Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 710/414/25
Номер провадження2-др/711/55/25
01 вересня 2025 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі головуючого судді Петренка О.В., розглянувши в письмовому провадженні, без повідомлення (виклику) сторін, заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Дона Віктора Олександровича про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів на утримання майна,
22 серпня 2025 року представник позивача адвокат Дон В.О. подав до суду заяву про стягнення з відповідача судових витрат, зокрема витрат на оплату професійної правничої допомоги (вхідний №33534 від 22.08.2025).
Заяву обгрунтовує тим, що рішенням Придніпровський районний суд м. Черкаси від 18 серпня 2025 року в справі №710/414/25 задоволено частково позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів на утримання майна.
За час розгляду цивільної справи №710/414/25 позивачем ОСОБА_1 понесені судові витрати в загальній сумі 16000 грн, що складаються з витрат на правничу допомогу.
У зв'язку з викладеним просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 16000 грн.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25.08.2025 прийнято до розгляду заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Дона Віктора Олександровича про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів на утримання майна; розгляд заяви, керуючись ч.3 ст.270 ЦПК України, вирішено провести протягом десяти днів з дня надходження заяви без повідомлення учасників справи.
Будь-яких заяв, відзивів, заперечень тощо відповідачем ОСОБА_2 до суду, станом на день розгляду заяви, не надходило.
Суд, дослідивши матеріали заяви про ухвалення додаткового рішення, врахувавши позицію представника позивача, висловлену письмово, дійшов таких висновків.
Відразу суд звертає увагу учасників справи, що розгляд заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Дона В.О. про стягнення понесених судових витрат буде проведений в спосіб ухвалення додаткового рішення, оскільки у інший спосіб процесуальний закон унеможливлює вирішення означеної заяви сторони позивача після ухвалення судом рішення по суті спору, що узгоджується із положеннями ст.246 ЦПК України.
Судом встановлено, що рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.08.2025 у справі №710/414/25 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів на утримання майна задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти на утримання майна в розмірі 11 030 (одинадцять тисяч тридцять) гривень 63 (шістдесят три) копійки.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 553 (п'ятсот п'ятдесят три) гривні 64 (шістдесят чотири) копійки.
У іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення.
Положеннями статті 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Частинами 1, 2 ст. 15 ЦПК України передбачено право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Частиною 1 ст. 58 ЦПК України визначено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч.1 ст. 60 ЦПК України).
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулюються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Частиною 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05.07.2012 (далі - Закон №5076) закріплено перелік документів, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги: договір про надання правової допомоги, довіреність, ордер, доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до ст. 1 Закону №5076, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно зі ст. 30 Закону №5076, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України ).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу, в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 134 ЦПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 137 ЦПК України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (ст. 141 ЦПК України).
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно ч.1, п.1,4 ч.3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належить, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Під час розгляду справи по суті, перед стадією ухвалення судового рішення, представник відповідача адвокат Дон В.О. заявив про наявність судових витрат, попередній (орієнтовний) розмір яких зазначений у позовній заяві, а також про те, що відповідні докази понесення таких витрат буде надано суду після ухвалення рішення протягом визначеного законом строку.
Водночас розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст.137 ЦПК України).
Статтею 246 ЦПК України передбачено, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Як встановлено судом під час розгляду заяви про стягнення понесених судових витрат і підтверджується матеріалами справи, задля доведення розміру витрат на професійну правничу допомогу як до позовної заяви, так і безпосередньо до заяви про стягнення понесених судових витрат, представником позивача додано копії: 1) ордеру серії АР №1228490 від 17.03.2025, відповідно до якого адвокат Дон В.О. надає правничу допомогу ОСОБА_1 у Шполянському районному суді Черкаської області на підставі договору про надання правничої допомоги №284 від 02.05.2023; 2) ордеру серії АР №1123117 від 02.05.2025, відповідно до якого адвокат Дон В.О. надає правничу допомогу ОСОБА_1 у Придніпровському районному суді м. Черкаси на підставі договору про надання правничої допомоги №284 від 02.05.2023; 3) договору про надання правничої допомоги №284 від 02 травня 2023 року, що укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Доном В.О.; 4) додаткової угоди від 12.03.2025 до договору №284 про надання правової (професійної правничої допомоги) від 24.05.2023; 5) акту виконаних робіт (наданих послуг) від 19.08.2025; 6) дві квитанції до прибуткового касового ордеру від 12.03.2025 та 19.08.2025.
