПК України, суд
залишити без задоволення заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Лінніка Миколи Сергійовича про перегляд заочного рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 15 липня 2016 року в цивільній справі №711/2989/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в інтересах Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та апеляційному оскарженню не підлягає.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Повний текст ухвали складений 01 вересня 2025 року.
Суддя: О. В. Петренко