Справа № 697/2273/25
№ пров. 2/697/1064/2025
про залишення позовної заяви без руху
01 вересня 2025 року м. Канів
Суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області Скирда Б.К., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до ОСОБА_2 з позовом про розірвання шлюбу.
Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Так, Цивільним процесуальним кодексом України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення. На цьому наголосила Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, відступаючи від попередніх позицій у постанові від 24 червня 2024 року по справі № 554/7669/21.
Відповідно до ч. 2 ст. 28 ЦПК України, позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Як вбачається з відповіді № 1720526 від 01.09.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру, позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім цього, відповідач ОСОБА_2 також зареєстрований за цією ж адресою, про що свідчить надана відповідь № 1720540 від 01.09.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру.
Позивач, звернувшись до Канівського міськрайонного суду Черкаської області, фактично обрала визначену ч. 2 ст. 28 ЦПК України альтернативну підсудність.
Підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) це такий вид підсудності, за умовами якої позивачеві надається право за своїм вибором пред'явити позов в один з декількох визначених у законі судів.
Тобто, законодавець передбачив можливу альтернативну підсудність розгляду окремих категорій справ і наділив правом вибору звернення до суду виключно позивача.
У разі, якщо позивач за свої вибором звертається з позовом в один з декількох визначених у законі судів, він повинен обґрунтувати підстави свого звернення до конкретного суду з наданням доказів, на їх підтвердження.
Обґрунтовуючи підсудність даної справи Канівському міськрайонному суду Черкаської області, позивач зазначає, що проживає за адресою: АДРЕСА_2 та на її утриманні перебувають двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Однак, позивачем не надано доказів реєстрації свого місця проживання на території, яка територіально відносить до підсудності Канівського міськрайонного суду Черкаської області, в тому числі за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві та перебування на її утриманні двох дітей.
Таким чином, з урахуванням викладеного, позивачу слід належним чином обґрунтувати підстави для звернення з даним позовом саме до Канівського міськрайонного суду Черкаської області за правилами альтернативної підсудності із наданням відповідних доказів на підтвердження вказаних обставин.
Недотримання судом правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд до належного суду (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За даних обставин, позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу необхідно надати строк для виправлення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 175, 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати 10 днів з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду, позовна заява вважається неподаною та повертається позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя Б. К. Скирда