Відповідно до договору про надання правової (професійної правничої) допомоги №284 від 02.05.2023 суд встановив, що предметом договору є, зокрема, надання адвокатом Доном В.О. усіма законними методами та способами правової (професійної правничої) допомоги ОСОБА_1 як клієнту у всіх справах, які пов'язані чи можуть бути пов'язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних її прав та законних інтересів, а клієнт ( ОСОБА_1 ) зобов'язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову (професійну правничу) допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених договором. Згідно розділу «Термін дії договору» суд встановив, що договір про надання правової (професійної правничої) допомоги №284 від 02.05.2023 набуває чинності з дати його підписання і діє до моменту досягнення позитивного результату або виконання адвокатом усіх дій, необхідних для досягнення позитивного результату по справі для клієнта.
Крім того у п.5.1 договору про надання правової (професійної правничої) допомоги №284 від 02.05.2023 сторонами обумовлено, що детальний перелік послуг, а також розмір та порядок оплати клієнтом адвокату гонорару та фактичних витрат, пов'язаних із виконанням даного договору, окремо обумовлюється сторонами та може визначатися додатковою(ми) угодою(ми) до цього договору.
Із додаткової угоди від 12 березня 2025 року до договору про надання правової (професійної правничої) допомоги №284 суд встановив, що між ОСОБА_1 як клієнтом та адвокатом Доном В.О. досягнуто домовленість про вартість послуг (гонорару) адвоката за договором про надання правової (професійної правничої) допомоги №284, зокрема: 1) підготовка позовної заяви про стягнення коштів на утримання майна (вивчення матеріалів справи, виклад обставин, нормативне обгрунтування позовної заяви) - 4000 грн; 2) участь у судовому розгляді цивільної справи про стягнення коштів на утримання майна в суді першої інстанції за одне судове засідання - 3000 грн.
Із акту виконаних робіт (наданих послуг) від 19.08.2025 суд встановив, що адвокатом Доном В.О. надано клієнту ОСОБА_1 наступну правничу допомогу: 1) підготовка позовної заяви про стягнення коштів на утримання майна (вивчення матеріалів справи, виклад обставин, нормативне обгрунтування позовної заяви) - 4000 грн; 2) участь у судовому розгляді цивільної справи в суді першої інстанції по справі №710/414/25 - 12000 грн (судові засідання: 20.06, 25.07., 04.08. та 15.08.2025). Пунктом 2 акту виконаних робіт (наданих послуг) від 19.08.2025 сторонами погоджено, що загальна сума, наданих адвокатом Доном В.О. послуг клієнту ОСОБА_1 , складає 16000 грн.
З квитанцій до прибуткового касового ордеру від 12.03.2025 та 19.08.2025 суд встановив, що ОСОБА_1 сплатила адвокату Дону В.О. гонорар у розмірі відповідно 4000 грн та 12000 грн, що сукупно складає 16000 грн.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зробила правовий висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Наведена правова позиція є чинною і станом на день ухвалення судом рішення у справі №711/10120/24, доказом чому є постанова Верховного Суду від 15.01.2025 у справі №386/136/21 (провадження № 61-10886св24).
У зв'язку з дослідженими письмовими доказами на підтвердження надання позивачу правничої допомоги адвокатом Доном В.О. в цивільній справі про стягнення коштів на утримання майна, суд констатує, що представником позивача надано належні та допустимі докази щодо наданої правничої допомоги та її вартості.
Водночас диспозицією ч.4 ст.141 ЦПК України передбачено, якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
Як встановлено судом, представником позивача адвокатом Доном В.О. в мотивувальній частині позовної заяви від 13.03.2025 зазначено попередній (орієнтовний) розмір судових витрат, який понесла та планує понести позивач, що складається з оплати правової допомоги адвокатом, в сумі 7000 грн (абз.14 стр.4 позовної заяви, а.с.4). Водночас суд звертає увагу учасників справи, що означений орієнтовний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу не містить інформації про те, що вартість означеної допомоги визначається з призми кількості судових засідань, участь у яких братиме представник позивача, рівно як і відсутня інформація про те, що вартість підготовки позовної зави складає 4000 грн, а представництво інтересів позивача в одному судовому засіданні - 3000 грн.
Таким чином, сума судових витрат, заявлена до відшкодування і відображена у заяві про стягнення понесених судових витрат (16000 грн) перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, що відображена у позовній заяві (7000 грн), на 228,57% (16000 грн / 7000 грн). Таке перевищення розміру судових витрат судом визнається істотним, оскільки у понад як у два з половиною рази перевищує такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку, який був поданий уже після погодження та підписання додаткової угоди від 12.03.2025 до договору про надання правової (професійної правничої) допомоги, в якій сторони погодили вид правничої допомоги та його вартість.
Проте у заяві про стягнення понесених судових витрат представником позивача адвокатом Доном В.О. не наведене обгрунтування щодо причин і підстав того юридичного факту, що сторона позивача не могла передбачити такі витрати (16000 грн) на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку, хоча, як вбачається із долучених до заяви про стягнення понесених судових витрат від 21.08.2025, станом на день подачі позову (13.03.2025), розмір витрат на правничу допомогу був між позивачем та її представником погоджений та скріплений їх підписами, що підтверджується додатковою угодою від 12 березня 2025 року до договору про надання правової (професійної правничої) допомоги №284.
Отже, судом встановлено, що сума судових витрат, заявлена до відшкодування і відображена у позовній заяві, істотно перевищує суму таких витрат, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, а сторона позивача не довела, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку, тому суд, керуючись ч.4 ст.141 ЦПК України, відмовляє стороні відповідача у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, тобто в сумі 9000 грн (16000 грн - 7000 грн).
У зв'язку з викладеним, суд, дослідивши матеріали заяви про ухвалення додаткового рішення, встановив, що розмір витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 7000 грн, є співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову.
Зокрема, суд констатує, що адвокат Дон В.О. підготовив та подав до Шполянського районного суду Черкаської області позовну заяву в інтересах ОСОБА_1 з вимогами до відповідача ОСОБА_2 про стягнення коштів на утримання майна, а також приймав участь у судових засіданнях у Придніпровському районному суду м. Черкаси, а саме: 20.06.2025, 25.07.2025, 04.08.2025 та 15.08.2025.
Водночас, ч. 1, п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з тим, що позивачем були пред'явлені позовні вимоги до відповідача ОСОБА_2 на загальну суму 24131,75 грн, які судом задоволені частково в розмірі 11030,63 грн, що складає 45,71% від ціни позову (11030,63 грн / 24 131,75 грн), тому суд дійшов висновку про необхідність застосування до спірних відносин принципу пропорційності визначення судових витрат, визначивши розмір витрат на правничу допомогу, що надана позивачу, в розмірі 45,71%, що відповідає розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з цим, керуючись п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що у грошовому виразі складає 3 199,70 грн (7000 грн (розмір витрат на правничу допомогу, що визнаний судом співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та узгоджується з орієнтовним розрахунком судових витрат) х 0,4571 (розмір задоволених позовних вимог)).
У зв'язку з викладеним, суд дійшов висновку, що саме 3199,70 грн підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 як витрати на правничу допомогу, що останній надавались адвокатом Доном В.О.
З огляду на викладене, у справі слід ухвалити додаткове рішення про часткове задоволення заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Дона В.О.
Керуючись ч.13 ст.7, ст. 133, 134, 137, 141, 246, 265, 270, 354, 355 ЦПК України, суд
заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Дона Віктора Олександровича про стягнення понесених судових витрат задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення в цивільній справі №710/414/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів на утримання майна.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3199 (три тисячі сто дев'яносто дев'ять) гривень 70 (сімдесят) копійок.
У іншій частині заяву залишити без задоволення.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного додаткового рішення.
Учасник справи, якому повне додаткове рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне додаткове рішення складене 01 вересня 2025 року.
Сторони в справі:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_2
Головуючий: О. В. Петренко